Ухвала суду № 139205644, 11.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про зупинення провадження

м. Київ

11.06.2026Справа № 922/2717/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М., при секретарі судового засідання Колосовій О.П., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом Керівника Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області (вул. Маршала Конєва 20, м. Харків, 61004)

в інтересах держави в особі:

1. Харківської міської ради (61003, м.Харків, м-н Конституції, 7)

2. Департаменту охорони здоров`я Харківської міської ради (61002, м.Харків, вул.Сумська, 64, 4 поверх, кім.137)

3. Північно-східного офісу Держаудитслужби (61022, м.Харків, м-н Свободи, 5, Держпром, 4 під.,10 поверх)

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 22Б, офіс 5)

2. Комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна лікарня №31" Харківської міської ради (61039, м.Харків, просп.Любові Малої, 4)

про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення 59 184,01 грн.

Представники сторін:

прокурор: Лінер О.М.

від позивача 1: не з`явився.

від позивача 2: не з`явився.

від позивача 3: не з`явився.

від відповідача 1: Серебряник О.О. (в режимі відкоконференції).

від відповідача 2: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Харківської області надійшла позовна заява Керівника Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради, Департаменту охорони здоров`я Харківської міської ради, Північно-східного офісу Держаудитслужби та Комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна лікарня №31" Харківської міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" безпідставно сплачених бюджетних коштів в сумі 59184,01 грн. та визнання недійсними додаткові угоди до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 66/21 від 16.12.2021: № 3 від 25.01.2022, № 4 від 16.09.2022 та № 5 від 03.10.2022.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на порушення інтересів держави за наслідками укладення між Комунальним некомерційним підприємством "Міська клінічна лікарня №31" Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" оспорюваних правочинів, а саме укладення їх з порушенням вимог п.2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" в частині належного обґрунтування обставин, які є підставою для зміни ціни товару та доведення документального підтвердження існування таких обставин, у зв`язку з чим зазначені правочини мають бути визнані недійсними в судовому порядку згідно ст. 215 ЦК України, з одночасним стягненням з відповідача безпідставно набутих на виконання вказаних додаткових угод коштів в сумі 59 184,01 грн. згідно ст. 216 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.06.2023 у справі № 922/2717/23 на підставі ст. 27, п. 1 ч. 1 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України дану позовну заяву передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 922/2717/23 передано на розгляд судді Селівону А. М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2023, за результатами розгляду позовної заяви позивача, останню прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/2717/23, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом на підставі ч.3 ст. 12 ГПК України постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 11.10.2023.

У підготовчому судовому засіданні 11.10.2023 прийнято до розгляду заяву позивача про зміну предмета позову та подальший розгляд справи здійснено з урахуванням останньої та наступного предмета спору: визнати недійсною Додаткову угоду № 3 від 25.01.2022 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 66/21 від 16.12.2021; визнати недійсною Додаткову угоду № 4 від 16.09.2022 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 66/21 від 16.12.2021; визнати недійсною Додаткову угоду № 5 від 03.10.2022 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 66/21 від 16.12.2021; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" (вул. Сагайдачного Петра, буд. 25Б, офіс 5, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 41427817) на користь Харківської міської ради (площа Конституції, 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243) кошти в сумі 59 184,01 грн., а також з метою повторного надання можливості відповідачу надати заперечення на відповідь на відзив, протокольною ухвалою оголошено перерву на 08.11.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2023 закрито підготовче провадження у справі № 922/2717/23 та призначено розгляд справи по суті на 20.12.2023.

Проте, у зв`язку з перебування судді Селівона А.М. на лікарняному, судове засідання 20.12.2023 не відбулося.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.01.2024 призначено розгляд справи по суті на 18.01.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 судом постановлено про повернення до розгляду справи № 922/2717/23 у підготовчому провадженні, продовжено підготовче засідання у цьому ж судовому засіданні та за клопотанням відповідача зупинено провадження у справі № 922/2717/23 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 922/2321/22 (провадження № 12-57гс23) та оприлюднення повного тексту постанови.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2024 на підставі отриманого 09.04.2024 через канцелярію суду клопотання Керівника Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області № 52-103-2398вих.24 від 01.04.2024 року про поновлення провадження у справі та залучення у справі співвідповідача згідно ст. 48 ГПК України у зв`язку з оприлюдненням 01.02.2024 у Єдиному державному реєстрі судових рішень постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі 922/2321/22 поновлено провадження у справі № 922/2717/23 та призначено підготовче засідання у справі на 17.07.2024.

