Ухвала суду № 139205323, 19.08.2026, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10 E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

19 серпня 2026 року Справа № 903/374/26 Господарський суд Волинської області у складі судді Вороняка А. С., за участі секретаря судового засідання Коритан Л. Ю., розглянувши матеріали по справі

за заявою ОСОБА_1

про неплатоспроможність,

за участю представників-учасників справи:

заявник: н/з;

від заявника: н/з;

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП": Остапченко О.В.;

арбітражний керуючий: н/з.

Права та обов`язки учасникам судового процесу роз`яснені відповідно до ст.ст. 42, 46 ГПК України.

Відводу складу суду не заявлено.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

установив:

21.04.2026 на адресу Господарського суду Волинської області через систему "Електронний суд" надійшла заява ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.04.2026 заяву було розподілено судді Вороняку А. С.

Ухвалою суду від 23.04.2026 прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та призначено підготовче засідання на 13.05.2026, явку боржника у підготовче засідання визнано обов`язковою.

Ухвалою суду від 13.05.2026, зокрема відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 . Введено процедуру реструктуризації боргів боржника - ОСОБА_1 . Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника - ОСОБА_1 . Керуючим реструктуризацією боргів боржника - ОСОБА_1 призначено арбітражного керуючого Белінську Наталію Олександрівну.

У відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) 15.05.2026 за № 79425 на офіційному веб-порталі судової влади України було здійснено оприлюднення оголошення (повідомлення) про відкриття Господарським судом Волинської області провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

09.07.2026 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" надійшла заява про визнання грошових вимог до боржника на загальну суму 86823,20 грн, з них 74498,40 грн заборгованості, а також 5324,80 грн судового збору та 7000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 10.07.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" від 09.07.2026 про визнання грошових вимог до боржника прийнято до розгляду. Розгляд заяви в судовому засіданні призначено 15.07.2026 Запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" подати письмову заяву у якій чітко зазначити складові заборгованості за порушення грошового зобов`язання в сумі 74498,40 грн(предмет заяви), відповідно до зазначеної у заяві правової природи даної суми (конкретні суми тіла кредиту, процентів за користування кредитом, процентами річних на підставі 625 ЦК України, комісії). Зобов`язано ОСОБА_1 та арбітражного керуючого Белінську Наталію Олександрівну розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" від 09.07.2026 про визнання грошових вимог до боржника та надати заявнику і суду нормативно-документальні обґрунтування щодо визнання або відхилення кредиторських вимог.

13.07.2026 через систему "Електронний суд" від арбітражного керуючого надійшла заява до якої долучено акт опису майна боржника. Дана заява долучена до матеріалів справи.

13.07.2026 через систему "Електронний суд" від арбітражного керуючого надійшла заява до якої долучено повідомлення кредиторам боржника. Дана заява долучена до матеріалів справи.

13.07.2026 через систему "Електронний суд" від боржника надійшло клопотання до якого долучила виправлені декларації про майновий стан за 2023-2026 роки та розписку про відмову чоловіка надати інформацію. Дане клопотання долучено до матеріалів справи.

13.07.2026 через систему "Електронний суд" від арбітражного керуючого надійшло клопотання у якому просить суд провести судове засідання без її участі. Дане клопотання долучено до матеріалів справи.

15.07.2026 через систему "Електронний суд" від арбітражного керуючого надійшло повідомлення про результати розгляду вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" дане повідомлення долучено до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 15.07.2026 повідомлено учасників справи, що попереднє засідання відбудеться 19.08.2026. Повторно запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" подати письмову заяву у строк по 07.08.2026 у якій чітко зазначити складові заборгованості за порушення грошового зобов`язання в сумі 74498,40 грн(предмет заяви), відповідно до зазначеної у заяві правової природи даної суми (конкретні суми тіла кредиту, процентів за користування кредитом, процентами річних на підставі 625 ЦК України, комісії)

24.07.2026 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" надійшла заява на виконання вимог ухвали суду. Дана заява долучена до матеріалів справи.

13.07.2026 через систему "Електронний суд" від арбітражного керуючого надійшло клопотання у якому просить суд провести судове засідання без її участі. Дане клопотання долучено до матеріалів справи.

У судове засідання 19.08.2026 з`явився представник кредитора ТзОВ "Ел.Ен.Груп", боржник та арбітражний керуючий, інші учаснику справи в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

Так, згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи викладене та положення ст.ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе проводити попереднє засідання та розгляд заяв з грошовими вимогами до боржника за наявними матеріалами справи та за відсутності учасників справи, які не прибули у судове засідання.

Згідно з ч.1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1 КУзПБ:

- грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви;

- кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно зі ст. 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство та розгляду судом відповідних заяв регламентовані, зокрема, нормами статей 45, 46, 47, ч. 1. ст. 122 КУзПБ.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Адміністратор за випуском облігацій, який діє як конкурсний кредитор, подає заяву з вимогами до боржника з урахуванням вимог статті 93-1 цього Кодексу. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Частиною 4 ст. 45 КУзПБ визначено, що для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, то сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.

