Ухвала суду № 139206471, 18.08.2026, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

м. Чернівці

18 серпня 2026 року Справа № 926/2054/26

За позовом Чернівецької окружної прокуратури (58002, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. В. Сімовича, 15, код ЄДРПОУ 0291012023) в інтересах держави

в особі Заставнівської міської ради Чернівецького району Чернівецької області (59400, Чернівецька обл., Чернівецький р-н, місто Заставна, вул. Гагаріна, 9, код ЄДРПОУ 04062140)

до фізичної особи-підприємця Скорейка Тараса Васильовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом знесення самочинно побудованого об`єкту нерухомого майна,

Суддя І.В. Марущак

Секретар судового засідання Л.В. Терещенко

представники:

від позивача - Королюк І.Ю.;

від відповідача - адвокат Венерська Г.І.;

прокурор - Балицька Р.С.

СУТЬ СПОРУ: Чернівецька окружна прокуратура в інтересах держави в особі Заставнівської міської ради Чернівецького району Чернівецької області звернулася до Господарського суду Чернівецької області з позовом до фізичної особи-підприємця Скорейка Тараса Васильовича, в якому просить відповідачу усунути перешкоди Заставнівській міській раді у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою комунальної власності по вул. Незалежності між будинками 84 та 86, Чернівецького району Чернівецької області, шляхом знесення самочинно побудованого об`єкту нерухомого майна - споруди загальною площею 60 м2.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що ФОП Скорейко Т.В. з метою провадження господарської діяльності, на підставі паспорту прив`язки тимчасової споруди реєстраційний номер №18 від 20.08.2021 (дійсний до 02.11.2032), розмістив тимчасову споруду - торговий павільйон з торгівлі домашнім текстилем, загальною площею 53,0 кв.м., на земельній ділянці комунальної власності Заставнівської міської територіальної громади по вул. Незалежності між будинками 84 та 86, Чернівецького району Чернівецької області.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, державна реєстрація Скорейко Т.В. як фізичної особи-підприємця була проведена 13.02.2020, а види економічної діяльності зазначено: 47.89 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами (основний), 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет.

У межах проведення судової будівельно-технічної експертизи у кримінальному провадженні № 12021262020003172 судовим експертом Чернівецького НДЕКЦ МВС 11.12.2025 був проведений натурний огляд тимчасової споруди, розміщеної на земельній ділянці комунальної власності Заставнівської міської територіальної громади в м. Заставна по вул. Незалежності, між будинками 84 та 86, Чернівецького району Чернівецької області під час якого встановлено, що об`єкт, розташований на зазначеній земельній ділянці, являє собою залізобетонну основу загальними габаритами 6*10 м із перепадами по висоті від 7 до 60 см, на якій влаштовано металеву конструкцію загальними габаритами 6*10 м висотою до 3 м, огороджену метало профілем та іншими оздоблювальними і конструктивними елементами, що утворюють собою два приміщення загальною орієнтовною площею 53 кв.м.: основне приміщення із влаштуванням кондиціонера, освітлення, стелажів та іншим наповненням, а також приміщення санвузла із встановленими унітазом, умивальником.

Відповідно до висновку експерта від 29.12.2025 №СЕ-19/126-25/14254-БТ, об`єкт, розташований за адресою вул. Незалежності, між будинками 84 та 86, Чернівецького району Чернівецької області є нерухомим майном.

Як вбачається з листа Державної інспекції архітектури та містобудування України №2913/03/18-26 від 23.04.2026, в Реєстрі будівельної діяльності та в розпорядженні ДІАМ інформації та документів в паперовій формі щодо об`єкта будівництва МАФу у центрі м. Заставна по вул. Незалежності, між будинками 84 та 86, Чернівецького району Чернівецької області не виявлено.

Вважає, що ФОП Скорейко Т.В. по теперішній час незаконно використовує земельну ділянку комунальної власності, на якій розташована належна йому споруда - самочинно побудований об`єкт нерухомого майна, чим здійснює перешкоди позивачу у реалізації права користування нею.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.05.2026 вказану позовну заяву передано до провадження судді Марущака І.В.

