Рішення № 139206291, 13.08.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/1130/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

при секретарі судового засідання Ломакіній О. В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Керівника Богодухівської окружної прокуратури, Харківська обл., м. Богодухів в інтересах держави в особі Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області, Харківська обл., Богодухівський р-н, селище Коломак третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колективне сільськогосподарське підприємство "КИСІВСЬКЕ", Харківська обл., Богодухівський р-н, село Кисівка про витребування земельних ділянокза участю представників учасників справи:

прокурора - Кадацької Д.М.,

позивача - не з`явився,

відповідача - не з`явилися,

третьої особи - Дралін Є.А.,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Богодухівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колективне сільськогосподарське підприємство "Кисівське", відповідач, в якому просить суд:

- витребувати з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Колективне сільськогосподарське підприємство "КИСІВСЬКЕ" (код ЄДРПОУ 24667312) у комунальну власність в особі Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області (код ЄДРПОУ 04398117) земельну ділянку з кадастровим номером 6323281200:02:000:0635, площею 2,3134 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1520175163232);

- витребувати з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Колективне сільськогосподарське підприємство "КИСІВСЬКЕ" (код ЄДРПОУ 24667312) у комунальну власність в особі Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області (код ЄДРПОУ 04398117) земельну ділянку з кадастровим номером 6323281200:02:000:0630, площею 12,9326 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1520480963232);

- витребувати з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Колективне сільськогосподарське підприємство "КИСІВСЬКЕ" (код ЄДРПОУ 24667312) у комунальну власність в особі Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області (код ЄДРПОУ 04398117) земельну ділянку з кадастровим номером 6323281200:02:000:0631, площею 3,6197 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1520185563232);

- витребувати з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Колективне сільськогосподарське підприємство "КИСІВСЬКЕ" (код ЄДРПОУ 24667312) у комунальну власність в особі Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області (код ЄДРПОУ 04398117) земельну ділянку з кадастровим номером 6323281200:02:000:0628 площею 2,2063 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1520462763232).

- стягнути з відповідача на користь Харківської обласної прокуратури (код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, МФО №820172, рахунок № UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 2830) судовий збір, сплачений за пред`явлення цього позову та заяви про забезпечення позову.

В обґрунтування позовних вимог прокурор вказує на те, що ТОВ "КСП "КИСІВСЬКЕ" не могло набути право власності на землі КСП "КИСІВСЬКЕ", які належали останньому на підставі Державного акта на право колективної власності на землю серія ХР-16-31-000769 від 22.09.1997 реєстрація права власності за ТОВ "КСП "КИСІВСЬКЕ" відбулася з порушенням вимог земельного законодавства, що призвело до фактичного вибуття спірних земельних ділянок з володіння Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області поза її волею. Зважаючи на те, що спірне майно вибуло з комунальної власності з порушенням вимог чинного законодавства, вбачаються правові підстави для витребування такого майна, а саме земельних ділянок з кадастровими номерами: 6323281200:02:000:0631, 6323281200:02:000:0635, 6323281200:02:000:0628, 6323281200:02:000:0630 загальною площею 21,072 га, з чужого незаконного володіння ТОВ "КСП "КИСІВСЬКЕ" на користь позивача, у відповідності до вимог ст. 387 ЦК України.

Ухвалою суду від 06.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін.

Процесуальний рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.

16.04.2026 до суду від представника третьої особи надійшли письмові пояснення щодо позову, в яких третя особа позовну заяву підтримує, вважає її обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню та вказує на те, щ згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, право власності на спірні земельні ділянки за ТОВ "КСП "КИСІВСЬКЕ" зареєстровано на підставі державного акта на право власності на землю серія та номер ХР - 16-31-000769, виданого 22.09.1997, видавник: Коломацька райдержадміністрація Ради народних депутатів. Невід`ємною складовою державного акту на право колективної власності на землю серія ХР-16-31-000769 від 22.09.1997 є Додаток № 1 "Список громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства" із кількістю учасників згідно з переліком (прізвище, ім`я та по-батькові) всього 266 осіб. Протоколом № 5 засновників ТОВ "ФІКС" від 07.11.2000 одноголосно вирішено розглянути клопотання комісії по реформуванню КСП "КИСІВСЬКЕ" від 20.10.2000 та враховуючи, що майже все майно КСП в тому числі і та його частина, яка залишилась на погашення кредиторської заборгованості господарства фактично передана у користування ТОВ "ФІКС", підприємницька та господарська діяльність КСП повністю припинена, погодитися з пропозицією про необхідність юридичного закріплення правонаступництва ТОВ "ФІКС" після КСП "КИСІВСЬКЕ", яке фактично можна вважати ліквідованим. Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 06.03.2026, Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІКС", код в ЄДРПОУ 30615216, місцезнаходження якого за адресою: 63100, Харківська обл., Коломацький р-н, смт Коломак, вул. Свердлова, буд. 19, припинило діяльність. 30.11.2009 державна реєстрація припинення юридичної особи у зв`язку з визнанням її банкрутом. Постановою Господарського суду Харківської області від 23.11.2009 у справі № 7025/2-39 "Про визнання банкрутом" затверджено наданий суду звіт ліквідатора і ліквідаційний баланс. Ліквідовано юридичну особу - товариство з обмеженою відповідальністю "ФІКС", зареєстроване Коломацькою районною державною адміністрацією Харківської області, номер рішення 0022 від 24.01.2000, місцезнаходження якого: 63100, Харківська область, смт. Коломак, вул. Свердлова, 19, код ЄДРПОУ 30615216. Відповідно до витягу з ЄДРПОУ припинення державної реєстрації ТОВ "ФІКС" у зв`язку з визнанням її банкрутом здійснено 30.11.2009. Крім того, відповідно до наявної у Головному управлінні інформації та інформації викладеної у листі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 10.10.2025 № 10-20-14,1-5874/0/19-25 (долученого до матеріалів справи) земельні ділянки 6323281200:02:000:0631, 6323281200:02:000:0635, 6323281200:02:000:0628, 6323281200:02:000:0630 не відносяться до нерозподілених або не витребуваних земельних часток (паїв). Зазначено, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 04.06.2018 № 4100-СГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" передані Коломацькій селищній об`єднаній територіальній громаді в особі Коломацької селищної ради у комунальну власність 299 земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, зокрема, і земельні ділянки з кадастровими номерами 6323281200:02:000:0631, 6323281200:02:000:0635, 6323281200:02:000:0628, 6323281200:02:000:0630. Право комунальної власності було зареєстровано за Коломацькою селищною радою, дата державної реєстрації речового права на нерухоме майно - 27.07.2018. Юридичну особу правонаступника КСП "КИСІВСЬКЕ" було припинено, що підтверджується матеріалами справи, а новостворене ТОВ КСП "КИСІВСЬКЕ" не містить у складі своїх учасників жодного колишнього члена КСП "КИСІВСЬКЕ", що виключає будь-які ознаки правонаступництва.

05.05.2026 до суду від позивача надійшли письмові пояснення, в яких позивач просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та зазначає, що ці земельні ділянки - це землі запасу сільськогосподарського призначення, які були передані із земель державної у комунальну власність Коломацької територіальної громади на підставі Наказу Головного управління Держгеокадастру в Харківській області від 04.06.2018 року № 4100-СГ та Акту приймання-передачі земельних ділянок від 06.04.2018 року. В Державному акті на право колективної власності КСП "Кисівське" серії ХР-16-31-000769 від 22.09.1997 року, вказані земельні ділянки виведені в експлікацію сторонніх землекористувачів під № 2 землі запасу сільської ради. Отже, земельні ділянки з кадастровими номерами 6323281200:02:000:0631, 6323281200:02:000:0628, 6323281200:02:000:0630, 6323281200:02:000:0635 ніколи не були та не можуть бути землями колективної власності, тим паче, не можуть знаходитися у власності чи постійному користуванні ТОВ КСП "КИСІВСЬКЕ" (ст. 92 Земельного кодексу України).

11.05.2026 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позову заперечує та просить суд відмовити в його задоволенні. В обґрунтування своїх заперечень відповідач вказує на те, що відсутні виключні підстави для здійснення прокурором представництва інтересів держави у даному випадку. Крім того відповідач зазначає, що Державний акт на право колективної власності на землю серії ХР-16-31-000769 від 22.09.1997 є чинним, недійсним у судовому порядку не визнавався, не скасовувався та не вилучався. Відтак, на переконання выдповыдача, він є належною та достатньою правовою підставою для державної реєстрації права власності та є єдиним та вичерпним правовстановлюючим документом, що підтверджує право колективної власності на землю. Суб`єктом права колективної власності виступало саме КСП "КИСІВСЬКЕ" як юридична особа, а не фізичні особи - члени КСП. Право власності на земельний масив як єдиний об`єкт належало юридичній особі - КСП "КИСІВСЬКЕ", а не кожному члену окремо (ст. 7 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство"). Прокурор у позові посилається на реформування КСП "КИСІВСЬКЕ" та правонаступництво ТОВ "ФІКС". Однак, сам по собі факт внесення змін до установчих документів ТОВ "ФІКС" у 2000 році не свідчить про автоматичне припинення права колективної власності КСП "КИСІВСЬКЕ" на землю. Жодного доказу передачі саме спірних земельних ділянок до власності ТОВ "ФІКС", державної реєстрації такого права або припинення права колективної власності КСП позивачем не надано. Крім того, відповідно до законодавства, чинного на момент реформування КСП, право на земельну частку (пай) виникало у членів колективного підприємства, а не у новостворених господарських товариств. Отже, сама по собі реорганізація підприємства не припиняла права колективної власності на землю та не створювала автоматичного переходу права власності до інших осіб без належного оформлення. Із вступом в дію нового Земельного кодексу України від 25.10.2001 року право колективної власності на землю, за умов відсутності обставин припинення права колективної власності, передбачених ст. 28 Земельного кодексу України від 18.12.1990 року, не перестає існувати у тих суб`єктів, які були наділені ним відповідно до вимог Земельного кодексу України від 18.12.1990 року, та земельні ділянки, посвідчені державними актами на право колективної власності на землю, залишились у колективній власності відповідних суб`єктів. Таким чином, правонаступництво ТОВ "КСП "КИСІВСЬКЕ" щодо права колективної власності на земельні ділянки підтверджується: 1) збереженням ЄДРПОУ; 2) записами ЄДР про реорганізацію шляхом перетворення; 3) положеннями Статуту ТОВ; 4) нормами ст. 31 Закону "Про КСП" та ст. 108 ЦК України, за якими до новоствореної юридичної особи переходять усі права і обов`язки реорганізованої. Позивач також не надав суду жодного доказу того, що спірні земельні ділянки були виділені як землі запасу, передані до комунальної власності саме у складі земель КСП "КИСІВСЬКЕ" або що вони втратили статус земель колективної власності. Прокурор посилається на п. 21 Перехідних положень Земельного кодексу України (зі змінами, внесеними Законом № 2498-VIII від 10.07.2018), згідно з яким землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинили свою діяльність, переходять у комунальну власність. Відповідач наголошує, що зазначена норма не підлягає застосуванню до даної справи з таких підстав. КСП "КИСІВСЬКЕ" реорганізовано, а не ліквідовано. Ключова умова для застосування п. 21 Перехідних положень ЗК - "припинення діяльності КСП". Однак КСП "КИСІВСЬКЕ" не припинило своєї діяльності шляхом ліквідації - воно реорганізовано у ТОВ "КСП "КИСІВСЬКЕ" шляхом перетворення. Положення про перехід земель у комунальну власність поширюється лише на КСП без правонаступника. Верховний Суд у постанові від 15.01.2025 у справі № 911/2506/23 (пункт 45 постанови) прямо визнав допустимість різного складу учасників у разі виходу членів КСП. Жодного рішення органу місцевого самоврядування про прийняття зазначених ділянок до комунальної власності не існує.

