Рішення № 139206495, 19.08.2026, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

19 серпня 2026 року м. Чернігівсправа № 927/342/26

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Новик Т.О., за участю секретаря судового засідання Заєць І.М., розглянувши у порядку загального позовного провадження справу за позовом

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг (код ЄДРПОУ 42399676), вул. Шолуденка, будинок 1, м. Київ, 04116

до відповідача: Акціонерного товариства Облтеплокомуненерго (код ЄДРПОУ 03357671), вул. Реміснича, будинок 55Б, м. Чернігів, 14000

про стягнення 57 478 707,53 грн

за участю представників:

від позивача: Пясецького Д.В.;

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Суть спору. Позиції учасників справи, їх заяви і клопотання та процесуальні дії суду щодо розгляду справи.

До Господарського суду Чернігівської області 13.04.2026 року через підсистему Електронний суд надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг до Акціонерного товариства Облтеплокомуненерго про стягнення 57 478 707,53 грн заборгованості за Договором постачання природного газу від 30.04.2025 № 7894-ТКЕ(Л25)-24.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов Договору постачання природного газу №7894-ТКЕ(Л25)-24 від 30.04.2025 у період травень-жовтень 2025 року, чим порушино умови господарського зобов`язання та вимоги п. 5.1. Договору.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 16.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 14.05.2026, встановлено сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечень.

Сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи в суді, що підтверджується наявними у матеріалах справи довідками до доставку електронного листа до Електронних кабінетів сторін.

01.05.2026 від відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого останній зазначив, що саме неможливість застосування економічно обґрунтованого тарифу, відсутність компенсації заборгованості з різниці в тарифах на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, на теплову енергію, послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (надалі заборгованість з різниці в тарифах) є основною причиною, що призвело до невиконання зобов`язання.

Відзив прийнято судом до розгляду та долучено до матеріалів справи. Справа розглядається з урахуванням відзиву на позов.

06.05.2026 позивачем подана відповідь на відзив, відповідно до якого останній зазначив, що доводи відповідача, викладені у відзиві на позов є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не можуть братись судом до уваги.

Відповідь на відзив прийнята судом до розгляду та долучена до матеріалів справи.

У зв`язку з оголошенням повітряної тривоги на території Чернігівської області, у тому числі в м. Чернігові підготовче засідання по справі № 927/342/26, призначене на 14.05.2026 на 10:00, не відбулось.

Ухвалою суду від 14.05.2026 сторін повідомлено про те, що підготовче засідання відбудеться 09.06.2026.

У підготовчому засіданні, яке відбулось 09.06.2026, судом постановлено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів, закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 15.07.2026,.

Ухвалою суду від 02.07.2026 повідомлено сторін, що у зв`язку із перебуванням судді Новик Т.О. у період з 06.07.2026 по 31.07.2026 у відпустці відповідно до наказу голови суду №78 від 19.06.2026, судове засідання, призначене на 15.07.2026 не відбудеться; повідомлено учасників справи по те, що судове засідання у справі відбудеться 13.08.2026 о 10:00 год.

11.08.2026 відповідачем подана заява про визнання позову, яка прийнята судом до розгляду та долучена до матеріалів справи.

12.08.2026 відповідачем подано клопотання про відстрочення виконання рішення суду. Суд прийняв клопотання до розгляду та долучив до матеріалів справи.

13.08.2026 позивачем подані заперечення на клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду.

Заперечення прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні 13.08.2026 суд після переходу до ухвалення судового рішення на підставі ст. 219 ГПК України відклав його проголошення до 10 год. 30 хв. 19.08.2026, про що сторони повідомлені ухвалою суду від 13.08.2026.

19.08.2026 судом оголошено скорочене рішення на підставі ст. 240 ГПК України.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

30.04.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (далі Постачальник) та Акціонерне товариство «Облтеплокомуненерго» (далі Споживач) уклали договір №7894-ТКЕ(Л25)-25 постачання природного газу (далі Договір постачання).

За умовами п. 1.1 Договору постачання Постачальник зобов`язується поставити Споживачеві, який є виробником теплової енергії в розумінні п.п. 1 пункту 4 Положення, природний газ, а Споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору постачання Постачальник передає Споживачу на умовах цього Договору замовлений Споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період з травня 2025 року по 31 жовтня 2025 року (включно), в кількості 7203,88500 тис. куб. метрів.

Приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу (п. 3.5 Договору постачання).

Згідно з п. 4.1 Договору постачання ціна на природний газ, який постачається за цим Договором, встановлюється наступним чином:

- ціна обсягів газу, визначених в пункті 2.1 цього Договору як Обсяг 1 (фіксований) за 1000 куб. м газу без ПДВ - 6 183,33 грн, крім того ПДВ за ставкою 20%, всього з ПДВ - 7 420,00 грн;

крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи 501,97 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом 552,167 грн, крім того ПДВ 20% - 110,433 грн, всього з ПДВ 662,60 грн за 1000 куб. м.

Всього ціна газу для Обсягу І (фіксований) за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 8082,60 грн.

Пунктом 5.1 Договору постачання встановлено, що Споживач здійснює розрахунок за придбані обсяги природного газу в наступному порядку:

- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту/актів приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу;

- остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту/актів приймання- передачі природний газ - до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому Споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.

Відповідно до п. 5.4 Договору постачання оплата за природний газ здійснюється Споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений у розділі 14 цього Договору.

Даний Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення підписів печаткою (за наявності ) або з дати накладення уповноваженим представником однієї зі Сторін останнього у часі КЕП/УЕП, але в будь-якому випадку не раніше 01 травня 2025 року, та діє до 31.10.2025, включно, а в частині розрахунків до повного їх виконання. Продовження або припинення Договору можливе за взаємною згодою Сторін шляхом підписання додаткової угоди до Договору (п. 13.1. Договору постачання).

Додатковою угодою № 1 від 29.10.2025 до Договору постачання Сторони виклали, зокрема, перший абзац пункту 2.1. Розділу 2 «Кількість природного газу» Договору в наступній редакції:

«Постачальник передає Споживачу на умовах цього Договору замовлений Споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період з травня 2025 року по 31 жовтня 2025 року (включно), в кількості 6935,42900 тис. куб. метрів».

У період з травня 2025 року по жовтень 2025 року ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» поставило АТ «Облтеплокомуненерго» природний газ на загальну суму 57478707,53 грн, на підтвердження чого надано акти приймання-передачі природного газу від 31.05.2025, від 30.06.2025, від 31.07.2025, від 31.08.2025, від 30.09.2025, від 31.10.2025 (а.с.16-33).

Відповідач за отриманий природний газ в установлені Договором постачання строки не розрахувався.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем становить 57478707,53 грн, наявність якої відповідач визнає.

Нормативно-правове обґрунтування, оцінка доказів та висновки суду.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що сторони відповідно до статті 6 цього Кодексу є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В частині 1 статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Укладений між сторонами договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав і обов`язків, враховуючи що сторони досягли всіх істотних умов, притаманних вказаному виду договору.

Суд при вирішенні спору враховує, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, а правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами про договір поставки (купівлі-продажу).

Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві ціну проданого товару.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України). Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2494, об`єм природного газу - кількість газу (м куб.), виміряна вузлом обліку природного газу або визначена в результаті інших регламентних процедур, передбачених цим Кодексом

Комерційний облік природного газу в газорозподільній системі організовується та здійснюється з метою визначення повної та достовірної інформації про об`єми (обсяги) природного газу, які надійшли до ГРМ від суміжних суб`єктів ринку природного газу (ГДП, ВБМ, Оператора ГТС), та об`єми (обсяги) природного газу, які розподілені (передані) з ГРМ підключеним до неї споживачам і суміжним Операторам ГРМ, та подальшого використання інформації у взаємовідносинах між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між ними. Фактичний об`єм надходження природного газу до/з ГРМ (у тому числі по об`єктах споживачів) за певний період визначається в точках комерційного обліку (на межі балансової належності) на підставі даних комерційних вузлів обліку, встановлених в точках вимірювання, та інших регламентованих процедур у передбачених цим Кодексом випадках (Глава 1 розділу IX Кодексу ГРС).

Як встановлено судом, на виконання умов Договору постачання позивачем поставлено, а відповідачем прийнято за період з травня 2025 року по жовтень 2025 року природний газ на загальну суму 57478707,53 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу.

Акти приймання-передачі підписані сторонами без зауважень і заперечень та скріплені печатками.

