Ухвала суду № 139205322, 18.08.2026, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10 E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

18 серпня 2026 року Справа № 903/396/26 Господарський суд Волинської області у складі судді Вороняка А. С., за участі секретаря судового засідання Коритан Л. Ю., розглянувши матеріали по справі

за заявою ОСОБА_1

про неплатоспроможність,

за участю представників-учасників справи:

заявник: н/з;

від заявника: н/з;

від Акціонерного товариства "Сенс Банк": н/з;

арбітражний керуючий: н/з.

У зв`язку з неявкою сторін, запис розгляду судової справи не здійснювався, відповідно до ч.3 ст. 222 ГПК України,

установив:

28.04.2026 фізична особа ОСОБА_1 звернулась до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.04.2026 заяву було розподілено судді Вороняку А. С.

Ухвалою суду від 04.05.2026 заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, залишено без руху. Постановлено ОСОБА_1 впродовж 10 днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху усунути встановлені при поданні заяви недоліки та надати суду докази авансування на депозитний рахунок Господарського суду Волинської області (рахунок UA568201720355289002000004974, код ЄДРПОУ 03499885, ДКСУ у м. Києві) винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень у розмірі 49920,00 грн або договір з арбітражним керуючим, який передбачає порядок виплати винагороди безпосередньо арбітражному керуючому.

08.05.2026 через систему "Електронний суд" від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків до якої на виконання ухвали суду від 04.05.2026 долучила договір з арбітражним керуючим, який передбачає порядок виплати винагороди безпосередньо арбітражному керуючому.

Ухвалою суду від 13.05.2026 прийнято заяву до розгляду; підготовче засідання призначено на 27.05.2026; явку боржника ОСОБА_1 у підготовче засідання 27.05.2025 визнано обов`язковою (мати з собою документ, що підтверджує особу (паспорт чи інший згідно із законом про єдиний державний демографічний реєстр).

Ухвалою суду від 27.05.2026 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника - ОСОБА_1 , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника - ОСОБА_1 , керуючим реструктуризацією боргів боржника призначено арбітражного керуючого Шалашного Леоніда Олександровича, заборонено боржнику - ОСОБА_1 вчиняти заходи, спрямовані на відчуження майна, розгляд справи в попередньому засіданні призначено на 15.07.2026

У відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) 28.05.2026 за № 79545 на офіційному веб-порталі судової влади України було здійснено оприлюднення оголошення (повідомлення) про відкриття Господарським судом Волинської області провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

16.06.2026 через систему "Електронний суд" від Акціонерного товариства "Сенс Банк" надійшла заява з грошовими вимогами до боржника на загальну суму 142762,08 грн, з них за договором №631047066 від 08.11.2018 на суму 60252,15 грн, а саме 40619,79 грн заборгованості за прострочений тілом кредиту, 12284,59 грн заборгованості за відсотками, 6865,51 грн заборгованості за тілом кредиту та 482,16 грн овердрафту та за договором №501412113 від 24.12.2021 на суму 77185,13 грн, а саме 30677,05 грн заборгованості за тілом кредиту, 20924,08 грн заборгованості за відсотками та 25584 грн комісії, а також 5324,80 грн судового збору.

Ухвалою суду від 19.06.2026 заяву Акціонерного товариства "Сенс Банк" від 16.06.2026 про визнання грошових вимог до боржника прийнято до розгляду. Розгляд заяви в судовому засіданні призначено на 15.07.2026. Зобов`язано ОСОБА_1 та арбітражного керуючого Шалашного Леоніда Олександровича розглянути заяву Акціонерного товариства "Сенс Банк" від 16.06.2026 про визнання грошових вимог до боржника та надати заявнику і суду нормативно-документальні обґрунтування щодо визнання або відхилення кредиторських вимог. Запропоновано Акціонерному товариству "Сенс Банк" у строк до 06.07.2026 подати письмову заяву у якій уточнити суму заявлених грошових вимог згідно договору №631047066 від 08.11.2018.

24.06.2026 через систему "Електронний суд" від арбітражного керуючого надійшов відзив на заяву з грошовими вимогами Акціонерного товариства "Сенс Банк" у якому зазначає, що визнає грошові вимоги у повному обсязі. Даний відзив долучено до матеріалів справи.

24.06.2026 через систему "Електронний суд" від арбітражного керуючого надійшов супровідний лист до якого долучив матеріали інвентаризації боргів боржника. Даний супровідний лист долучено до матеріалів справи.