Також відповідач зазначає, що у позовній заяві прокурор заявив вимоги про скасування реєстрації в Державному земельному кадастрі земельних ділянок з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, у тому числі з припиненням права власності КСП "КИСІВСЬКЕ", та вимоги про зобов`язання повернути земельні ділянки. Встановивши, що право власності на спірні земельні ділянки зареєстроване за ТОВ "КСП "КИСІВСЬКЕ", можливо дійти висновку, що заявлений прокурором негаторний позов у контексті зазначених обставин справи не спрямований на ефективне відновлення права територіальної громади на спірне майно. Звернення до суду із застосуванням неналежного способу захисту є самостійною підставою для відмови в позові. Оскільки позивачі не є ані фактичними власниками (відсутня державна реєстрація права комунальної власності), ані фактичними утримувачами спірних земельних ділянок, негаторний позов є неналежним способом захисту. Належним способом була б віндикаційна вимога (ст. 387 ЦК України), але вона передбачає доведення попереднього права власності та незаконного вибуття, чого прокурор також не доводить.

20.05.2026 до суду від прокурора надійшла відповідь на відзив, в якій прокурор, зокрема зазначає, що зі змісту передавального акта КСП "КИСІВСЬКЕ", затвердженого рішенням № 3 уповноваженого члена КСП "КИСІВСЬКЕ" від 29.12.2023, вбачається передача "0" активів та передача документів, а не прав і обов`язків, жодні майнові права і зобов`язання від КСП "КИСІВСЬКЕ" до ТОВ "КСП "КИСІВСЬКЕ" не передавалися. Предметом фізичної передачі, як зазначено в самому акті, були тільки документи, що підтверджують право власності (володіння, користування, розпорядження) на об`єкти основних засобів та документи, які підтверджують право власності або користування земельними ділянками, а саме: державний акт на право постійного користування землею, державний акт на право колективної власності на землю. Саме по собі зазначення в статуті (установчому договорі) новоствореної юридичної особи твердження про правонаступництво без наявності відповідних фактичних обставин, які є підставами правонаступництва, не вважається правомірним і не передбачає жодних правових наслідків. Незважаючи на те, що КСП "КИСІВСЬКЕ" було реорганізовано у 2000 році та загальними зборами комісії по реформуванню КСП "КИСІВСЬКЕ" від 20.10.2000 одноголосним рішенням було затверджено правонаступником КСП "КИСІВСЬКЕ" - ТОВ "ФІКС", однак через 23 роки проведено загальні збори уповноважених членів КСП "КИСІВСЬКЕ" особами, які не мають жодного відношення до КСП "КИСІВСЬКЕ". Так, відповідно до протоколу № 1 загальних зборів уповноважених членів КСП "КИСІВСЬКЕ" (код ЄДРПОУ 24667312) згідно з яким прийнято до членів КСП "КИСІВСЬКЕ" ОСОБА_1 та усунуто ОСОБА_2 від здійснення повноважень керівника КСП "КИСІВСЬКЕ" та призначено замість останнього ОСОБА_1 керівником КСП "КИСІВСЬКЕ". На зазначених зборах були присутні та приймали рішення усього 2 особи: голова зборів - ОСОБА_1 та секретар зборів - ОСОБА_3 . Враховуючи вихід усіх колгоспників зі складу КСП з їх майновими сертифікатами і земельними паями (згідно з вищезазначеним рішенням зборів уповноважених членів), для проведення зборів від 29.12.2023 був відсутній необхідний кворум присутніх, тому прийняте рішення за наслідками його проведення не має жодної юридичної сили. При цьому, ні ОСОБА_3 , ні ОСОБА_4 не входили до складу правління КСП "КИСІВСЬКЕ", не були уповноваженими членами КСП, тому не мали права приймати будь-які рішення від імені КСП "КИСІВСЬКЕ". Крім того, вказані особи - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - відсутні у списку громадян - членів КСП "КИСІВСЬКЕ", доданого до Державного акта на право колективної власності на землю ХР-16-31-000769 від 22.09.1997. Жоден з учасників КСП "КИСІВСЬКЕ", включених до списку громадян - членів КСП "КИСІВСЬКЕ" згідно з Додатком 1 до Державного акта на право колективної власності на землю серії ХР - 16-31-000769 від 22.09.1997 не увійшов до складу ТОВ КСП "КИСІВСЬКЕ". Така розбіжність є істотною, оскільки свідчить про відсутність продовження участі осіб, які були членами колективного сільськогосподарського підприємства у діяльності новоствореної юридичної особи, а отже - і про відсутність реального правонаступництва у розумінні законодавства. Таким чином, ураховуючи невідповідність складу учасників КСП "КИСІВСЬКЕ" засновників ТОВ "КСП "КИСІВСЬКЕ" та не підтвердження належними доказами фактичного переходу прав і обов`язків від КСП до ТОВ, обґрунтованим є висновок про те, що ТОВ "КСП "КИСІВСЬКЕ" не є правонаступником КСП "КИСІВСЬКЕ". Під час реєстрації ТОВ "КСП "КИСІВСЬКЕ" фактично відбулася реєстрація нового підприємства, а не перетворення КСП "КИСІВСЬКЕ".

Крім того, прокурор зазначає, що посилання представника відповідача про те, що із вступом в дію нового Земельного кодексу України від 25.10.2001 року право колективної власності на землю, за умов відсутності обставин припинення права колективної власності, передбачених ст. 28 Земельного кодексу України від 18.12.1990 року, не перестає існувати у тих суб`єктів, які були наділені ним відповідно до вимог Земельного кодексу України від 18.12.1990 року, та земельні ділянки, посвідчені державними актами на право колективної власності на землю, залишились у колективній власності відповідних суб`єктів. Так, відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 10.10.2025 № 10-20-14,1-5874/0/19-25 земельні ділянки 6323281200:02:000:0631, 6323281200:02:000:0635, 6323281200:02:000:0628, 6323281200:02:000:0630 не відносяться до нерозподілених або не витребуваних земельних часток (паїв). Зазначено, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 04.06.2018 № 4100-СГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" передані Коломацькій селищній об`єднаній територіальній громаді в особі Коломацької селищної ради у комунальну власність 299 земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, зокрема, і земельні ділянки з кадастровими номерами 6323281200:02:000:0631, 6323281200:02:000:0635, 6323281200:02:000:0628, 6323281200:02:000:0630. Право комунальної власності було зареєстровано за Коломацькою селищною радою, дата державної реєстрації речового права на нерухоме майно - 27.07.2018. Враховуючи те, що КСП "КИСІВСЬКЕ" у 2000 році припинено, та його правонаступник ТОВ "ФІКС" ліквідовано у 2009 році у зв`язку з визнанням банкрутом, земельні ділянки з кадастровими номерами 6323281200:02:000:0628, 6323281200:02:000:0630, 6323281200:02:000:0631, 6323281200:02:000:0635 перейшли у комунальну власність. Тобто, ці ділянки паюванню не підлягали та підлягали безоплатній передачі до комунальної власності після затвердження схеми паювання. Ураховуючи, що ТОВ "КСП "КИСІВСЬКЕ" не могло набути право власності на землі КСП "КИСІВСЬКЕ", які належали останньому на підставі Державного акта на право колективної власності на землю серія ХР-16-31-000769 від 22.09.1997, реєстрація права власності за ТОВ "КСП "КИСІВСЬКЕ" відбулася з порушенням вимог земельного законодавства, що призвело до фактичного вибуття спірних земельних ділянок з володіння Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області поза її волею.

16.06.2026 від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, зокрема про таке. Прокурор у даній справі фактично ототожнює сам факт незвернення Коломацької селищної ради до суду із неналежним здійсненням захисту інтересів держави. Однак, такий підхід суперечить правовій позиції Конституційного Суду України, викладеній у Рішенні від 03.12.2025 № 6-р(ІІ)/2025, яким прямо визнано неконституційними положення статті 23 Закону України "Про прокуратуру" у частині, що дозволяли прокурору здійснювати представництво інтересів держави лише з підстав нездійснення або неналежного здійснення захисту органом місцевого самоврядування. Хоча зазначені положення формально втрачають чинність з 01.01.2027, Конституційний Суд України вже надав обов`язкове офіційне тлумачення конституційної природи представництва прокурором інтересів держави та наголосив, що такі випадки мають бути об`єктивно винятковими, чітко обмеженими та не можуть підміняти діяльність компетентного органу. При цьому, прокурор сам підтверджує, що Коломацька селищна рада обізнана про спір; бере участь у кримінальному провадженні як потерпіла сторона; підготувала та подала цивільні позови про відшкодування шкоди; листами повідомила про підтримку наміру прокурора звернутися до суду.

Також на думку відповідача твердження про відсутність правонаступництва у ТОВ "КСП "КИСІВСЬКЕ" через нібито "новий склад учасників" не враховує правової природи перетворення юридичної особи. Відповідно до загальних положень цивільного законодавства про реорганізацію, перетворення не створює нової юридичної особи в матеріально-правовому сенсі, а означає зміну організаційно-правової форми з переходом усіх прав та обов`язків до правонаступника незалежно від персонального складу учасників. Сам факт відсутності частини колишніх членів у складі засновників не є автоматичною підставою для заперечення правонаступництва. Твердження про "відсутність членів КСП у складі ТОВ" не враховує, що правонаступництво юридичної особи не тотожне автоматичному перенесенню складу учасників. Законодавство про КСП і норми про реорганізацію не встановлюють обов`язку тотожності складу учасників як умови переходу майна. Щодо аргументу про "новостворену юридичну особу", практика Верховного Суду не є однозначною: у низці рішень визнається, що правонаступництво КСП може мати місце навіть за умов трансформації організаційної форми, якщо зберігається майновий комплекс, господарська діяльність або правовий титул на землю, а також якщо реорганізація оформлена належними рішеннями уповноважених органів. Крім того, державна реєстрація речових прав, здійснена нотаріусом на підставі чинного державного акта, користується презумпцією правомірності. Її оспорювання можливе лише шляхом належного судового скасування реєстраційних дій або визнання недійсними документів-підстав, чого у викладеній позиції прямо не доведено. Щодо передачі земель у комунальну власність, сам факт такої передачі не автоматично припиняє раніше набуті речові права або не вирішує питання їх належності у минулі періоди. Потрібно чітко розмежовувати момент переходу права власності держави/територіальної громади та правовий статус земель у попередні періоди користування КСП. Отже, висновок про повну відсутність правонаступництва та незаконність реєстрації прав за ТОВ "КСП "КИСІВСЬКЕ" не є достатньо обґрунтованим, оскільки базується переважно на формальних та оціночних припущеннях, без належного встановлення недійсності рішень про реорганізацію та без комплексного аналізу переходу майнового комплексу у порядку земельного та цивільного законодавства. Твердження про автоматичність або, навпаки, відсутність переходу земель у комунальну власність є юридично необґрунтованими. Перехід права власності у цьому випадку прямо передбачений законом і не потребує додаткового волевиявлення, якщо встановлено факт припинення суб`єкта колективної власності та відсутність приватної власності на відповідні земельні ділянки. Отже, підстави для невизнання дії пункту 21 розділу X ЗК України у спірних правовідносинах відсутні.

