Рішення № 139206239, 18.08.2026, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.08.2026м. СумиСправа № 920/628/26

Господарський суд Сумської області у складі судді Вдовенко Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Шишло Н.С.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу № 920/628/26

за позовом Акціонерного товариства Укртрансгаз (Кловський узвіз, буд. 9/1, м. Київ, 01021)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ВКМ-Арматура (вул. Скрябіна, буд. 38А, м. Суми, 40000)

про стягнення 2 141 329 грн 63 коп.

представники учасників справи:

від позивача Мотлях О.О.;

від відповідача Колісник В.А.;

УСТАНОВИВ:

Позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 2 141 329 грн 63 коп., в тому числі: 895 302 грн 43 коп. пені, 1 246 027 грн 20 коп. штрафу за порушення строків виконання зобов`язання з поставки товару відповідно до договору про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) № 2507000073 від 18.07.2025, укладеного між сторонами.

Ухвалою від 20.05.2026 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/628/26; призначив підготовче засідання з повідомленням сторін на 16.06.2026, 11:55; надав відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву; надав позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив; надав відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

Ухвала суду від 20.05.2026 доставлена до електронного кабінету відповідача 20.05.2026, що підтверджується довідкою Господарського суду Сумської області.

04.06.2026 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 2989 від 05.06.2026), в якому просить суд позовну заяву задовольнити частково, зменшити розмір неустойки (пені та штрафу) до 30%. Відповідач зазначає, що з метою виконання взятих на себе зобов`язань за договором ним було виготовлено та передано у власність позивача товари, що підтверджується видатковими накладними. Відповідач виконав зобов`язання з поставки товару в повному обсязі в межах строку дії договору (до 31 січня 2026 року). За кожною партією товарів позивачем у відповідності до умов договору та згідно з Порядком приймання товарно-матеріальних цінностей під час виконання договорів з АТ «УКРТРАНСГАЗ», що затверджений наказом АТ «УКРТРАНСГАЗ» від 01 грудня 2023 року № 760, було здійснено приймання товарів за кількістю та якістю. Товар позивачем було прийнято за кількістю та якістю без зауважень та претензій. По окремих партіях товару тривалість власної процедури приймання позивачем (вхідний контроль ТМЦ згідно з Порядком приймання ТМЦ) дорівнює або перевищує кількість днів допущеного порушення строку поставки. Розрахований позивачем розмір санкцій частково охоплює період, протягом якого позивач самостійно здійснював внутрішню адміністративну процедуру прийняття товару. Відповідач вказує на обставини, що вплинули на строки виробництва та поставки товару: часті обстріли з боку країни агресора, оголошені сигнали повітряної тривоги; комбінований авіаційний удар 26.08.2025 (попередньо БПЛА типу «Герань-2» в кількості 2 штуки), внаслідок чого пошкоджені виробничі та складські приміщення постачальника; масовані авіаційні та артилерійські обстріли енергогенеруючих та енергорозподільчих об`єктів, внаслідок чого у Сумській області були запроваджені аварійні відключення енергоносіїв. Оголошення повітряних тривог через ракетні обстріли країни-агресора жодним чином не залежать від волі та дій (бездіяльності) відповідача. Відповідач не може ставити під ризик здоров`я своїх працівників, заохочуючи їх працювати під час оголошеної у регіоні повітряної тривоги.

