Ухвала суду № 139213295, 25.08.2026, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/4349/26

2-з/583/12/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року Суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Савєльєва А.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 , представник заявника адвокат Розторгуєва Валентина Борисівна, про забезпечення позову,

в с т а н о в и в :

24.08.2026 ОСОБА_1 через свого представника адвоката Розторгуєву В.Б. звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, у якій просить винести ухвалу про забезпечення позовних вимог шляхом накладення арешту на:

- трактор колісний ХТЗ-2500, 2018 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , дата реєстрації 20.07.2018;

- автомобіль МЗМА 408, 1966 року випуску, дата реєстрації - 13.08.2016;

- автомобіль АЗЛК 426, 1973 року випуску, дата реєстрації - 05.11.2021;

- автомобіль АЗЛК 2140, 1978 року випуску, дата реєстрації - 22.09.2023,

- автомобіль MITSUBISHI PAJERO, 2015 року випуску, дата реєстрації - 19.01.2024;

- 1/2 (одну другу) частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Заяву про забезпечення позову мотивує тим, що в найближчий час заявник ОСОБА_1 має намір звернутися до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна, що належить на праві спільної сумісної власності та спільної часткової власності. Ціна майбутнього позову орієнтовно становить 2 500 000 грн. Потреба в забезпеченні позову виникла через те, що існують реальні ризики того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити або унеможливити виконання майбутнього рішення суду. Зокрема, через відчуження ОСОБА_2 майна, що належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності та спільної часткової власності.

Під час шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 придбали квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 29.09.2011 квартиру було придбано за умови - кожному покупцю, а саме ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , по 1/2 (одній/другій) частці, про що також зазначається у витягу про державну реєстрацію прав № 31587646 від 08.10.2011: форма власності - спільна часткова, частка - 1/2.

Трактор та автомобілі, на які заявник просить накласти арешт в якості заходу забезпечення позову, були придбані за грошові кошти сім`ї, однак їх оформлення (реєстрацію) було здійснено на ОСОБА_2 . Станом на дату звернення до суду зазначені транспортні засоби зареєстровані на ОСОБА_2 . Разом з тим, інший транспортний засіб (трактор колісний ЛТЗ-60, 2018 року випуску, номерний знак НОМЕР_2 ), який належав подружжю на праві спільної сумісної власності, знято з обліку 03.07.2026 та продано ОСОБА_2 без згоди ОСОБА_1 . При цьому, ОСОБА_1 пов`язує це з поданням ОСОБА_2 заяви про розірвання шлюбу.

У зв`язку з наведеним заявник ОСОБА_1 зазначає, що має підстави побоюватись можливого розпорядження відповідачем майном: трактором, автомобілями, частиною квартири, що знаходиться в нього на праві власності, та відчуження усього майна на користь інших осіб для ухилення від виконання рішення суду, що у свою чергу ускладнить або навіть зробить неможливим виконання рішення суду. Наведені обставини стали підставою для звернення до суду з даною заявою про забезпечення позову.

Вивчивши заяву про забезпечення позову, дослідивши додані до неї письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви.

Завданням цивільного судочинства є ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи (ч. 2 ст. 149 ЦПК України).

Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності (пункт 4 частини першої статті 151 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Суди повинні враховувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Співмірність передбачає врахування судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом (частина друга статті 149 ЦПК України).

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Виходячи з зазначених норм чинного законодавства України, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Встановлено, що предметом спору між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є поділ спільного сумісного майна, набутого за час перебування сторін у зареєстрованому шлюбі (зокрема, транспортних засобів: трактор колісний ХТЗ-2500, 2018 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , дата реєстрації 20.07.2018; автомобіль МЗМА 408, 1966 року випуску, дата реєстрації - 13.08.2016; автомобіль АЗЛК 426, 1973 року випуску, дата реєстрації - 05.11.2021; автомобіль АЗЛК 2140, 1978 року випуску, дата реєстрації - 22.09.2023, автомобіль MITSUBISHI PAJERO, 2015 року випуску, дата реєстрації - 19.01.2024). Також частина вимог ОСОБА_1 стосується визнання права власності на 1/2 частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває в спільній частковій власності.

У статті 68 СК України закріплено, що розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, придбане нею чи ним за час шлюбу, але за кошти, які належали йому особисто.

Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу (частина перша статті 69 СК України).

Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один з подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує. Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини вказує на необхідність дотримання принципу справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (у справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції", "Джеймс та інші проти Сполученого королівства") положення статті 1 Першого протоколу містять три окремих правила, які не застосовуються окремо: перше правило проголошує принцип мирного володіння майном, друге стосується позбавлення майна і визначає певні умови для визнання втручання у власність правомірним, третє правило визнає за державами контролювати використання майна за наявності певних умов для цього. Також, щоб зробити висновок, чи відповідає певний захід втручання в право власності принципу правомірного та допустимого втручання, слід оцінити, чи є захід законним, чи переслідує втручання суспільний інтерес, чи є такий захід пропорційним переслідуваним цілям.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і мають застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 дійшла висновку, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, у пункті 23 постанови від 03 березня 2023 року у справі № 905/448/22 Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив, що надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Факт перебування майна, щодо якого ОСОБА_1 просить застосувати заходи забезпечення позову, у власності ОСОБА_2 підтверджується: листом Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області від 20.07.2026 № 10-10, листом PCЦ ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях від 17.07.2026 № 31/32/13/966-aз/04-2026-946-2026; договором купівлі-продажу квартири від 29.09.2011; витягом про державну реєстрацію прав № 31587646 від 08.10.2011; звітом № Н07/05 від 20.07.2026 про оцінку вартості квартири за адресою: АДРЕСА_1 (власниками станом на 20.07.2026 зазначені ОСОБА_2 (1/2) та ОСОБА_1 (1/2).

Таким чином, забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, вживати негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що предметом спору є поділ спільного майна подружжя, право власності на спірне майно зареєстроване за ОСОБА_2 , який попередньо вчинив дії щодо відчуження без згоди ОСОБА_1 частини майна (трактора колісного ЛТЗ-60, 2018 року випуску, номерний знак НОМЕР_2 ), набутого під час перебування у шлюбі, суддя дійшов висновку про навність правових підстав для застосування заходу забезпечення позову у вигляді накладення тимчасового арешту на майно, яке є предметом спору у справі про поділ спільного майна подружжя, та зареєстроване за відповідачем ОСОБА_2 , з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів ОСОБА_1 та запобігання можливому ускладненню виконання судового рішення.

Крім того, суддя вважає за необхідне роз`яснити заявнику, що заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, можуть бути скасовані судом у разі: 1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами ст. 152 цього Кодексу; 2) повернення позовної заяви; 3) відмови у відкритті провадження у справі (ч. 13 ст. 158 ЦПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 152 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-153, 258-260 ЦПК України, суддя -

П О С Т А Н О В И В :

Заяву ОСОБА_1 , представник заявника адвокат Розторгуєва Валентина Борисівна, про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на майно, що належить ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_2 ), а саме на:

- трактор колісний ХТЗ-2500, 2018 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , дата реєстрації -20.07.2018;

- автомобіль МЗМА 408, 1966 року випуску, дата реєстрації - 13.08.2016;

- автомобіль АЗЛК 426, 1973 року випуску, дата реєстрації - 05.11.2021;

- автомобіль АЗЛК 2140, 1978 року випуску, дата реєстрації - 22.09.2023,

- автомобіль MITSUBISHI PAJERO, 2015 року випуску, дата реєстрації - 19.01.2024;

- 1/2 (одну другу) частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Роз`яснити заявнику, що в разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя А.І.Савєльєва