Ухвала суду № 139205326, 18.08.2026, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10 E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

18 серпня 2026 року Справа № 903/788/25 Господарський суд Волинської області у складі судді Вороняка А. С., за участі секретаря судового засідання Коритан Л. Ю.,

розглянувши заяву Акціонерного товариства "Таскомбанк"

про визнання грошових вимог

у справі 903/788/25

за заявою ОСОБА_1

про неплатоспроможність,

за участю представників-учасників справи:

боржник: н/з;

від Акціонерного товариства "Таскомбанк": н/з.

У зв`язку з неявкою сторін, запис розгляду судової справи не здійснювався, відповідно до ч.3 ст. 222 ГПК України.

установив:

04.08.2025 ОСОБА_1 звернувся до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.08.2025 заяву було розподілено судді Вороняку А. С..

Ухвалою суду від 07.08.2025 прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та призначено підготовче засідання на 21.08.2025, запропоновано боржнику подати додаткові докази, які свідчать про його неплатоспроможність (за наявності), явку боржника у підготовче засідання визнано обов`язковою.

Ухвалою суду від 21.08.2025 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника - ОСОБА_1 , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника - ОСОБА_1 , керуючим реструктуризацією боргів боржника призначено арбітражного керуючого Яковенка Дмитра Едуардовича, заборонено боржнику - ОСОБА_1 вчиняти заходи, спрямовані на відчуження майна, розгляд справи в попередньому засіданні призначено на 15.10.2025.

У відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) 22.08.2025 за № 76944 на офіційному веб-порталі судової влади України було здійснено оприлюднення оголошення (повідомлення) про відкриття Господарським судом Волинської області провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 18.12.2025, зокрема заяву керуючого реструктуризацією Яковенка Дмитра Едуардовича про затвердження плану реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 задоволено. Затверджено план реструктуризації боргів боржника у справі № 903/788/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 у редакції, поданій керуючим реструктуризацією Яковенком Д. Е. Припинено повноваження керуючого реструктуризацією Яковенка Дмитра Едуардовича. Зобов`язано ОСОБА_1 не пізніше п`яти днів після закінчення строку виконання плану реструктуризації боргів боржника, а також за наявності підстав для дострокового припинення процедури реструктуризації боргів надати суду та кредиторам, включеним до плану реструктуризації боргів, звіт про виконання плану реструктуризації боргів з належними доказами погашення вимог кредиторів.

27.05.2026 через систему "Електронний суд" від Акціонерного товариства "Таскомбанк" надійшла заява з грошовими вимогами до боржника у якій просять суд визнати грошові вимоги за двома кредитними договорами у загальному розмірі 48301,71 грн, з них 20563,36 грн згідно договору № 002/9314613-SP про надання кредиту від 26.02.2021, а саме 10973,63 грн тіло кредиту, 9589,73 грн заборгованості по відсоткам, та згідно договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 002/11412970-CK_SB від 28.08.2021 22893,55 грн, а саме 13977,02 грн тіло кредиту, 8916,53 грн заборгованості по відсоткам, а також 4844,80 грн витрат зі сплати судового збору.

Ухвалою суду від 01.06.2026 заяву Акціонерного товариства "Таскомбанк" про визнання грошових вимог від 27.05.2026 залишено без руху. Встановлено Акціонерному товариству "Таскомбанк" строк у п`ять днів з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків заяви про визнання грошових вимог від 27.05.2026, а саме надати: відомості про наявність заставного майна боржника, яке є забезпеченням вимог, інформацію про заінтересованість кредитора стосовно боржника, докази надіслання заяви з додатками боржнику та обґрунтований розрахунок заявлених грошових вимог (по кожному договору окремо).

05.06.2026 через систему "Електронний суд" від Акціонерного товариства "Таскомбанк" надійшло клопотання у якому на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху вказав відомості про наявність заставного майна боржника, яке є забезпеченням вимог, інформацію про заінтересованість кредитора стосовно боржника, докази надіслання заяви з додатками боржнику та розрахунок заявлених грошових вимог (по кожному договору окремо).

Ухвалою суду від 10.06.2026 заяву Акціонерного товариства "Таскомбанк" про визнання грошових вимог до боржника прийнято до розгляду. Розгляд заяви в судовому засіданні призначено на 13.07.2026. Зобов`язано ОСОБА_1 розглянути заяву Акціонерного товариства "Таскомбанк" від 27.05.2026 про визнання грошових вимог до боржника та надати заявнику і суду в строк по 26.06.2026 нормативно-документальні обґрунтування щодо визнання або відхилення кредиторських вимог.

Ухвалою суду від 13.07.2026 повідомлено учасників справи про те, що судове засідання відбудеться 18.08.2026, запропоновано Акціонерному товариству «Таскомбанк» в строк по 07.08.2026 подати розрахунки грошових вимог станом на 20.08.2025 включно у частині нарахування боржнику відсотків за користування кредитними коштами, комісії та уточнити розмір грошових вимог з врахуванням відкриття провадження у справі про неплатоспроможність 21.08.2025.