Як зазначалось вище, офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 було здійснено 15.05.2026 за № 79425 на офіційному веб-порталі судової влади України.

Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК "Ел.Ен.Груп" заяву про грошові вимоги кредитора до боржника сформовано в "Електронному суді" 09.07.2026, тобто після закінчення строку, встановленого для подання вимог кредиторів.

Згідно з приписами абз.3-5 ч. 6 ст. 45 КУзПБ вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

У питанні порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство (неплатоспроможність) та ролі й обов`язків суду на цій стадії судова суд враховує усталені правові висновки Верховного Суду, що полягають у такому:

- заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);

- у попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником. Заявлені до боржника грошові вимоги конкурсних кредиторів можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);

- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);

- покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18, від 01.03.2023 у справі № 902/221/22);

- розглядаючи кредиторські вимоги суд в силу норм статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (постанова від 21.10.2021 у справі № 913/479/18).

- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18).

Верховний Суд, зокрема, у постанові від 22.12.2022 у справі №910/14923/20 наголосив, що для запобігання визнанню необґрунтованих вимог до боржника та порушенню цим прав його кредиторів до доведення обставин, пов`язаних із виникненням заборгованості боржника-банкрута, пред`являються підвищені вимоги.

Сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому:

- перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку;

- при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості;

- під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (частина перша статті 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку.

Згідно з статтею 113 КУзПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 120 КУзПБ, з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника строк виконання всіх грошових зобов`язань боржника вважається таким, що настав.

Частиною 2 ст. 133 КУзПБ визначено, що витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Згідно з ч.4 ст. 133 КУзПБ вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;

2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;

3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

Відповідно до ч. 6 ст. 45 КУзПБ за результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Судом встановлено, що 28.05.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС"(надалі - Товариство або Кредитодавець) та ОСОБА_1 (надалі - Позичальник) укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1557-3834 (надалі - Кредитний договір), підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п.п. 2.1.-2.5. договору кредитодавець відкриває для Позичальника Кредитну лінію на умовах. визначених цим Договором.

Кредитодавець відкрив Кредитну лінію для Позичальника шляхом надання Позичальнику Кредиту на умовах строковості. зворотності. платності для задоволення особистих потреб Позичальника. а Позичальник зобов`язується повернути Кредит не пізніше останнього дня Строку кредитування та сплатити нараховані Кредитодавцем проценти за користування Кредитом та інші платежі. передбачені цим Договором у порядку. передбаченому цим Договором.

Мета отримання Кредиту. тобто мета відкриття Кредитної лінії: для задоволення особистих потреб Позичальника. За цим Договором може застосовуватись забезпечення виконання зобов`язання Позичальника у вигляді укладання договору поруки. Правила укладення договорів поруки та Примірний договір поруки затверджені Кредитодавцем та розміщені на вебсайті Кредитодавця. Надання Позичальником застави або інших видів забезпечення. окрім поруки. не вимагається. За цим Договором надається фінансова послуга з надання коштів та банківських металів у кредит.

Згідно пунктів 3.1., 3.2. договору цей Договір укладається Сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію».

Для укладання цього Договору. у порядку встановленому Правилами. Позичальник надав Кредитодавцю інформацію щодо бажання отримати Кредит. шляхом оформлення заявки на вебсайті Кредитодавця або у Мобільному додатку. заповнивши інформацію щодо особистих даних вручну або передавши такі дані Кредитодавцю через Систему BankID НБУ. Надаючи таку інформацію. Позичальник вказує повні. точні та достовірні особисті дані. заповнення яких передбачено відповідною сторінкою вебсайту Кредитодавця/Мобільним додатком та які необхідні для укладення цього Договору. Позичальник несе відповідальність за дійсність та достовірність таких даних.

Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець відкриває для Позичальника кредитну лінію, шляхом надання Кредиту для задоволення особистих потреб, на наступних умовах ( Розділ 4 Кредитного договору):

Загальний розмір Кредиту (сума Кредиту) за цим Договором становить 13 500,00 грн.

Спосіб перерахування Позичальнику коштів у рахунок Кредиту: Кредит надається Позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього Договору, на банківський рахунок Позичальника шляхом використання вказаних Позичальником реквізитів електронного платіжного засобу.

Ініціювання безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього Договору, здійснюється Кредитодавцем безпосередньо після укладення Сторонами цього Договору та надіслання Позичальнику примірнику (оригіналу) Договору та додатків до нього у вигляді електронного документа. При наданні Кредитодавцем Позичальнику в Кредит додаткових грошових коштів на підставі Додаткової угоди, ініціювання безготівкового переказу грошової суми здійснюється Кредитодавцем безпосередньо після укладення Сторонами відповідної Додаткової угоди та надіслання її примірника (оригіналу) Позичальнику у вигляді електронного документа. Кредит вважається наданим Позичальнику з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку Кредитодавця за належними реквізитами для їх наступного зарахування на електронний платіжний засіб, зазначений Позичальником при оформленні Кредиту.