У підготовчому засіданні 17.07.2024 у зв`язку з нез`явленням прокурора та уповноважених представників сторін судом оголошено перерву до 05.09.2024.

У підготовчому засіданні 05.09.2024 протокольною ухвалою оголошено перерву до 19.09.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 19.09.2024 задоволено клопотання Керівника Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області та залишено без розгляду позовну заяву у справі № 922/2717/23 в частині позову, поданого в інтересах держави в особі позивача 4 - Комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна лікарня №31 "Харківської міської ради, залучено до участі у справі № 922/2717/23 в якості співвідповідача Комунальне некомерційне підприємство "Міська клінічна лікарня №31 "Харківської міської ради" та, відповідно, відкладено підготовче засідання на 23.10.2024.

Проте, у зв`язку з перебуванням судді Селівона А.М. на лікарняному, призначене на 23.10.2024 підготовче засідання не відбулось.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2024 підготовче засідання у справі призначено на 20.11.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2024 враховуючи те, що судом остаточно з`ясований предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників справи, визначені обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрані відповідні докази, вчинені усі дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі № 922/2717/23 та призначення справи до судового розгляду по суті на 19.12.2024.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті 19.12.2024 протокольною ухвалою оголошено перерву до 05.02.2025.

Проте, у зв`язку з увільненням судді Селівона А.М. від роботи на один календарний день, призначене на 05.02.2025 судове засідання не відбулось.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2025 судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 06.03.2025.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті 06.03.2025 судом протокольною ухвалою оголошено перерву до 02.04.2025.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2025 постановлено повернутися до розгляду справи № 922/2717/23 у підготовчому провадженні, продовжити підготовче засідання у цьому ж судовому засіданні, а також, враховуючи зміст позовних вимог та підстави позову і предмет доказування у даній справі, зважаючи на подібність обставин та фактів у справі № 920/19/24 з підставами даного позову та приймаючи до уваги вплив висновків для розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду для визначення правових висновків у даній справі, а також з метою дотримання принципу єдності правозастосовчої практики провадження у справі № 922/2717/23 задоволено клопотання відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" та зупинено провадження у справі № 922/2717/23 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2025 у зв`язку з оприлюдненням в ЄДРСР тексту постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі № 920/19/24 поновлено провадження у справі № 922/2717/23. Призначено підготовче засідання у справі на 29.01.2026. Запропоновано сторонам в строк до 22.01.2026 включно надати суду письмові пояснення щодо суті спору з урахуванням результату перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 920/19/24.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2026 у зв`язку з нез`явленням прокурора та представників сторін відкладено підготовче засідання у справі на 25.02.2026, повторно запропоновано сторонам в строк до 19.02.2026 включно надати суду письмові пояснення щодо суті спору з урахуванням результату перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 920/19/24.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2026 враховуючи те, що судом остаточно з`ясований предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників справи, визначені обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрані відповідні докази, вчинені усі дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі № 922/2717/23 та призначення справи до судового розгляду по суті на 19.03.2026.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті 19.03.2026 протокольною ухвалою оголошено перерву до 30.04.2026.

Проте, у зв`язку з перебуванням судді Селівона А.М. на лікарняному, призначене на 30.04.2026 судове засідання не відбулось.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.05.2026 розгляд справи по суті призначено на 20.05.2026 року.

