Рішення № 139218862, 24.08.2026, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/2394/26

Провадження № 2/159/1883/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

24 серпня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Денисюк Т.В.

з участю секретаря судового засідання Пустової А.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в:

У квітні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кошельок» (далі - ТОВ «Кошельок») через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором про надання коштів у позику №3293313815-351138 від 24.05.2021 в розмірі 9390 гривень.

Позов мотивований тим, що 24.05.2021 сторони уклали в електронній формі договір про надання коштів у позику №3293313815-351138, за умовами якого відповідачу наданий кредит в розмірі 3000 грн, строком на 15 днів. За користування кредитом відповідач зобов`язався сплатити позивачу 1% на добу (лояльний період), базова процентна ставка становить 2,2% на добу за продовжений строк користування кредитом.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасного повернення кредиту позивач просив стягнути заборгованість в розмірі 9390 грн, з яких 3000 грн основного боргу, 450 грн заборгованість за процентами (лояльний період), 5490 грн заборгованість за процентами за продовжений строк користування кредитом, а також судовий збір в розмірі 2662,40 грн, витрати на правничу допомогу в розмірі 10000 грн.

19.06.2026 суд відкрив провадження у справі, на підставі пункту 1 частини шостої статті 19, частини першої статті 274 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначив судове засідання, встановив сторонам строк для подання заяв по суті справи, витребував докази.

Сторони в судове засідання не прибули. Представник позивача при зверненні до суду з позовом одночасно подав клопотання про розгляду справи у його відсутності на підставі поданих доказів.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, правом подати відзив на позов не скористався. Судовий виклик скерований рекомендованим поштовим повідомленням R068116093824 повернувся з відміткою «адресат відсутній за місцем проживання».

Відповідно до вимог статті 128 ЦПК України відповідач вважається належним чином повідомленим.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 в справі 911/3142/19 сформував правову позицію, згідно з якою, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважити повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду.

Враховуючи згоду позивача, керуючись статтею 280 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось у зв`язку з неявкою всіх учасників справи (частина друга статті 247 ЦПК України).

Згідно з частиною п`ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення 24.08.2026.

Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини і відповідні ним правовідносини.

Договір про надання коштів у позику укладений сторонами за допомогою веб-сайту (https://koshelok.ua/), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТзОВ «Кошельок», в рамках якої реалізується технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів, які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле. Порядок укладення визначений Правилами надання позики на умовах фінансового кредиту ТзОВ «Кошельок» (далі - Правила).

Як вбачається з Візуальної форми послідовності дій, ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Кошельок», щодо укладення електронного Договору про надання коштів у позику № 30293313815-351138 від 24.05.2021 в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства на сайті: https://koshelok.ua/, 24.05.2021 відповідач, використовуючи номер телефону ідентифікувався в ІТС, зазначивши свої особисті дані: паспорт, ідентифікаційний код, номер телефону, електронної пошти, та зайшов в особистий кабінет, позивач перевірив статус клієнта. Далі відповідач надав всю необхідну інформацію для належної пропозиції, номер банківської картки, на яку слід перерахувати кошти, після чого відбулося погодження заявки на кредит, та позивачем сформовано пропозицію укласти Договір, далі позивач направив (розмістив) відповідачу в ІТС індивідуальну оферту (з відповідними активними посиланнями), яка містить істотні умови Договору; після цього відповідачу на номер телефону , було відправлено смс-повідомлення про успішний розгляд його заявки на кредит та необхідність ознайомитися з договором в особистому кабінеті. Позивач відправив в смс-повідомлення на зазначений номер телефону відповідача одноразовий ідентифікатор "2528", відповідач ознайомився з офертою позивача та прийняв її умови. Далі відповідач надіслав позивачу акцепт та підписав Договір одноразовим ідентифікатором "2528". Після цього в особистому кабінеті відповідача відобразився підписаний Договір та додатки до нього, а також Правила для цілодобового онлайн доступу.

За умовами договору:

- сума кредиту 3000 грн (п.1.1),

- тип кредиту - споживчий кредит (п. 1.2);

- кредит надається строком на 15 днів (далі - «Лояльний період»), початком якого є дата підписання договору, а закінченням є дата зарахування на поточний рахунок кредитодавця (п.2.1);

- проценти нараховуються за фактичне число календарних днів користування кредитом (п.3.1);

- погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюватиметься згідно графіка платежів, що є додатком до цього договору (п. 3.3);

- факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення Лояльного періоду користування кредитом є відкладальною обставиною в розумінні ст. 212 ЦК України, що має наслідком подовження строку користування кредитом на наступних умовах (п. 3.6):

- зобов`язання щодо повернення основної суми переносяться на наступний день після закінчення Лояльного періоду, але не більше ніж на 90 днів після закінчення Лояльного періоду (п. 3.7).

Позивач 24.05.2021 за допомогою системи TASLink перерахував відповідачу кредитні кошти в розмірі 3000 гривень на зазначену відповідачем у заявці платіжну карту, що підтверджується повідомленням ТОВ «ТАС ЛІНК (а.с.10).