Ухвалою від 22.05.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив загальне позовне провадження у справі, призначив підготовче засідання на 17.06.2026 та встановив відповідачу строк для подання відзиву, позивачу запропонував надати пояснення по суті позовних вимог та відповідь на відзив.

09.06.2026 представником відповідача через систему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву із клопотанням про призначення експертизи, в якому відповідач проти позову заперечує, просить призначити у справі № 926/2054/26 судову будівельно-технічну експертизу.

Окремо 09.06.2026 представник відповідача через систему «Електронний суд» подала клопотання про призначення експертизи, вх. № 2388.

В обґрунтування поданого клопотання зазначає, що позовні вимоги обґрунтовані тим, що об`єкт, розташований у м. Заставна Чернівецького району Чернівецької області по вул. Незалежності між будинками №84 та №86 є не тимчасовою спорудою, а об`єктом нерухомого майна, який має ознаки самочинного будівництва та підлягає знесенню. Відповідач заперечує проти таких доводів, оскільки спірний об`єкт було розміщено на підставі рішення Заставнівської міської ради Чернівецького району Чернівецької області №100 від 30.07.2021, паспорта прив`язки тимчасової споруди, реєстраційний номер №18 від 20.08.2021, строк дії якого продовжено до 02.11.2032, а також інших документів, які підтверджують наявність правових підстав для розміщення тимчасової споруди. У матеріалах справи міститься висновок будівельно-технічної експертизи, отриманий у межах кримінального провадження, на який посилається прокурор як на доказ того, що спірний об`єкт є нерухомим майном. Водночас вказаний висновок викликає обґрунтовані сумніви щодо його повноти та правильності, оскільки він складений не в межах справи №926/2054/26, без участі відповідача та без можливості відповідача поставити експерту питання, подати пояснення і додаткові матеріали. Крім того, під час проведення вказаної експертизи не було належним чином досліджено питання щодо відповідності об`єкта паспорту прив`язки тимчасової споруди, можливості його демонтажу або переміщення, характеру основи, на якій він розміщений, а також наявності чи відсутності фундаменту у будівельно-технічному розумінні.

З огляду на викладене просить призначити у справі № 926/2054/25 судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручити Чернівецькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (58006, Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 194-Б).

На вирішення експерта поставити питання:

1) Чи відповідає об`єкт, розташований за адресою: Чернівецька область, Чернівецький район, м. Заставна, вул. Незалежності, між будинками №84 та №86, технічним ознакам тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності?

2) Чи має вказаний об`єкт фундамент у будівельно-технічному розумінні?

3) Чи є залізобетонна основа, на якій розміщено об`єкт, фундаментом будівлі/споруди, чи вона є майданчиком/основою для встановлення тимчасової споруди?

4) Чи можливо демонтувати або перемістити вказаний об`єкт без втрати його функціонального призначення та без істотного знецінення?

5) Чи відповідає фактичне місце розташування, площа, конфігурація та конструктивні характеристики об`єкта паспорту прив`язки тимчасової споруди, реєстраційний номер №18 від 20.08.2021?

6) Чи є відхилення від паспорта прив`язки тимчасової споруди, якщо такі наявні, істотними з будівельно-технічної точки зору?

7) Які конструктивні елементи має спірний об`єкт та чи свідчать вони про капітальний характер будівництва?

8) Чи належить спірний об`єкт з технічної точки зору до об`єктів, переміщення яких неможливе без їх знецінення або зміни функціонального призначення?

Попередню оплату вартості судової будівельно-технічної експертизи покласти на ФОП Скорейка Т.В. з подальшим вирішенням питання про розподіл відповідних судових витрат за результатами розгляду справи.

15.06.2026 Чернівецькою окружною прокуратурою через систему «Електронний суд» подано відповідь на відзив.

16.06.2026 Заставнівська міська рада через систему «Електронний суд» звернулась до суду з клопотанням, в якому просить розглянути справу № 926/2054/26 без її участі, на підставі наявних у справі матеріалів, позовні вимоги Чернівецької окружної прокуратури підтримує в повному обсязі.

Ухвалою суду від 17.06.2026 продовжено строк підготовчого провадження відкладено розгляд справи в підготовчому судовому засіданні на 06.08.2026.

Востаннє, ухвалою суду від 06.08.2026 відкладено розгляд справи в підготовчому судовому засіданні на 18.08.2026.

