Рішення № 139217995, 25.08.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2026 р. №520/19295/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасечнік О.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов.,м. Харків,Харківська область,61022, код ЄДРПОУ 14099344), Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, буд. 83А,м. Чернігів,Чернігівська обл., Чернігівський р-н,14005, код ЄДРПОУ 21390940) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області №204650029673 від 08.06.2026 про відмову в призначенні пенсії Позивачу.

2. Зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву Позивача від 01.06.2026 року, щодо призначення пенсії за віком відповідно до п.4 ст.115 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до страхового стажу Позивача періоди його роботи на території російської федерації з з 01.01.1992 по 19.09.1992, з 03.11.1994 по 24.04.1995, з 25.04.1995 по 14.06.1995, з 20.06.1995 по 30.04.1999, з 17.08.1999 по 03.01.2000.

В обґрунтування позову позивачем вказано, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області №204650029673 від 08.06.2026 про відмову в призначенні пенсії Позивачу є протиправним. Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у адміністративній справі за вищевказаним позовом.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в м. Харківській області із заявою від 01.06.2026 року про призначення пенсії за віком досягнувши 60-ти річного віку відповідно до Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування». Учасник бойових дій.

Рішенням ГУ ПФУ в Чернігівській області №204650029673 від 08.06.2026 відмовлено у призначенні пенсії Позивачу. Згідно з зазначеним рішенням, страховий стаж розраховано в кількості 24 роки 06 місяць 12 днів, до страхового стажу не зараховано період трудової діяльності: на території російської федерації з 01.01.1992 по 19.09.1992, з 03.11.1994 по 24.04.1995, з 25.04.1995 по 14.06.1995, з 20.06.1995 по 30.04.1999, з 17.08.1999 по 03.01.2000, оскільки не подані підтвердні документи.

Не погоджуючись з рішенням ГУ ПФУ в Чернігівській області №204650029673 від 08.06.2026, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.

Статтею 8 Закону №1058 закріплено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Так, відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог нього Закону за даними, що містяться в системі, персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Пенсійний вік, визначений п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" 60 років.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.

До набрання чинності Закону №1058 питання пенсійного забезпечення, в тому числі й порядок обчислення стажу для призначення пенсій регулювалися Законом України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788), відповідно до статті 56 якого до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв, при цьому зараховується робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.

Відповідно до ст. 62 Закону України №1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також згідно з ст. 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідні положення містить і Постанова Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993, якою затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Відповідно до пункту 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За змістом приписів пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. У разі, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Як слідує з матеріалів справи, відповідачем для обчислення пенсії не враховано в загальний страховий стаж роботи позивача на території російської федерації, зокрема, періоди: з 01.01.1992 по 19.09.1992, з 03.11.1994 по 24.04.1995, з 25.04.1995 по 14.06.1995, з 20.06.1995 по 30.04.1999, з 17.08.1999 по 03.01.2000, оскільки не подані підтвердні документи.

Судом встановлено, що вказані періоди роботи позивача на території російської федерації підтверджуються записами трудової книжки серії НОМЕР_2 від 29.05.1984.

Доказів, які б свідчили про недостовірність записів у трудовій книжці позивача, відповідачем суду не надано. При цьому, відповідачем не заперечується їх достовірність.

Дані записи містять підстави внесення, скріплені печаткою підприємства та підписами посадової особи, періоди не накладаються. Доказів, які б свідчили про недостовірність записів у трудовій книжці позивача, відповідачем суду не надано.

Відтак, судом з`ясовано, що спірні періоди трудової діяльності підтверджено достатніми письмовими доказами, достовірність яких не заперечується відповідачем, а тому суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області №204650029673 від 08.06.2026 про відмову в призначенні пенсії Позивачу є протиправним.

Так, суд зазначає, що заяву ОСОБА_1 від 01.06.2026 року щодо призначення пенсії за віком розглянуто саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області, отже саме Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зобовязано повторно розглянути заяву ОСОБА_1 .

Отже, суд дійшов висновку, що належним та достатнім способом захисту прав позивача є визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області №204650029673 від 08.06.2026 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 та зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.06.2026 року, щодо призначення пенсії за віком відповідно до п.4 ст.115 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до страхового стажу ОСОБА_1 періоди його роботи на території російської федерації з з 01.01.1992 по 19.09.1992, з 03.11.1994 по 24.04.1995, з 25.04.1995 по 14.06.1995, з 20.06.1995 по 30.04.1999, з 17.08.1999 по 03.01.2000.

За приписами ч. 1 та ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 14, 243-246, 291, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов.,м. Харків,Харківська область,61022, код ЄДРПОУ 14099344), Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, буд. 83А,м. Чернігів,Чернігівська обл., Чернігівський р-н,14005, код ЄДРПОУ 21390940) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області №204650029673 від 08.06.2026 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.06.2026 року, щодо призначення пенсії за віком відповідно до п.4 ст.115 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до страхового стажу ОСОБА_1 періоди його роботи на території російської федерації з з 01.01.1992 по 19.09.1992, з 03.11.1994 по 24.04.1995, з 25.04.1995 по 14.06.1995, з 20.06.1995 по 30.04.1999, з 17.08.1999 по 03.01.2000.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Пасечнік О.В.