Рішення № 139205878, 29.07.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2026 р. Справа № 911/685/25

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Щур О. Д.

за участю представників учасників справи:

від позивача: (в режимі відеоконференції): Голоднюк О. Г. (довіреність № 151225-3/с від 15.12.2025 р.)

від відповідача: Володарчук А. Ю. (адвокат - довіреність № АО-24/07-2026-1 від 24.07.2026 р.);

від третьої особи -1: не з`явились;

від третьої особи-2: не з`явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Крона-Калинівка», смт Калинівка, Фастівський район, Київська область

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) ОСОБА_1 , м. Київ

2) Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ", м. Київпро стягнення 204 751, 82 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» звернулось в Господарський суд Київської області із позовом до ТОВ «Крона-Калинівка» про стягнення 204 751, 82 грн виплаченого страхового відшкодування.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем здійсненням ним виплати страхового відшкодування потерпілому, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що відбулася за участю забезпеченого транспортного засобу відповідача з вини особи, що перебувала у трудових відносинах з товариством.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.03.2025 р. відкрито провадження у справі № 911/685/25 за позовом ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ТОВ «Крона-Калинівка» про стягнення 204 751, 82 грн і визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи), встановлено сторонам строки для подачі відповідних заяв по суті спору. Також даною ухвалою суду залучено до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - ОСОБА_1 , а також витребувано у Головного управління Пенсійного Фонду України у Київській області інформацію, а саме з ким перебував у трудових відносинах ОСОБА_1 на момент дорожньо-транспортної пригоди 20.07.2024 р., витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Крона-Калинівка» копію трудової книжки водія ОСОБА_1 , копію подорожнього листа виданого ОСОБА_1 , копію наказу про закріплення за водієм ОСОБА_1 транспортного засобу «Volvo FH» д.н.з НОМЕР_1 , та копію свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу «Volvo FH» д.н.з НОМЕР_1 та напівпричепа «SCHWARZMUELLER» д.н.з НОМЕР_2 .

19.03.2025 р. через систему «Електронний суд» до суду від відповідача надійшов відзив б/н від 19.03.2025 р. на позовну заяву, що долучений судом до матеріалів справи, в якому він просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, та надав витребувані судом документи, що долучені судом до матеріалів справи.

21.03.2025 р. через систему «Електронний суд» до суду від позивача надійшла відповідь на відзив б/н від 21.03.2025 р., що долучена судом до матеріалів справи, в якій він просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

26.03.2025 р. через систему «Електронний суд» до суду від відповідача надійшли заперечення б/н від 25.03.2025 р. на відповідь на відзив, що долучені судом до матеріалів справи.

11.04.2025 р. через систему «Електронний суд» до суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 11.04.2025 р. про поновлення строків долучення доказів та долучення таких доказів до матеріалів справи.

За наслідками розгляду вищевказаного клопотання відповідача про поновлення строку на долучення доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість такого клопотання і про необхідність його задоволення.

14.04.2025 р. через систему «Електронний суд» до суду від позивача надійшли письмові пояснення б/н від 11.04.2025 р. на позовну заяву, що долучений судом до матеріалів справи, в яких він просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

15.04.2025 р. через систему «Електронний суд» до суду від позивача надійшло клопотання б/н від 15.04.2025 р., що долучено судом до матеріалів справи.

15.04.2025 р. через систему «Електронний суд» до суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 15.04.2025 р., у якому він просить суд поновити строк на долучення доказів.

За наслідками розгляду вищевказаного клопотання відповідача про поновлення строку на долучення доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість такого клопотання і про необхідність його задоволення.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.04.2026 р. визначено здійснювати подальший розгляд справи із проведенням судового засідання та викликом на нього учасників справи та призначено розгляд справи у судовому засіданні за участю представників учасників справи на 13.05.2026 р. Також даною ухвалою суду залучено до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УСГ».

24.04.2026 р. через систему „Електронний суд" до суду від позивача надійшла заява б/н від 24.04.2026 р. про проведення усіх судових засідань в режимі відеоконференції, у якій він просив суд проводити всі судові засідання за його участю в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.04.2026 р. заяву б/н від 24.04.2026 р. ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» про проведення усіх судових засідань в режимі відеоконференції задоволено.