Базовий період складає 21 (двадцять одна ціла, нуль сотих ) календарних днів.

Перебіг першого Базового періоду починається з дати надання/видачі Кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого Базового періоду. Перебіг кожного наступного Базового періоду починається з наступної дати за датою закінчення попереднього Базового періоду крім наступного випадку: якщо у поточному Базовому періоді Позичальник не має заборгованості зі сплати процентів, комісії та суми Кредиту (тобто Позичальником здійснено дострокове повернення Кредиту) перебіг Базового періоду припиняється в дату повного виконання грошових зобов`язань Позичальника за Договором. Якщо у Позичальника відсутня будь-яка заборгованість за Договором, то в дату отримання Позичальником додаткових грошових коштів у Кредит у порядку, передбаченому п. 4.5. цього Договору, починається перебіг нового Базового періоду, за виключенням випадку якщо у Позичальника наявна заборгованість зі сплати процентів, комісії або суми Кредиту, у такому разі перебіг Базового періоду продовжується відповідно до умов Договору. Перебіг останнього Базового періоду закінчується в останній день строку дії цього Договору.

Сплату процентів за користування Кредитом та комісії за видачу Кредиту (якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту) Позичальник зобов`язаний здійснювати не пізніше дат, які є останніми днями відповідних Базових періодів шляхом здійснення безготівкового переказу суми, що дорівнює Обов`язковому платежу, на банківський рахунок Кредитодавця. У разі несплати процентів за користування Кредитом не пізніше останнього дня будь-якого Базового періоду у розмірі Обов`язкового платежу, до такого Обов`язкового платежу починаючи із наступного календарного дня додаються проценти за користування Кредитом за кожен календарний день користування Кредитом у межах Строку кредитування, які Позичальник зобов`язаний оплатити не пізніше цього календарного дня у складі Обов`язкового платежу. У випадку оплати Обов`язкового платежу у повному обсязі в певному Базовому періоді, в подальшому сплату процентів за користування Кредитом Позичальник зобов`язаний здійснювати не пізніше останнього дня кожного наступного Базового періоду у складі наступних Обов`язкових платежів.

Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дати видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною Стандартною процентною ставкою:

- 1.00% (одна ціла, нуль сотих процентів) за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 (ста вісімдесяти) календарних днів з дати укладення цього Договору. В цей період можливе використання Позичальником права користування Кредитом за Промо-ставкою та/або Зниженою та/або Пільговою процентною ставкою.

- 0.74% (нуль цілих, сімдесят чотири сотих процентів) за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 (ста вісімдесят першого) календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше).

Комісія за видачу кредиту становить 15.00 % (п`ятнадцять цілих, нуль сотих відсотки(-ів)) від суми виданого Кредиту (якщо в цьому пункті Договору значення розміру комісії за видачу Кредиту вказано 0% (нуль відсотків), вказане означає, що комісія за видачу Кредиту є відсутньою). Нарахування комісії за видачу кредиту здійснюється на суму виданого за цим Договором Кредиту у день видачі Кредиту.

Комісія за видачу додаткових грошових коштів у Кредит також належить до Комісії за видачу кредиту і може одноразово нараховуватись при кожному отриманні Позичальником у Кредит додаткових грошових коштів, якщо нарахування Комісії за видачу додаткових грошових коштів передбачено відповідними Додатковими угодами до цього Договору, якими Сторони оформили отримання Позичальником у Кредит додаткових грошових коштів. Якщо у відповідній Додатковій угоді до цього Договору, якою Сторони оформили отримання Позичальником у Кредит додаткових грошових коштів, зазначено, що Комісія за видачу додаткових грошових коштів у Кредит становить 0% (нуль відсотків), вказане означає, що Комісія за видачу додаткових грошових коштів у Кредит на підставі такої Додаткової угоди до цього Договору є відсутньою).

Комісійна винагорода, яка стягується з Позичальника на користь третьої особи, що надає платіжні послуги, під час здійснення платежів за Договором через вебсайт Кредитодавця або через Особистий кабінет становить не більше 0,7% (нуль цілих сім десятих відсотків) від суми платежу, що вноситься Позичальником.

При цьому Кредитодавець забезпечує Позичальнику можливість безкоштовного здійснення переказу коштів (без стягнення комісійної винагороди) способами оплати, визначеними Кредитодавцем. Інформація про такі способи оплати розміщена на вебсайті Кредитодавця за посиланням: https://creditkasa. com.ua/cabinet/payment-by-contract.