22.06.2026 до суду від прокурора надійшли додаткові пояснення, в яких прокурор зазначає, що Богодухівською окружною прокуратурою направлено до ГУ Держгеокадастру у Харківській області запит в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" від 29.05.2026 № 56-2054ВИХ-26 з метою з`ясування всіх обставин та усунення сумнів і протиріч щодо незаконності реєстрації та набуття права власності ТОВ "КСП "КИСІВСЬКЕ" на вказані земельні ділянки. 18.06.2026 до окружної прокуратури надійшла відповідь ГУ Держгеокадастру у Харківській області №10-20-14, 1-3919/0/19-26 від 18.06.2026 відповідно до змісту якої земельні ділянки із зазначеними у запиті кадастровими номерами зареєстровані в Державному земельному кадастрі на підставі технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території Шляхівської сільської ради Коломацького району Харківської області" (2013МФ22ХАКЛ000003). Відповідні земельні ділянки відносяться до земель запасу сільськогосподарського призначення, вид угідь - пасовища. Вищезазначені земельні ділянки не відносяться до нерозподілених або невитребуваних земельних часток (паїв). Земельні ділянки із зазначеними у запиті кадастровими номерами зареєстровані у Державному земельному кадастрі. Замовником вищезазначеної документації із землеустрою виступило Головне управління Держземагентства у Харківській області, виконавцем - землевпорядна організація ТОВ "ЛІС-ІНФОРМ". Зазначено, що відповідна документація із землеустрою передана до Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель. За даними Державного земельного кадастру, отриманими в рамках інформаційної взаємодії між Державним земельним кадастром та Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, право комунальної власності було зареєстровано за Коломацькою селищною радою, дата державної реєстрації речового права на нерухоме майно - 27.07.2018. Зазначено, що наказом Головного управління від 04.06.2018 № 4100-СГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" передані Коломацькій селищній об`єднаній територіальній громаді в особі Коломацької селищної ради у комунальну власність 229 земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, зокрема, і земельні ділянки з кадастровими номерами 6323281200:02:000:0631, 6323281200:02:000:0628, 6323281200:02:000:0630, 6323281200:02:000:0635. Повідомлено, що відомості про правовий статус КСП "Кисівське", його реорганізацію чи ліквідацію у Головному управлінні відсутні. Крім того, зазначено, що до запиту окружної прокуратури долучені листи "Відділу № 2 Управління видання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Харківській області" від 03.01.2024 № Ш-849/0-0.25,7-835/012-24 та від 03.01.2024 № Ш-849/0-0.25,7-835/027-24 з якого, Головне управління довідалося про існування вищенаведених листів. До того ж, зазначено, що на бланках листів від 03.01.2024 № Ш-849/0-0.25,7-835/012-24 та від 03.01.2024 № Ш-849/0-0.25,7-835/027-24 вказано "Відділ № 2 Управління видання адміністративних послуг", а ОСОБА_5 станом на дати зазначені у відповідних листах очолювала відділ № 7 Управління надання адміністративних послуг. При цьому, у системі електронного документообігу "Док Проф 3.0", яка функціонує у Головному управлінні, відсутні записи про реєстрацію листів від 03.01.2024 № Ш-849/0-0.25,7-835/012-24 та від 03.01.2024 № Ш-849/0-0.25,7-835/027-24 і відповідно такі листи начальником відділу № 7 Управління надання адміністративних послуг Головного управління ОСОБА_5 не підписувались. Враховуючи вищезазначене, станом на дати зазначені у відповідних листах, Головним управлінням (у тому числі відділом № 2 чи відділом № 7 Управління надання адміністративних послуг Головного управління) зазначена у листах інформація не надавалась, у зв`язку із чим, на думку Головного управління, вбачається факт підробки документів у відповідності до вимог статті 358 Кримінального кодексу України. Також зазначено, що на запит окружної прокуратури від 25.09.2025 № 56-2824вих-25, листом Головного управління від 10.10.2025 № 10-20-14,1-5874/0/19-25 вже надавалися копії наявного в архіві Відділу державного акта на право колективної власності на землю, серії ХР-16-31-000769 від 22.09.1997 року, а також Додатку № 1 "Список громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства". ГУ Держгеокадастру у Харківській області підтвердило такі обставини: відповідно до Книг записів про державну реєстрацію державних актів на право колективної власності на землю, обліковується державний акт на право колективної власності на землю, виданий КСП "КИСІВСЬКЕ", серія ХР-16-31-000769, від 22.09.1997; разом із відповіддю від 10.10.2025 № 10-20-14, 1-5874/0/19-25 надало копію державного акта на право колективної власності на землю, виданого КСП "КИСІВСЬКЕ" серія ХР-16-31-000769, від 22.09.1997, з додатками, у тому числі списком громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства; про існування зазначених листів від 03.01.2024 №Ш-849/0-0.25,7-835/012-24 та від 03.01.2024 №Ш-849/0-0.25,7-835/027-24 Головне управління довідалося з листа прокурора від 29.05.2026 № 56-2054ВИХ-26; на бланках листів від 03.01.2024 № Ш-849/0-0.25,7-835/012-24 та від 03.01.2024 № Ш-849/0-0.25,7-835/027-24 вказано "Відділ № 2 Управління видання адміністративних послуг", а ОСОБА_5 станом на дати, зазначені у відповідних листах, очолювала відділ № 7 Управління надання адміністративних послуг; станом на дати, зазначені у відповідних листах (09.01.2024), Головним управлінням (тому числі відділом № 3 чи відділом № 7 Управління надання адміністративних послуг Головного Управління) зазначена у листах інформація не надавалась. Таким чином, право власності ТОВ "КСП "КИСІВСЬКЕ" на спірні земельні ділянки зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі державного акта на право колективної власності на землю № ХР-16-31-000769 від 22.09.1997, при цьому внесено запис про право власності за ТОВ "КСП "КИСІВСЬКЕ". Крім того, відповідач не є правонаступником КСП "КИСІВСЬКЕ", що підтверджується обставинами викладеними у позовній заяві та доказами доданими до позову. Також на підставу проведення державної реєстрації права власності на земельні ділянки, ТОВ КСП "КИСІВСЬКЕ" подало листи ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 03.01.2024 № Ш-849/0-0.25,7-835/012-24 та від 03.01.2024 № Ш-849/0-0.25,7-835/027-24, які є фіктивними, оскільки ГУ Держгеокадастру у Харківській області не видавало та не підписувало вищевказані листи.

У судовому засіданні 13.08.2026 прокурор підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Присутній у судовому засіданні представник третьої особи просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представники позивача та відповідача у судове засідання не з`явилися та надали клопотання про розгляд справи без їх участі. Про місце, дату та час проведення судових засідань повідомлялися належним чином, відповідно до ст. ст. 120, 121 ГПК України.

Розглянувши наведені клопотання, суд зазначає, що відповідно до положень статей 42, 202 Господарського процесуального кодексу України явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов`язок сторони, і за умови належного повідомлення сторони про дату, час і місце судового засідання, суд може розглядати справу без їх участі, якщо нез`явлення цих представників не перешкоджає розгляду справи по суті. Разом із тим необхідно зазначити, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, які зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах судового розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Зважаючи на те, що явка позивача та відповідача не визнавалася судом обов`язковою, а також ураховуючи необхідність дотримання процесуальних строків розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників позивача та відповідача, оскільки неявка представників сторін не перешкоджає розгляду справи.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення прокурора та представника третьої особи, суд встановив наступне.

Прокурор у позові вказує, що Богодухівською окружною прокуратурою Харківської області встановлено підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді, а саме в ході здійснення процесуального керівництва Харківською обласною прокуратурою досудовим розслідуванням в об`єднаному кримінальному провадженні № 42024222120000002, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.01.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 2 ст. 190, ч.3 ст. 190, ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 365-2 КК України, у тому числі, за фактом противоправної діяльності групи осіб, які діючи за попередньою змовою, використовуючи фіктивно створену юридичну особу ТОВ "КСП "КИСІВСЬКЕ" шляхом обману, заволоділи земельними ділянками комунальної власності.

Прокурором для здійснення представництва інтересів держави в суді було отримано постанову про дозвіл на ознайомлення та розголошення відомостей досудового розслідування.

В ході досудового розслідування встановлені достатні правові підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді.

Зокрема, встановлено, що 03 січня 2024 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Захарченко В.Є. зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "КСП "КИСІВСЬКЕ" (далі ТОВ "КСП "КИСІВСЬКЕ") (код ЄДРПОУ 24667312) право власності на 4 (чотири) земельні ділянки загальною площею 21,072 га з кадастровими номерами:

- 6323281200:02:000:0631 площею 3.6197 га;

- 6323281200:02:000:0635 площею 2.3134 га;

- 6323281200:02:000:0628 площею 2.2063 га;

- 6323281200:02:000:0630 площею 12.9326 га.

Згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, право власності за ТОВ "КСП "КИСІВСЬКЕ" зареєстровано на підставі державного акта на право власності на землю серія та номер ХР-16-31-000769, виданого 22.09.1997, видавник: Коломацька райдержадміністрація Ради народних депутатів.

Однак, на думку прокурора, реєстрація та набуття права власності ТОВ "КСП "КИСІВСЬКЕ" на вказані земельні ділянки є незаконною з огляду на наступне.

Розпорядженням Коломацької райдержадміністрації Ради народних депутатів від 09.09.1997 № 51 передано КСП "КИСІВСЬКЕ" у колективну власність 2070,7 га землі, в межах згідно з планом, в тому числі 145,5 га землі, які залишаються в державній власності загального користування, з них: лісові площі 69,7 га; дерево-чагарникові 0,5 га; під водою 1,3 га; під дорогами 19,4 га; під госп. дворами 54,5 га; інших земель 0,1 га, та сільськогосподарські угіддя 1925,2 га з них: рілля 1817,5 га; багаторічні насадження 2,8 га; сіножаті 8,5 га; пасовища 96,4 га.

На підставі вищезазначеного розпорядження Коломацької райдержадміністрації КСП "КИСІВСЬКЕ" видано Державний акт на право колективної власності на землю серія ХР-16-31-000769 від 22.09.1997 (далі - Державний акт від 22.09.1997).

Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №7. Державний акт підписаний головою Коломацької райдержадміністрації Ради народних депутатів та скріплений печаткою райдержадміністрації.

Землі передано у колективну власність для ведення сільськогосподарського виробництва відповідно до Розпорядження Коломацької райдержадміністрації Ради народних депутатів від 09.09.1997 № 51.

Також на підставі розпорядження Коломацької райдержадміністрації Ради народних депутатів від 09.09.1997 №51 КСП "КИСІВСЬКЕ" надано у постійне користування 345,0 га землі в межах згідно з планом землекористування для ведення сільськогосподарського виробництва про що видано Державний акт на право постійного користування землею серія І-ХР № 001196 від 22.09.1997. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №4. Державний акт підписаний головою Коломацької райдержадміністрації Ради народних депутатів та скріплений печаткою райдержадміністрації.

Невід`ємною складовою державного акту на право колективної власності на землю серія ХР-16-31-000769 від 22.09.1997 є Додаток № 1 "Список громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства" із кількістю учасників згідно з переліком (прізвище, ім`я та по-батькові) всього 266 чоловік.

Указом Президента України "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки" від 03.12.1999 №1529/99 передбачено реформування протягом грудня 1999 року - квітня 2000 року колективних сільськогосподарських підприємств на засадах приватної власності на землю та майно, шляхом забезпечення всім членам колективних сільськогосподарських підприємств права вільного виходу з цих підприємств із земельними частками (паями), майновими паями та створення на їх основі приватних підприємств, інших суб`єктів господарювання, заснованих на приватній власності. Також Указом передбачалось запровадження обов`язкового укладання підприємствами, установами, організаціями, які використовують землю для сільськогосподарських потреб, договорів оренди земельної частки (паю), майнового паю з власниками цих часток, паїв з виплатою орендної плати у натуральній або грошовій формах.

Відповідно до витягу з протоколу № 2 загальних зборів (зборів уповноважених) членів КСП "КИСІВСЬКЕ" Коломацького району Харківської області від 25.01.2000 були присутні 250 особи, вирішено затвердити "Схему поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) КСП "КИСІВСЬКЕ", яким погоджено уточнені площі сільськогосподарських угідь, які підлягають поділу на земельні частки (паї): ріллі -1890,7 га; пасовищ - 96,4 га; сіножатей - 8,5 га.