12.05.2026 р. через систему "Електронний суд" до суду від третьої особи-2 надійшли письмові пояснення б/н від 12.05.2026 р., що були долучені судом до матеріалів справи.

13.05.2026 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 03.06.2026 р.

03.06.2026 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 01.07.2026 р.

26.06.2026 р. через систему «Електронний суд» до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення б/н від 25.06.2026 р., що долучені судом до матеріалів справи.

01.07.2026 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 29.07.2026 р.

29.07.2026 р. у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю з підстав, зазначених у відзиві.

Представники третіх осіб у судове засідання не з`явились, про судове засідання були повідомлені належним чином.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

20.07.2024 р. о 17 год. 55 хв. у м. Києві по просп. Миколи Бажана, буд. 1-Д, відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу «Volvo», номерний знак: НОМЕР_1 з напівпричепом «Schwarzmueller», номерний знак: НОМЕР_2 , під управлінням працівника ТОВ «Крона-Калинівка» - ОСОБА_1 , та транспортного засобу «Audi Q7», номерний знак: НОМЕР_3 , під управлінням його власника, - ОСОБА_2 , що встановлено та зафіксовано в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 857356 від 20.07.2024 р., складеного працівниками Національної поліції України.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що на момент скоєння ДТП право власності ОСОБА_2 на транспортний засіб автомобіль «Audi Q7», номерний знак: НОМЕР_3 , підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , наявним у матеріалах справи.

Крім того, вищевказані обставини та обставини ДТП і наявність вини фізичної особи ОСОБА_1 у скоєнні вищевказаної ДТП та у завданні майнової шкоди ОСОБА_2 внаслідок скоєння ДТП підтверджуються постановою Дарницького районного суду міста Києва № 753/14612/24 від 16.08.2024 р., та іншими матеріалами вказаної справи, наявними у матеріалах справи.

На момент скоєння ДТП майнові інтереси ОСОБА_2 , пов`язані із володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом автомобілем «Audi Q7», номерний знак: НОМЕР_3 , були застраховані згідно з електронним договором № 3756/23-Т/К/01 добровільного страхування наземного транспорту «ALL RISKS» від 29.11.2023 р., укладеним між власником вказаного транспортного засобу ОСОБА_2 та ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування».

22.07.2024 р. ОСОБА_2 , - власник транспортного засобу «Audi Q7», номерний знак: НОМЕР_3 , звернувся до позивача із заявою № 006.01304024 про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу.

Вартість відновлювального ремонту транспортного засобу автомобіля «Audi Q7», номерний знак: НОМЕР_3 , пошкодженого внаслідок ДТП, що сталась 20.07.2024 р. з вини водія фізичної особи ОСОБА_1 , склала 1 469 704, 59 грн, вартість матеріального збитку складає 679 704, 57 грн, що підтверджується протоколом № 69314 огляду колісного транспортного засобу від 30.07.2024 р., рахунком фактурою № 324080722 від 07.08.2024 р., актом прийому-передачі наданих послуг № 124081325 від 22.08.2024 р., ремонтною калькуляцією № 69314 від 02.08.2024 р., звітом № 69314 від 02.08.2024 р. про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, складеним ТОВ «БНВ ЕВ Груп», наявними у матеріалах справи.