Строк кредитування, тобто, строк на який надається Кредит Позичальнику: 365 (триста шістдесят п`ять) календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику (далі - Строк кредитування). Дата повернення (виплати) Кредиту 27.05.2026 року.

Реальна річна процентна ставка на дату укладення цього Договору складає 3858,52 (три тисячі вісімсот п`ятдесят вісім цілих, п`ятдесят дві сотих ) процентів.

Орієнтовна загальна вартість Кредиту на дату укладення цього Договору (за весь строк кредитування) складає: 58 714,71 грн. та включає в себе: суму Кредиту, комісію за видачу Кредиту (якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту). проценти за користування Кредитом та комісійну винагороду, яка стягується з Позичальника на користь третьої особи. що надає платіжні послуги під час здійснення платежів за Договором через вебсайт Кредитодавця або через Особистий кабінет.

Денна процентна ставка на дату укладення цього Договору складає: 0.918% (нуль цілих, дев`ятсот вісімнадцять тисячних процентів).

Загальні витрати за споживчим кредитом на дату укладення цього Договору складають: 45214,71 грн. та включають у себе проценти за користування Кредитом та комісію за видачу Кредиту (якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту), а також комісійну винагороду, яка стягується з Позичальника на користь третьої особи. що надає платіжні послуги під час здійснення платежів за Договором через вебсайт Кредитодавця або через Особистий кабінет.

Згідно п. 5.1. договору позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю отриманий Кредит в останній календарний день Строку кредитування шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок Кредитодавця у порядку. визначеному у Правилах. Кредит вважається повернутим Кредитодавцю з моменту зарахування необхідної суми грошових коштів на банківський рахунок Кредитодавця.

Відповідно до розділу 8 договору позичальник несе відповідальність перед Кредитодавцем за порушення умов цього Договору відповідно до вимог законодавства України та умов Договору і Правил.

У разі прострочення виконання Позичальником грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування Кредитом та/або Комісії за видачу Кредиту (якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту) та/або Комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього Договору передбачають сплату комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів) та/або суми Кредиту у визначені цим Договором терміни, Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 401500 (чотириста однієї тисячі п`ятсот) процентів річних від суми заборгованості в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України. Проценти річних нараховуються за кожен день прострочення на суму заборгованості, що включає прострочені проценти за користування Кредитом та/або суму простроченої Комісії за видачу Кредиту (якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту), та/або Комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього Договору передбачають сплату комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів) та/або суму неповернутого Кредиту, та не нараховуються на раніше нараховані проценти на підставі статті 625 Цивільного кодексу України. При цьому проценти річних нараховуються на суму заборгованості за кожен день прострочення у сумі, що не перевищує 2 (два) відсотки від неповернутої Позичальником суми Кредиту.

Кредитодавець не нараховує проценти річних відповідно до цього пункту Договору на суму заборгованості, яка є меншою ніж 100 (сто) гривень 00 копійок.

Сукупна сума нарахованих процентів річних на підставі цього пункту Договору та інших платежів, що підлягають сплаті Позичальником за порушення виконання зобов`язань на підставі Договору, не може перевищувати половини суми Кредиту, одержаної Позичальником від Кредитодавця за цим Договором, з урахуванням додаткових грошових коштів, одержаних Позичальником від Кредитодавця на підставі укладених додаткових угод до цього Договору, і не може бути збільшена за домовленістю Сторін.

У разі прострочення Позичальником сплати процентів за користування Кредитом або Комісії за видачу Кредиту (якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту) на строк понад один календарний місяць, Кредитодавець має право вимагати від Позичальника повернення Кредиту в повному обсязі та сплати процентів за весь строк фактичного користування Кредитом до настання дати повернення кредиту, що встановлена п.4.14 цього Договору.

У разі прострочення Позичальником сплати процентів за користування Кредитом або Комісії за видачу Кредиту (якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту), Кредитодавець має право розірвати цей Договір за своєї ініціативою, проінформувавши про це Позичальника письмово за 30 (тридцять) календарних днів.

Позичальник звільняється від відповідальності за порушення умов цього Договору, якщо таке порушення стало наслідком обставин непереборної сили, що виникли після укладення цього Договору в результаті подій надзвичайного характеру, які Позичальник не міг ні передбачити, ні запобігти розумними заходами. Наявність обставин непереборної сили засвідчується Торгово- промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами.

Відповідно до п. 12.1 договору цей Договір та Правила разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови Договору та надання Кредиту. Укладаючи цей Договір, Позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з Правилами на вебсайті Кредитодавця або у Мобільному додатку, повністю розуміє всі їх умови, зобов`язується та погоджується неухильно дотримуватись умов цього Договору, а тому добровільно та свідомо укладає Договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним.

До заяви долучено паспорт споживчого кредиту, в якому зазначено: найменування кредитора Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", сума кредиту - 13 500,00 грн.; строк кредитування - 365 днів; базовий період* - 21 день; стандартна % ставка - 1 % в день (застосовується протягом перших 180 днів); пільгова % ставка - 0.74 % в день застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення); комісія за видачу кредиту- 15.00 %.