Уточнена кількість осіб, які мають право на земельний пай - 273 чол.; уточнена середня площа частка земельного паю - 6,92 кадастрових га, сіножатей - 0,03 га, пасовищ - 0,35 га.

Розпорядженням Коломацької райдержадміністрації від 07.03.2000 № 59 "Про затвердження Схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) КСП "КИСІВСЬКЕ", затверджено "Схему поділу земель, колективної власності на земельні частки (паї) "КСП "КИСІВСЬКЕ" розроблену Харківським філіалом інституту землеустрою Української академії аграрних наук. Кількість осіб, які мають право на земельну частку (пай) 273 чол. Розмір земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах 6,9256 кад.га.

Загальними зборами засідання комісії по реформуванню КСП "КИСІВСЬКЕ" код ЄДРПОУ 24667312 від 20.10.2000 протокол № 4, одноголосним рішенням було вирішено, у зв`язку з тим, що КСП "КИСІВСЬКЕ" з всіма його органами управління вже не існує, а залишалась лише комісія по реформуванню, як тимчасовий орган, а також кредиторська заборгованість КСП та частка майна, необхідна для її погашення, запропонувати зборам учасників ТОВ "ФІКС" переглянути зміст установчих документів, з метою юридичної фіксації фактичного правонаступництва.

Протоколом № 5 засновників ТОВ "ФІКС" від 07.11.2000 одноголосно вирішено розглянути клопотання комісії по реформуванню КСП "КИСІВСЬКЕ" від 20.10.2000 та враховуючи, що майже все майно КСП в тому числі і та його частина, яка залишилась на погашення кредиторської заборгованості господарства фактично передана у користування ТОВ "ФІКС", підприємницька та господарська діяльність КСП повністю припинена, погодитися з пропозицією про необхідність юридичного закріплення правонаступництва ТОВ "ФІКС" після КСП "КИСІВСЬКЕ", яке фактично можна вважати ліквідованим.

У відповідності з вище викладеним, внесено до установчих документів товариства зміни, а саме:

1. Пункт І.І. Установчого договору викладено в такій реакції:

"І.І. Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІКС" /надалі - Товариство/, створене згідно з діючим законодавством України в ході реформування КСП "КИСІВСЬКЕ", Коломацького району, Харківської обл. і є його повним правонаступником. Основною метою Товариства є здійснення виробничо- господарської, комерційної та іншої діяльності та отримання на цій основі прибутку".

2. Пункт 4.1. Статуту ТОВ викласти в такій редакції:

"4.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІКС" надалі - Товариство, створене згідно з діючим законодавством України в ході реформування КСП "КИСІВСЬКЕ", Коломацького району, Харківської обл. і є його повним правонаступником. Основною метою Товариства є здійснення виробничо-господарської, комерційної та іншої діяльності та отримання на цій основі прибутку".

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 06.03.2026, Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІКС", код в ЄДРПОУ 30615216, місцезнаходження якого за адресою: 63100, Харківська обл., Коломацький р-н, смт Коломак, вул. Свердлова, буд. 19, припинило діяльність. 30.11.2009 державна реєстрація припинення юридичної особи у зв`язку з визнанням її банкрутом.

Постановою Господарського суду Харківської області від 23.11.2009 у справі № 7025/2-39 "Про визнання банкрутом" затверджено наданий суду звіт ліквідатора і ліквідаційний баланс. Ліквідовано юридичну особу - товариство з обмеженою відповідальністю "Фікс", зареєстроване Коломацькою районною державною адміністрацією Харківської області, номер рішення 0022 від 24.01.2000, місцезнаходження якого: 63100, Харківська область, смт. Коломак, вул. Свердлова, 19, код ЄДРПОУ 30615216.

Відповідно до витягу з ЄДРПОУ припинення державної реєстрації ТОВ "ФІКС" у зв`язку з визнанням її банкрутом здійснено 30.11.2009.

Відповідно до інформації ГУ статистики у Харківській області від 04.07.2023 керівником КСП "КИСІВСЬКЕ" (код ЄДРПОУ 24667312) значиться ОСОБА_2.

Прокурор звертає увагу, що незважаючи на те, що КСП "КИСІВСЬКЕ" було реорганізовано у 2000 році та загальними зборами комісії по реформуванню КСП "КИСІВСЬКЕ" від 20.10.2000 одноголосним рішенням було затверджено правонаступником КСП "КИСІВСЬКЕ" - ТОВ "ФІКС", однак через 23 роки проведено загальні збори уповноважених членів КСП "КИСІВСЬКЕ" особами, які не мають жодного відношення до КСП "КИСІВСЬКЕ".

Так, відповідно до протоколу № 1 загальних зборів уповноважених членів КСП "КИСІВСЬКЕ" (код ЄДРПОУ 24667312) згідно з яким прийнято до членів КСП "КИСІВСЬКЕ" ОСОБА_1 та усунуто ОСОБА_2 від здійснення повноважень керівника КСП "КИСІВСЬКЕ" та призначено замість останнього ОСОБА_1 керівником КСП "КИСІВСЬКЕ".

На зазначених зборах були присутні та приймали рішення усього 2 особи: голова зборів - ОСОБА_1 та секретар зборів - ОСОБА_3 .

Після чого, загальними зборами уповноважених членів КСП "КИСІВСЬКЕ" від 18.10.2023 ухвалено рішення № 2 про проведення реорганізації КСП "КИСІВСЬКЕ" (Україна, 63121, Харківська обл., Коломацький р-н, с. Кисівка, код ЄДРПОУ 24667312) шляхом перетворення в ТОВ "КСП "КИСІВСЬКЕ" (Україна, 63121, Харківська обл., Коломацький р-н, с. Кисівка, код ЄДРПОУ 24667312); затверджено план реорганізації КСП "КИСІВСЬКЕ"; створено комісію з реорганізації КСП "КИСІВСЬКЕ" у складі: голова комісії - ОСОБА_1 та член комісії - ОСОБА_3 ; затверджено строк для заявлення кредиторами своїх вимог до КСП "КИСІВСЬКЕ".

Рішенням засновника № 1 ТОВ "КСП "КИСІВСЬКЕ" від 29.12.2023 ухвалено створити Товариство з обмеженою відповідальністю "КСП "КИСІВСЬКЕ" шляхом перетворення Колективного сільськогосподарського підприємства "КИСІВСЬКЕ" у Товариство з обмеженою відповідальністю "КСП "КИСІВСЬКЕ". Зазначено, що ТОВ "КСП "КИСІВСЬКЕ" є правонаступником прав і обов`язків КСП "КИСІВСЬКЕ".

Крім того, вищезазначеним рішенням призначено ОСОБА_1 на посаду директора, уповноваженого на затвердження та підписання Статуту Товариства, а також, доручено останньому подати необхідні документи для проведення усіх необхідних реєстраційних дій.

На підставі заяви ОСОБА_1 та поданих ним документів приватним нотаріусом Захарченко В.Є. 18.10.2023 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, внесено запис про припинення юридичної особи КСП "КИСІВСЬКЕ" в результаті її реорганізації не зважаючи на те, що 20.10.2000 КСП "КИСІВСЬКЕ" реформовано та правонаступником останнього є ТОВ "ФІКС", яке рішенням Господарського суду Харківської області від 23.11.2009 було визнано банкрутом та припинено юридичну особу.

У подальшому, ОСОБА_1 , як голова ліквідаційної комісії КСП "КИСІВСЬКЕ" виніс рішення загальних зборів уповноважених членів КСП "КИСІВСЬКЕ" від 29.12.2023 №3, яким затверджено передавальний акт КСП "КИСІВСЬКЕ", згідно з яким Комісія передає ТОВ "КСП"КИСІВСЬКЕ", таке майно: Актив: І. Необоротні активи - 0; ІІ. Оборотні активи - 0; ІІІ. Витрати майбутніх періодів - 0; Пасив: І. Власний капітал - 0; ІІ. Забезпечення витрат і платежів (витрат персоналу) - 0; ІІІ. Довгострокові зобов`язання - 0; IV. Поточні зобов`язання - 0; V. Доходи майбутніх періодів - 0.

Також, за змістом зазначеного передавального акту від 29.12.2023, разом із майном КСП "КИСІВСЬКЕ" передає, а ТОВ "КСП "КИСІВСЬКЕ" приймає документи, що підтверджують право власності (володіння, користування, розпорядження) на об`єкти основних засобів та документів, які підтверджують право власності або користування земельними ділянками, а саме: державний акт на право постійного користування землею, державний акт на право колективної власності на землю. Додатки до передавального акту - на 8 аркушах.

На підставі заяви ОСОБА_1 та поданих ним документів приватний нотаріус Захарченко В.Є. 18.10.2023 здійснила державну реєстрацію створення юридичної особи ТОВ "КСП "КИСІВСЬКЕ" в результаті перетворення.

За змістом Статуту ТОВ "КСП "КИСІВСЬКЕ", затвердженого рішенням єдиного засновника від 29.12.2023 № 1 (далі - Статут ТОВ "КСП "КИСІВСЬКЕ"), ТОВ "КСП "КИСІВСЬКЕ" створене шляхом перетворення КСП "КИСІВСЬКЕ" у ТОВ "КСП "КИСІВСЬКЕ". ТОВ "КСП "КИСІВСЬКЕ" є правонаступником прав і обов`язків КСП "КИСІВСЬКЕ".

Пунктом 13.1 Статуту ТОВ "КСП "КИСІВСЬКЕ" передбачено, що земля є колективною власністю і право на неї посвідчується державним актом.

03.01.2024 приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Захарченко В.Є. за ТОВ "КСП "КИСІВСЬКЕ" (код ЄДРПОУ 24667312) зареєстровано право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами: 6323281200:02:000:0631, 6323281200:02:000:0635, 6323281200:02:000:0628, 6323281200:02:000:0630, загальною площею 21,072 га.

18.06.2026 до окружної прокуратури надійшла відповідь ГУ Держгеокадастру у Харківській області №10-20-14, 1-3919/0/19-26 від 18.06.2026 відповідно до змісту якої земельні ділянки із зазначеними у запиті кадастровими номерами зареєстровані в Державному земельному кадастрі на підставі технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території Шляхівської сільської ради Коломацького району Харківської області (2013МФ22ХАКЛ000003). Відповідні земельні ділянки відносяться до земель запасу сільськогосподарського призначення, вид угідь - пасовища. Вищезазначені земельні ділянки не відносяться до нерозподілених або невитребуваних земельних часток (паїв). Земельні ділянки із зазначеними у запиті кадастровими номерами зареєстровані у Державному земельному кадастрі, а саме: земельна ділянка з кадастровим номером 6323281200:02:000:0631 - 19.11.2013; земельна ділянка з кадастровим номером 6323281200:02:000:0628 - 17.11.2013;земельна ділянка з кадастровим номером 6323281200:02:000:0630 - 18.11.2013; земельна ділянка з кадастровим номером 6323281200:02:000:0635 - 21.11.2013. Замовником вищезазначеної документації із землеустрою виступило Головне управління Держземагентства у Харківській області, виконавцем - землевпорядна організація ТОВ "ЛІС-ІНФОРМ". Зазначено, що відповідна документація із землеустрою передана до Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель.

За даними Державного земельного кадастру, отриманими в рамках інформаційної взаємодії між Державним земельним кадастром та Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, право комунальної власності було зареєстровано за Коломацькою селищною радою, дата державної реєстрації речового права на нерухоме майно - 27.07.2018. Зазначено, що наказом Головного управління від 04.06.2018 № 4100-СГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" передані Коломацькій селищній об`єднаній територіальній громаді в особі Коломацької селищної ради у комунальну власність 229 земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, зокрема, і земельні ділянки з кадастровими номерами 6323281200:02:000:0631, 6323281200:02:000:0628, 6323281200:02:000:0630, 6323281200:02:000:0635. Повідомлено, що відомості про правовий статус КСП "Кисівське", його реорганізацію чи ліквідацію у Головному управлінні відсутні. Крім того, зазначено, що до запиту окружної прокуратури долучені листи "Відділу № 2 Управління видання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Харківській області" від 03.01.2024 № Ш-849/0-0.25,7-835/012-24 та від 03.01.2024 № Ш-849/0-0.25,7-835/027-24 з якого, Головне управління довідалося про існування вищенаведених листів.