Судом повідомлено, що до початку судового засідання через систему "Електронний суд" 20.05.2026 представником відповідача 1 подано клопотання б/н від 19.05.2026 про повернення до стадії підготовчого провадження та зупинення провадження до закінчення розгляду Конституційним Судом України справи № 3-78/2026 (178/26), з доказами надсилання до електронних кабінетів учасників справи. Клопотання судом долучене до матеріалів справи.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті 20.05.2026 року з метою ознайомлення прокурора з поданим відповідачем 1 клопотанням та погодження правової позиції судом протокольною ухвалою оголошено перерву до 11.06.2026.

У судове засідання з розгляду справи по суті 11.06.2026 з`явився прокурор, уповноважений представник відповідача 1 брав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Уповноважені представники позивачів 1-3 та відповідача 2 в судове засіданні 11.06.2026 не з`явились.

Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи чи її окремої системи (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасник справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Позивачі 1, 2, 3 про дату, час і місце судового засідання відповідно до норм ст. 6 ГПК України повідомлені належним чином шляхом надсилання до електронних кабінетів останніх копії ухвали суду від 20.05.2026 про оголошення перерви в розгляді справи № 922/2717/23 по суті, факт отримання якої 23.05.2026 підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про доставку електронного листа до електронних кабінетів сторін.

Суд зазначає, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" від 29.06.2023 року, який набрав чинності 21.07.2023 року та введений в дію 18.10.2023 року, внесено зміни до ряду статей ГПК України.

Так, відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи (це, зокрема, фізичні особи, у тому числі фізичні особи-підприємці) реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

При цьому, оскільки всупереч наведеним приписам Кодексу відповідач 2 не зареєстрував свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), з метою повідомлення останнього про оголошення перерви в судовому засіданні з розгляду справи № 922/2717/23 по суті на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду від 20.05.2026 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача 2, а саме: 61039, м.Харків, просп.Любові Малої, 4, яка відповідає даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відповідача 2.

Відповідно до пункту 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Так, про призначення засідання з розгляду справи № 922/2717/23 по суті відповідач 2 повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення 29.05.2026 року поштового відправлення R068102058406.

Про поважні причини неявки в судове засідання 11.06.2026 представників позивачів 1-3 та відповідача 2 суд не повідомлено.

Судом доведено до відома, що через систему "Електронний суд" надійшли: 22.05.2026 від прокурора - заперечення б/н від 21.05.2026 на клопотання відповідача 1 про зупинення провадження у справі, з доказами надсилання до електронних кабінетів учасників справи ,в яких прокурор заперечує проти зупинення провадження, посилаючись на необґрунтованість клопотання, наявність усталеної практики Великої Палати Верховного Суду з питання зміни умов договору про закупівлю в частині збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10% та застосування п.2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а також пряму (перспективну) дію в часі рішень Конституційного Суду України і їх застосування до правовідносин, які тривають або виникли після їх ухвалення або виникли до ухвалення рішення, однак продовжують існувати після його ухвалення; 10.06.2026 від представника відповідача 1 - додаткові пояснення б/н від 09.06.2026, з доказами надсилання до електронних кабінетів учасників справи, в яких відповідач 1 наводить додаткові обґрунтування поданого клопотання та просить суд зупинити провадження у справі до розгляду Конституційним Судом України справи № 3-78/2026 (178/26).

Вказані документи судом долучені до матеріалів справи.

Будь-яких інших заяв та клопотань процесуального характеру, окрім наявних в матеріалах справи, від прокурора та учасників справи на час проведення засідання з розгляду справи по суті 11.06.2026 до суду не надходило.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті 11.06.2026 представник відповідача 1 підтримав подане клопотання б/н від 19.05.2026 про повернення до підготовчого провадження та зупинення провадження у справі та просив його задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні з розгляду справи по суті 11.06.2026 проти задоволення клопотання відповідача 1 заперечував.