Відповідно до п. 4.6 Кредитного договору перерахування Позичальнику коштів проводиться шляхом безготівкового переказу грошової суми на банківський рахунок Позичальника, шляхом використання вказаних Позичальником реквізитів електронного платіжного засобу: НОМЕР_1 .

На підтвердження перерахування кредитних коштів до заяви про грошові вимоги долучено довідку про підтвердження успішної оплати ТОВ «ФК «Контрактовий дім», з яким укладено договір №02/06/2020 про надання послуг з приймання та переказу платежів від 10.06.2020 р. та має ліцензію НБУ на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків №21/772 рк від 29.04.2023.

Боржник свої зобов`язання за договором не виконав, відповідно наданого кредитором розрахунку за боржником станом на 04.06.2026 обліковується заборгованість в загальному розмірі 65 056,50 грн., з яких заборгованість за кредитом - 13 500,00 гривень, заборгованість за нарахованими процентами - 42781,50 гривень, заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК - 6750,00 гривень; заборгованість по комісії - 2025,00 гривень.

04.06.2026 року між ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС»(надалі - Первісний кредитор) та ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» (надалі - Новий кредитор) укладено договір факторингу № 04062026 (надалі -Договір).

Відповідно до п.2.1 Договору Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору свої Права вимоги до Боржників, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та передає Первісному кредитору під відступлення Права вимоги, грошові кошти за плату у порядку та строки встановлені Договором.

Згідно з п. 2.2. Договору обсяг (сума) Прав Вимоги за цим Договором визначаються Сторонами в Реєстрі боржників до цього Договору.

Згідно п. 2.3 Договору загальний розмір Заборгованості Боржників, Права вимоги до яких відступаються Первісним кредитором Новому кредитору згідно цього Договору, складається з усіх без виключення прав вимог Первісного кредитора до Боржників, що випливають з умов Кредитних договорів, перелічених в Реєстрі боржників (Додаток № 1 до цього Договору). Права вимоги, які відступаються Первісним кредитором Новому кредитору згідно цього Договору, не обмежуються лише розміром заборгованості кожного Боржника перед Первісним кредитором, що зазначається в Реєстрі боржників. За кожним Кредитним договором, вказаним в Реєстрі боржників, Новий кредитор має право нарахувати кожному Боржнику штрафи, пені та будь-які інші суми до сплати за Кредитним договором, якщо нарахування таких сум передбачено Кредитним договором та/або законодавством, незалежно від того, чи здійснював нарахування таких сум Первісний кредитор і не зважаючи на те, чи зазначені такі суми в Реєстрі боржників. Разом з Реєстром Боржників Первісний кредитор може передати Новому кредитору додаток до Реєстру Боржників - базу даних в електронній або паперовій формі, яка містить вихідну інформацію щодо права нарахування Боржникам штрафів, пені та будь-які інших сум до сплати за Кредитним договором.

Відповідно до 3.1.3. Договору право вимоги переходить від Первісного кредитора до Нового кредитора з моменту підписання ними відповідного Реєстру боржників (Додаток № 1 до цього Договору). Разом з Правами вимоги Новому кредитору переходять всі інші пов`язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Сторони погодили, що підписання Реєстру боржників за цим Договором та фактична передача Прав вимоги за ним здійснюється в день укладення цього Договору.

З дати відступлення Прав Вимоги Первісний кредитор перестає бути стороною за укладеними Кредитними договорами, а Новий кредитор стає виключним та єдиним кредитором.

До заяви долучено витяг з Реєстру боржників до договору факторингу №04062026 від 04.06.2026, відповідно до якого ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС» відступлено право вимоги до боржника ОСОБА_1 згідно договору №1557-3834 від 28.05.2025.

Відповідно до платіжної інструкції №662 від 15.08.2025 ТзОВ "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп"" перерахувало ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 211 947,95 грн згідно договору факторингу №04062026 від 04.06.2026.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтями 6, 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 639 ЦК, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Статтею 3 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України "Про електронну комерцію" електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Інформування потенційних покупців (замовників, споживачів) щодо товарів, робіт, послуг здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про рекламу" та може здійснюватися шляхом надсилання комерційних електронних повідомлень.

Згідно із ч.1, 2 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов`язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред`явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті (частина третя статті 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Частинами 4, 5 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до ч.6 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно із ч.7, абзацом 1 ч.8 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Частиною 9 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що місцем укладення електронного договору є місцезнаходження юридичної особи або місце фактичного проживання фізичної особи, яка є продавцем (виконавцем, постачальником) товарів, робіт, послуг.