15.07.2026 через систему "Електронний суд" від арбітражного керуючого надійшов супровідний лист до якого долучив звіт про результати перевірки виправлених декларацій про майновий стан боржника за 2023, 2024, 2025 роки та декларації станом на 01.03.2026. Даний супровідний лист долучено до матеріалів справи.

15.07.2026 через систему "Електронний суд" від боржника надійшло клопотання до якого долучив звіт про результати перевірки виправлених декларацій про майновий стан боржника за 2023, 2024, 2025, 2026 роки. Даний супровідний лист долучено до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 15.07.2026 постановлено повідомити учасників справи, що попереднє засідання відбудеться 18 серпня 2026 року на 12:00 год; повторно запропонувати Акціонерному товариству "Сенс Банк" у строк до 31.07.2026 подати письмову заяву у якій уточнити суму заявлених грошових вимог згідно договору №631047066 від 08.11.2018.

17.07.2026 через систему "Електронний суд" від Акціонерного товариства "Сенс Банк" надійшла заява про уточнення заявлених грошовими вимогами до боржника за договором №631047066 від 08.11.2018 на загальну суму 60 252,15 грн, з них 40 619,79 грн заборгованості за прострочений тілом кредиту, 12 284,69 грн заборгованості за відсотками, 6865,51 грн заборгованості за тілом кредиту та 482,16 грн овердрафту.

18.08.2026 через систему "Електронний суд" від арбітражного керуючого надійшла заяву у якій просить суд розгляд справи провести за його відсутності.

Учасники справи у судове засідання 18.08.2026 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Норми права, якими керувався суд при вирішенні заяви з грошовими вимогами до боржника.

Згідно з ч.1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1 КУзПБ кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Частиною 1 статті 122 КУзПБ встановлено, що подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Відповідно до ч.1-3 ст. 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Адміністратор за випуском облігацій, який діє як конкурсний кредитор, подає заяву з вимогами до боржника з урахуванням вимог статті 93-1 цього Кодексу. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Кредитор, за заявою якого відкрито провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті. Забезпечені кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення. Забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим. Склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов`язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника. Майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути виражені в грошових одиницях і заявлені до господарського суду в порядку, встановленому цією статтею. Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування мають право подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Копії відповідних заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майна. Заява кредитора має містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); ім`я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені); виклад обставин, що підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування; відомості про наявність заставного майна боржника, яке є забезпеченням вимог; інформацію про заінтересованість кредитора стосовно боржника; перелік документів, що додаються до заяви. До заяви в обов`язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника. Заява підписується кредитором або його уповноваженим представником. Господарський суд зобов`язаний прийняти заяву кредитора, подану з дотриманням вимог цього Кодексу та Господарського процесуального кодексу України, про що постановляється ухвала, в якій зазначається дата попереднього засідання суду.

Частино 5 ст. 45 КУзПБ визначено, що розпорядник майна не пізніше ніж на 10 день з дня закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам.

Згідно з ч.6 ст. 45 КУзПБ кредитор має право отримувати від розпорядника майна інформацію щодо вимог інших кредиторів. Такий кредитор може подати розпоряднику майна, боржнику та суду заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів. Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до приписів ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1, 2 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (ч.ч.1-2 ст.207 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 634 Цивільного кодексу України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з п.6 ч.1 ст. 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг" надання кредиту є фінансовою послугою.

Відповідно до абз.4 п.4 ч.2 ст. 6 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг" у разі, якщо договір укладається шляхом приєднання, договір складається з публічної частини договору та індивідуальної частини договору, підписанням якої клієнт приєднується до договору в цілому. Публічна частина договору про надання фінансових послуг оприлюднюється та повинна бути доступною для ознайомлення клієнтів на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, і надається клієнту за його вибором у спосіб, що дає змогу встановити дату надання, з використанням контактних даних, зазначених клієнтом. Усі редакції публічної частини договору повинні зберігатися на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, із зазначенням строку їх дії.

Аналогічна норма міститься у ч.2 ст. 29 Закону України "Про платіжні послуги".

Таким чином, ДКБО відповідно до ст.6 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг" та ч.2 ст.29 Закону України "Про платіжні послуги" є публічною частиною договору, до якої приєднався боржник, підписавши Заяву про приєднання до ДКБО, яка є індивідуальною частиною договору

Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредит - це позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.