Ухвалою від 12.06.2026 господарський суд задовольнив заяву представника відповідача (вх. № 2778 від 11.06.2026) про участь у судових засіданнях у справі № 920/628/26 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою від 15.06.2026 господарський суд задовольнив клопотання представника позивача (вх. № 2821 від 15.06.2026) про участь у судових засіданнях у справі № 920/628/26 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

15.06.2026 позивач подав відповідь на відзив (вх. № 3142 від 15.06.2026), в якій просить суд позовну заяву задовольнити повністю, відмовити відповідачу у клопотанні про зменшення розміру штрафних санкцій. Позивач зазначає, що прострочення поставки обчислюється не з дати видаткової накладної (дати відвантаження постачальником), а з дати підписання акта вхідного контролю ТМЦ, що є датою фактичного прийняття товару покупцем. Договір між сторонами укладений 18.07.2025, відповідач достеменно знав про наявність воєнного стану, систематичні обстріли Сумської області та пов`язані з цим ризики для виробничої діяльності. Відповідач не повідомив позивача у встановленому законом та договором порядку про настання форс-мажорних обставин. Відповідач не повідомив позивача про затримку виробництва, не запропонував альтернативного графіка поставок, не надав жодних гарантій виконання до закінчення строку дії договору. Позивач зазначає, що розмір нарахованих санкцій (2 141 329,63 грн) становить близько 6,4% від загальної вартості договору. Такий розмір є цілком пропорційним тривалості та характеру допущеного порушення і не є «несправедливо непомірним тягарем».

У судовому засіданні 16.06.2026, за участю представників позивача та відповідача, суд постановив протокольні ухвали про: продовження позивачу строку для подання відповіді на відзив та прийняття відповіді на відзив (вх. № 3142 від 15.06.2026) до розгляду відповідно до ст. 2, 119, 166 ГПК України; відкладення підготовчого засідання у справі на 09.07.2026, 10:00; забезпечення участі представникам позивача та відповідача у судовому засіданні 09.07.2026 о 10 год. 00 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

24.06.2026 відповідач подав заперечення на відповідь на відзив (вх. № 3385 від 24.06.2026), в якому зазначає, що право власності на товари переходить від постачальника до покупця в дату прийняття товарів покупцем за видатковою накладною. Подальше прийняття товару це виняткова внутрішня адміністративна процедура позивача, яка підтверджує постачання товару, однак не передачу товару у власність, як це передбачено предметом договору. У відзиві відповідач не посилався на форс-мажор, а лише навів ключові обставини виконання зобов`язань. У відзиві було наведено об`єктивні обставини щодо сповільнення виробництва. Відповідач зазначає, що наявність у позивача можливості стягувати із відповідача надмірні грошові суми, як неустойку, спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором. Позивач не довів жодних реальних збитків від прострочення. За відсутності доведених збитків порівняння неустойки з вартістю договору не відповідає компенсаторній функції відповідальності. У відповіді на претензію відповідач визнав вину та запропонував 30% від суми санкцій. Позивач цю пропозицію відхилив і звернувся до суду за стягненням повної суми, не надавши жодних доказів понесених збитків.

09.07.2026 позивач подав пояснення (вх. № 3681 від 09.07.2026), в якому зазначає, що сторони договору на власний розсуд визначили та погодили його умови з урахуванням Порядку приймання товарно-матеріальних цінностей під час виконання договорів про закупівлю товарів в АТ «Укртрансгаз».

У судовому засіданні 09.07.2026, за участю представників позивача та відповідача, суд постановив протокольні ухвали про: продовження відповідачу строку для подання заперечення на відповідь на відзив та прийняття заперечення на відповідь на відзив (вх. № 3385 від 24.06.2026) до розгляду відповідно до ст. 119 ГПК України; закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до розгляду по суті на 18.08.2026 о 14 год. 30 хв.; забезпечення участі представникам позивача та відповідача у судовому засіданні 18.08.2026 о 14 год. 30 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарський суд, в межах наданих йому повноважень, створив належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

18.07.2025 між сторонами укладений договір про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) № 2507000073 відповідно до умов якого відповідач зобов`язується у визначений договором строк передати у власність позивача «Арматура трубопровідна: крани, вентилі, клапани та подібні пристрої (Крани кульові ВК25 - ВМ400)» код ДК021-2015 - 42130000-9 (далі - товар(и)), зазначений(і) у специфікації, яка наведена в додатку 1 до договору (далі - Специфікація), а позивач зобов`язується прийняти і оплатити такі товари (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 3.1. договору ціна договору становить 33 600 000 грн., в тому числі ПДВ.