12.08.2026 Чернівецька окружна прокуратура через систему «Електронний суд» подала заперечення на клопотання про призначення експертизи з тих підстав, що в матеріалах справи вже міститься висновок будівельно-технічної експертизи, який окружною прокуратурою подано як письмовий доказ на підтвердження обставин, що входять до предмета доказування, відтак одна із необхідних умов, визначених ст. 99 ГПК України, вже відсутня; представник відповідач не навів жодного обґрунтованого сумніву щодо правильності висновку експерта; у клопотанні зазначено, що експертиза проведена у межах кримінального провадження, без участі відповідача та без можливості поставити експертові питання, однак зазначені доводи не свідчать про недостовірність або неправильність експертного дослідження, зокрема, у клопотанні відсутні відомості про конкретні помилки експерта у проведених дослідженнях, не вказано на порушення методики проведення експертизи, не вказано, які саме порушено експертом нормативні документи, тощо. Фактично всі доводи відповідача зводяться виключно до незгоди із висновком експерта, ГПК України не містить положень, які забороняють використання як доказу висновки експерта, отримані в іншому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, з`ясовуючи фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд дійшов висновку, що для вирішення даного спору необхідні спеціальні знання, у зв`язку з чим клопотання про призначення судової експертизи підлягає задоволенню з огляду на таке.

Пунктом 1 частини 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Відповідно до частин 3-5 статті 99 Господарського процесуального кодексу України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

На підставі частини 1 статті 100 Господарського процесуального кодексу України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні суду.

Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві викликана тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних досліджень.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» від 01 червня 2006 року, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Європейський суд з прав людини у справі «Брумареску проти Румунії» дійшов висновку про те, що принцип правової визначеності є одним із фундаментальних аспектів верховенства права, і для того, щоб судове рішення відповідало вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно, щоб воно було розумно передбачуваним.

Рішеннями Європейського суду з прав людини у справах «Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands» від 27 жовтня 1993 року (п. 33) та «Ankerl v. Switzerland» від 23 жовтня 1996 року (п. 38) встановлено, що принцип рівності сторін у процесі у розумінні «справедливого балансу» між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рівність засобів включає: розумну можливість представляти справу в умовах, що не ставлять одну сторону в суттєво менш сприятливе ніж іншу сторону; фактичну змагальність; процесуальну рівність; дослідження доказів, законність методів одержання доказів; мотивування рішень.

При цьому, принцип змагальності тісно пов`язаний з принципом рівності, тоді як рівноправність сторін - один із необхідних елементів принципу змагальності, «без якого змагальність як принцип не існує». Рівноправність сторін є суттю змагальності, бо тільки через рівні можливості сторін можлива реалізація принципу змагальності.

Отже, експертиза призначається у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, рішення суду має прийматися у повній відповідності з нормами процесуального та матеріального права, з повним та об`єктивним дослідженням обставин та доказів. Призначення експертизи у справі не спрямоване на затягування розгляду, а є засобом для встановлення доказів, які мають значення для правильного вирішення даного спору.

Предметом спору у справі, що розглядається, є усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою комунальної власності шляхом знесення самочинно побудованого об`єкту нерухомого майна.

Прокурор, якого підтримує позивач, посилається на те, що ФОП Скорейко Тарас Васильович з метою провадження господарської діяльності, на підставі паспорту прив`язки тимчасової споруди реєстраційний номер №18 від 20.08.2021 (дійсний до 02.11.2032), розмістив тимчасову споруду - торговий павільйон з торгівлі домашнім текстилем, загальною площею 53,0 кв.м., на земельній ділянці комунальної власності Заставнівської міської територіальної громади по вул. Незалежності між будинками 84 та 86, Чернівецького району Чернівецької області.

Разом з цим, відповідно до висновку експерта від 29.12.2025 №СЕ-19/126-25/14254-БТ, проведеного у межах судової будівельно-технічної експертизи у кримінальному провадженні № 12021262020003172, об`єкт, розташований за адресою: вул. Незалежності, між будинками 84 та 86, Чернівецького району Чернівецької області, є нерухомим майном, а враховуючи наведені у дослідницькій частині цього висновку умови - є спорудою, будівлею, а, отже, ФОП Скорейко Т.В. здійснив самочинне будівництво, яке підлягає знесенню.