Згідно ч. 1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст. 1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 1069 Цивільного кодексу України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Прийнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання зобов`язання частково або в повному обсязі. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов`язання.

Відповідно до правової позиції, наведеної у постанові Верховного Суду від 23.09.2019 в справі № 910/10254/18, банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Згідно з статтею 113 КУзПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 120 КУзПБ, з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника строк виконання всіх грошових зобов`язань боржника вважається таким, що настав.

Частиною 2 ст. 133 КУзПБ визначено, що витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Згідно з ч.4 ст. 133 КУзПБ вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;

2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;

3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

Відповідно до ч. 6 ст. 45 КУзПБ за результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Щодо заяви з грошовими вимогами Акціонерного товариства "Сенс Банк", суд зазначає таке.

08.11.2018 між ОСОБА_1 (надалі-Позичальник) та Акціонерним товариством "Альфа-Банк" на даний час Акціонерним товариством "Сенс Банк" (протоколом позачергових Загальних зборів Акціонерів АТ "Альфа-Банк" за № 2/2022, складеним 18.08.2022, змінено найменування банку з АТ "АЛЬФА-БАНК" на найменування: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "СЕНС БАНК") була укладена Угода про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 631047066.

Зазначена угода є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб, повний текст якого розміщено на офіційному сайті кредитора за посиланням: https://sensebank.com.ua/tarifi-ta-umovi. У даному розділі зберігається як поточна редакція повного тексту Договору про банківське обслуговування фізичних осіб АТ «Сенс Банк», так і архівні редакції.

Кредит надавався Позичальнику на наступних умовах:

умови відновлювальної кредитної лінії:

- розмір кредитного ліміту не може перевищувати 200 000 гривень;

- відсоткова ставка за користування коштами відновлювальної кредитної лінії при вчинення торгових операцій та/або операцій зняття коштів готівкою 24 % річних;

- строк дії картки: 3 роки з моменту випуску з правом пролонгації, за умови дотримання Позичальником умов Договору;

- розмір обов`язкового мінімального платежу складає 5 % від суми загальної заборгованості за відновлювальною кредитною лінією, але не менше 50 гривень.

Тобто оферта на укладання Угоди, акцепт, паспорт споживчого кредиту містять всі істотні умови кредитування.

Відповідно до умов Договору про банківське обслуговування фізичних осіб Позичальник зобов`язався повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, передбачених цим договором.

В результаті порушення Позичальником взятих на себе зобов`язань за угодою про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 631047066, в останньої перед кредитором АТ «Сенс Банк» (з врахуванням заяви від 16.07.2026 про уточнення кредиторських вимог) виникла заборгованість, що станом на день відкриття провадження у справі становить 60 252,15 гривень, з яких:

- 40 619,79 грн- заборгованість за простроченим тілом кредиту;

- 12 284, 69 грн - заборгованість за відсотками;

- 6 865,51 грн - заборгованість за тілом кредиту;

- 482,16 грн - овердрафт.

За умовами угоди - кредит надавався позичальнику на умовах повернення, платності, строковості, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк із відповідною сплатою за його користування.

У подальшому 24.12.2021 між ОСОБА_1 (надалі-Позичальник) та АТ «Сенс Банк» була укладена Угода про надання споживчого кредиту № 501412113.

Зазначена угода є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб, повний текст якого розміщено на офіційному сайті кредитора за посиланням: https://sensebank.com.ua/tarifi-ta-umovi. У даному розділі зберігається як поточна редакція повного тексту Договору про банківське обслуговування фізичних осіб АТ «Сенс Банк», так і архівні редакції.

Кредит надавався Позичальнику на наступних умовах: умови споживчого кредиту: кредит готівкою; сума кредиту 32 000 гривень; 19,99 % ставка річних; строк кредиту 36 міс.

Відповідно до умов Договору про банківське обслуговування фізичних осіб Позичальник зобов`язався повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, передбачених цим договором.

В результаті порушення Позичальником взятих на себе зобов`язань, в останньої перед кредитором АТ "Сенс Банк" виникла заборгованість за угодою про надання споживчого кредиту № 501412113, що станом на день відкриття провадження у справі становить 77 185,13 гривень, з яких:

- 30 677,05 грн - заборгованість за тілом кредиту;

- 20 924,08 грн - заборгованість за відсотками;

- 25 584 грн - комісії.