Розглянувши в судовому засіданні 11.06.2026 подане 20.05.2026 представником відповідача 1 клопотання б/н від 19.05.2026 про повернення на стадію підготовчого провадження та зупинення провадження у справі № 922/2717/23 судом встановлено, що в обґрунтування вказаного клопотання про зупинення провадження до закінчення розгляду Конституційним Судом України справи №3-78/2026(178/26) за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" щодо відповідності Конституції України (конституційності), зокрема, пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року № 922-VIII зі змінами та оприлюднення повного тексту рішення, відповідач 1 посилається на те, що у справі № 3-78/2026 (178/26) ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" (постачальник електричної енергії за договором про закупівлю, укладеного за процедурою відкритих торгів) звернулося до Конституційного Суду України з конституційною скаргою, в якій просить перевірити на відповідність частині першій статті 8, частині четвертій статті 13, частинам першій, четвертій статті 41, частині першій статті 42, пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України (конституційність) пункт 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон).

Як встановлено судом та зазначає представник відповідача 1, предметом перевірки Конституційним Судом України за конституційною скаргою ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" у справі № 3-78/2026(178/26) є конституційність положень пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", згідно з якими "істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії".

Відтак, на переконання відповідача 1, наявні підстави для зупинення провадження у даній справі до розгляду Конституційним Судом України справи №3-78/2026(178/26).

Суд зазначає, що згідно з частиною 1 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Пунктами 1, 2, 4, 5 частини 3 статті 2 ГПК України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.

За приписами ч.ч. 1, 4 ст. 13 ГПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, керує ходом судового процесу, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

При цьому положеннями ч.2 ст.2 ГПК України визначено, що суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка згідно з ч.1 ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

В свою чергу, оцінюючи правову та фактичну складність справи слід враховувати, зокрема, наявність обставин, що утруднюють розгляд справи, та впливають на оцінку доказів і фактичних обставин у справі.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права, у тому числі відповідно до європейських стандартів, та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд (статті 2, 7 вказаного Закону).

Водночас, згідно зі статтею 147 Конституції України Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність Конституції України законів України та у передбачених цією Конституцією випадках інших актів, здійснює офіційне тлумачення Конституції України, а також інші повноваження відповідно до цієї Конституції.

У ст. 1 Закону України "Про Конституційний Суд України" визначено, що Конституційний Суд України є органом конституційної юрисдикції, який забезпечує верховенство Конституції України, вирішує питання щодо відповідності Конституції України законів України та у передбачених Конституцією України випадках інших актів, здійснює офіційне тлумачення Конституції України, а також реалізує інші повноваження відповідно до Конституції України.

Згідно зі ст. 151-2 Конституції України рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Враховуючи наведене, визнання Конституційним Судом України нормативного акта чи його окремих положень неконституційними виключає можливість їх подальшого застосування та відтворення органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами, окрім випадків, коли положення Конституції України, через невідповідність яким відповідний акт було визнано неконституційним, у подальшому змінені у порядку, передбаченому розділом XIII Конституції України.

Згідно з приписами п. 3 ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Крім того, згідно правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16, у постановах Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 910/8091/20, від 24.06.2021 у справі № 914/2614/13, обґрунтованими підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду є, зокрема: 1) зміна законодавства (існують випадки, за яких зміна законодавства не дозволяє суду однозначно дійти висновку, що зміна судової практики можлива без відступу від раніше сформованої правової позиції); 2) ухвалення рішення Конституційним Судом України; 3) нечіткість закону (невідповідності критерію "якість закону"), що призвело до різного тлумаченням судами (палатами, колегіями) норм права; 4) винесення рішення ЄСПЛ, висновки якого мають бути враховані національними судами; 5) зміни у право розумінні, зумовлені: розширенням сфери застосування певного принципу права; зміною доктринальних підходів до вирішення складних питань у певних сферах суспільно-управлінських відносин; наявністю загрози національній безпеці; змінами у фінансових можливостях держави.

При цьому, забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності та одним із фундаментальних аспектів верховенства права, що гарантує розумну передбачуваність судового рішення.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Процесуальний закон надає суду право, у тому числі з власної ініціативи, зупинити провадження у справі, вимагаючи при цьому здійснення оцінки правовідносин у цих справах за критерієм подібності та відповідного обґрунтування своїх висновків щодо наявності підстав зупинення провадження у справі.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Вирішуючи питання про зупинення провадження у справі господарський суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Суд звертає увагу, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку. При цьому порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейського суду з прав людини у справах проти України. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається насамперед на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Як встановлено судом, 06.05.2026 Першою колегією суддів Другого сенату Конституційного Суду України відкрито конституційне провадження у справі №3-78/2026(178/26) за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", положення якого підлягають застосуванню при вирішенні даного спору, і є однією із основних правових підстав заявленого позову.