18.08.2026 на адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

18.08.2026 учасники справи не прибули у судове засідання, хоча належно були повідомлені про час та місце розгляду справи.

Суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

Так, згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи викладене та положення ст.ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе проводити попереднє засідання та розгляд заяв з грошовими вимогами до боржника за наявними матеріалами справи та за відсутності учасників справи, які не прибули у судове засідання.

Згідно з ч.1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1 КУзПБ:

- грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви;

- кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно зі ст. 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство та розгляду судом відповідних заяв регламентовані, зокрема, нормами статей 45, 46, 47, ч. 1. ст. 122 КУзПБ.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Адміністратор за випуском облігацій, який діє як конкурсний кредитор, подає заяву з вимогами до боржника з урахуванням вимог статті 93-1 цього Кодексу. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Частиною 4 ст. 45 КУзПБ визначено, що для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, то сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.

Як зазначалось вище, офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 було здійснено 22.08.2025 за № 7644 на офіційному веб-порталі судової влади України.

Акціонерне товариство "Таскомбанк" заяву про грошові вимоги кредитора до боржника сформовано в "Електронному суді" 27.05.2026, тобто після закінчення строку, встановленого для подання вимог кредиторів.

Згідно з приписами абз.3-5 ч. 6 ст. 45 КУзПБ вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

У питанні порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство (неплатоспроможність) та ролі й обов`язків суду на цій стадії судова суд враховує усталені правові висновки Верховного Суду, що полягають у такому:

- заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);

- у попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником. Заявлені до боржника грошові вимоги конкурсних кредиторів можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);

- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);

- покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18, від 01.03.2023 у справі № 902/221/22);

- розглядаючи кредиторські вимоги суд в силу норм статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (постанова від 21.10.2021 у справі № 913/479/18).

- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18).

Верховний Суд, зокрема, у постанові від 22.12.2022 у справі №910/14923/20 наголосив, що для запобігання визнанню необґрунтованих вимог до боржника та порушенню цим прав його кредиторів до доведення обставин, пов`язаних із виникненням заборгованості боржника-банкрута, пред`являються підвищені вимоги.

Сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому:

- перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку;

- при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості;

- під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (частина перша статті 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку.

Згідно з статтею 113 КУзПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 120 КУзПБ, з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника строк виконання всіх грошових зобов`язань боржника вважається таким, що настав.

Частиною 2 ст. 133 КУзПБ визначено, що витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Згідно з ч.4 ст. 133 КУзПБ вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;

2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;

3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

Відповідно до ч. 6 ст. 45 КУзПБ за результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Судом встановлено, що 26 лютого 2021 року між Акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» (надалі - Кредитор) та ОСОБА_1 (надалі - Позичальник, Боржник) укладено заяву-договір №002/9314613-SP та 28 серпня 2021 року заяву-договір про приєднання до публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення договору про комплексне обслуговування фізичних осіб №002/11412970-CK_SB.

Відповідно до умов кредитних договорів банк зобов`язувався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком платежів погашення кредиту.

Кредитор, керуючись ст. 633 ЦК України, запропонував боржнику публічний договір з метою надання послуг з банківського обслуговування.

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Підписані між АТ "Таскомбанк" та боржником анкети-заяви на приєднання до договору є договором приєднання, та спільно із умовами договору містить усі умови договору про надання банківських послуг.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг», надання кредиту є фінансовою послугою.

Відповідно до абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг" у разі, якщо договір укладається шляхом приєднання, договір складається з публічної частини договору та індивідуальної частини договору, підписанням якої клієнт приєднується до договору в цілому. Публічна частина договору про надання фінансових послуг оприлюднюється та повинна бути доступною для ознайомлення клієнтів на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, і надається клієнту за його вибором у спосіб, що дає змогу встановити дату надання, з використанням контактних даних, зазначених клієнтом. Усі редакції публічної частини договору повинні зберігатися на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, із зазначенням строку їх дії.

У ч.2 ст. 29 Закону України «Про платіжні послуги» передбачено, що договір про надання платіжних послуг укладається в письмовій формі (паперовій або електронній). Договір про надання платіжних послуг може укладатися шляхом приєднання користувача до договору, розміщеного у доступному для клієнта місці у надавача платіжних послуг та на його веб-сайті в мережі Інтернет. Усі поточні редакції публічної пропозиції укладення договору та документів, що містять інформацію про комісійні винагороди, процентні ставки, курс перерахунку іноземної валюти, що застосовуються до обраної користувачем платіжної послуги, що надається користувачу згідно з пунктом 3 частини першої статті 30 цього Закону, зберігаються на веб-сайті надавача платіжних послуг із зазначенням строку їх дії. Користувачі мають право в будь-який час отримати доступ до всіх редакцій публічної пропозиції укладення договору та інших документів, зазначених у цій статті, що розміщені на веб-сайті надавача платіжних послуг.