До того ж, зазначено, що на бланках листів від 03.01.2024 № Ш-849/0-0.25,7-835/012-24 та від 03.01.2024 № Ш-849/0-0.25,7-835/027-24 вказано "Відділ № 2 Управління видання адміністративних послуг", а ОСОБА_5 станом на дати зазначені у відповідних листах очолювала відділ №7 Управління надання адміністративних послуг. При цьому, у системі електронного документообігу "Док Проф 3.0", яка функціонує у Головному управлінні, відсутні записи про реєстрацію листів від 03.01.2024 № Ш-849/0-0.25,7-835/012-24 та від 03.01.2024 № Ш-849/0-0.25,7-835/027-24 і відповідно такі листи начальником відділу №7 Управління надання адміністративних послуг Головного управління ОСОБА_5 не підписувались.

Враховуючи вищезазначене, станом на дати зазначені у відповідних листах, Головним управлінням (у тому числі відділом № 2 чи відділом № 7 Управління надання адміністративних послуг Головного управління) зазначена у листах інформація не надавалась, у зв`язку із чим, на думку Головного управління, вбачається факт підробки документів у відповідності до вимог статті 358 Кримінального кодексу України.

Відповідно до висновку дослідження сертифікованого інженера землевпорядника ФОП Боярського Д.П. щодо правової відповідності земельних ділянок, які розташовані на території Коломацької (колишньої Шляхівської сільської) селищної ради Богодухівського району Харківської області земельні ділянки з наступними кадастровими номерами: 6323281200:02:000:0628, 6323281200:02:000:0630, 6323281200:02:000:0631, 6323281200:02:000:0635 віднесено до категорії - Землі сільськогосподарського призначення.

Вказані земельні ділянки не формують внутрішньогосподарський резервний фонд. Земельні ділянки не входили до складу земель, які передавалися групам громадян одночасно без розподілу в натурі на відокремлені частки (зрошувані угіддя).

Земельна ділянка 6323281200:02:000:0628 площею 2,2063 га визначена як пасовище, вона є частиною земель запасу державного фонду. Згідно ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" № 5245-VI від 6 вересня 2012 року та на підставі акту прийому передачі нерухомого майна від 06.06.2018 була передана Головним управлінням Держгеокадастру в Харківській області до Коломацької селищної ради та зареєстрована в комунальну власність 27.07.2018 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером №1520462763232.

Земельна ділянка 6323281200:02:000:0630 площею 12,9326 га визначена як пасовище, вона є частиною земель запасу державного фонду. Згідно ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України 14 щодо розмежування земель державної та комунальної власності" № 5245-VI від 6 вересня 2012 року та на підставі акту прийому передачі нерухомого майна від 06.06.2018 була передана Головним управлінням Держгеокадастру в Харківській області до Коломацької селищної ради та зареєстрована в комунальну власність 27.07.2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером №1520480963232.

Земельна ділянка 6323281200:02:000:0631 площею 3,6197 га визначена як пасовище, вона є частиною земель запасу державного фонду. Згідно ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" № 5245-VI від 6 вересня 2012 року та на підставі акту прийому передачі нерухомого майна від 06.06.2018 була передана Головним управлінням Держгеокадастру в Харківській області до Коломацької селищної ради та зареєстрована в комунальну власність 27.07.2018 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером №1520185563232.

Земельна ділянка 6323281200:02:000:0635 площею 2,3134 га визначена як пасовище, вона є частиною земель запасу державного фонду. Згідно ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" № 5245-VI від 6 вересня 2012 року та на підставі акту прийому передачі нерухомого майна від 06.06.2018 була передана Головним управлінням Держгеокадастру в Харківській області до Коломацької селищної ради та зареєстрована в комунальну власність 27.07.2018 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером №1520175163232.

Земельні ділянки з кадастровими номерами 6323281200:02:000:0628, 6323281200:02:000:0630, 6323281200:02:000:0631, 6323281200:02:000:0635 можуть бути надані у власність або користування фізичним або юридичним особам на підставі відповідних рішень згідно чинного законодавства. В масив земель, визначених Державним Актом на право колективної власності серії ХР 16-31-000769 реєстраційний № 1 виданий 22 вересня 1997 року КСП "КИСІВСЬКЕ", не входить.

Прокурор також звертає увагу, що КСП "КИСІВСЬКЕ" у 2000 році припинено, та його правонаступник ТОВ "ФІКС" ліквідовано у 2009 році у зв`язку з визнанням банкрутом, земельні ділянки з кадастровими номерами 6323281200:02:000:0628, 6323281200:02:000:0630, 6323281200:02:000:0631, 6323281200:02:000:0635 перейшли у комунальну власність. Частина земель колишнього КСП "КИСІВСЬКЕ" були розпайовані, а інша частина земель - нерозподілені та земельні ділянки, які не підлягали розпаюванню, перейшли у власність територіальної громади. Земельні ділянки з кадастровими номерами 6323281200:02:000:0631, 6323281200:02:000:0635, 6323281200:02:000:0628, 6323281200:02:000:0630 площею 21,072 га розташовані за межами населеного пункту та відповідно до схеми поділу земель колективної власності КСП "КИСІВСЬКЕ" не входили в склад земель, які підлягали паюванню. Всі земельні ділянки, розташовані в межах колишньої Шляхівської сільської ради, які в повному обсязі ввійшли у склад території Коломацької селищної територіальної громади. Таким чином, на момент реєстрації права приватної власності ТОВ "КСП "КИСІВСЬКЕ" на спірні земельні ділянки, а саме на 03.01.2024, останні перебували у комунальній власності Коломацької селищної територіальної громади в особі Коломацької селищної ради. Сам факт реєстрації у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань юридичної особи ТОВ "КСП "КИСІВСЬКЕ" за тим самим кодом ЄДРПОУ, за яким було зареєстровано КСП "КИСІВСЬКЕ", не може бути підставою набуття у порядку правонаступництва права на спірні земельні ділянки у разі їх віднесення до частини земель колективної власності КСП "КИСІВСЬКЕ" - такої норми законодавство не містить. Зважаючи на те, що спірне майно вибуло з комунальної власності з порушенням вимог чинного законодавства, вбачаються правові підстави для витребування такого майна, а саме земельних ділянок з кадастровими номерами: 6323281200:02:000:0631, 6323281200:02:000:0635, 6323281200:02:000:0628, 6323281200:02:000:0630 загальною площею 21,072 га, з чужого незаконного володіння ТОВ "КСП "КИСІВСЬКЕ" на користь позивача, у відповідності до вимог ст. 387 ЦК України.

Вказані обставини, на думку прокурора, свідчать про порушення прав та охоронюваних законом інтересів держави і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим прокурор звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Предметом спору є витребування спірних земельних ділянок з незаконного володіння ТОВ "КСП "КИСІВСЬКЕ" з огляду на те, що це підприємство набуло право власності на них як правонаступник КСП "КИСІВСЬКЕ" всупереч приписам законодавства, тоді як після припинення останнього право власності на відповідні ділянки виникло у Коломацькій селищній ради як органу місцевого самоврядування, наділеного відповідними повноваженнями.

Щодо представництва прокурором інтересів держави у спорі про витребування земельних ділянок, набуття права власності на які обґрунтовано як незаконне внаслідок відсутності правонаступництва після колективного сільськогосподарського підприємства.

Стаття 131-1 Конституції України передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (частина третя статті 53 Господарського процесуального кодексу України).

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України (частина четверта статті 53 Господарського процесуального кодексу України).

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (частина п`ята статті 53 Господарського процесуального кодексу України).

Положення щодо представництва інтересів держави прокурором у суді закріплені у статті 23 Закону "Про прокуратуру".

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (частина третя статті 23 Закону "Про прокуратуру").

У випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, від 26.02.2019 у справі № 915/478/18, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 18.03.2020 у справі № 553/2759/18, від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19, від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 та № 922/1830/19).

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (постанови від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19, від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 та № 922/1830/19).

Тобто, під час розгляду справи в суді фактично стороною у спорі є держава, навіть якщо прокурор визначив стороною у справі певний орган (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 та № 922/1830/19).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.12.2022 у справі №2-3887/2009 зазначила, що ці висновки актуальні також щодо участі територіальної громади в цивільних правовідносинах та судовому процесі.

Разом з тим, наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва (частина четверта статті 23 Закону "Про прокуратуру").

Тобто, наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.

Відповідна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17 та у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

У постанові від 20.10.2020 у справі № 924/250/19 Верховний Суд зауважив, що звертаючись з позовом у справі, повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду, довести належними та допустимими доказами обставини того, що суб`єкт владних повноважень не здійснює або здійснює неналежним чином захист інтересів держави.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Водночас невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо про причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Верховний Суд у постанові від 07.12.2021 у справі № 903/865/20 наголосив, що насамперед повинен звернутися з позовом на захист інтересів держави в особі того органу владних повноважень, на відновлення прав якого безпосередньо спрямований позов у спірних правовідносинах та на задоволення прав та інтересів якого заявлено позовну вимогу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18 (узагальнила висновки щодо застосування вищевказаних норм права та виснувала, що: 1) прокурор звертається до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах якщо: орган є учасником спірних відносин і сам не порушує інтересів держави, але інший учасник порушує (або учасники порушують) такі інтереси; орган не є учасником спірних відносин, але наділений повноваженнями (компетенцією) здійснювати захист інтересів держави, якщо учасники спірних відносин порушують інтереси держави; 2) прокурор звертається до суду в інтересах держави як самостійний позивач, якщо: відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є учасником спірних відносин і сам порушує інтереси держави.

У даній справі суспільний інтерес обумовлюється необхідністю відновлення законності у сфері землекористування, зокрема, інтересів суб`єкта права загальнодержавної власності - Українського народу а також суб`єкта права комунальної власності - Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області щодо повернення земель у законні умови їх використання.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону № 280/97-ВР однією з форм місцевого самоврядування є представництво спільних інтересів територіальних громад, сіл селищ, міст через міські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Як визначено ст. 10 Закону № 280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно зі ст. 26, ст. 33 Закону № 280/97-ВР та ст. 12 Земельного Кодексу України (далі ЗК України) до компетенції сільських, селищних, міських рад, та їх виконавчих органів належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, зокрема розпорядження землями територіальних громад, здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охоронною земель, вирішення земельних спорів та інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до ст.ст. 16, 60 Закону № 280/97-ВР обов`язком органу місцевого самоврядування є здійснення в інтересах територіальної громади та від її імені права суб`єкта комунальної власності (у тому числі правомочностей щодо володіння, користування та розпорядження об`єктом права комунальної власності).

Інформування Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області про встановлені обставини протиправної державної реєстрації права власності за ТОВ "КСП "КИСІВСЬКЕ" (код ЄДРПОУ 2467312) на земельні ділянки з кадастровими номерами 6323281200:02:000:0631, 6323281200:02:000:0635, 6323281200:02:000:0628, 6323281200:02:000:0630 загальною площею 21,072 га, було здійснено прокурором шляхом надсилання листів від 25.09.2025 № 56-2826вих-25 та 06.03.2026 № 56-721вих-26, у яких викладено обставини порушення інтересів Коломацької селищної територіальної громади.