Заперечуючи проти позову, представник відповідача зазначає, що спірний об`єкт первинно був оформлений і розміщений саме як тимчасова споруда, а не як об`єкт нерухомого майна. При цьому наявність паспорта прив`язки підтверджує, що розміщення споруди здійснювалося не самовільно, а на підставі документа, передбаченого спеціальним порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності. Крім того, між Комунальним підприємством Заставнівської міської ради «Благоустрій плюс» та ФОП Скорейком Т.В. було укладено договір про пайову участь від 02 серпня 2021 року, відповідно до якого відповідач взяв на себе зобов`язання щодо сплати щомісячної пайової участі за розміщення відповідної тимчасової споруди. Розмір такої щомісячної пайової участі становив 1890,00 грн, а строк дії відповідного договору визначено до 02 листопада 2032 року.

Зазначає, що для висновку про самочинне будівництво прокурор повинен довести не лише відсутність відомостей у Реєстрі будівельної діяльності, а насамперед те, що спірний об`єкт втратив ознаки тимчасової споруди, вийшов за межі паспорта прив`язки та набув ознак нерухомого майна, яке може бути предметом застосування статті 376 Цивільного кодексу України. Саме по собі посилання прокурора на висновок експерта, складений у межах кримінального провадження, не є достатнім для такого висновку, оскільки висновок експерта підлягає оцінці судом у сукупності з іншими доказами, зокрема з рішенням органу місцевого самоврядування, паспортом прив`язки тимчасової споруди, договором про пайову участь та доказами чинності відповідних правовідносин. Так само наявність окремих конструктивних елементів, зокрема залізобетонної основи, металевої конструкції, підключення освітлення чи іншого обладнання, сама по собі не свідчить про те, що об`єкт автоматично є нерухомим майном. Для такого висновку необхідно встановити технічні характеристики об`єкта, характер його конструкцій, спосіб встановлення, наявність або відсутність фундаменту у будівельно технічному розумінні, можливість демонтажу або переміщення без втрати функціонального призначення, а також відповідність фактичного розміщення об`єкта паспорту прив`язки.

Зазначає, що висновок експерта від 29.12.2025 №СЕ-19/126-25/14254-БТ було складено не в межах розгляду даної господарської справи, а у межах кримінального провадження №12021262020003172. Відтак відповідач не був учасником відповідного експертного дослідження, не мав можливості формувати питання експерту, подавати свої пояснення, технічну документацію, фотофіксацію, схеми та заперечення стосовно методики дослідження та ініціювати постановку додаткових питань.

Відповідно до частин 2- 4 статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

На виконання частини 4 статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України затверджено Порядок № 244.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку № 244 підставою для розміщення тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності є паспорт прив`язки тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності.

Отже, тимчасова споруда та об`єкт нерухомого майна - це об`єкти з діаметрально протилежними юридичними та технічними характеристиками.

Тимчасова споруда має статус рухомого майна, не пов`язана фундаментом із землею, встановлюється на підставі паспорта-прив`язки, право власності на таку споруду не підлягає державній реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Капітальна споруда набуває статусу нерухомого майна й об`єкта речових прав після завершення будівництва та проведення державної реєстрації права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за наявності дозвільних документів на будівництво та введення об`єкта в експлуатацію, має капітальний фундамент і нерозривний зв`язок із землею.

Згідно висновків Велика Палата Верховного Суду, викладених у постанові від 18.09.2024 у справі № 914/1785/22, якщо нежитлові приміщення є тимчасовими спорудами, які не відносяться до нерухомого майна, збудовані на земельній ділянці комунальної власності, що використовується власником цих приміщень без установлених законом підстав, ефективним способом захисту порушеного права власника земельної ділянки є негаторний позов без дотримання визначеного статтею 376 Цивільного кодексу України порядку. Наведені висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 914/1785/22 стосувалися ситуації, коли спірне приміщення не було нерухомим майном, і право власності на нього, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», не підлягало державній реєстрації.