За умовами п. 5.1. договору постачальник зобов`язується передати покупцю товари в кількості, строки та в місці поставки відповідно до Специфікації.

Згідно з п. 5.5. договору постачальник несе всі витрати, пов`язані з поставкою товарів, в тому числі транспортні витрати, до моменту передачі товарів покупцю у місці поставки. Моментом виконання обов`язку продавця передати товари покупцеві є вручення товарів покупцеві за видатковою накладною в місці поставки.

За умовами п. 5.6. договору приймання покупцем товарів за видатковою накладною не є підтвердженням належного виконання постачальником його обов`язку з поставки товарів за договором та відсутність у покупця претензій до постачальника щодо якості та комплектності товарів, а також щодо виконання постачальником інших вимог, встановлених чинним законодавством України та договором до поставки товарів. Такі претензії можуть бути заявлені покупцем постачальнику у порядку, визначеному цим договором та чинним законодавством України.

Пунктом 5.7. договору визначено, що датою поставки товарів за договором є прийняття покупцем товарів за кількістю та якістю відповідно до пункту 5.13 договору та одночасна передача постачальником покупцю в повному обсязі наведених у цьому пункті договору документів.

Відповідно до п. 5.12. договору постачальник і покупець домовились про приймання покупцем товарів за кількістю та якістю за договором згідно з Порядком приймання товарно-матеріальних цінностей під час виконання договорів в АТ «Укртрансгаз», що затверджений наказом АТ «Укртрансгаз» від 01.12.2023 № 760, який розміщений на сайті https://utg.ua/, є обов`язковим для виконання сторонами договору та поширюється на відносини між покупцем та постачальником під час приймання товарів за кількістю та якістю (далі - Порядок).

Шляхом підписання договору постачальник підтверджує, що він ознайомлений з Порядком, погоджується з його умовами, порядком внесення змін до нього та зобов`язується дотримуватись його положень під час виконання зобов`язань за договором.

Покупець приймає товари за кількістю та якістю за договором зі складанням Акта вхідного контролю ТМЦ за формою, наведеною у додатку 1 до Порядку.

Приймання покупцем товарів за кількістю та якістю здійснюється за умови надання постачальником документів, вказаних у пункті 5.7 договору.

Згідно з п. 6.3. договору постачальник зобов`язаний, в тому числі, забезпечити поставку товарів у строки, встановлені договором.

Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31 січня 2026 року, а в частині розрахунків - до їх повного виконання (п. 12.1. договору).

Відповідно до специфікації, що є додатком № 1 до договору, відповідач зобов`язався поставити позивачу товар вартістю 33 600 000 грн 00 коп. у строк 150 календарних днів з дати укладення договору (до 15.12.2025 включно).

Згідно з видатковою накладної від 19.12.2025 № РН-0000248 та товарно-транспортною накладною від 19.12.2025 відповідач передав позивачу товар вартістю 4 092 480 грн 00 коп. 23.12.2025.

31.12.2025 позивач прийняв товар по видатковій накладній згідно з актом вхідного контролю ТМЦ та приймання продукції по кількості та якості № 519.

Згідно з видатковою накладної від 26.12.2025 № РН-0000256 та товарно-транспортною накладною від 26.12.2025 відповідач передав позивачу товар вартістю 9 180 000 грн 00 коп. 29.12.2025.

02.01.2026 позивач прийняв товар по видатковій накладній згідно з актом вхідного контролю ТМЦ та приймання продукції по кількості та якості № 527.

Згідно з видатковою накладної від 06.01.2026 № РН-0000001 та товарно-транспортною накладною від 06.01.2026 відповідач передав позивачу товар вартістю 3 366 000 грн 00 коп. 09.01.2026.

13.01.2026 позивач прийняв товар по видатковій накладній згідно з актом вхідного контролю ТМЦ та приймання продукції по кількості та якості № 11.