Зі змісту відповідей Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області від 07.10.2025 № 02-27/2309 та від 19.03.2026 № 02-27/647 на вищезазначені листи прокурора, вбачається, що заходи позовного характеру за вказаним фактом не застосовувались. Коломацька селищна рада Богодухівського району Харківської області визнана потерпілою у кримінальному провадженні №42024222120000002 від 12.01.2024. В рамках даного кримінального провадження 10.03.2026 Коломацькою селищною радою підготовлені та направлені цивільні позови про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином. Також у вищевказаних відповідях було вказано, що Коломацька селищна рада не заперечує проти вжиття заходів представницького характеру з боку органів прокуратури з приводу неправомірної реєстрації зазначених земельних ділянок.

Повідомлення про порушення інтересів Коломацької селищної територіальної громади Коломацькою селищною радою отримано у вересні 2025 року, а позов прокурором подано у березні 2026 року отже минуло півроку, але з боку уповноваженого органу не було вжито відповідних заходів, в тому числі позивного характеру.

Таким чином, незважаючи на звернення прокурора до уповноваженого органу на виконання відповідних повноважень, на сьогодні жодних заходів щодо поновлення інтересів Коломацької селищної територіальної громади органом місцевого самоврядування не вжито.

На виконання ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" заступником керівника Харківської обласної прокуратури на адресу Коломацької селищної ради направлено листи від 25.09.2025 № 56-2826вих-25 та 06.03.2026 № 56-721вих-26 відповідно про намір звернутись з відповідним позовом до Господарського суду Харківської області.

На вищезазначені листи Коломацькою селищною радою Богодухівського району Харківської області надано відповіді від 07.10.2025 № 02-27/2309 та від 19.03.2026 № 02-27/647 відповідно, у яких зазначено про підтримання наміру прокурора звернутись з позовом на захист інтересів держави.

Суд також звертає увагу на рішення Конституційного суду України від 03.12.2025 №6-р (ІІ)/2025 у справі №3-28/2024 (59/24), яким визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв`язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність із 1 січня 2027 року.

В п 4.2. вказаного рішення Конституційний Суд України наголошує, що пункт 3 частини першої статті 131-1 Конституції України уповноважує прокуратуру на здійснення представництва інтересів держави в суді тільки у виключних випадках та в порядку, що визначені законом, а не на здійснення такого представництва у випадках, визначених органами прокуратури.

В п.4.3. вказаного рішення Конституційний Суд України констатує, що в пункті 3 частини першої статті 131-1 Конституції України прикметник "виключний" означає виняток із загальних правил. З огляду на це словосполучення "у виключних випадках", яке міститься в зазначеному конституційному приписі, вказує на обмежувальний характер останнього. Він не наділяє прокуратуру універсальними повноваженнями щодо представництва інтересів держави в суді та не встановлює для неї загальної чи альтернативної компетенції, а стосується представництва інтересів держави в суді лише у виняткових, нетипових за своєю юридичною природою обставинах.

Відповідно й припис "у виключних випадках і в порядку, що визначені законом", який міститься в пункті 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, серед іншого, означає, що хоча законодавець і має дискрецію щодо унормування в законах України випадків і порядку здійснення представництва прокуратурою інтересів держави в суді, однак обов`язковим є те, щоб такі випадки не лише установлювалися законом, а й були об`єктивно винятковими, чітко обмеженими, зведеними до мінімально необхідних, обумовленими особливими обставинами та сприймалися стороннім спостерігачем не як загальні правила, а саме як винятки.

Визначення таких випадків є дискрецією законодавця. Однак, на думку Конституційного Суду України, ними можуть бути, зокрема: невизначеність (відсутність) у законодавстві України суб`єкта владних повноважень, уповноваженого на захист відповідних інтересів держави; колізії повноважень кількох органів публічної влади, якщо це унеможливлює захист ними інтересів держави в межах спірної компетенції; заподіяння шкоди інтересам держави правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, якщо цивільний позов у кримінальному провадженні не був чи не міг бути поданий або залишений без розгляду; звернення до прокуратури уповноваженого на захист інтересів держави суб`єкта з клопотанням про подання позову до суду; виявлення прокурором під час здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням фактів порушення або загрози порушення важливих інтересів держави, що потребують належного судового захисту.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 10.12.2025 по справі № 344/12305/18 зазначає, що рішенням від 03 грудня 2025 року № 6-р(ІІ)/2025 Конституційний Суд України ухвалив визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв`язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Однак, відповідно до пункту 4 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнаних неконституційними, та продовжують існувати після втрати ними чинності.

У мотивувальній частині цього Рішення Суд також наголосив, що представництво інтересів держави суді, передбачене пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, має винятковий та субсидіарний характер.

Конституційний Суд України також зазначив, що в умовах правового режиму воєнного стану особливої ваги набуває всебічне забезпечення захисту інтересів держави Україна, а неперервність виконання прокуратурою визначених Конституцією України функцій є важливою передумовою належного функціонування держави в цей період (пункт 9 мотивувальної частини). Такий конституційний підхід підтверджує правомірність здійснення прокурором представництва інтересів держави у спірних правовідносинах до моменту втрати чинності відповідними нормами або до такого представництва.

Крім того, у постанові від 20.05.2019 у справі № 826/11885/6 Верховний Суд застосовуючи ст. 13 Конституції України, звернув увагу, що земля, її надра атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу, тому умови щодо їх використання є особливо суворими. Отже, оскільки земля с об`єктом права власності Українського народу, тому умови щодо використання даного природного ресурсу є особливо суворими.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, у зв`язку з чим захист інтересів держави у сфері земельних правовідносин є одним із пріоритетних напрямів представницької діяльності прокурорів. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Отже, в основі інтересу держави (національного, суспільного інтересу) зокрема, лежить потреба у здійсненні дій, спрямованих на охорону землі як національного багатства.

Відповідно до ст.14 Конституції України право власності на землю реалізується виключно відповідно до закону. Аналогічні права на землі та порядок розпорядження ними закріплені в ст. 324 ЦК України,

Суспільство, Український народ як сукупність окремих суб`єктів, індивідів, людей, також має, з огляду на ст. ст. 1, 3, 6-8, 13, 14, 41 Конституції України, конституційне право правомірно очікувати захисту суспільних інтересів у вигляді адекватної реакції держави на випадки порушення законності при вирішені земельних питань, правомірно очікувати і розраховувати на те, що держава вживатиме усіх можливих законних засобів і способів для відновлення становища, яке існувало до порушення права власності Українського народу на землю.

Правовідносини, пов`язані з використанням земель якими розпоряджаються органи державної влади та місцевого самоврядування, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) рішення чи дій органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, на підставі якого земельна ділянка чи право на неї передано іншій особі в порушення встановленого вимогами чинного законодавства порядку, такому інтересу не відповідає.

Наведене спростовує доводи відповідача заявлені в цій частині.

Щодо умов визнання новоствореної юридичної особи правонаступником колективного сільськогосподарського підприємства суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частиною другою статті 373 Цивільного кодексу України унормовано, що право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Згідно зі статтею статті 3 Земельного кодексу України (тут і далі у редакції, чинній відносно дати видачі державного акта) власність на землю в Україні має такі форми: державну, колективну, приватну. Усі форми власності є рівноправними. Розпоряджаються землею Ради народних депутатів, які в межах своєї компетенції передають землі у власність або надають у користування та вилучають їх. Повноваження щодо передачі, надання та вилучення земельних ділянок місцеві Ради народних депутатів можуть передавати відповідно органам державної виконавчої влади або виконавчим органам місцевого самоврядування.

Статтею 4 Земельного кодексу України встановлено, що у державній власності перебувають всі землі України, за винятком земель, переданих у колективну і приватну власність. Суб`єктами права державної власності на землю виступають: Верховна Рада України - на землі загальнодержавної власності України; Верховна Рада Республіки Крим - на землі в межах території Республіки, за винятком земель загальнодержавної власності; обласні, районні, міські, селищні, сільські Ради народних депутатів - на землі в межах їх територій, за винятком земель, що перебувають в загальнодержавній власності.

Положеннями статті 5 вказаного Кодексу визначено, що земля може належати громадянам на праві колективної власності. Суб`єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Розпорядження земельними ділянками, що перебувають у колективній власності громадян, здійснюється за рішенням загальних зборів колективу співвласників. У колективну власність можуть бути передані землі колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, в тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, землі садівничих товариств - за рішенням загальних зборів цих підприємств, кооперативів, товариств. До прийняття такого рішення провадиться передача земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, до відання сільської, селищної, міської Ради народних депутатів.

Відповідно до приписів статті 1 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) колективне сільськогосподарське підприємство є добровільним об`єднанням громадян у самостійне підприємство для спільного виробництва сільськогосподарської продукції та товарів і діє на засадах підприємництва та самоврядування. Підприємство є юридичною особою, має поточні та вкладні (депозитні) рахунки в установах банку та може мати печатки.

Положеннями статті 7 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) унормовано, що об`єктами права колективної власності підприємства є земля, інші основні та оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена ними продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах. Майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам. Суб`єктом права власності у підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени - в частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства.

Приписи частин другої та третьої статті 8 цього Закону встановлюють, що право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства, збори уповноважених або створений ними орган управління підприємства, якому передано окремі функції по господарському управлінню колективним майном. Право власності підприємства охороняється законом. Належне йому майно може бути передано державним, кооперативним та іншим підприємствам, організаціям і громадянам за рішенням загальних зборів членів підприємства або зборів уповноважених.

Статтею 10 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" визначено, що земля може належати підприємству на праві колективної власності, а також може бути надана у постійне або тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, а право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди, оформляється договором. Право підприємства на земельну ділянку або її частину може бути припинено в порядку і на підставах, встановлених Земельним кодексом України.

Здійснивши аналіз вказаних вище норм матеріального права, Верховний Суд у постанові від 19.07.2023 у справі № 906/987/21 сформулював висновок, що хоча колективне сільськогосподарське підприємство і визначалось як суб`єкт права власності у підприємстві, за яким може бути зареєстровано майно, у тому числі шляхом отримання державного акта на землю, однак власниками, яким належить це майно, є його члени, а розпорядження таким майном здійснюють загальні збори членів підприємства.

Згідно зі статтею 37 Цивільного кодексу Української РСР (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання); при злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов`язки) переходять до новостворених юридичних осіб; при приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права і обов`язки) переходить до останньої; майно переходить в день підписання передавального балансу, якщо інше не передбачене законом або постановою про реорганізацію.

За змістом статті 34 Закону України "Про підприємства в Україні" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) колективне підприємство визначено як вид підприємств в Україні, ліквідація та реорганізація яких (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) здійснюється за рішенням власника з дотриманням вимог антимонопольного законодавства, а у випадках, передбачених цим Законом, за рішенням власника та за участю трудового колективу або органу, уповноваженого створювати такі підприємства, чи за рішенням суду або арбітражного суду; підприємство вважається реорганізованим або ліквідованим з моменту виключення його з Державного реєстру України; при перетворенні одного підприємства в інше до підприємства, яке виникло, переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства.

Статтею 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" встановлено, що реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) та ліквідація підприємства провадяться за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) його членів або за рішенням суду чи арбітражного суду, а при перетворенні одного підприємства в інше до новоствореного підприємства переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства.

Верховний Суд у постанові від 19.07.2023 у справі № 906/987/21 дійшов висновку, що відповідно до статті 37 Цивільного кодексу Української РСР, статті 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" розподіл між підприємствами-правонаступниками реорганізованого підприємства його майнових прав та зобов`язань оформлюється передавальним актом (балансом) - при злитті, приєднанні чи перетворенні підприємства. Правонаступник реорганізованого підприємства отримує за передавальним балансом його зобов`язання та майно під їх забезпечення.