Згідно із ч.12, 13 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України "Про електронну комерцію" моментом підписання електронної правової угоди є використання:

- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно із ч. 1, ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У п.1-1 Закону України "Про споживчий кредит" зазначено, що договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

На підставі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

За приписами ст. 610 ЦК України, невиконання зобов`язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) є порушенням зобов`язання.

З наявних матеріалів заяви вбачається виконання ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС» зобов`язань згідно договору №1557-3834 від 28.05.2025 про надання в кредит коштів в розмір 3500,00 грн (зокрема лист - підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ "Фінансова компанія "Контрактовий дім").

Доказів повернення позики та заперечень щодо суми основного боргу матеріали справи не містять.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором у ОСОБА_1 станом на 04.06.2026 наявна заборгованість перед ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 65 056,50 грн., з яких заборгованість за кредитом - 13 500,00 гривень, заборгованість за нарахованими процентами - 42781,50 гривень, заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК - 6750,00 гривень; заборгованість по комісії - 2025,00 гривень.

Водночас, як зазначалось вище ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" відповідно до договору факторингу №04062026 від 04.06.2026, відступило ТзОВ "Фінансова Компанія "Ел.Ен.Груп"" право вимоги, в т. ч. до боржника ОСОБА_1 згідно договору №1557-3834 від 28.05.2025.

Згідно ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (ст. 517 ЦК України).

Згідно положень ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Беручи до уваги наведене, оскільки заборгованість боржника за кредитним договором №1557-3834 від 28.05.2025 підтверджені матеріалами справи, кредитором у відповідних зобов`язаннях є ТОВ "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп"".

Станом на день розгляду заяви ОСОБА_1 зобов`язання за кредитом не виконала, кредит не повернула, процентів за користування кредитом не сплатила.

У зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором щодо погашення кредиту останній має перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" непогашену заборгованість за кредитним договором №1557-3834 від 28.05.2025, яка підставна та підлягає до часткового задоволення на загальну суму 54 783 грн, з них 13 500 грн. тіло кредиту, 41 283 грн заборгованості за відсотками.

Як вбачається із поданих кредитором розрахунків, нарахування відсотків за вищезазначеним договором здійснено в тому числі за період з 13.05.2026 по 27.05.2026 включно.

Ухвалою суду від 13.05.2026 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника - ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 120 КУзПБ будь-які нарахування (штрафів та інших фінансових санкцій, а також відсотків за зобов`язаннями боржника) з дати відкриття провадження, а саме 13.05.2026 року, припиняються.

Отже, вимоги щодо заборгованості за відсотками нараховані кредитором в період з 13.05.2026 по 27.05.2026 в розмірі 1498,50 грн згідно договору №1557-3834 від 28.05.2025 підлягають відхиленню.

Щодо комісії в сумі 2025 грн, нарахованої кредитором, суд зазначає таке.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.

До цих засад віднесено свободу договору (пункт 3), справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6).

Відповідно до статті 18 Закону №1023-ХІІ "Про захист прав споживачів" продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про споживче кредитування" загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Згідно з частинами першою, другою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Свобода договору не є абсолютною (необмеженою): вона існує в рамках норм чинного законодавства, а дії сторін договору мають ґрунтуватися на засадах розумності, добросовісності та справедливості, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору.

Норми чинного законодавства також закріплюють презумпцію правомірності правочину, яка означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована.

Умовами кредитного договору можуть визначатися додаткові (акцесорні) зобов`язання сторін. При цьому правові та організаційні засади споживчого кредитування встановлюють право споживача на справедливі умови кредитного договору.

Закон України №1734-VІІІ "Про споживче кредитування" визначає право кредитодавця отримувати винагороду за супутні з наданням кредиту послуги, зокрема комісію за обслуговування кредиту, у разі якщо такі послуги дійсно були надані банком позичальнику. Водночас, банкам забороняється встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь, або за дії, які споживач здійснює на користь банку. Також на позивача не може бути покладений обов`язок сплачувати платежі, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався.

Загальною підставою визнання правочину недійсним є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог закону щодо його дійсності, які встановлені статтею 203 ЦК України. Нікчемним є правочин, недійсність якого прямо встановлена законом.

Умови договору про надання споживчого кредиту, що передбачають здійснення платежів за дії, які не є послугою, або здійснення платежів, які заборонені законом, є нікчемними.

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц.

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 зазначив, що якщо в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), та не узгоджено їх зі споживачем, то такі умови є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".

Із матеріалів справи слідує, що умовами договорів кредитної лінії, а саме п. 4.11 договору, передбачено нарахування комісії за надання кредиту, яка нараховується за ставкою 15% від суми кредиту і становить 2025 грн.

Судом встановлено, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, тому виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника, а саме сплатою комісії за наданий кредит.

Крім того, у кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, що пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, за які встановлена комісія. Відтак умова кредитного договору про сплату відповідачем на користь кредитодавця комісії за надання кредиту є нікчемною, внаслідок чого сума нарахованої комісії у розмірі 2025 грн за кредитним договором не може бути визнана та підлягає відхиленню.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2024 у справі № 582/202/22.

