Рішення № 139206290, 24.08.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" серпня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/5397/13 (922/1314/26)

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Усатий В.О.

судді: Аюпова Р.М. , Міньковський С.В.

без повідомлення (виклику) учасників справи

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Харківського державного авіаційного виробничого підприємства (61023, м. Харків, вул. Сумська, буд.134, код ЄДРПОУ 14308894) до Квартирно - експлуатаційного відділу міста Суми (вул.Герасима Кондратьєва, 165,м. Суми, 40021, код ЄДРПОУ 26622590) про стягнення коштів в межах справи № 922/5397/13 про банкрутство Харківського державного авіаційного виробничого підприємства

ВСТАНОВИВ:

Харківське державне авіаційне виробниче підприємство звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Квартирно - експлуатаційного відділу міста Суми, в якій просить суд стягнути відшкодування (грошову суму) з надання послуг з електропостачання з розподілом електричної енергії/ перетіканням реактивної енергії у сумі 560806,78 грн. та 6729,68 грн. витрат по сплаті судового збору.

У провадженні Господарського суду Харківської області перебуває справа про банкрутство Харківського державного авіаційного виробничого підприємства, яка розглядається колегією суддів: головуючий суддя Усатий В.О., судді Аюпова Р.М., Міньковський С.В.

Частиною другою статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду позовна заява в межах справи про банкрутство (вхідний номер 1314/26 від 16.04.2026) передана на розгляд колегії суддів: головуючий суддя Усатий В.О., судді Аюпова Р.М., Міньковський С.В.

Враховуючи, що суддя Усатий В.О. в період з 17.04.2026 по 23.04.2026 включно перебував на лікарняному, суд розглядає вищезазначену позовну заяву у перший робочий день судді, а саме 24.04.2026.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд встановив, що позовну заяву подано без додержання процесуальних вимог статті 162, 164, 172 ГПК України.

Ухвалою суду від 24.04.2026 залишено позовну заяву Харківського державного авіаційного виробничого підприємства (вхідний номер 1314/26 від 16.04.2026) без руху.

Позивачу постановлено усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки в 10-денний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме:

- надати докази, які підтверджують правовий статус Квартирно - експлуатаційного відділу міста Суми, як юридичної особи.

Роз`яснено, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статті 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Згідно з даними КП "Діловодство спеціалізованого суду" вищевказану ухвалу суду направлено до Електронного кабінету Харківського державного авіаційного виробничого підприємства 24.04.2026 о (б) 14:18.

Отже, ухвала суду від 24.04.2026 отримана заявником 24.04.2026, з огляду на що строк на усунення недоліків позовної заяви - до 04.05.2026 включно.

05.05.2026 (сформовано в системі "Електронний суд" 04.05.2026) на виконання вимог ухвали суду від 24.04.2026 та в межах строку, встановленого судом, від представниці Харківського державного авіаційного виробничого підприємства надійшла заява (вх.№1065624974) про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 07.05.2026 прийнято позовну заяву Харківського державного авіаційного виробничого підприємства (вхідний номер №1314/26 від 16.04.2026) до Квартирно - експлуатаційного відділу міста Суми до розгляду в межах справи №922/5397/13 про банкрутство Харківського державного авіаційного виробничого підприємства. Відкрито провадження у справі № 922/5397/13 (922/1314/26). Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Відповідачу, у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, постановлено подати суду заяву із обґрунтуванням своїх заперечень протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзивів на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має надіслати суду відзив, який повинен відповідати вимогам статті 165 Господарського процесуального кодексу України, і всі письмові та електронні докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Копію відзиву та доданих до нього документів відповідач має надіслати (надати) іншим учасникам справи одночасно із надсиланням (наданням) відзиву до суду та докази надіслання надати суду разом із відзивом на позов. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог статті 166 Господарського процесуального кодексу України протягом п`яти днів з дня отримання відзивів. Докази надіслання відповіді на відзив іншим сторонам надати суду. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив із урахуванням вимог статті 167 Господарського процесуального кодексу України протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив. Докази надіслання заперечень іншим сторонам надати суду. Роз`яснено учасникам справи, що відповідні заяви по суті справи повинні відповідати вимогам статей 161-167 Господарського процесуального кодексу України та мають бути подані у строк, визначений в ухвалі.