Згідно з видатковою накладної від 09.01.2026 № РН-0000006 та товарно-транспортною накладною від 09.01.2026 відповідач передав позивачу товар вартістю 4 501 248 грн 00 коп. 14.01.2026.

15.01.2026 позивач прийняв товар по видатковій накладній згідно з актом вхідного контролю ТМЦ та приймання продукції по кількості та якості № 18.

Згідно з видатковою накладної від 16.01.2026 № РН-0000012 та товарно-транспортною накладною від 16.01.2026 відповідач передав позивачу товар вартістю 12 460 272 грн 00 коп. 19.01.2026.

21.01.2026 позивач прийняв товар по видатковій накладній згідно з актом вхідного контролю ТМЦ та приймання продукції по кількості та якості № 27.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що відповідач порушив договірні зобов`язання щодо строків поставки товару, у зв`язку із чим позивач заявляє до стягнення з відповідача пеню в сумі 895 302 грн 43 коп. та штраф в сумі 1 246 027 грн 20 коп. на підставі п. 7.4. договору.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За приписами ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 662, 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526, 629 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

З урахуванням погодженого сторонами у специфікації строку поставки товару, відповідач був зобов`язаний поставити товар у строк до 15.12.2025 включно (150 календарних днів з дати укладення договору).

Суд встановив, що відповідач виконав обов`язок з поставки товару позивачу з порушенням визначеного сторонами у специфікації строку поставки.

З урахуванням п. 5.6, 5.7., 5.12 договору:

відповідно до видаткової накладної від 19.12.2025 № РН-0000248 та акту вхідного контролю ТМЦ та приймання продукції по кількості та якості від 31.12.2025 № 519, обов`язок з поставки товару на суму 4 092 480 грн 00 коп. виконаний відповідачем 31.12.2025;

відповідно до видаткової накладної від 26.12.2025 № РН-0000256 та акту вхідного контролю ТМЦ та приймання продукції по кількості та якості від 02.01.2026 № 527, обов`язок з поставки товару на суму 9 180 000 грн 00 коп. виконаний відповідачем 02.01.2026;

відповідно до видаткової накладної від 06.01.2026 № РН-0000001 та акту вхідного контролю ТМЦ та приймання продукції по кількості та якості від 13.01.2026 № 11, обов`язок з поставки товару на суму 3 366 000 грн 00 коп. виконаний відповідачем 13.01.2026;

відповідно до видаткової накладної від 09.01.2026 № РН-0000006 та акту вхідного контролю ТМЦ та приймання продукції по кількості та якості від 15.01.2026 № 18, обов`язок з поставки товару на суму 4 501 248 грн 00 коп. виконаний відповідачем 15.01.2026;

відповідно до видаткової накладної від 16.01.2026 № РН-0000012 та акту вхідного контролю ТМЦ та приймання продукції по кількості та якості від 21.01.2026 № 27, обов`язок з поставки товару на суму 12 460 272 грн 00 коп. виконаний відповідачем 21.01.2026.

За умовами п. 7.4. договору за порушення строків поставки товарів або недопоставку товарів постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1 (нуль цілих одна десята) відсотка вартості товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки товарів понад 30 (тридцять) днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 10 (десяти) відсотків вартості товарів, поставку яких прострочено.

На підставі п. 7.4. договору позивач нарахував відповідачу за порушення строків виконання зобов`язання 895 302 грн 43 коп. пені, з урахуванням строку поставки товару, дат фактичної поставки кожної партії товару, вартості кожної партії товару. За прострочення поставки товару вартістю 12 460 272 грн 00 коп. понад 30 днів позивач нарахував відповідачу штраф в сумі 1 246 027 грн 20 коп. (10% від вартості товарів, поставку яких прострочено).