Щодо заявлених ТзОВ "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" вимог в частині 6750,00 грн за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 18 розділу Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" з 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 в Україні введено воєнний стан строком на 30 дів, який неодноразово продовжувався та продовжує діяти, про що зазначена вище.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України.

Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України (частина 2 статті 4 ЦК України).

Отже, частина друга статті 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів. До того ж такий спосіб вирішення колізії норм ЦК України з нормами інших законів - з констатацією пріоритету норм цього Кодексу над нормами інших законів підтримувався як Конституційним Судом України (Рішення від 13.03.2012 у справі № 5-рп/2012), так і Верховним Судом України (постанови від 30.10.2013 у справі № 6-59цс13, від 16.12.2015 у справі № 6-2023цс15). Вказане узгоджується і з правовою позицією, висловленою у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18.01.2022 у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29.06.2022 у справі №477/874/19 (пункт 69).

Також Верховний Суд вже робив висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.09.2023 у справі № 910/8349/22); на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18.10.2023 у справі № 706/68/23).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

(2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Аналогічна позиція викладена судами апеляційної інстанції у постановах у таких справах: №707/1242/25 від 16.07.2025, № 346/1282/25 від 17.07.2025, № 670/291/25 від 28.07.2025, №363/3841/24 від 30.07.2025, № 211/1367/25 від 28.08.2025, №750/4794/25 від 01.09.2025.

Суд установив, що нарахування відсотків річних, здійснено у період дії воєнного стану.

Тому, боржник звільняється від обов`язку сплатити відсотків річних на підставі пункту 18 розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.

Отже, вимоги ТзОВ "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" в розмірі 6750,00 грн заборгованості за відсотками не підлягають визнанню.

Окрім цього, 21.05.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АБЕКОР» (далі - Кредитор) та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 471999LP (далі - Кредитний договір) підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІКС Кредитора, доступ до якої забезпечується Позичальнику через Сайт. Електронна Ідентифікація Позичальника в ІКС Кредитора здійснюється при вході Позичальника в Особистий кабінет в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Кредитором правильності введення коду, що є електронним підписом Позичальника та направлений Кредитором на номер мобільного телефону Позичальника, вказаний при вході (або під час обслуговування у Кредитора). При цьому, Позичальник самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Сайту/ІКС Кредитора (п. 1.1. договору).

На умовах цього Договору, Кредитор надає Позичальнику кредит у гривні, а Позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити комісію за надання кредиту, проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором (п. 1.1.1. договору).

Згідно пунктів 1.2.-1.11. договору сума кредиту(загальний розмір) складає: 5750 грн. 00 коп.. Тип кредиту - кредит.

Строк кредиту 80 днів з кінцевим терміном повернення до « 08» серпня 2025 року (включно). Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для Позичальника та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору.

Графік платежів розраховується виходячи з припущення, що Позичальник виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі/Графіку платежів.

Кількість платежів - 2 платежі.

Періодичність сплати платежів:

1-й платіж через 30дн. (період, що починається з моменту укладення Договору та закінчується останнім днем (включно), встановленим для сплати першого платежу, далі по тексту - перший період користування кредитом);

2-й платіж через 50 днів (період, що починається з наступного дня, що слідує за останнім днем першого періоду користування кредитом та закінчується останнім днем (включно), встановленим для сплати другого платежу, (далі по тексту - другий період користування кредитом).

Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від умов користування кредитом та становить:

Базова процентна ставка - 0.4900% в день, що застосовується протягом першого періоду користування кредитом;

Основна процентна ставка 0.99% в день, що застосовується протягом другого періоду користування кредитом;

Акційна процентна ставка, що застосовується відповідно до наступних умов:

- 0,01 % що застосовується протягом першого періоду користування кредитом, (крім випадку якщо Позичальник уклав додаткову угоду про продовження строку кредиту, де дана акційна ставка буде застосована до дати такого укладення), якщо Позичальник своєчасно сплатить 1-ий платіж не пізніше строку та не менше суми, що встановлені в початковому Графіку платежів (+3 календарні дні додатково для виконання вказаного зобов`язання) або у вказаний строк укладе додаткову угоду про продовження строку кредиту (пролонгацію).

В даному випадку, Позичальник, як учасник Програми лояльності, отримує від Кредитора індивідуальну знижку на базову процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Позичальник за базовою процентною ставкою протягом першого періоду користування кредитом (його частини), а у випадку пролонгації - до дати пролонгації (включно), буде перераховано за акційною процентною ставкою, відповідно до вищезазначених умов.