26.05.2026 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№12644) в якому просить відмовити у позові. В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що акт на відшкодування послуг електропостачання за грудень 2025 року був наданий КЕВ м. Суми лише 02.04.2026, що підтверджується листом Харківського державного авіаційного виробничого підприємства № 305/111 від 02.04.2026. Таким чином, фактичні обсяги спожитих послуг не були документально підтверджені позивачем своєчасно, а направлення Акта після завершення бюджетного періоду фактично унеможливило здійснення відповідних видатків у межах бюджетного законодавства. 08.04.2026 КЕВ м. Суми листом № 568/1077 повернув вищевказаний Акт Балансоутримувачу у зв`язку з використанням кошторисних призначень за відповідним КЕКВ та закриттям бюджетного року. Несвоєчасне направлення позивачем Акта наданих послуг за грудень 2025 року, на думку відповідача свідчить про прострочення кредитора у розумінні ст.613 Цивільного кодексу України, оскільки саме дії позивача унеможливили здійснення оплати у межах відповідного бюджетного періоду.

Відзив з додатком долучено судом до матеріалів справи.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Згідно з частиною 3 зазначеної статті судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

Відповідно до частини 1, пункту 10 частини 3 статті 2 та частини 2 статті 114 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом, а строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи, що суддя Усатий В.О. в період з 10.06.2026 по 25.06.2026 включно перебував у відрядженні, 26.06.2026 у відпустці, суддя Аюпова Р.М з 29.06.2026 по 14.08.2026 перебувала у відпустці, а суддя Усатий В.О з 17.08.2026 по 21.08.2026 на лікарняному, а 22.08.2026 -13.08.2026 вихідні дні, рішення даній справі ухвалено у перший робочий день колегії судді, а саме 24.08.2026.

Суд зазначає, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також судом надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заявлені позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

19.12.2025 року між Харківським державним авіаційним виробничим підприємством (далі - Позивач, Балансоутримувач), та квартирно - експлуатаційним відділом міста Суми (далі - Відповідач, Платник) було укладено Договір №992 про відшкодування витрат з надання послуг електропостачання (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору предметом договору є відшкодування платником витрат, які поніс Балансоутримувач, за спожиту військовою частиною електричну енергію від користування приміщення, загальною площею 3250,0м2, що розташовані за адресою: м.Суми та передане в користування згідно договору спільного користування №763 від 10.11.2025 року, для розміщення військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до п.2.2. договору балансоутримувач виставляє платнику за спожиту електричну енергію акт наданих послуг. Протягом 10 банківських днів з моменту отримання акту наданих послуг та за умови своєчасного надходження коштів на розрахунковий рахунок платника, останній проводить відшкодування витрат за спожиту електричну енергію у обсягах, зазначених у акті наданих послуг, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок балансоутримувача на підставі акту наданих послуг. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок здійснюється протягом 7 банківських днів з дня надходження коштів на реєстраційний рахунок платника на відповідне цільове призначення.

Згідно з п.2.3 Договору Вартість відшкодування на період дії договору розрахована виходячи з тарифів на момент початку дії договору та складає:

- витрати на оплату електроенергії по коду ДК 021:2015-09310000-5- Електрична енергія - 222 731,93 грн. в т.ч. ПДВ.

Згідно з п. 2.5. договору розмір компенсації витрат за спожиту електроенергію розраховується балансоутримувачем відповідно до рахунків, наданих енергопостачальною організацією, та показників лічильників спожитої військовою частиною електроенергії. Періодичність відшкодування витрат за спожиту електричну енергію, з урахуванням проведення нарахування, встановлюється як щомісячна. Балансоутримувач повинен щомісячно до 10 числа місяця, який є наступним після розрахункового, надавати рахунки та акти наданих послуг з обов`язковим зазначенням погодження військової частини.

Умови договору набувають чинності з моменту підписання договору і діють до 31.12.2025, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором. Сторони, керуючись ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, домовились, що умови договору, у тому числі і порядок оплати, застосовуються до відносин, що виникли між ними з 10 жовтня 2025 року, у зв`язку з тим, що балансоутримувачем з цього часу фактично надавалися послуги передбачені цим договором (п. 3.1., 3.2. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, з боку постачальника електроенергії - ТОВ «ЕНЕРА СУМИ» до Позивача надійшла Претензія від 11.03.2026 за № 23/292 щодо наявності заборгованості за продану Позивачу електроенергію в сумі 419 765,14 грн.