Доводи відповідача в обґрунтування заперечень проти позову щодо виконання обов`язку з поставки товару у дати підписання сторонами видаткових накладних суд вважає необґрунтованими, оскільки у п. 5.6., 5.7., 5.12 договору сторони чітко визначили, що приймання покупцем товарів за видатковою накладною не є підтвердженням належного виконання постачальником його обов`язку з поставки товарів за договором; датою поставки товарів за договором є прийняття покупцем товарів за кількістю та якістю зі складанням акта вхідного контролю ТМЦ відповідно до Порядку приймання товарно-матеріальних цінностей під час виконання договорів в АТ «Укртрансгаз», що затверджений наказом АТ «Укртрансгаз» від 01.12.2023 № 760.

Згідно з п. 2.14 Порядку, вхідний контроль ТМЦ проводиться та Акт вхідного контролю ТМЦ складається та підписується комісією не пізніше ніж протягом 10 календарних днів з дати прибуття ТМЦ на місце поставки для розвантаження.

Суд встановив, що акти вхідного контролю складені та підписані позивачем в межах визначеного Порядком строку.

Враховуючи встановлений судом факт порушення відповідачем договірних зобов`язань щодо поставки товару у строк, перевіривши розрахунок позивача, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача 895 302 грн 43 коп. пені, 1 246 027 грн 20 коп. штрафу правомірними та обґрунтованими.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Тлумачення частини третьої статті 551 ЦК України свідчить, що в ній не передбачено вимог щодо обов`язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них.

Відповідно до положень ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов`язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.

Суд зазначає, що заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного виконання зобов`язань. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Зменшення неустойки (штрафу, пені) є протидією необґрунтованого збагачення однією з сторін за рахунок іншої; відповідає цивільно-правовим принципам рівності і балансу інтересів сторін.

На підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України, а також виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі, і з власної ініціативи, може зменшити розмір неустойки (штрафу, пені) до її розумного розміру (аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №925/577/21, від 28.06.2022 у справі №902/653/21).

Законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, і дане питання вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оцінюючи обставини справи для застосування правового механізму зменшення розміру пені та штрафу, враховуючи інтереси обох сторін, виходячи із загальних засад, встановлених ст. 3 ЦК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру неустойки, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача: пені до 500 000 грн. 00 коп., штрафу до 650 000 грн. 00 коп.

Суд враховує, що товар був поставлений відповідачем та прийнятий позивачем, період прострочення становив від 15 до 36 днів і включав в себе також дні здійснення позивачем вхідного контролю. Суд враховує, що ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер, розмір штрафних санкцій є значним, докази того, що порушення відповідачем зобов`язання завдало збитків позивачу в матеріалах справи відсутні.

Стягнення судом частини пені та штрафу забезпечує інтереси позивача у зв`язку з вчиненим порушенням іншою стороною договору, є справедливим у відношенні до обох сторін договору та є стимулом для відповідача не здійснювати в подальшому порушень договірних зобов`язань (превентивна функція неустойки).

Таке зменшення суд вважає розумним та оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків як для позивача, враховуючи стягнення частини пені та штрафу, так і для відповідача.

За викладених обставин, враховуючи факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасної поставки товару, суд задовольняє позовні вимоги шляхом стягнення з відповідача 500 000 грн 00 коп. пені, 650 000 грн 00 коп. штрафу.

Згідно з п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року у разі зменшення неустойки в резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 25 695 грн 95 коп., без урахування зменшення пені та штрафу.

Керуючись ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВКМ-Арматура (вул. Скрябіна, буд. 38А, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 35907383) на користь Акціонерного товариства Укртрансгаз (Кловський узвіз, буд. 9/1, м. Київ, 01021, код ЄДРПОУ 30019801) 500 000 грн 00 коп. пені, 650 000 грн 00 коп. штрафу, 25 695 грн 95 коп. витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Відповідно до ст. 241, 256, 257 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене та підписане суддею 25.08.2026.

СуддяД.В. Вдовенко