В результаті порушення ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань, в останньої перед кредитором АТ "Сенс Банк" виникла заборгованість, що станом на день відкриття провадження у справі становить 142 762,08 грн, з них за договором №631047066 від 08.11.2018 на суму 60 252,15 грн, а саме 40619,79 грн заборгованості за прострочений тілом кредиту, 12284,69 грн заборгованості за відсотками, 6865,51 грн заборгованості за тілом кредиту та 482,16 грн овердрафту та за договором №501412113 від 24.12.2021 на суму 77185,13 грн, а саме 30677,05 грн заборгованості за тілом кредиту, 20924,08 грн заборгованості за відсотками та 25584 грн комісії, а також 5324,80 грн судового збору.

Боржник не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитами, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договорів (не сплатив щомісячні мінімальні платежі), що підтверджується розрахунком заборгованості за договорами. Таким чином, в порушення умов кредитного договору а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України позичальник свої зобов`язання за вказаним договором не виконав.

З огляду на викладене, загальний розмір заборгованості 137 437,28 грн, за кредитним договором №631047066 від 08.11.2018 на суму 60 252,15 грн, а саме 40619,79 грн заборгованості за прострочений тілом кредиту, 12284,69 грн заборгованості за відсотками, 6865,51 грн заборгованості за тілом кредиту та 482,16 грн овердрафту та за кредитним договором №501412113 від 24.12.2021 на суму 77185,13 грн, а саме 30677,05 грн заборгованості за тілом кредиту, 20924,08 грн заборгованості за відсотками та 25584 грн комісії, підтверджується приєднаними кредитором до матеріалів заяви документами.

Кредиторські вимоги АТ "Сенс Банк" були розглянуті арбітражним керуючим Шалашним Л.О. та повністю визнані останнім, що підтверджується відзивом про результати розгляду вимог кредиторів боржника від 24.06.2026.

Розглянувши заяву АТ "Сенс Банк" про визнання грошових вимог на загальну суму 137 437,28 грн, господарський суд вважає за можливе грошові вимоги останнього визнати частково в сумі 117 178,08 грн та включити їх до реєстру вимог кредиторів із такою черговістю їх задоволення:

- 5324,80 грн - встановити що витрати пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору) відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів;

- 111 853,28 грн - вимоги другої черги.

Щодо заборгованості по комісії за обслуговування кредиту за угодою про надання споживчого кредиту №501412113 від 24.12.2021 на суму 25 584,00 грн, суд зазначає таке.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.

До цих засад віднесено свободу договору (пункт 3), справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6).

Відповідно до статті 18 Закону №1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Згідно з частинами першою, другою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Свобода договору не є абсолютною (необмеженою): вона існує в рамках норм чинного законодавства, а дії сторін договору мають ґрунтуватися на засадах розумності, добросовісності та справедливості, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору.

Норми чинного законодавства також закріплюють презумпцію правомірності правочину, яка означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована.

Умовами кредитного договору можуть визначатися додаткові (акцесорні) зобов`язання сторін. При цьому правові та організаційні засади споживчого кредитування встановлюють право споживача на справедливі умови кредитного договору.

Закон України №1734-VІІІ «Про споживче кредитування» визначає право кредитодавця отримувати винагороду за супутні з наданням кредиту послуги, зокрема комісію за обслуговування кредиту, у разі якщо такі послуги дійсно були надані банком позичальнику. Водночас, банкам забороняється встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь, або за дії, які споживач здійснює на користь банку. Також на позивача не може бути покладений обов`язок сплачувати платежі, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався.

Загальною підставою визнання правочину недійсним є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог закону щодо його дійсності, які встановлені статтею 203 ЦК України. Нікчемним є правочин, недійсність якого прямо встановлена законом.

Умови договору про надання споживчого кредиту, що передбачають здійснення платежів за дії, які не є послугою, або здійснення платежів, які заборонені, законом, є нікчемними.

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц.

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 зазначив, що якщо в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), та не узгоджено їх зі споживачем, то такі умови є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Із матеріалів справи слідує, що за умовою договору про споживчий кредит №501412113 від 24.12.2021 встановлено, що платіж за супровідні послуги, розрахунково-касове обслуговування становить 624 грн. Проте, у розрахунку кредитора відсутнє нарахування комісії боржнику, а заява обгрунтування(в т.ч. правової підстави) не містить. У заявлений грошових вимогах у кредитора відсутнє прохання(предмет заяви) та обгрунтування щодо стягнення платежу за розрахунково-касове обслуговування

У постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 202/5330/19 зазначено, що: "У кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України "Про споживче кредитування". Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".