Згідно супровідного листа від 02 квітня 2026 року № 305/111 Позивачем, у відповідності із вимогами п.2.2. Договору, було направлено відповідачу документи для відшкодування витрат за спожиту електричну енергію за грудень 2025 року , а саме Акт наданих послуг за грудень 2025 року , копія рахунку на оплату за активну електричну енергію за грудень 2025 року, копія рахунку на оплату послуги з розподілу електричної енергії за грудень 2025 року.

09 квітня 2026 року Відповідачем надана відповідь за № 568/1077 від 08 квітня 2026 року про неможливість здійснення оплати (відшкодування) витрат за спожиту електричну енергію за грудень 2025 року, згідно умов вищевказаного Договору від 19 грудня 2025 року № 992, обґрунтовану тим, що відповідач обмежений здійснити відповідне відшкодування коштів в силу вимог бюджетного законодавства, оскільки відповідач являється розпорядником бюджетних коштів і немає необхідних бюджетних асигнувань (тобто кошторисних призначень) на теперішній час.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що відповідач порушив договірні зобов`язання щодо оплати відшкодування за грудень 2025 року, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 560 806,78 коп.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

За змістом пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У частині 1 статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Нормами ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановив, що згідно з актом надання послуг за грудень 2025 року сума відшкодування витрат за електричну енергію становить 560 806,78 грн. Акт підписаний позивачем, та погоджений Військовою частиною НОМЕР_1 .

Як вбачається з матеріалів справи, відповідний акт направлений позивачем відповідачу.

У відповіді від 08.04.2026 на претензію позивача відповідач щодо заборгованості за грудень 2025 року в сумі 560 806,78 грн зазначив, що відповідні акти були подані наприкінці бюджетного періоду, коли бюджетні асигнування на 2025 рік були повністю використані. Відповідно до бюджетного законодавства КЕВ м. Суми був позбавлений можливості взяти нові бюджетні зобов`язання та здійснити оплату без порушення закону.

Тобто, відповідач підтвердив отримання акту за грудень 2025 року наприкінці бюджетного періоду, жодних заперечень щодо обсягів чи вартості електричної енергії спожитої військовою частиною виставленої до відшкодування, щодо відсутності погодження військової частини відповідач не висловив.

Суд відхиляє посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на неможливість своєчасно сплатити заборгованість за послуги з розподілу електричної енергії за грудень 2025 року у зв`язку відсутністю відповідного бюджетного асигнування, оскільки відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою для звільнення відповідача від здійснення зобов`язань за Договором, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1,2 ст.3 Закону України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України", суб`єктами господарської діяльності у Збройних Силах України є військові частини, заклади, установи та організації Збройних Сил України, які утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України, ведуть відокремлене господарство, мають кошторис надходжень та видатків, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням. Перелік видів господарської діяльності, здійснення якої дозволяється військовим частинам, визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.19 Закону України "Про Збройні Сили України", фінансування Збройних Сил України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно з п.6,7 ч.1 ст.2 Бюджетного кодексу України, бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов`язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження; бюджетне зобов`язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому.

Статтею 3 Бюджетного кодексу України передбачено, що бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет України до 1 січня відповідного року не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду. Відповідно до Конституції України бюджетний період для Державного бюджету України за особливих обставин може бути іншим, ніж передбачено частиною 1 цієї статті. Особливими обставинами, за яких Державний бюджет України може бути затверджено на інший, ніж передбачено частиною 1 цієї статті, бюджетний період, є: 1) введення воєнного стану; 2) оголошення надзвичайного стану в Україні. У разі затвердження Державного бюджету України на інший, ніж передбачено частиною першою цієї статті, бюджетний період місцеві бюджети мають бути затверджені на такий самий період. Для середньострокового бюджетного планування середньостроковий період включає плановий та наступні за плановим два бюджетні періоди.

За приписами ч.1 ст.48 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов`язань минулих років; довгострокових зобов`язань за енергосервісом, узятих на облік органами Казначейства України; довгострокових зобов`язань у рамках державно-приватного партнерства, узятих на облік органами Казначейства України; середньострокових зобов`язань за договорами щодо забезпечення судноплавного стану внутрішніх водних шляхів та судноплавних шлюзів; середньострокових зобов`язань у сфері охорони здоров`я; середньострокових зобов`язань за договорами на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації.