З урахуванням умов п. 5.1. Договору строк оплати становить:

По актам від 31.05.2025 до 15.07.2025, від 30.06.2025 до 15.08.2025, від 31.07.2025 до 15.09.2025, від 31.08.2025 до 15.10.2025, від 30.09.2025 до 15.11.2025, від 31.10.2025 до 15.12.2025.

Відповідач вартість поставленого газу не оплатив.

Станом на день ухвалення рішення судом заборгованість відповідача склала 57478707,53 грн.

Водночас, в окремо поданій заяві відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Відповідно до статті 191 ГПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Отже, з урахуванням визнання позову відповідачем, обґрунтованості позовних вимог, а також того, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує прав чи інтересів третіх осіб, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдінг у повному обсязі.

Щодо заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Частиною 1 статті 18 ГПК України, визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Частиною першою статті 239 ГПК України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому необхідно враховувати, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ГПК України, відповідні норми не вимагають, а господарський суд законодавчо обмежений конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення, який не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, тощо.

Отже, законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення або розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. При цьому положення ГПК України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд повинен оцінювати докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 ГПК України.

Попри це, питання задоволення заяви сторони у справі про розстрочку/відстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

Господарський суд під час розгляду відповідної заяви враховує не лише можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, а також наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не повинен допускати їх настання.

В рішенні Конституційного Суду України №5-пр/2013 від 26.06.2013 зазначено, що відстрочення або розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Разом з тим необхідно враховувати, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012); відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення ЄСПЛ у справі Горнсбі проти Греції від 19.03.97); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 ст. 6 Конвенції права (рішення ЄСПЛ у справі Іммобільяре Саффі проти Італії від 28.07.99).

Враховуючи те, що існування заборгованості, підтверджене обов`язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, легітимні сподівання на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить майно цієї особи у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі "Пономарьов проти України від 03.04.2008), то з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін у національному законодавстві компенсація потерпілій стороні за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як потерпілої сторони; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За змістом ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Так, встановлення та підтвердження факту наявності обставин, на які посилається заявник, можливо лише внаслідок сукупного аналізу відповідних доказів щодо наявності зазначених обставин, що безпосередньо ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у момент звернення рішення до виконання.

Разом з тим, суд наголошує, що положеннями ч. 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

При цьому необхідно враховувати, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 331 ГПК України, ця норма не вимагає, і господарський суд законодавчо обмежений річним терміном відстрочки виконання рішення з дня ухвалення такого рішення.

В обґрунтування заявленого клопотання відповідача посилається на таке.

Причинами виникнення спору не являється навмисна бездіяльність відповідача, намір не сплачувати заборгованість у відповідача відсутній. На причину порушення грошових зобов`язань вплинув ряд об`єктивних факторів, які не залежать від волі товариства.

На АТ «ОТКЕ» покладено обов`язок вживати усіх можливих заходів для забезпечення сталого функціонування безперебійного надання послуги з постачання теплової енергії та гарячої води. Товариство є оператором об`єктів критичної інфраструктури та виконує життєвоважливі функції, забезпечуючи постачання теплової енергії та гарячої води об`єктам усіх форм власності та всім категоріям споживачів м. Чернігова та області, тобто діяльність товариства має важливе соціальне, економічне та стратегічне значення.

За спірним Договором від 30.04.2025 № 7894-ТКЕ(Л25)-24 позивачем поставлявся природний газ, який використовувався відповідачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води споживачам м. Чернігова та області, в більшості населенню, отже, джерелом оплати є кошти, отримані від споживачів як плата за фактично отримані послуги і несвоєчасна сплата за природний газ, зумовлена виключно надходженнями сум компенсацій від власників квартир та нежитлових приміщень за встановленим відповідно до вимог законодавства тарифом.

Станом на 01.01.2026 загалом дебіторська заборгованість власних споживачів за спожиті послуги з постачання теплової енергії, теплової енергії та послуги з постачання гарячої води за категоріями складає: населення 232 474 506,37 грн, бюджетні організації 16 716 112,09 грн, інші споживачі 14 747 829,33 грн, всього 263938447,79 грн , станом на 01.08.2026 : населення 166 764 260,68грн, бюджетні організації 18 163 360,47 грн, інші споживачі 11 003 075,61 грн, всього 195 930 696,76 грн.

Таким чином, товариство не має вільних обігових коштів через низьку платіжну дисципліну кінцевих споживачів - населення, що є основним споживачем. Вказана категорія споживачів є найбільш неплатоспроможною.