Водночас за змістом частин 1 та 7 статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Зважаючи на це, вирішуючи спір у відповідній категорії справ, суди зобов`язані встановити всі юридично значущі обставини, без дослідження яких неможливе ухвалення законного та обґрунтованого рішення. Зокрема, належить з`ясувати, чи відноситься спірне майно до об`єктів нерухомого майна у розумінні цивільного законодавства, чи є воно тимчасовою спорудою, право власності на яку, відповідно до положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», не підлягає державній реєстрації.

У справі, що розглядається, між сторонами існує спір щодо технічної та правової природи об`єкта, розташованого у м. Заставна по вул. Незалежності між будинками №84 та №86, а саме щодо того, чи є такий об`єкт тимчасовою спорудою, розміщеною на підставі паспорта прив`язки, чи об`єктом нерухомого майна, який може бути кваліфікований як самочинне будівництво.

Призначення судової експертизи віднесено до компетенції суду за наявності умов, передбачених частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України, і таке призначення не може розцінюватися як порушення норм процесуального права.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення (правова позиція висловлена, зокрема, у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24 січня 2018 року у справі №907/425/16 та від 24 січня 2018 року у справі №917/50/17).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (стаття 74 ГПК України).

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Прокурор заперечив проти призначення судової будівельно-технічної експертизи, посилаючись на те, що в матеріалах справи вже міститься висновок будівельно-технічної експертизи, яким окружною прокуратурою подано як письмовий доказ на підтвердження обставин, що входять до предмета доказування.

Судом відхиляються зазначені прокурором заперечення з огляду на таке.

Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу» від 25 лютого 1994 року № 4038-XII).

Чинне процесуальне законодавство не встановлює заборону щодо використання під час розгляду цивільної справи доказів, отриманих у межах інших проваджень. Тобто докази, зібрані у межах кримінального провадження, можуть бути використані як докази у цивільній справі, якщо відповідні дані стосуються предмета доказування. Достовірність і достатність таких доказів суд оцінює з урахуванням обставин конкретної справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 477/2330/18 (провадження № 14-31цс22)).

Господарські суди при вирішенні господарських спорів мають досліджувати на загальних умовах і висновки судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи, в тому числі цивільної, кримінальної, адміністративної (постанова Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 907/651/17). Висновок експертизи, призначеної в межах кримінального провадження, оцінюється господарськими судами у сукупності з іншими доказами на загальних підставах відповідно до вимог статті 86 ГПК України, при цьому сторони не позбавлені можливості надати суду докази на його спростування, клопотати перед судом про виклик у судове засідання експерта, який проводив експертизу, тощо (постанова Верховного Суду від 11.03.2021 у справі № 923/188/20). Отриманий відповідно до вимог закону висновок експерта у кримінальній справі, є допустимим і достовірним доказом у цивільній справі, якому суд має надати оцінку та мотивувати, чи визнає доказ, чи відхиляє його (постанова Верховного Суду від 07.02.2024 у справі № 201/11458/20).

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частини 1, 2, 3 та 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України).

Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Дюлоранс проти Франції», «Донадзе проти Грузії»). Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Ван де Гурк проти Нідерландів»).

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

До з`ясування кола питань, які належить вирішити суду при ухваленні рішення, зокрема, належить наявність обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються (п.1 ч.1 ст. 237 ГПК України).

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 18.10.2023 в справі №910/12593/21 звернув увагу на те, що: «Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 №132-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким було внесено зміни до ГПК, зокрема змінено назву статті 79 ГПК з «Достатність доказів» на нову - «Вірогідність доказів», викладено її у новій редакції, та фактично впроваджено в господарський процес стандарт доказування «вірогідності доказів».

Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 ГПК).

Таким чином суд зобов`язаній надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування».

Згідно з п. 1.2.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998 та п. 5.1 розділу ІІ Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень однією з видів (підвидів) експертизи, є будівельно-технічна експертиза, основними завданнями якої, зокрема, є: визначення, перевірка обсягів і вартості виконаних будівельних робіт та складеної первинної звітної документації з будівництва та їх відповідність проектно-кошторисній документації, вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва.

Суд погоджується з доводами прокурора про те, що ГПК України не містить положень, які забороняють використання як доказу висновки експерта, отримані в іншому провадженні, відсутні обґрунтовані сумнівів щодо правильності поданого прокурором висновку експерта, а проведення експертизи у межах кримінального провадження, без участі відповідача та без можливості поставити експертові питання не свідчать про недостовірність або неправильність експертного дослідження.