Відповідно до умов договору страхування, на підставі заяви про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу, страхового акту № 006.01304024-1 від 07.08.2024 р., розрахунку страхового відшкодування від 06.08.2024 р., 12.08.2024 р. позивачем було виплачено страхове відшкодування ОСОБА_2 у розмірі 674 502, 00 грн (647 792, 50 грн на рахунок Страхувальника, 21 687, 50 грн в рахунок несплаченої страхової премії Страховику, та 5 022, 00 на рахунок СТО), що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 38530816 від 12.08.2024 р. на суму 647 792, 50 грн, карткою рахунку № НОМЕР_5 за період серпня 2024 р., платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 38530718 від 12.08.2024 р., наявними в матеріалах справи.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що на момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність ТОВ «Віннер Лізинг» як власника, а фізичної особи ОСОБА_1 , як користувача транспортного засобу автомобіля «Volvo», номерний знак: НОМЕР_1 з напівпричепом «Schwarzmueller», номерний знак: НОМЕР_2 , була застрахована згідно з полісом № ЕР-215394411 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, полісом № ЕР-215394687 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеними між ТОВ «Віннер Лізинг» і ПАТ «СК «УСГ», та генеральним договором добровільного страхування наземних транспортних засобів, циільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті № 28-0199-0021 від 20.07.2023 р., укладеним між ТОВ «Віннер Лізинг», ПАТ «СК «УСГ» та ТОВ «Крона-Калинівка». Ліміт відповідальності за договором № ЕР-215394411 за шкоду, заподіяну майну, становить 160 000, 00 грн, франшиза 0, 00 грн, за договором № ЕР-215394687 за шкоду, заподіяну майну, становить 160 000, 00 грн, франшиза 0, 00 грн, та за генеральним договором № 28-0199-00221 від 20.07.2023 р. добровільне страхування цивільно-правової відповідальності, становить 500 000, 00 грн. Строк дії вказаних договорів становив з 29.07.2023 р. по 28.07.2024 р., а також за генеральним договором добровільного страхування наземних транспортних засобів, циільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті № 28-0199-0021 від 20.07.2023 р. з 29.07.2024 по 28.07.2025 р.

У серпні 2024 р. позивач звернувся до ПАТ «СК «УСГ» із претензією № 120824-1406/р від 12.08.2024 р., у якій він просив ПАТ «СК «УСГ» сплатити у встановленому законодавством порядку страхове відшкодування у розмірі 674 502, 00 грн.

На претензію № 120824-1406/р від 12.08.2024 р. позивача, ПАТ «СК «УСГ» було направлено позивачу лист № ДКЦВ-32442/3 від 12.12.2024 р., у якому він повідомив позивача про те, що відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування виконаного ПАТ «СК «УСГ», розмір матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Audi Q7», номерний знак: НОМЕР_3 , з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні складає 469 750, 18 грн, а тому відповідна сума страхового відшкодування буде сплачена на розрахунковий рахунок позивача.

У грудні 2024 р. позивач звернувся до відповідача із претензією № 241224-2450/р від 24.12.2024 р., у якій він просив відповідача сплатити у встановленому законодавством порядку страхове відшкодування у розмірі 514 502, 00 грн.

На претензію № 241224-2450/р від 24.12.2024 р. позивача, відповідачем було направлено позивачу лист № 12 від 21.01.2025 р., у якому він повідомив позивача про те, що ПАТ «СК «УСГ» було виконано свій обов`язок по сплаті виплаченого страхового відшкодування та перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 469 750, 18 грн, а тому претензія № 241224-2450/р від 24.12.2024 р. позивача задоволенню не підлягає.

За період дії полісів та на його виконання ПАТ «СК «УСГ» було виконано свій обов`язок по сплаті виплаченого страхового відшкодування та перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 469 750, 18 грн, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 88257 від 20.12.2024 р. на суму 160 000, 00 грн, платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 88786 від 24.12.2024 р. на суму 309 750, 18 грн, наявними в матеріалах справи.

Як було зазначено вище, позивач у своїй позовній заяві, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 204 751, 82 грн частини виплаченого страхового відшкодування.

З приводу вказаної позовної вимоги позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Регулювання відносин, що виникають у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється Господарським кодексом України (за умови якщо правовідносини виникли на час чинності даного нормативно-правового акту), Цивільним кодексом України, Законом України „Про страхування", Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (за умови якщо правовідносини виникли на час чинності даного нормативно-правового акту), іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 352 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) встановлено, що страхування - це правовідносини щодо захисту страхових інтересів фізичних та юридичних осіб (страховий захист) при страхуванні ризиків, пов`язаних з життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням, з володінням, користуванням і розпорядженням майном, з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі у разі настання страхових випадків, визначених договором страхування, за рахунок коштів фондів, що формуються шляхом сплати страхувальниками страхових премій (платежів, внесків), доходів від розміщення коштів таких фондів та інших доходів страховика, отриманих згідно із законодавством.

