Ухвала суду № 139218863, 24.08.2026, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/4519/25

Провадження № 6/159/68/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Денисюк Т.В.

з участю секретаря судового засідання Пустової А.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в :

У заяві від 05.08.2026 відповідач ОСОБА_1 просив розстрочити на 12 місяців виконання рішення суду від 03.07.2026 у справі 159/4519/25 за позовом ТОВ «Споживчий центр» про стягнення кредитної заборгованості, підставою для розстрочення зазначив скрутне матеріальне становище.

Представник ТОВ «Споживчий центр» подав письмові заперечення, вказав на неправомірну поведінку відповідача після отримання кредиту, невиконання договірних відносин, а також на відсутність достатніх доказів існування істотних обставин, які б дозволяли у передбачений законом спосіб змінити строки і порядок виконання судового рішення.

Про дату і час судового розгляду сторони повідомлені через систему «Електронний суд».

Фіксування судового процесу технічними засобами не проводилось у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Датою постановлення ухвали є дата складання повного судового рішення 24.08.2026.

Заява задоволенню не підлягає з таких мотивів.

Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця, у випадках, встановлених законом, встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відстрочення виконання судового рішення означає перенесення строку його виконання на пізніший час. Розстрочення - це можливість виконувати рішення частинами у строки, визначені судом. Обидва механізми застосовуються у випадках, коли існують обставини, що ускладнюють або тимчасово унеможливлюють своєчасне виконання рішення.

Закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для відстрочення (розстрочення) виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

При цьому, виконання судового рішення має розглядатися як невід`ємна частина судового процесу для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Термін, протягом якого судове рішення залишається невиконаним, може ставити під сумнів розумність строків судового захисту. При вирішенні питання про затримку виконання судового рішення, слід враховувати інтереси обох сторін, як стягувача так і боржника, та дотримуватися їх балансу.

Надання розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє стягувача можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Отже, суд, який прийняв рішення, має широкі дискреційні повноваження щодо підстав та строку для розстрочки виконання рішення, і у кожному конкретному випадку за своїм внутрішнім переконанням оцінює наявні у справі докази і вирішує питання про наявність чи відсутність обставин для вчинення таких процесуальних дій.

Обов`язок доведення виняткових обставин для розстрочення виконання судового рішення покладається на заявника.

Суд встановив, що рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 03.07.2026 у справі №159/4519/25 позов ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 задоволений частково, стягнуто 29550 грн кредитної заборгованості та 1932 грн судових витрат. За матеріалами справи відповідач отримав у вересні 2024 року кредит в розмірі 15000 грн, жодних платежів на виконання кредитних зобов`язань не вносив, після пред`явлення позову у липні 2025 року заходів для зменшення заборгованості не вжив.

Отримуючи кошти в кредит відповідач брав зобов`язання щодо їх повернення і відповідно повинен був діяти добросовісно, прогнозувати власні доходи та видатки.

В обґрунтування заяви про розстрочення виконання рішення суду заявник вказав на скрутне матеріальне становище. Разом з тим, не надає докази існування обмежень для працевлаштування, даних про утриманців, інших членів сім`ї, наявність нерухомого і рухомого майна, а з долученої довідки ОК-5 вбачається, що з квітня 2026 року заявник має незначний дохід, за рахунок якого може проводитися примусове виконання судового рішення.

Враховуючи наведене, відсутні підстави для розстрочки виконання рішення суду у даній цивільній справі.

Керуючись статтями 81, 82, 435 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

п о с т а н о в и в :

У задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду у справі № 159/4519/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Повний текст ухвали складений 24.08.2026.

Головуючий Т. В. Денисюк