АТ «ОТКЕ» перебуває під загрозою банкрутства, не отримує прибуток від діяльності та знаходиться у скрутному фінансовому стані, що підтверджується відповідними фінансовими звітами, а саме: звітом про фінансові результати (звітом про сукупний дохід) за І півріччя 2026, балансом (звітом про фінансовий стан) на 30.06.2026, де збиток складає у розмірі 174 750 тис.грн.

Неможливість застосування економічно обґрунтованого тарифу, відсутність компенсації заборгованості з різниці в тарифах на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, на теплову енергію, послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (надалі заборгованість з різниці в тарифах) є основною обставиною, що призвело невиконання зобов`язання.

На даний час Товариство забезпечує споживачів гарячим водопостачанням та триває підготовка до опалювального сезону 2026/2027 років. А у випадку примусового виконання судового рішення по даній справі є реальна загроза зриву опалювального сезону у місті Чернігові та Чернігівській області на 2026-2027 рік, оскільки фінансова ситуація відносно АТ«ОТКЕ» вкрай критична. В тому числі, звернення рішення по даній справі до примусового виконання призведе до додаткових стягнень коштів по компенсації коштів за винагороду приватному виконавцеві або державному виконавцю в розмірі 10 % від суми стягнення та коштів на витрати виконавчого провадження, за якими навіть при поверненні виконавчих документів стягувачу на товариства покладаються стягнення зі сплати виконавчого збору, що є значними сумами. З травня 2026 року щодо АТ «ОТКЕ», як боржника відкриті три виконавчі провадження №80912692 зі стягнення виконавчого збору у розмірі 41 410 779,96 грн., №80912669 зі стягнення виконавчого збору у розмірі 811 036,08 грн., №81034720 зі стягнення виконавчого збору у розмірі 23 944 211, 88 грн, в межах яких до товариства були застосовані заходи примусового виконання такі як арешт коштів товариства.

Наявність обмежень у вигляді арештів коштів товариства створює реальні ризики припинення постачання енергоресурсів, що в умовах обмежених строків реалізації заходів та підвищених навантажень на інфраструктуру може мати негативні соціально-економічні наслідки та виникнення надзвичайної ситуації техногенного характеру.

Враховуючи вищевикладені обставини, відповідач просить суд відстрочити виконання рішення строком на 12 місяців.

13.08.2026 позивачем подані заперечення на заяву відповідача про відстрочення виконання рішення суду на 12 місяців.

Так, позивач зазначає, що надання Відповідачу відстрочки виконання рішення суду, призведе до сприяння Відповідачу в подальшому порушувати свої зобов`язання за іншими подібними договорами (існуючими і майбутніми), оскільки надана відстрочка/розстрочка буде істотно порушувати майнові інтереси Позивача, внаслідок надзвичайно тривалого перенесення терміну виконання зобов`язання Відповідача у спірних правовідносинах, в тому числі враховуючі стрімкі інфляційні процеси в державі.

Позивач також зазначає про ту обставину, що він забезпечує галузі національної економіки природним газом. Тобто, ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» є об`єктом, що має стратегічне значення для економіки, суспільства і безпеки держави. Відсутність можливості вчасно розраховуватись за природний газ, а як наслідок відсутність можливості вчасно надати послуги з постачання природного газу спричинить значні соціально та економічно негативні наслідки для всієї України.

З огляду на доводи та заперечення сторін, суд дійшов висновку, що подана заява про відстрочення виконання рішення є належним чином обґрунтованою, а надані відповідачем докази є достатніми задля встановлення судом існування обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду та водночас, з яких вбачається за можливість встановити всі сукупні фактори, визначені статтею 331 ГПК України, при цьому судом враховано наступні обставини:

- відповідач визнає наявність обов`язку сплати позивачу заборгованості за спожитий газ згідно судового рішення в повному обсязі, не відмовляється та не ухиляється від такого виконання;

- відповідач є об`єктом критичної інфраструктури паливно-енергетичного комплексу, основним видом діяльності якого є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, при цьому, відповідно до ст.ст. 19, 20 Закону України Про теплопостачання теплопостачальна організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі, а споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію, згідно з діючими тарифами. Таким чином, відповідач зобов`язаний здійснювати постачання теплової енергії незалежно від зовнішніх факторів, тому що його господарська діяльність направлена на забезпечення життєдіяльності міста;

- заборгованість споживачів за послуги з поставленої теплової енергії станом на 01.08.2026 становить 195930696,76 грн, з них: бюджетних установ становить 18163360,47 грн, інші споживачі 11003075,61 грн, а найбільшу суму становить заборгованість населення 166764260,68 грн, оскільки населення є головним споживачем теплової енергії, що виробляється АТ «ОТКЄ».