Згідно ст. 979 Цивільного кодексу України договір страхування укладається відповідно до цього Кодексу, Закону України "Про страхування", інших законодавчих актів.

2. Законом може бути встановлено обов`язок фізичної або юридичної особи укласти договір страхування (обов`язкове страхування).

3. Вимоги щодо укладення договорів страхування за окремими класами страхування/категоріями страхових ризиків для врегулювання правовідносин, за якими вимагається обов`язкова наявність договору, можуть бути визначені законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 981 цього ж кодексу договір страхування укладається в письмовій формі з дотриманням вимог до письмової форми правочину, встановлених цим Кодексом.

Факт укладення договору страхування може посвідчуватися страховим полісом (сертифікатом).

Статтею 993 цього ж кодексу закріплено положення, згідно з яким до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні вищевказані норми Цивільного кодексу України закріплені у ст. ст. 89, 97, 108 Закону України „Про страхування".

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 цього ж кодексу юридична особа відшкодовує шкоду завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Пунктом 6 Роз`яснення Вищого господарського суду України № 02-5/215 від 01.04.1994 р. „Про деякі питання практики вирішення спорів повязаних з відшкодуванням шкоди" передбачено, що для правильного вирішення спорів, повязаних з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обовязку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (стаття 33 ГПК України). Виходячи з цього, відповідно до статті 1172 ЦК України позивач повинен довести, що шкода заподіяна працівником відповідача саме під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків, безпосередній причинний звязок між правопорушенням та заподіянням шкоди і розмір відшкодування.

Згідно з частинами 1-2 ст. 1187 цього ж кодексу джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

2. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Положеннями Роз`яснення Вищого господарського суду України № 02-5/215 від 01.04.1994 р. „Про деякі питання практики вирішення спорів повязаних з відшкодуванням шкоди" передбачено, що відповідно до статті 1187 ЦК України відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, покладається на особу, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, навіть якщо ця особа безпосередньо не здійснювала експлуатації цього джерела. У випадку протиправного вибуття джерела підвищеної небезпеки, що повинен довести його володілець, останній, як правило, не несе відповідальності за заподіяну шкоду.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 цього ж кодексу особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Відповідно до ст. 6 ЗУ "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до ст. 22 цього ж закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

22.2. Відповідно до цього Закону потерпілим - юридичним особам страховик, а у випадках, передбачених цим Законом, - МТСБУ відшкодовує виключно шкоду, заподіяну майну.

Відповідно до ст. 29 цього ж закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

У п. 27 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття "регрес" та "суброгація". У випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов`язанні (заміна активного суб`єкта) зі збереженням самого зобов`язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов`язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається.

При цьому регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема,статтею 1191 ЦК України), а також статтею 38 Закону № 1961-IV, а для суброгації відповідно до статті 993 ЦК України і статті 27 Закону України "Про страхування" встановлено особливий правовий режим.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.07.2024 р. ОСОБА_1 перебуваючи у трудових відносинах із ТОВ «Крона-Калинівка», керуючи транспортним засобом «Volvo», номерний знак: НОМЕР_1 з напівпричепом «Schwarzmueller», номерний знак: НОМЕР_2 , при перестроюванні не надав перевагу в русі транспортному засобу «Audi Q7», номерний знак: НОМЕР_3 , що рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку він мав намір перестроїтися, та скоїв зіткнення з транспортним засобом «Audi Q7», номерний знак: НОМЕР_3 , тим самим ОСОБА_1 своїми діями допустив порушення п. 10.3 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, що передбачене ст. 124 КУпАП.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин 4, 5, 7 ст. 75 цього ж кодексу обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

5. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

7. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.

Суд вважає за необхідне зазначити, що вищевказані обставини були встановлені постановою Дарницького районного суду міста Києва від 16.08.2024 р. у адміністративній справі № 753/14612/24.