За повідомленням АТ КБ «ПриватБанк» від 02.07.2026 на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку №5168-7422-4031-2474 на яку 24.05.2021 відбулося зарахування коштів в розмірі 3000 грн.

Будь-яких платежів на повернення кредиту відповідач не вносив.

Згідно п. 3.6. та п. 3.7. кредитного договору, строк користування кредитними коштами був продовжений на 90 днів, тобто з 08.06.2021 до 05.09.2021, за ставкою 2,2% на добу.

Згідно з довідкою заборгованість розрахована позивачем за період з 24.05.2021 по 05.09.2021, тобто в межах обумовленого строку кредитування (15 днів лояльний період (1%) + 90 днів після закінчення Лояльного періоду (2,2%)), і становить 9390 грн, з яких 3000 грн основного боргу, 450 грн заборгованість за процентами (лояльний період), 5490 грн заборгованість за процентами за продовжений строк користування кредитом.

Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

Позов підлягає задоволенню повністю з таких мотивів.

Згідно зі ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України та статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 626, 628 ЦК України).

Договір позики укладається у письмовій формі(стаття 1046 ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони (ст.207 ЦК України).

В силу статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Договір укладений в електронній формі є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі Закону).

Відповідно до статті 3 Закону електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному ч. 6 цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

У постанові від 07.04.2021 у справі №623/2936/19 Верховний Суд сформував висновок про правомірність використання при укладенні електронного договору електронного підпису у виді одноразового ідентифікатора.

Суд встановив, що договір позики, про який йдеться у справі, за формою відповідає вимогам законодавства, підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором, який є аналогом власноручного підпису. ОСОБА_1 при укладенні договору пройшов ідентифікацію, погодився на запропоновані умови кредитування і скористався кредитом, який був перерахований на його банківську картку.

Наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

В силу частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору ( частина перша четверта статті 1056-1 ЦК України).

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст.80, ст.81 ЦПК України).

Позивач довів неповернення відповідачем 3000 гривень тіла кредиту. Відповідач розмір основного боргу за кредитом не спростував.

Перевіряючи заявлений позивачем розмір заборгованості суд встановив, що проценти за користування кредитом нараховані правильно в межах 105 днів кредитування (15 днів лояльного періоду + 90 днів після закінчення Лояльного періоду), за ставками погодженими сторонами у договорі 1%, 2,2% в день.

З урахуванням наведеного заявлені до стягнення проценти в розмірі 6390 гривень підлягають стягненню з відповідача в повному об`ємі.

Відповідач доказів належного виконання кредитних зобов`язань чи контррозрахунок заборгованості не надав.

Щодо судових витрат.

У частині першій статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги суд задовольнив повністю, відтак з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені судові витрати в розмірі 2662,40 грн.

Окрім судового збору позивач просив стягнути 10 000,00 грн витрат на правничу допомогу надану адвокатом Гурським Г.Ю.

Частиною 3 статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті.

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18)

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

- чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

- чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

- поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

- дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Крім того, відповідно до статті 137 ЦПК України суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони за критерієм співмірності із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Верховного Суду від 08.09.2021 у справі №206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі визначених у ст.137, 141 ЦПК України критеріїв.

Європейським судом з прав людини висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10.01.2020, №33210/07 і 41866/08) та «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18.02.2010, №37246/04).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач надав копію договору про надання правової допомоги від 12.02.2025 укладеного з адвокатським бюро «Герман Гурський та партнери», додаток до договору від 20.02.2026, Акт №1 приймання-передачі правової допомоги від 10.04.2026.

Позивачем включені до відшкодування послуги з оформлення документів щодо надання правничої допомоги (позиція «1»), збір та аналіз доказів, формування правової позиції, визначення підсудності справи та платіжних реквізитів (позиція «2»), формування додатків до позовної заяви (позиція «4»), відправка позову (позиція «5»),складання позовної заяви (позиція «3»).

З урахуванням критерію реальності та необхідності адвокатських витрат, а також розумності їхнього розміру, зважаючи на співмірність витрат на правову допомогу та незначну складність даної справи, суд вважає необхідним компенсувати позивачу за рахунок відповідача 4000 грн, що відповідає витратам на складання позовної заяви.

Керуючись статтями 12, 76-81, 141, 158, 247, 268, 274-278 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 509, 526, 626, 628, 638, 1046, 1048, 1049 Цивільного кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» заборгованість за договором про надання коштів у позику №3293313815-351138 від 24.05.2021в розмірі 9390 (дев`ять тисяч триста дев`яносто) грн, яка складається з: 3000 гривень заборгованості за тілом кредиту, 6390 гривень заборгованості за нарахованими процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та 4000 (чотири тисячі) гривень витрат на правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складання.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене відповідачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Кошельок», адреса: с.Чайки вул.Антонова, 8А, Бучанського району Київської області, код ЄДРПОУ: 40842831.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1

Повне судове рішення складене 24.08.2026.

ГоловуючийТ. В. ДЕНИСЮК