Судом не заперечується доказове значення наявного в матеріалах справи висновку експерта.

Разом із тим, судом враховується, що окрім необхідності встановлення технічних ознак об`єкта, розташованого за адресою: Чернівецька область, Чернівецький район, м. Заставна, вул. Незалежності, між будинками №84 та №86, а саме чи є даний об`єкт тимчасовою спорудою чи капітальною будівлею, спорудою, позивачка також наголошувала на необхідності дослідження питання щодо відповідності об`єкта паспорту прив`язки тимчасової споруди, яке не було предметом досліджень під час проведення зазначеної експертизи.

Отже, з огляду на підстави, предмет позову та обставини, на які посилаються сторони в обґрунтування своїх вимог, зважаючи на те, що відповідач заперечує щодо того, що розміщена на земельній ділянці комунальної власності по вул. Незалежності між будинками 84 та 86, Чернівецького району Чернівецької області споруда загальною площею 60 м2 є нерухомим майном та, відповідно самочинно побудованим об`єктом, суду необхідно встановити обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, для з`ясування яких необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право. Без таких спеціальних знань встановити вказані обставини неможливо.

При цьому судом враховано положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Так, рішеннями ЄСПЛ у справах «Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands» від 27.10.1993 (п. 33), та «Ankerl v. Switzerland» від 23.10.1996 (п. 38) встановлено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рівність засобів включає: розумну можливість представляти справу в умовах, що не ставлять одну сторону в суттєво менш сприятливе ніж іншу сторону; фактичну змагальність; процесуальну рівність; дослідження доказів, законність методів одержання доказів; мотивування рішень.

Крім того, принцип змагальності тісно пов`язаний з принципом рівності, тоді як рівноправність сторін - один із необхідних елементів принципу змагальності, «без якого змагальність як принцип не існує». Рівноправність сторін є суттю змагальності, бо тільки через рівні можливості сторін можлива реалізація принципу змагальності.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» (Заява №61679/00) від 01.06.2006 зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання.

Також суд зауважує, що виходячи з повноважень наданих суду згідно із статтею 43 ГПК України та принципу диспозитивності дослідження доказів, господарський суд наділений виключною компетенцією щодо оцінки доказів при розгляді справи по суті як суд першої інстанції. Така оцінка повинна ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному розгляді доказів у судовому процесі, з врахуванням сукупності всіх обставин. Отже, якщо суд доходить висновку, що для того, щоб надати оцінку певним обставинам справи і для цього йому не вистачає певних знань, суд вправі призначити судову експертизу, поставивши перед експертом конкретні запитання, незалежно від волевиявлення сторін.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 23.04.2018 року у справі №922/2751/17, від 24.04.2018 року у справі №922/2363/17, від 26.06.2018 року у справі №914/208/17.

Отже, судом встановлено наявність усіх умов, обумовлених статтею 99 ГПК України для призначення судової експертизи. Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень.

За наведених обставин у сукупності, дотримуючись основних засад здійснення судочинства, зважаючи на зміст питань, поставлених сторонами на вирішення експертизи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання представника відповідача та призначення судової будівельно-технічної експертизи.

Щодо питань, з яких має бути проведена експертиза, суд зазначає, що відповідно до частин 4-6 статті 99 Господарського процесуального кодексу України, питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Слід зазначити, що господарський суд не зв`язаний пропозиціями сторін щодо питань для судової експертизи, але може враховувати їх у вирішенні питання про призначення і проведення судової експертизи; максимально конкретно визначити питання, які мають бути роз`ясненні судовим експертом, та сформулювати їх у логічній послідовності.

У поданому відповідачем клопотанні про призначення експертизи останній запропонував суду перелік питань, роз`яснення яких, на його думку, потребує спеціальних знань висновку експерта.

Судом запропоновані питання розглянуті, частина питань відкоригована та визначено остаточне коло питань, відповіді на які потребують спеціальних знань та будуть достатні для розгляду спору та відповідатимуть меті призначення судової будівельно-технічної експертизи.