Отже, суд дійшов висновку, що вищевказані обставини є доведеними і не підлягають доказуванню на підставі ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням того, що, як було зазначено вище та встановлено судом у процесі розгляду справи, шкоду транспортному засобу - автомобілю «Audi Q7», номерний знак: НОМЕР_3 , що належав і перебував під керуванням фізичної особи ОСОБА_2 , було завдано з вини працівника ТОВ «Крона-Калинівка» водія фізичної особи ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що у зв`язку із виплатою фізичній особі ОСОБА_2 страхового відшкодування у розмірі 674 502, 00 грн відповідно до умов договору страхування, з врахуванням виплаченого страхового відшкодування ПрАТ «СК «УСГ» матеріальних збитків, до позивача перейшло право вимоги виплаченого фізичній особі ОСОБА_2 страхового відшкодування у розмірі 204 751, 82 грн до ТОВ «Крона-Калинівка», що є в даному випадку відповідальною особою за заподіяну шкоду так, як транспортний засіб - автомобіль «Volvo», номерний знак: НОМЕР_1 з напівпричепом «Schwarzmueller», номерний знак: НОМЕР_2 , був в його користуванні, і дтп сталася з вини його працівника - водія фізичної особи ОСОБА_1 під час виконання останнім своїх трудових обов`язків.

Станом на час розгляду справи, відповідач обов`язок по відшкодуванню позивачу понесених витрат у зв`язку із вчиненням останнім страхового відшкодування потерпілій особі, - ОСОБА_2 не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 204 751, 82 грн, що підтверджується електронним договором № 3756/23-Т/К/01 добровільного страхування наземного транспорту «ALL RISKS» від 29.11.2023 р., укладеним між власником вказаного транспортного засобу ОСОБА_2 та ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування», протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 857356 від 20.07.2024 р., складеним працівниками Національної поліції України, відповіддю від Національної поліції України, постановою Дарницького районного суду міста Києва від 16.08.2024 р. у адміністративній справі № 753/14612/24, заявою № 006.01304024 від 20.07.2024 р. про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу, страховим актом № 006.01304024-1 від 07.08.2024 р., протоколом № 69314 від 30.07.2024 р. огляду колісного транспортного засобу, ремонтною калькуляцією № 69314 від 02.08.2024 р., звітом № 69314 від 02.08.2024 р. про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, страховим актом № 006.01.304024-2 від 09.08.2024 р., розрахунками страхового відшкодування, платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 88257 від 20.12.2024 р. на суму 160 000, 00 грн, платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 88786 від 24.12.2024 р. на суму 309 750, 18 грн, наявними у матеріалах справи.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У процесі розгляду справи, відповідачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів (контрозрахунків), що б спростовували розрахунки та розмір виплаченого страхового відшкодування потерпілій особі здійснених позивачем та ПрАТ «СК «УСГ», а також не надано жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували належне виконання ним свого обов`язку по відшкодуванню позивачу понесених витрат у зв`язку із вчиненням останнім страхового відшкодування потерпілій особі.

Крім того, суд вважає за потрібне звернути увагу на те, що надана відповідачем Рецензія від 17.06.2026 р. на Звіт № 69314 від 02.08.2024 р. про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу не є належним та допустимим доказом, що спростовує розрахунки позивача завданих потерпілій особі матеріальних збитків, оскільки стосується недоліків по формі вказаного звіту, а не суті та розміру нарахованого та виплаченого позивачем страхового відшкодування.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача основної заборгованості у розмірі 204 751, 82 грн є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 191, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Крона-Калинівка» (08623, вул. Залізнична, буд. 49, смт Калинівка, Фастівський район, Київська область; ідентифікаційний код 04782181) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (03056, вул. Борщагівська, буд. 154, м. Київ; ідентифікаційний код 33908322) 204 751 (двісті чотири тисячі сімсот п`ятдесят одна) грн 82 (вісімдесят дві) коп. та судові витрати 3 071 (три тисячі сімдесят одна) грн 28 (двадцять вісім) коп. судового збору.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя В.М.Бацуца

Повний текст рішення складено і підписано

25 серпня 2026 р.