Проте, зі змісту передавального акта КСП "КИСІВСЬКЕ", затвердженого рішенням № 3 уповноваженого члена КСП "КИСІВСЬКЕ" від 29.12.2023, вбачається передача "0" активів та передача документів, а не прав і обов`язків, жодні майнові права і зобов`язання від КСП "КИСІВСЬКЕ" до ТОВ "КСП "КИСІВСЬКЕ" не передавалися. Предметом фізичної передачі, як зазначено в самому акті, були тільки документи, що підтверджують право власності (володіння, користування, розпорядження) на об`єкти основних засобів та документи, які підтверджують право власності або користування земельними ділянками, а саме: державний акт на право постійного користування землею, державний акт на право колективної власності на землю.

У постанові Верховного Суду від 13.09.2022 у справі № 925/461/21 міститься висновок про те, що автоматичного переходу об`єктів права колективної власності у приватну власність у зв`язку зі змінами законодавства, якими визначено інші форми власності, ніж ті, що існували раніше, відповідне законодавство не передбачало; у контексті зазначеного необхідно враховувати правовий режим права колективної власності та права приватної власності, які є різними з огляду, зокрема на те, що майно у колективному підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам і право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства (статті 7, 8 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство"), натомість право приватної власності, в цьому випадку юридичної особи здійснюється такою особою за своєю волею, незалежно від волі інших осіб та на власний розсуд (статті 316-319 Цивільного кодексу України (подібні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 20.12.2022 у справі № 924/250/19).

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 01.09.2020 у справі № 907/29/19, навіть у випадку прийняття рішення про реорганізацію колективного сільськогосподарського підприємства шляхом перетворення в іншу юридичну особу колишні члени колективного сільськогосподарського підприємства автоматично повинні були б стати учасниками цієї юридичної особи, позаяк перетворенням юридичної особи є саме зміна її організаційно-правової форми, а не складу її учасників.

Верховний Суд у постанові від 16.01.2024 у справі № 906/662/21 визначив, що, встановлення тотожності складу учасників відповідного колективного сільськогосподарського підприємства та осіб, перелік яких наведено в статуті новоствореної юридичної особи як засновників останнього має вирішальне значення для констатації факту правонаступництва з огляду на визначений чинним на момент створення такої особи законодавством правовий режим колективної власності на землю, що узгоджується також із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 13.09.2022 у справі № 912/929/21.

У постанові Верховного Суду від 15.01.2025 у справі № 911/2506/23 з приводу питання, що стосується переходу членів колективного сільськогосподарського підприємства до нової юридичної особи, було визначено, що склад учасників реорганізованої та перетвореної юридичних осіб може бути не однаковим за наявності певних обставин, за яких, наприклад, частина учасників погодилась із реорганізацією колективного сільськогосподарського підприємства, але не забажала переходити до новоствореної юридичної особи і не увійшла до складу засновників правонаступника колективного сільськогосподарського підприємства з тих чи інших мотивів, зокрема, у разі виходу члена з підприємства та отримання ним свого вкладу, або у разі смерті члена колективного сільськогосподарського підприємства та відмови прийняття до членів новоствореного підприємства спадкоємця тощо.

Отже, з врахуванням змісту актуальної практики Верховного Суду, суд приходить до висновку, що для належного підтвердження обставин правонаступництва юридичної особи мають враховуватися не лише такі ознаки, як реєстрація юридичної особи із зазначенням її статусу як правонаступника колективного сільськогосподарського підприємства, відповідні положення статуту, збереження ідентичного коду Єдиного державного реєстру підприємств, організацій та громадських формувань, чи наявність передавального акта (балансу), але й змістовні обставини, що підтверджують членство колишніх учасників колективного сільськогосподарського підприємства.

До таких обставин, зокрема, належить співвідношення кількісного складу засновників такої юридичної особи та учасників колективного сільськогосподарського підприємства до реорганізації. У разі виявлення невідповідності у складі учасників, заявник має надати обґрунтоване пояснення причин такої невідповідності, що може полягати, зокрема, у добровільній відмові окремих членів колективного сільськогосподарського підприємства від участі у юридичній особі правонаступника, або в об`єктивних обставинах, таких як смерть учасника чи його вихід із підприємства з попереднім врегулюванням майнових питань.

Як убачається з установлених судом обставин, відповідно до витягу з протоколу № 2 загальних зборів (зборів уповноважених) членів КСП "КИСІВСЬКЕ" Коломацького району Харківської області від 25.01.2000 були присутні 250 особи, вирішено затвердити "Схему поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) КСП "КИСІВСЬКЕ", яким погоджено уточнені площі сільськогосподарських угідь, які підлягають поділу на земельні частки (паї): ріллі -1890,7 га; пасовищ - 96,4 га; сіножатей - 8,5 га.

Уточнена кількість осіб, які мають право на земельний пай - 273 чол.; уточнена середня площа частка земельного паю - 6,92 кадастрових га, сіножатей - 0,03 га, пасовищ - 0,35 га.

Розпорядженням Коломацької райдержадміністрації від 07.03.2000 № 59 "Про затвердження Схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) КСП "КИСІВСЬКЕ", затверджено "Схему поділу земель, колективної власності на земельні частки (паї) "КСП "КИСІВСЬКЕ" розроблену Харківським філіалом інституту землеустрою Української академії аграрних наук. Кількість осіб, які мають право на земельну частку (пай) 273 чол. Розмір земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах 6,9256 кад.га.

Загальними зборами засідання комісії по реформуванню КСП "КИСІВСЬКЕ" код ЄДРПОУ 24667312 від 20.10.2000 протокол № 4, одноголосним рішенням було вирішено, у зв`язку з тим, що КСП "КИСІВСЬКЕ" з всіма його органами управління вже не існує, а залишалась лише комісія по реформуванню, як тимчасовий орган, а також кредиторська заборгованість КСП та частка майна, необхідна для її погашення, запропонувати зборам учасників ТОВ "ФІКС" переглянути зміст установчих документів, з метою юридичної фіксації фактичного правонаступництва.

Протоколом №5 засновників ТОВ "ФІКС" від 07.11.2000 одноголосно вирішено розглянути клопотання комісії по реформуванню КСП "КИСІВСЬКЕ" від 20.10.2000 та враховуючи, що майже все майно КСП в тому числі і та його частина, яка залишилась на погашення кредиторської заборгованості господарства фактично передана у користування ТОВ "ФІКС", підприємницька та господарська діяльність КСП повністю припинена, погодитися з пропозицією про необхідність юридичного закріплення правонаступництва ТОВ "ФІКС" після КСП "КИСІВСЬКЕ", яке фактично можна вважати ліквідованим.

Постановою Господарського суду Харківської області від 23.11.2009 у справі № 7025/2-39 "Про визнання банкрутом" затверджено наданий суду звіт ліквідатора і ліквідаційний баланс. Ліквідовано юридичну особу - товариство з обмеженою відповідальністю "ФІКС", зареєстроване Коломацькою районною державною адміністрацією Харківської області, номер рішення 0022 від 24.01.2000, місцезнаходження якого: 63100, Харківська область, смт. Коломак, вул. Свердлова, 19, код ЄДРПОУ 30615216.

Відповідно до витягу з ЄДРПОУ припинення державної реєстрації ТОВ "ФІКС" у зв`язку з визнанням її банкрутом здійснено 30.11.2009. Незважаючи на те, що КСП "КИСІВСЬКЕ" було реорганізовано у 2000 році та загальними зборами комісії по реформуванню КСП "КИСІВСЬКЕ" від 20.10.2000 одноголосним рішенням було затверджено правонаступником КСП "КИСІВСЬКЕ" - ТОВ "ФІКС".

За змістом Протоколу № 1 загальних зборів уповноважених членів КСП "КИСІВСЬКЕ" від 18.10.2023 прийнято до членів КСП "КИСІВСЬКЕ" ОСОБА_1 , усунуто ОСОБА_2 від здійснення повноважень керівника КСП "КИСІВСЬКЕ" та призначено ОСОБА_1 керівником КСП "КИСІВСЬКЕ". На зазначених зборах були присутні та приймали рішення 2 особи: голова зборів - ОСОБА_1 та секретар зборів - ОСОБА_3 .

При цьому, ні ОСОБА_1 , ні ОСОБА_3 , не входили до складу правління КСП "КИСІВСЬКЕ".

Крім того, вказані особи - ОСОБА_3 , ОСОБА_6 - відсутні у списку громадян - членів КСП "КИСІВСЬКЕ", доданого до Державного акту на право колективної власності на землю ХР-16-31-000769.

При цьому, жоден з 266 учасників КСП "КИСІВСЬКЕ", включених до списку громадян - членів КСП "КИСІВСЬКЕ" згідно з Додатком 1 до Державного акта на право колективної власності на землю серії ХР-16-31-000769 від 22.09.1997 не увійшов до складу ТОВ КСП "КИСІВСЬКЕ".

Відповідач не навів належного обґрунтування причин, з яких відсутність у складі його учасників осіб - членів колишнього КСП "КИСІВСЬКЕ", яке є необхідним з огляду на правову природу колективної власності та вимоги законодавства, що діяло на момент реорганізації.

Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що при створенні ТОВ "КСП "КИСІВСЬКЕ" виникла нова юридична особа із новим складом його учасників, відмінним від того складу, який був у КСП "КИСІВСЬКЕ", оскільки членами КСП "КИСІВСЬКЕ" було 266 осіб, а засновником ТОВ "КСП "КИСІВСЬКЕ" - 1 особа ( ОСОБА_1 ).

Така розбіжність є істотною, оскільки свідчить про відсутність продовження участі осіб, які були членами колективного сільськогосподарського підприємства, у діяльності новоствореної юридичної особи, а отже - і про відсутність реального правонаступництва у розумінні законодавства.

Таким чином, ураховуючи невідповідність складу учасників КСП "КИСІВСЬКЕ" засновників ТОВ "КСП "КИСІВСЬКЕ" та непідтвердження належними доказами фактичного переходу прав і обов`язків від КСП до ТОВ, обґрунтованим є висновок про те, що ТОВ "КСП "КИСІВСЬКЕ" не є правонаступником КСП "КИСІВСЬКЕ".

Відповідний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 15.01.2025 у справі №911/2506/23, у постанові від 02.04.2025 року у cправі №906/243/24

Поряд з цим, відповідач акцентує на тому, що правонаступництво ТОВ "КСП "КИСІВСЬКЕ" щодо права колективної власності на земельні ділянки також підтверджується збереженням коду ЄДРПОУ.

Суд зазначає, що Єдиний державний реєстр є компонентом інфраструктури державної статистики. На його основі органи статистики забезпечують ведення державного обліку та ідентифікацію суб`єктів господарської дальності, однак повноваженнями на проведення реєстраційних дій щодо підприємства не наділені.

Функція органів статистики щодо ведення Єдиного державного реєстру визначена Положенням про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 №118 (у новій редакції постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2005 №499, далі - Положення про ЄДР).

Відповідно до пункту 6 Положення про ЄДР (в чинній редакції) ідентифікаційний код зберігається за суб`єктом, якому він присвоєний, протягом усього періоду його існування і є єдиним; у разі перетворення юридичної особи, крім центральних органів виконавчої влади, за правонаступником зберігається її ідентифікаційний код; у разі припинення юридичної особи шляхом приєднання до іншої юридичної особи та створення на базі юридичної особи, що припинилася, відокремленого підрозділу ідентифікаційний код такої юридичної особи залишається за відокремленим підрозділом; в інших випадках припинення юридичної особи присвоєння її ідентифікаційного коду новоствореним суб`єктам забороняється. Відповідно до пункту 15 Положення про ЄДР (в редакції станом на день створення ФГ "Колос") ідентифікаційний код є єдиним для всього інформаційного простору України і зберігається за суб`єктом протягом усього періоду його існування; у разі перереєстрації (створення) суб`єкта господарської діяльності, що є правонаступником прав і майнових зобов`язань свого попередника, за ним зберігається ідентифікаційний код попередника.