Довгострокове зобов`язання за енергосервісом на підставі документального підтвердження в установленому порядку скорочення обсягів споживання комунальних послуг та енергоносіїв і видатків на їх оплату за звітний період (порівняно з такими обсягами (видатками), які були б спожиті (здійснені) за відсутності енергосервісу) набуває статусу бюджетного зобов`язання у сумі, визначеній згідно з умовами договору енергосервісу виходячи з цін (тарифів), діючих у періоді, за який здійснюється розрахунок, у межах фактичного скорочення таких видатків.

Відповідно до ст.49 Бюджетного кодексу України, розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов`язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу Казначейства України, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством, визначеним п.5 ч.1 ст.4 цього Кодексу. Казначейство України здійснює платежі за дорученнями розпорядників бюджетних коштів у разі: 1) наявності відповідного бюджетного зобов`язання для платежу у бухгалтерському обліку виконання бюджету; 2) наявності затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми; 3) наявності у розпорядників бюджетних коштів відповідних бюджетних асигнувань.

Згідно зі ст.51 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів забезпечують у повному обсязі проведення розрахунків за електричну та теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ, інші енергоносії, комунальні послуги та послуги зв`язку, які споживаються бюджетними установами, та укладають договори за кожним видом відповідних послуг у межах бюджетних асигнувань, затверджених у кошторисі.

Відповідач є бюджетною неприбутковою установою, яка фінансується виключно з Державного бюджету України та є розпорядником бюджетних коштів в рамках взятих на себе зобов`язань бюджетного періоду.

Відповідно до п.1.1 Договору предметом договору є відшкодування платником витрат, які поніс Балансоутримувач, за спожиту військовою частиною електричну енергію від користування приміщення, загальною площею 3250,0м2, що розташовані за адресою: м.Суми та передане в користування згідно договору спільного користування №763 від 10.11.2025 року, для розміщення військової частини НОМЕР_1 .

Враховуючи вищевикладене сторони погодили, що саме Квартирно-експлуатаційний відділ м. Суми є платником за зазначеним договором та зобов`язаний здійснювати оплату вартості послуг з розподілу електричної енергії, спожитої Військовою частиною.

Правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету неодноразово висловлював в своїх рішеннях Конституційний Суд України. Зокрема, в Рішенні від 09.07.2007 №6-рп.2007 Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов`язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави. Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. Інакше всі негативні наслідки відсутності такого механізму покладаються на державу.

Європейський суд з прав людини в рішенні в справі «Кечко проти України» зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними. Органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину не виконання своїх зобов`язань.

У справі «Бакалов проти України» та у справі «Терем ЛТД Чечеткін та Оліус проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Аналогічний правовий висновок про те, що сама собою відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №12-46гс18 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.03.2018 у справах №925/246/17 та №925/974/17.

Частинами 1,2,3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо оплати відшкодування, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 560 806,78 грн. заборгованості.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд задовольнив позов повністю, витрати щодо сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 13, 14, 20, 73-79, 86, 123, 129, 238-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Квартирно - експлуатаційного відділу міста Суми (вул.Герасима Кондратьєва, 165,м. Суми, 40021, код ЄДРПОУ 26622590) на користь Харківського державного авіаційного виробничого підприємства (61023, м. Харків, вул. Сумська, буд. 134, код ЄДРПОУ 14308894) суму заборгованості за надання послуг з електропостачання з розподілом електричної енергії/ перетіканням реактивної енергії у сумі 560 806,78 грн. та 6 729,68 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Позивач: Харківське державне авіаційне виробниче підприємство (61023, м. Харків, вул. Сумська, буд. 134, код ЄДРПОУ 14308894).

Відповідач: Квартирно - експлуатаційного відділу міста Суми (вул.Герасима Кондратьєва, 165,м. Суми, 40021, код ЄДРПОУ 26622590)

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою https://court.gov.ua

Рішення складено та підписано 24.08.2026.

Головуючий суддя Суддя Суддя В.О. Усатий Р.М. Аюпова С.В. Міньковський