При цьому, судом враховано правову позицію, викладену в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09.10.2024 у справі № 582/202/22, Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.11.2023 у справі № 204/224/21.

З огляду на викладене нарахована кредитором комісія за зазначеною вище угодою у загальному розмірі 25 584,00 грн є безпідставною, тому судом відхиляється.

Частиною 4 ст. 122 КУзПБ передбачено, що в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються: 1) обов`язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали; 2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто схвалений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.

Оскільки судом розглянуто всі вимоги кредиторів, які надійшли до боржника, суд дійшов висновку про можливість постановлення ухвали за результатами попереднього засідання в порядку ст. 122 КУзПБ.

Відповідно до ст. 113 КУзПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Частиною 6 ст. 119 КУзПБ визначено, що з метою виявлення всіх кредиторів здійснюється офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 122 КУзПБ, подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб. Попереднє засідання суду проводиться не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

У відповідності до ч.2 ст. 47 КУзПБ, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.

У разі необхідності господарський суд може оголосити перерву в попередньому засіданні.

За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються:

розмір, черговість задоволення кожної визнаної вимоги та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, у тому числі вимог кредиторів, які є заінтересованими стосовно боржника;

розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів;

дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів;

дата підсумкового засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство, чи ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 44 цього Кодексу.

Розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.

Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов`язань у шосту чергу.

Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі.

Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів.

Конкурсні кредитори, заінтересовані стосовно боржника, не мають права вирішального голосу на зборах (комітеті) кредиторів.

Ухвала господарського суду, постановлена за результатами попереднього засідання, може бути оскаржена стороною у справі про банкрутство лише в частині конкретних вимог кредиторів.

Дослідивши матеріали справи, врахувавши, що всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, встановленого ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, судом розглянуті і такий строк закінчився, суд дійшов висновку про постановлення відповідної ухвали за результатами попереднього засідання суду.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства, протягом трьох робочих днів після постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду арбітражний керуючий згідно з цією ухвалою письмово повідомляє кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 2, 45, 47, 113, 122, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 12, 234, 235 ГПК України, господарський суд,-

постановив:

1. Заяву Акціонерного товариства "Сенс Банк" про визнання грошових вимог до боржника задовольнити частково.

2. Визнати у встановленому порядку доведені грошові вимоги Акціонерного товариства "Сенс Банк" (вул. Велика Васильківська,100, м. Київ, 04150, код ЄДРПОУ 23494714) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_2 виданий органом 0713 від 10.06.2020, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 117 178,08 грн та включити вимоги до реєстру вимог кредиторів у наступній черговості:

- 5324,80 грн - встановити що витрати пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору) відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів;

- 111 853,28 грн - вимоги другої черги.

3. Вимоги Акціонерного товариства "Сенс Банк" до ОСОБА_1 на суму 25 584 грн - відхилити.

4. Визначити розмір та перелік визнаних судом вимог кредиторів на загальну суму 117 178,08 грн, що підлягають внесенню арбітражним керуючим до реєстру вимог кредиторів ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_2 виданий органом 0713 від 10.06.2020, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ), а саме:

4.1. Акціонерного товариства "Сенс Банк" (вул. Велика Васильківська,100, м. Київ, 04150, код ЄДРПОУ 23494714) в розмірі 117 178,08 грн, з яких: 5324,80 грн - встановити що витрати пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору) відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів; 111 853,28 грн - вимоги другої черги.

5. Визначити розмір та перелік відхилених судом вимог кредиторів на загальну суму 25 584 грн до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_2 виданий органом 0713 від 10.06.2020, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ), а саме:

5.1. Акціонерного товариства "Сенс Банк" (вул. Велика Васильківська,100, м. Київ, 04150, код ЄДРПОУ 23494714) в розмірі 25 584 грн.

6. Зобов`язати керуючого реструктуризацією Шалашного Леоніда Олександровича провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення даної ухвали.

7. Зобов`язати керуючого реструктуризацією Шалашного Леоніда Олександровича протягом 3 робочих днів після постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду письмово повідомити кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів та організувати їх проведення.

8. Засідання суду, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі призначити 29 вересня 2026 року на 11:00 год.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства ухвали, прийняті господарським судом у справі про банкрутство (неплатоспроможність), набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені ст. ст. 256, 257 ГПК України.

Ухвала підписана 24.08.2026.

Суддя А. С. Вороняк