Вирок № 139218990, 25.08.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/16337/26

Провадження № 1-кп/161/1407/26

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 25 серпня 2026 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:

судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянув у підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026030000000270 від 30.07.2026, який надійшов до суду 31.07.2026 від Волинської обласної прокуратури, про обвинувачення

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Стара Вижівка, Ковельського району, Волинської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з базовою вищої освітою, одруженого, працюючого в ТОВ «Макар Транс» водієм,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.4 ст.191 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Особа 1, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, будучи службовою особою, виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, володіючи достатніми теоретичними та практичними знаннями щодо порядку прийняття на роботу працівників у ВОУЦ АПК та нарахування їм заробітної плати, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше травня 2024 року, діючи умисно, з корисливих мотивів, вирішив систематично отримувати неправомірні прибутки та заволодіти бюджетними коштами, шляхом фіктивного оформлення працівників у Волинський обласний учбовий центр підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів АПК і заволодіння нарахованою їм заробітною платою та преміями.

З метою реалізації свого злочинного умислу та досягнення злочинного результату Особа 1, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, розробила злочинний план вчинення кримінального правопорушення та безпосередній механізм заволодіння бюджетними коштами, який полягав у виборі та залученні осіб, які будуть фіктивно працевлаштовані до Волинського обласного учбового центру підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів АПК, складанні та погодженні документів щодо нарахування заробітної плати, з внесенням до таких документів сум заробітної плати та премій, які необхідно нарахувати підпорядкованим фіктивно працевлаштованим працівникам, нарахуванні грошових коштів у вигляді заробітної плати, визначенні способів заволодіння заробітною платою, нарахованою фіктивно працевлаштованим працівникам та у організації розподілу отриманої вигоди між учасниками схеми.

Достовірно знаючи про дію воєнного стану на території України, Особа 1, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, перебуваючи у селищі Рокині Луцького району Волинської області, не пізніше травня 2024 року, більш точний час та місце досудовим розслідуванням не встановлені, реалізуючи єдиний злочинний умисел, з корисливих мотивів, з метою протиправного заволодіння бюджетними коштами, які виділені на оплату праці працівників Волинського обласного учбового центру підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів АПК, залучив Особу 2, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, а також ОСОБА_5 з метою заволодіння безпідставно нарахуваною і виплаченою йому заробітною платою.

Відповідно до відведеної Особі 2, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, ролі, останній повинен був забезпечувати документальне оформлення фіктивної трудової діяльності ОСОБА_5 , який був оформлений до ВОУЦ АПК України на посаду викладача без наміру та фактичного виконання трудових обов`язків. З цією метою Особа 1, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, за вказівкою Особи 2, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, складав та оформляв документи, пов`язані із нібито здійсненням ОСОБА_5 викладацької діяльності, у тому числі навчально-методичної документації, журналів, відомостей та інших документів, до яких вносилися завідомо неправдиві відомості про виконання ним трудових функцій, проведення занять, відпрацьований робочий час та виконання інших посадових обов`язків викладача.

Вказані документи використовувалися як підстава для відображення в табелях обліку робочого часу недостовірних відомостей про нібито виконану ОСОБА_5 роботу та відпрацьований ним робочий час. На підставі таких табелів здійснювалося нарахування та виплата заробітної плати, премій, надбавок та інших виплат ОСОБА_5 , який фактично трудові обов`язки не виконував та участі в освітньому процесі не брав.

У подальшому, ОСОБА_5 , будучи обізнаним про злочинні наміри Особи 1 та Особи 2, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, у невстановлений час та місці, але не пізніше 01.07.2024, діючи умисно, протиправно, з метою сприяння останнім у заволодінні грошовими коштами ВОУЦ АПК, передав свої особисті дані та документи Особі 1, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, для фіктивного працевлаштування.

У свою чергу, Особа 1, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, діючи за попередньою змовою з Особою 2, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, у невстановлений час, але не пізніше 01.07.2024, зловживаючи своїм службовим становищем, у невстановленому місці, реалізовуючи свій злочинний план, спрямований на заволодіння грошовими коштами ВОУЦ АПК, передав особисті дані та документи ОСОБА_5 невстановленій особі з числа працівників ВОУЦ АПК, яка за вказівкою Особи 1, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, з метою документального оформлення трудових відносин з ОСОБА_5 підготувала проект наказу «Про прийняття на роботу за основним місцем роботи», який в подальшому 01.07.2024 було підписано Особою 1, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, та скріплено печаткою ВОУЦ АПК.

Сприяючи у здійсненні злочинного умислу Особи 1 та Особи 2, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, ОСОБА_5 , діючи умисно, з метою пособництва останнім у заволодінні чужим майном, у невстановленому часі та місці, але не пізніше 01.07.2024, написав заяву про прийняття його на роботу на посаду майстра виробничого навчання ВОУЦ АПК, хоча у дійсності намірів виконувати роботи не мав.

У подальшому, Особа 1, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, відповідно до Наказу № 39 «Про прийняття на роботу за основним місцем роботи» від 01.07.2024, призначив ОСОБА_5 з 02.07.2024 на посаду майстра виробничого навчання.