Предметом перевірки Конституційним Судом України за конституційною скаргою ТОВ "Укр Газ Ресурс" у справі №3-78/2026(178/26) є конституційність положень пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", згідно з якими "істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії".

Водночас, суд погоджується з твердженнями відповідача 1, що предметом розгляду даного судового спору є вимоги прокурора, заявлені в інтересах держави, про визнання недійсними додаткових угод до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 66/21 від 16.12.2021, укладених між КНП "Міська клінічн алікарня № 31" ХМР та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс", у зв`язку з порушенням вимог пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" щодо необґрунтованої зміни ціни товару шляхом укладення додаткових угод, якими передбачено збільшення ціни електричної енергії порівняно з тендерною пропозицією та первинними умовами Договору, а також стягнення безпідставно отриманих внаслідок неправомірного підвищення ціни на електричну енергію коштів у розмірі 59 184,01 грн.

Оскільки Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції, який вирішує питання щодо відповідності Конституції України законів України, то об`єктивно неможливим є вирішення даного спору, в контексті вирішення правомірності застосування встановленого нормою п. 2 ч. 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" 10-відсоткового обмеження при зміні ціни за одиницю товару, до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України у справі №3-78/2026(178/26).

Зупинення провадження у справі - це врегульована законом й оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії. Тобто інститут зупинення судового провадження застосовується не просто у зв`язку із виникненням підстав, передбачених процесуальним законом, а обумовлюється наявністю обставин, які створюють об`єктивні перешкоди для здійснення судового розгляду.

За змістом частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Згідно зі ст. 89 Закону України "Про Конституційний Суд України" рішення Суду є обов`язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

Результат вирішення Конституційним Судом України питання конституційності/неконституційності пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" безпосередньо впливає на вирішення позову у даній справі через посилання прокурора на цю норму у якості підстави для недійсності спірних додаткових угод.

Суд не повноважний самостійно вирішувати при розгляді справи питання конституційності пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а тому існує об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, яка розглядається у порядку конституційного провадження, оскільки розгляд даної справи по суті до вирішення Конституційним Судом України означав би ухвалення рішення на підставі норми, конституційність якої поставлена під сумнів у розумінні п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України та водночас існує ризик ухвалення рішення, яке згодом потребуватиме перегляду та не відповідатиме принципу правової визначеності.

Окремо суд звертає увагу, що ухвалою від 04.06.2026 у справі № 927/1704/23 Верховний Суд з подібних підстав, а саме у зв`язку з відкриттям конституційного провадження щодо відповідності Конституції України положень закону, який підлягав застосуванню до спірних правовідносин, зупинив касаційне провадження - до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-78/2026 (178/26).

Поряд із цим, в частині заперечень прокурора проти зупинення провадження у даній справі суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Тобто, за загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою, а отже до події, факту застосовується той закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце.

У постанові від 18.11.2020 у справі № 4819/49/19 Велика Палата Верховного Суду наголосила: аналіз норм розділу ХІІ Конституції України ("Конституційний Суд України") та Закону України від 13.07.2017 №2136-VIII "Про Конституційний Суд України" дає підстави дійти висновку про те, що рішення КСУ має пряму (перспективну) дію в часі і застосовується щодо тих правовідносин, які тривають або виникли після його ухвалення. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення рішення КСУ, однак продовжують існувати після його ухвалення, то на них поширюється дія такого рішення КСУ.

Отже рішення Конституційного Суду України поширюється на правовідносини, які виникли після його ухвалення, а також на правовідносини, які виникли до його ухвалення, але продовжують існувати (тривають) після цього. Водночас, чинним законодавством визначено, що Конституційний Суд України може безпосередньо у тексті свого рішення встановити порядок і строки виконання ухваленого рішення.