Так, суд зазначає, що питання щодо відповідності об`єкта, розташованого в м. Заставна по вул. Незалежності, між будинками №84 та №86, технічним ознакам тимчасової споруди; наявності в нього фундамент у будівельно-технічному розумінні; чи є залізобетонна основа, на якій розміщено об`єкт, фундаментом будівлі/споруди, чи вона є майданчиком/основою для встановлення тимчасової споруди; можливості демонтувати або перемістити вказаний об`єкт без втрати його функціонального призначення та без істотного знецінення; які конструктивні елементи має спірний об`єкт та чи свідчать вони про капітальний характер будівництва; чи належить спірний об`єкт з технічної точки зору до об`єктів, переміщення яких неможливе без їх знецінення або зміни функціонального призначення, охоплюються одним питанням: яким технічним ознакам тимчасової споруди чи капітальної будівлі, споруди відповідає об`єкт, розташований за адресою: Чернівецька область, Чернівецький район, м. Заставна, вул. Незалежності, між будинками №84 та №86?

Також суд вирішив на вирішення експертизи поставити питання: чи є відхилення, якщо є - які саме, в характеристиках об`єкта, розташованого за адресою: Чернівецька область, Чернівецький район, м. Заставна, вул. Незалежності, між будинками №84 та №86, паспорту прив`язки тимчасової споруди, реєстраційний номер №18 від 20.08.2021?

Щодо визначення експерта суд зазначає, що представник відповідача просить доручити проведення експертизи Чернівецькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Проти визначеного відповідачем експерта прокурор не заперечувала.

Частиною 3 статті 99 ГПК України передбачено, що при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

Згідно із п. 1.5 Інструкції, експертиза проводиться експертними установами, як правило, за зонами регіонального обслуговування.

Вирішуючи питання стосовно експертної установи, яка проводитиме судову експертизу, суд виходить з положень ст. 7 Закону України «Про судову експертизу», за якими судово-експертну діяльність здійснюють, зокрема, державні спеціалізовані установи. До державних спеціалізованих установ належать науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України.

Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу». Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов`язки, зазначені у статті 31 цього Кодексу.

З огляду на зазначене суд вирішив проведення експертизи доручити Чернівецькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (58006, Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 194-Б).

Враховуючи, що клопотання про проведення експертизи заявлене відповідачем та ним гарантовано в клопотанні оплату вартості проведення експертизи, суд вирішив витрати на проведення експертизи покласти на ФОП Скорейка Т.В.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі зупиняється на час проведення експертизи.

У зв`язку із призначенням судової експертизи, провадження у справі на час проведення експертизи підлягає зупиненню.

При таких обставинах, приймаючи до уваги необхідність оцінки доказів з урахуванням всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх обставин в їх сукупності, рівності сторін, для роз`яснення питань, які потребують спеціальних знань, та керуючись ст. ст. 13, 99, 100, 125, 127, 182, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Призначити судову будівельно-технічну експертизу.

2. Проведення експертизи доручити Чернівецькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (58006, Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 194-Б).

3. Поставити на вирішення експертизи наступні питання:

3.1. Яким технічним ознакам тимчасової споруди чи капітальної будівлі, споруди відповідає об`єкт, розташований за адресою: Чернівецька область, Чернівецький район, м. Заставна, вул. Незалежності, між будинками №84 та №86?

3.2 Чи є відхилення, якщо є - які саме, в характеристиках об`єкта, розташованого за адресою: Чернівецька область, Чернівецький район, м. Заставна, вул. Незалежності, між будинками №84 та №86, паспорту прив`язки тимчасової споруди, реєстраційний номер №18 від 20.08.2021?

4. Попередити експертів, що вони несуть відповідальність, передбачену ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу України, за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на неї обов`язків.

5. Витрати на проведення експертизи покласти на фізичну особу-підприємця Скорейка Тараса Васильовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Дану ухвалу, матеріали справи № 926/2054/26 направити Чернівецькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (58006, Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 194-Б) рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

6. Висновок експертизи та матеріали справи направити в Господарський суд Чернівецької області за адресою: 58002, м. Чернівці, вул. Кобилянської, 14.

7. Зупинити провадження у справі на період проведення експертизи.

8. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню окремо від рішення суду в строки та порядку визначеному ст.ст. 255-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено і підписано 24.08.2026 року.

Суддя І.В. Марущак