- відповідно до звіту про фінансову результати за І півріччя 2026 року, збиток товариства складає 174750 тис.грн;

- єдиним джерелом для оплати заборгованості перед позивачем є кошти, отримані відповідачем в якості оплати за спожиту теплову енергію з боку населення, бюджетних установ та госпрозрахункових підприємств.

Разом з цим суд зазначає, що позивачем не надано, а наявні матеріли справи не містять доказів на підтвердження того, що у зв`язку із відстроченням виконання рішення суду позивачу буде завдано збитки або він змушений буде понести додаткові витрати.

Враховуючи викладене вище, суд зазначає, що негайне звернення стягнення грошових коштів з відповідача, можливо й зможе забезпечити виконання рішення, однак з великою вірогідністю негативно вплине на господарську діяльність відповідача, а також на можливість виконання ним своїх функцій, може призвести до блокування роботи відповідача, та відповідно виконання в подальшому грошових зобов`язань, зокрема і перед позивачем.

На думку суду, ненадання відстрочки виконання рішення у даній справі може призвести до настання негативних наслідків для споживачів теплової енергії в умовах воєнного стану.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції (Корнілов та інші проти України, заява 36575/02, ухвала від 07.10.2003 р.). Навіть два роки та сім місяців не визнавались надмірними і не розглядалися як такі, що суперечать вимогам розумного строку, передбаченого статтею 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 р. у справі Крапівницький та інші проти України, заява 60858/00).

При розгляді даної заяви суд враховує висновки Верховного суду викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/190/18, що відстрочення або розстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення. Водночас розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення.

З урахуванням викладеного, дослідивши подані суду докази, проаналізувавши правові позиції сторін, суд дійшов висновку про можливість відстрочення виконання судового рішення з підстав, зазначених заявником, та часткового задоволення відповідної заяви відповідача, а саме відстрочити виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.08.2026 у справі № 927/342/26 на строк 5 (шість) місяців - до 19.01.2027 року, з врахуванням балансу та інтересів обох сторін.

Розподіл судових витрат.

Згідно з пунктом 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Статтею 130 ГПК України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

У підготовчому засіданні 09.06.2026 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та про призначення справи до судового розгляду по суті на 15.07.2026.

Відповідно до ст. 201 ГПК України у призначений для розгляду справи час головуючий відкриває судове засідання та оголошує, яка справа розглядатиметься. З оголошення головуючим судового засідання відкритим розпочинається розгляд справи по суті.

У зв`язку із перебуванням судді Новик Т.О. в період з 06.07.2026 по 31.07.2026 у відпустці відповідно до наказу голови суду № 78 від 19.06.2026, судове засідання, призначене на 15 липня 2026 року на 09 год. 30 хв., не відбулося.

Ухвалою суду від 02.07.2026 сторін повідомлено про те, що судове засідання з розгляду справи по суті відбудеться 13.08.2026.

Заява відповідача про визнання позову подана через підсистему «Електронний суд» 11.08.2026, тобто до початку розгляду судом справи по суті.

При поданні позову до суду позивачем сплачено 689744,49 грн судового збору.

Відтак, судовий збір в сумі 344872,25 грн покладається на відповідача, а в сумі 344872,25 грн підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись ст. 123, 129, 130, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства Облтеплокомуненерго (код ЄДРПОУ 03357671, вул. Реміснича, будинок 55Б, м. Чернігів, 14000) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг (код ЄДРПОУ 42399676, вул. Шолуденка, будинок 1, м. Київ, 04116) борг в сумі 57 478 707,53 грн, судовий збір в сумі 344 872,25 грн.

3. Відстрочити виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.08.2026 на строк 5 (п`ять) місяців до 19.01.2027.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг (код ЄДРПОУ 42399676, вул. Шолуденка, будинок 1, м. Київ, 04116) з Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 22030101) судовий збір в сумі 344 872,24 грн, сплачений платіжною інструкцією № 0000035645 від 10.04.2026.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду згідно зі статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України подається безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 25.08.2026

Суддя Т.О.Новик