Згідно з ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Наведене свідчить про належне укладення кредитного договору, в тому числі погодження Умов обслуговування рахунків фізичної особи з додатками, шляхом проставлення електронного підпису сторін.

Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав боржнику кредитні кошти у розмірі, відповідно до умов договору, що підтверджується випискою з особових рахунків клієнта.

Верховний Суд у постанові від 23.09.2019 у справі №910/10254/18 погодився з висновком суду апеляційної інстанції про те, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

АТ "Таскомбанк" свої зобов`язання за договорами виконав в повному обсязі, що підтверджується випискою з особового рахунку.

Боржник не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, що підтверджується розрахунком заборгованості за договорами. Таким чином, в порушення умов кредитних договорів а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України позичальник свої зобов`язання за вказаними договорами не виконав.

Боржник свої зобов`язання за договорами не виконав, відповідно наданого кредитором розрахунку за боржником обліковується заборгованість за кредитними договорами становить 43456,91 грн, а саме:

- заборгованість за заявою договором № 002/9314613-SP про надання кредиту від 26.02.2021 року складає 20563,36 грн, в т.ч. заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) 10973,63 грн; заборгованість по відсоткам (в т.ч. прострочені) 9589,73 грн;

- заборгованість за заявою договором № 002/11412970-CK_SB від 28.08.2021 року складає 22893,55 грн, в т.ч. заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) 13977,02 грн, заборгованість по відсоткам (в т.ч. прострочені) 8916,53 грн.

Станом на день розгляду заяви ОСОБА_1 зобов`язання за кредитом не виконав, кредит не повернув, процентів за користування кредитом не сплатив.

У зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитними договорами щодо погашення кредиту останній має перед АТ "Таскомбанк" непогашену заборгованість за кредитними договорами, яка підставна та підлягає до часткового задоволення на загальну суму 41 607,73 грн, з них 24 950,65 грн тіло кредиту, 16 657,08 грн заборгованості за відсотками.

Як вбачається із поданих кредитором розрахунків, нарахування відсотків за договором №002/9314613-SP про надання кредиту від 26.02.2021 року складає 9589,73 грн, за заявою договором № 002/11412970-CK_SB від 28.08.2021 року складає 8916,53 грн та здійснено в тому числі за період з 21.08.2026 по 30.09.2026 включно.

Проте, ухвалою суду від 21.08.2026 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника - ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 120 КУзПБ будь-які нарахування (штрафів та інших фінансових санкцій, а також відсотків за зобов`язаннями боржника) з дати відкриття провадження, а саме 21.08.2026 року, припиняються.

Отже, вимоги щодо заборгованості за відсотками нараховані кредитором в період з 21.08.2026 по 30.09.2026 в розмірі 922,87 грн згідно договору №002/9314613-SP від 26.02.2021 та в розмірі 926,31 грн згідно договору № 002/11412970-CK_SB від 28.08.2021 підлягають відхиленню, як безпідставно заявлені.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви Акціонерного товариства "Таскомбанк" та визнання грошових вимог в сумі 46 932,53 грн, які є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів та включити вимоги до реєстру вимог кредиторів у наступній черговості:

- 5324,80 грн - встановити що витрати пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору) відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів;

- 41 607,73 грн - вимоги другої черги.

Решту грошових вимог, а саме 1849,18 грн заборгованості за відсотками, суд відхиляє через безпідставність.

Також суд зазначає, що витрати на оплату судового збору кредитором в розмірі 5324,80 грн підлягають включенню до витрат, пов`язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність, які відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 2, 45, 47, 113, 122, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 12, 234, 235 ГПК України, господарський суд,-

постановив:

1. Заяву Акціонерного товариства "Таскомбанк" про визнання грошових вимог до боржника задовольнити частково.

2. Визнати у встановленому порядку доведені грошові вимоги Акціонерного товариства "Таскомбанк" (вул.Симона Петлюри,30, м.Київ, 01032, код ЄДРПОУ 09806443) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_2 , виданий 30.07.2019 органом №0718, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на загальну суму 46 932,53 грн, які є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів та включити вимоги до реєстру вимог кредиторів у наступній черговості:

- 5324,80 грн - встановити що витрати пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору) відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів;

- 41 607,73 грн - вимоги другої черги.

3. Вимоги Акціонерного товариства "Таскомбанк" до ОСОБА_1 на суму 1849,18 грн - відхилити.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства ухвали, прийняті господарським судом у справі про банкрутство (неплатоспроможність), набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені ст. ст. 256, 257 ГПК України.

Ухвала підписана 24.08.2026.

Суддя А. С. Вороняк