Питання правового значення ідентичності ідентифікаційного коду юридичної особи під час встановлення правонаступництва було предметом аналізу Великої Палати Верховного Суду у постанові від 01.09.2020 у справі №907/29/19, а також розглядалося Верховним Судом у низці інших рішень, зокрема у постановах від 21.12.2021 у справі №917/258/19, від 21.09.2021 у справі №925/1176/20, та від 22.10.2024 у справі №906/844/23.

Так, Велика Палата Верховного Суду від 01.09.2020 у справі №907/29/19, наголосила, що відповідно до наведених норм ідентифікаційний код юридичної особи має бути унікальним, а присвоєння новоствореній юридичній особі ідентифікаційного коду іншої юридичної особи, яка не є правопопередником новоствореної юридичної особи, не допускається.

Отже, присвоєння новоствореній юридичній особі ідентифікаційного коду юридичної особи, яка не є її правопопередником, не може розцінюватися як достатня та беззаперечна підстава для визнання такої особи правонаступником.

Така обставина має оцінюватися у сукупності з іншими фактичними й правовими даними, що підтверджують або спростовують наявність реального переходу прав та обов`язків від попередньої організації до новоствореної.

Суд, встановивши, що ТОВ "КСП "КИСІВСЬКЕ" не є правонаступником КСП "КИСІВСЬКЕ", дійшов висновку, що державна реєстрація права власності на спірні земельні ділянки за відповідачем відбулася з порушенням вимог земельного законодавства, що, своєю чергою, спричинило фактичне вибуття спірних земельних ділянок з володіння Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області, без її волевиявлення, що є підставою для їх витребування на її користь.

Відповідно до пункту 21 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України, з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.

Отже, земельні ділянки колективних сільськогосподарських підприємств у випадку припинення колективного сільськогосподарського підприємства вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані, та підлягають державній реєстрації за територіальними громадами на праві комунальної власності на підставі Закону України № 2498-VIII від 10.07.2018 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні".

При цьому, положення п.21 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України не містять уточнень щодо того, яким саме способом має бути припинено колективне сільськогосподарське підприємство для того, щоб земельні ділянки вважались власністю територіальних громад - шляхом ліквідації та реорганізації.

Вказані земельні ділянки не формують внутрішньогосподарський резервний фонд.

Земельні ділянки не входили до складу земель, які передавалися групам громадян одночасно без розподілу в натурі на відокремлені частки (зрошувані угіддя).

Отже, відповідно до зазначених нормативно-правових актів, а також враховуючи те, що КСП "КИСІВСЬКЕ" у 2000 році припинено, та його правонаступник ТОВ "ФІКС" ліквідовано у 2009 році у зв`язку з визнанням банкрутом, земельні ділянки з кадастровими номерами 6323281200:02:000:0628, 6323281200:02:000:0630, 6323281200:02:000:0631, 6323281200:02:000:0635 перейшли у комунальну власність.

Тобто, ці ділянки паюванню не підлягали та підлягали безоплатній передачі до комунальної власності після затвердження схеми паювання.

Відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" №899-IV від 05.06.2003 із площі земельних ділянок, що підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв), виключаються землі, що підлягають передачі у комунальну власність територіальної громади села, селища, міста, на території якої вони розташовані: землі під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна.

Відповідно до ч. 7 ст. 14-1 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" №899-IV від 05.06.2003 землі, зазначені у частині четвертій статті 7 цього Закону, які залишилися у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, підлягають безоплатній передачі до комунальної власності територіальної громади, на території якої вони розташовані.

Отже, земельні ділянки з кадастровими номерами: 6323281200:02:000:0628, 6323281200:02:000:0630, 6323281200:02:000:0631, 6323281200:02:000:0635 в силу положень ч. 7 ст. 14-1 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" перейшли у комунальну власність.

Законодавство України, чинне на момент реєстрації відповідачем за собою спірних земельних ділянок і на даний час, не передбачає можливості набуття права приватної власності на земельні ділянки, право колективної власності на які припинено, поза встановленим законодавством порядком.

Оскільки ТОВ "КСП "КИСІВСЬКЕ" не доведено статусу правонаступника КСП "КИСІВСЬКЕ" набуття ним права власності на спірні земельні ділянки, як правонаступника даної юридичної особи, які належали останній на праві колективної власності є неправомірним.

Щодо обраного прокурором способу захисту суд зазначає таке.

Як передбачено статтею 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Зазначене також відображено у приписах частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Ці право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11 .09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17, від 13.10.2020 у справі № 369/10789/14-ц, від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц, від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18, від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17, від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, від 29.06.2021 у справі № 916/964/19, від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19, від 26.10.2021 у справі № 766/20797/18, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19, від 25.01.2022 у справі № 143/591/20).

Отже, коли особа звернулася до суду за захистом її порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або інтересу, а суд позов задовольнив, виконання його рішення має настільки, наскільки це можливо, відновити стан позивача, який існував до порушення його права та інтересу, чи не допустити таке порушення. Судове рішення не має породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту.

Крім того, спосіб захисту права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц).

Зазначене відповідає позиціям, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц, від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20, на які посилається скаржник.

Відповідно до частин другої, третьої статті 386 Цивільного кодексу України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно зі статтею 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Під незаконним володінням розуміється фактичне володіння річчю, якщо воно не має правової підстави (володіння вкраденою річчю) або правова підстава якого відпала (минув термін дії договору найму), або правова підстава якого недійсна (володіння, установлене в результаті недійсного правочину).

Відповідно до статті 388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (частина 1). Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках (частина 3).

Суд звертає увагу, що віндикаційний позов належить до речово-правових способів захисту; захищає право власності в цілому, оскільки він пред`являється у тих випадках, коли порушено права володіння, користування та розпорядження одночасно. Сторонами у віндикаційному позові є власник речі, який не лише позбавлений можливості користуватися і розпоряджатися річчю, але вже й фактично нею не володіє, та незаконний фактичний володілець речі (як добросовісний, так і недобросовісний). Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин, і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.01.2024 у справі № 907/452/20, від 05.09.2023 у справі № 910/2722/22, від 25.07.2023 у справі № 914/106/22, від 27.06.2023 у справі № 916/2851/17.

Отже, з урахуванням положень статті 387 Цивільного кодексу України особа, яка звернулася до суду з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що знаходиться у володінні відповідача, при цьому власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним. Об`єктом позову про витребування майна із чужого незаконного володіння може бути річ, яка існує в натурі на момент подання позову.

Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18 та постановах Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 910/8298/21, від 25.07.2023 у справі № 914/106/22.

У спорах про витребування майна суд має встановити обставини незаконного вибуття майна у власника на підставі наданих сторонами належних, допустимих і достатніх доказів. При цьому, закон не вимагає встановлення судом таких обставин у іншій судовій справі, зокрема, не вимагає визнання незаконними рішень, відповідно до яких відбулось розпорядження майном на користь фізичних осіб, у яких на підставі цих рішень виникли права.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 915/690/19, від 09.02.2023 у справі № 904/4140/21, від 21.03.2023 у справі № 925/1288/20, від 25.07.2023 у справі № 917/1058/22.

Тобто можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем, та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно).

Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19 та постановах Верховного Суду від 09.08.2023 у справі № 910/9990/21, від 30.08.2023 у справі № 909/171/21, від 30.11.2022 у справі № 906/779/21.

Ураховуючи, що ТОВ "КСП "КИСІВСЬКЕ" не могло набути право власності на землі КСП "КИСІВСЬКЕ", які належали останньому на підставі Державного акта на право колективної власності на землю серія ХР-16-31-000769 від 22.09.1997, реєстрація права власності за ТОВ "КСП "КИСІВСЬКЕ" відбулася з порушенням вимог земельного законодавства, що призвело до фактичного вибуття спірних земельних ділянок з володіння Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області поза її волею, суди дійшов висновку про наявність підстав для витребування майна на користь ради в порядку статті 387 Цивільного кодексу України.

Вказане свідчить про обрання прокурором належного способу захисту відповідно до змісту статті 16 Цивільного кодексу України.

Суд не приймає твердження відповідача, про те, що із вступом в дію нового Земельного кодексу України від 25.10.2001 року право колективної власності на землю, за умов відсутності обставин припинення права колективної власності, передбачених ст. 28 Земельного кодексу України від 18.12.1990 року, не перестає існувати у тих суб`єктів, які були наділені ним відповідно до вимог Земельного кодексу України від 18.12.1990 року, та земельні ділянки, посвідчені державними актами на право колективної власності на землю, залишились у колективній власності відповідних суб`єктів.

Так, відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 10.10.2025 № 10-20-14,1-5874/0/19-25 земельні ділянки 6323281200:02:000:0631, 6323281200:02:000:0635, 6323281200:02:000:0628, 6323281200:02:000:0630 не відносяться до нерозподілених або не витребуваних земельних часток (паїв).

Зазначено, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 04.06.2018 №4100-СГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" передані Коломацькій селищній об`єднаній територіальній громаді в особі Коломацької селищної ради у комунальну власність 299 земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, зокрема, і земельні ділянки з кадастровими номерами 6323281200:02:000:0631, 6323281200:02:000:0635, 6323281200:02:000:0628, 6323281200:02:000:0630. Право комунальної власності було зареєстровано за Коломацькою селищною радою, дата державної реєстрації речового права на нерухоме майно - 27.07.2018.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність законних підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

З огляду на вищевикладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Відповідно до ст.129 ГПК України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Витребувати з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Колективне сільськогосподарське підприємство "КИСІВСЬКЕ" (63121, Харківська обл., Богодухівський р-н, село Кисівка, код ЄДРПОУ 24667312) у комунальну власність в особі Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області (вул. Гетьмана Івана Мазепи, буд. 2, селище Коломак Богодухівський район, Харківська область, 63101, код ЄДРПОУ 04398117) земельну ділянку з кадастровим номером 6323281200:02:000:0635, площею 2,3134 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1520175163232).

Витребувати з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Колективне сільськогосподарське підприємство "КИСІВСЬКЕ" (63121, Харківська обл., Богодухівський р-н, село Кисівка, код ЄДРПОУ 24667312) у комунальну власність в особі Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області (вул. Гетьмана Івана Мазепи, буд. 2, селище Коломак Богодухівський район, Харківська область, 63101, код ЄДРПОУ 04398117) земельну ділянку з кадастровим номером 6323281200:02:000:0630, площею 12,9326 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1520480963232).

Витребувати з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Колективне сільськогосподарське підприємство "КИСІВСЬКЕ" (63121, Харківська обл., Богодухівський р-н, село Кисівка, код ЄДРПОУ 24667312) у комунальну власність в особі Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області (вул. Гетьмана Івана Мазепи, буд. 2, селище Коломак Богодухівський район, Харківська область, 63101, код ЄДРПОУ 04398117) земельну ділянку з кадастровим номером 6323281200:02:000:0631, площею 3,6197 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1520185563232).

Витребувати з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Колективне сільськогосподарське підприємство "КИСІВСЬКЕ" (63121, Харківська обл., Богодухівський р-н, село Кисівка, код ЄДРПОУ 24667312) у комунальну власність в особі Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області (вул. Гетьмана Івана Мазепи, буд. 2, селище Коломак Богодухівський район, Харківська область, 63101, код ЄДРПОУ 04398117) земельну ділянку з кадастровим номером 6323281200:02:000:0628 площею 2,2063 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1520462763232).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Колективне сільськогосподарське підприємство "КИСІВСЬКЕ" (63121, Харківська обл., Богодухівський р-н, село Кисівка, код ЄДРПОУ 24667312) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, буд. 4, код ЄДРПОУ 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, МФО № 820172, рахунок № UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 2830) витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2662,40 грн та витрати зі сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 1331,20 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Повне рішення складено "24" серпня 2026 р.

СуддяЛ.В. Шарко