У свою чергу, Особа 2, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, діючи за вказівкою Особа 1, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, та усвідомлюючи відсутність фактичного виконання ОСОБА_5 обов`язків майстра виробничого навчання, забезпечував документальне оформлення його нібито трудової діяльності. Зокрема, вносив до навчальних планів, графіків проведення занять та іншої навчально-методичної документації ОСОБА_5 завідомо недостовірні відомості щодо закріплення за останнім навчальних дисциплін, кількості проведених навчальних годин, проведення методичної роботи та виконання інших посадових обов`язків, які стали підставою для внесення відповідних неправдивих відомостей до табелів обліку робочого часу, у результаті чого ОСОБА_5 в період часу з 02.07.2024 по 25.05.2026 безпідставно нараховано та виплачено заробітну плату, премії та інші передбачені виплати на загальну суму 228 928,13 грн.

Після отримання на власні банківські рахунки безпідставно нарахованої заробітної плати, премій та інших виплат, ОСОБА_5 , діючи на виконання злочинного плану, усвідомлюючи фіктивний характер свого працевлаштування, з метою сприяння Особі 1 та Особі 2, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, у заволодінні коштами ВОУЦ АПК, у невстановлений час та місці, здійснював передачу отриманих коштів готівкою Особі 1 та Особі 2, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, після чого Особа 1 та Особа 2, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, розпоряджалися даними коштами на власний розсуд.

З огляду на викладене, ОСОБА_5 шляхом надання засобів сприяв службовим особам ВОУЦ АПК Особі 1 та Особі 2 у заволодінні грошовими коштами Волинського обласного учбового центру підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів АПК, чим завдано шкоди державним інтересам в загальному розмірі 228 928,13 грн.

Своїми умисним діями, які виразились в пособництві у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.27 ч. 4 ст. 191 КК України.

30 липня 2026 року між прокурором першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Волинської обласної прокуратури ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_5 , у присутності захисника, укладено угоду про визнання винуватості. Згідно з угодою, підозрюваний ОСОБА_5 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.4 ст.191 КК України, та не оспорює фактичні обставини справи, добровільно відшкодував завдані збитки. Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди, ОСОБА_5 буде призначене покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.4 ст.191 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та органах місцевого самоврядування строком на 1 рік. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України, звільнити ОСОБА_5 від відбуття основного покарання у вигляді позбавлення волі.

Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинувачем про визнання винуватості.

Згідно ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Суд приймає до уваги надану письмову згоду представником потерпілого ВОУЦ АПК на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним ОСОБА_5 .

Кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.27 ч.4 ст.191 КК України, згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 цілком розуміє положення ч.5 ст. 474 КПК України, усвідомлює свої права, наслідки укладення та затвердження угоди, укладення угоди про визнання винуватості є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Обвинувачений ОСОБА_5 погоджується на призначення узгодженого покарання.

Також, судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України, зокрема, вимогам ст.ст. 53 ч.2, 65, 75 КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Узгоджене сторонами угоди покарання, на думку суду, є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 та попередження нових кримінальних правопорушень.

Суд, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, зважаючи, що узгоджене сторонами угоди покарання, відповідає загальним правилам призначення покарань, дійшов висновку про наявність законних підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним ОСОБА_5 .

Визначаючи тривалість іспитового строку, суд враховує особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який раніше не судимий, вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, вину визнав повністю та щиро розкаявся, має постійне місце проживання, відшкодував повністю завдані збитки, а тому врахувавши наведені обставини у їх сукупності, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому іспитовий строк тривалістю 2 роки.

Згідно ст.ст. 100 ч.9, ч.4 ст.174 КПК України суд вирішує долю речових доказів та арештованого майна.

Керуючись ст.ст. 100, 174,373, 374, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ :

Угоду про визнання винуватості від 30 липня 2026 року у кримінальному провадженні №120260300000000270, укладену між прокурором першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Волинської обласної прокуратури ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_5 , затвердити.

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч. 4 ст. 191 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та органах місцевого самоврядування строком на 1 рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_5 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 2 (два) роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього згідно ст.76 КК України обов`язки:

-періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази: мобільний телефон «Айфон Промакс 14», із сім-карткою № НОМЕР_1 ; грошові кошти в сумі 96 000 гривень, купюрами номіналом по 500 гривень кожна, в кількості 106 банкнот, та купюрами номіналом по 1000 гривень, кожна, в кількості 43 банкноти, а також грошові кошти в сумі 2913 доларів США; пластикову банківську картку «Монобанк-VISA» № НОМЕР_2 повернути за належністю законному володільцеві ОСОБА_5 .

Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04.06.2026 на майно, вилучене в ході проведення обшуку, скасувати.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду на підставі угоди між прокурором та підозрюваним про визнання винуватості може бути оскаржений:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Умисне невиконання угоди про визнання винуватості є підставою для притягнення засудженого до кримінальної відповідальності за ст.389-1 КК України.

Головуючий