Подібний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 14.03.2024 у справі № 600/778/21-а та постанові Верховного Суду від 03.04.2024 у справі № 120/14973/21-а.

Окрім цього, встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане, відповідно до частини 3 статті 320 ГПК України є підставою для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, враховуючи зміст позовних вимог та підстави позову, а також предмет доказування у даній справі, оскільки вирішення Конституційним Судом України справи №3-78/2026(178/26) щодо конституційності пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" може мати істотне значення для правильного вирішення даного спору, зокрема, щодо правомірності застосування встановленого вказаною нормою 10-відсоткового обмеження при зміні ціни за одиницю товару, з метою забезпечення принципу правової визначеності та єдності судової практики, а також процесуальної економії, суд дійшов висновку, що наведене свідчить про необхідність зупинення розгляду даної справи до ухвалення Конституційним Судом України рішення у справі №3-78/2026(178/26) та оприлюднення його повного тексту, у зв`язку з чим відповідне клопотання відповідача 1 підлягає задоволенню.

В свою чергу, зупинення провадження з урахуванням обставин цієї справи та особливостей правового регулювання спірних правовідносин відповідає принципу процесуальної економії, який забезпечує відсутність необхідності подальшого звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту та перегляду рішення суду у зв`язку з виключними обставинами за наслідками встановленої Конституційним Судом України неконституційності закону - пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 195 ГПК України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3-1 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини 1 статті 228 цього Кодексу.

Як зазначалося судом вище, ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2026 закрито підготовче провадження у справі № 922/2717/23 та призначено справу до судового розгляду по суті.

Суд зазначає, що господарським процесуальним законодавством не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.

Так, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі №234/1107/20 (провадження №61-15126св21), зроблено висновок, що: "при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод".

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 ст. 3 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Окрім цього, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).

Разом з тим, згідно з практикою Верховного Суду, викладеною у постановах від 03.09.2019 року у справі №9802/271/18, від 16.02.2021 року у справі №922/2115/19, в ухвалі від 22.06.2021 року у справі №923/525/20, постанові від 16.12.2021 року у справі №910/7103/21, а також Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2021 року у справі №910/7960/20, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Однак такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.

Завданням підготовчого провадження, виходячи із змісту ст. 177 ГПК України є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

З метою виконання визначеного у ст. 177 ГПК України завдання підготовчого провадження суд вчиняє передбачені ч. 2 ст. 182 ГПК України дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та обставини справи, з метою повного, всебічного та об`єктивного дослідження усіх матеріалів справи та фактичних обставин спору, оскільки нормами п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України передбачене зупинення провадження у справі до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі, лише на стадії підготовчого провадження, господарський суд дійшов висновку про необхідність повернення на стадію підготовчого засідання для вирішення питання про зупинення провадження у даній справі.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, враховуючи зміст позовних вимог та підстави позову, а також предмет доказування у даній справі, приймаючи до уваги вплив висновків з розгляду справи №3-78/2026(178/26) Конституційним Судом України справи для визначення правових висновків у даній справі, а також з метою дотримання принципу єдності правозастосовчої практики, суд дійшов висновку, що наведене свідчить про необхідність зупинення розгляду даної справи до закінчення розгляду Конституційним Судом України справи №3-78/2026(178/26) за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" та зупинення провадження, у зв`язку з чим відповідне клопотання відповідача 1 підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 177, 227, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" про повернення до стадії підготовчого провадження задовольнити.

2. Повернутися до розгляду справи № 922/2717/23 у підготовчому провадженні.

3. Продовжити підготовче засідання у справі № 922/2717/23.

4. Клопотання відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" про зупинення провадження у справі № 922/2717/23 задовольнити.

5. Зупинити провадження у справі № 922/2717/23 до закінчення розгляду Конституційним Судом України справи №3-78/2026(178/26) за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року № 922-VIII зі змінами та оприлюднення повного тексту рішення.

6. Зобов`язати сторін повідомити Господарський суд міста Києва про результати розгляду Конституційним Судом України справи №3-78/20269(178/26).

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги в порядку і строки, передбачені ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.М. Селівон