У випадку невиконання Позичальником умов для отримання індивідуальної знижки від Кредитора, користування кредитом для Позичальника здійснюється за базовою процентною ставкою протягом першого періоду користування кредитом (без застосування знижки) на 3 звичайних (базових) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів (позичальників), які не мають окремих індивідуальних знижок базової процентної ставки. При цьому, Позичальник розуміє та погоджується, що застосування акційної процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника Програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим Договором. Позичальник погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання Позичальником права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується базова процентна ставка, при цьому застосування базової процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Позичальника, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах базової процентної ставки. Якщо акційна ставка буде дорівнювати розміру базової ставки, умови визначені в цьому підпункті Договору носять технічний характер та не має юридичного змісту для Сторін (в т.ч. Позичальника).

Протягом строку дії Договору розмір процентів за користування кредитними коштами може бути змінений у бік зменшення для Позичальника, якщо Позичальнику доступна знижка на базову проценту ставку та Позичальник виконав умови для отримання доступної знижки. 1.5. Тип процентної ставки - фіксована.

Додаткові послуги Кредитора, які Позичальник придбаває в межах Договору:

- за надання кредиту Позичальник сплачує Кредитору комісію у розмірі 15.00% від чистої суми кредиту, що вказана в Графіку платежів.

Сплата комісії за надання кредиту, здійснюється Позичальником в день отримання кредиту. З метою оплати комісії за надання кредиту, Позичальник доручає Кредитору утримати суму зазначеної комісії з загальної суми кредиту, що підлягає наданню Позичальнику.

Цільове призначення кредиту(мета отримання кредиту): на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Денна процентна ставка на дату укладення Договору складає: 0.23 % в день. Розрахунок денної процентної ставки: (105і.88грн./5750 грн. 00 коп.)/ 80 дн. х 100% = 0.23 % в день.

Загальні витрати за кредитом на дату укладення Договору складають: 1051.88грн.

Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: 618.86% річних.

Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: 6801.88 грн.

Згідно пунктів 2.1.-2.4. договору кошти кредиту надаються Кредитором у безготівковій формі шляхом їх перерахування/утримання:

- у розмірі 5000.00 грн. на поточний рахунок Позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 що емітована банком України (далі - платіжна картка);

- у розмірі 750.00 грн. на користь Кредитора з метою виконання зобов`язань з оплати комісії за надання кредиту, відповідно до п.1.6. Договору.

У випадку, якщо після здійснення (ініціювання здійснення) Кредитором платежу за реквізитами вищевказаної платіжної картки виявиться, що платіж не може бути зарахований на рахунок з будь-яких причин, які не залежать від Кредитора (в тому числі, але не виключно у випадку відсутності авторизації платіжної картки), Сторони укладають додаткову угоду про зміну платіжних реквізитів Позичальника для надання кредиту за цим Договором. При цьому, така додаткова угода може бути укладена лише протягом 24-х годин з моменту прийняття Кредитором рішення про надання кредиту Позичальнику. Якщо Сторони з будь- яких причин у вказаний строк не укладуть вказану додаткову угоду, Позичальник втрачає право отримати кредитні кошти за цим Договором, а у Кредитора не виникає прострочення кредитора.

Сума кредиту (його частина) перераховується Кредитором протягом двох календарних днів з моменту укладення цього Договору.

Дати надання кредиту: « 21» травня 2025 року або « 22» травня 2025 року.

У випадку, якщо Кредитор здійснює перерахунок коштів не у день укладання Договору, а у наступні календарні дні, Графік платежів підлягає коригуванню шляхом зміщення дати повернення кредиту, враховуючи строк кредиту (кількість днів), зазначений в п.1.3 Договору, відлік якого в даному випадку починається з моменту надання коштів. Новий Графік платежів розміщується Кредитором в Особистому кабінеті.

Кредитор надає Позичальнику через Особистий кабінет:

- консультації з питань виконання Договору, направляє різного роду повідомлення та інформацію, в тому числі у вигляді документів ;

- інформацію про зміни в умовах надання кредиту (якщо такі зміни передбачені Договором).

Кредит вважається наданим в день перерахування Кредитором суми кредиту (загального розміру) на користь Позичальника.

Кредит вважається погашеним в день отримання Кредитором коштів в погашення заборгованості за кредитом.

Пунктами 3.1.-3.2. сторони погодили нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту.

Роз`яснення щодо процентів, порядок їх розрахунку:

економічна сутність процентів - плата за користування кредитом;

база для розрахунку процентів - залишок фактичної заборгованості за кредитом станом на початок кожного календарного дня, протягом строку кредиту, крім дня надання кредиту, в який проценти нараховуються в момент надання кредиту за календарний день, в якому надано кредит;

порядок обчислення процентів здійснюється відповідно до наступної формули:

Проценти (за день користування кредитом) = «база для розрахунку процентів, з урахуванням умов п.3.2 Договору» помножити на «процентну ставку вказану в п.1.4 Договору або в п.7.1 Договору, яка діє у відповідний період строку кредиту, з урахуванням умов Договору».

Сума процентів розрахована за кожен день користування кредитом сумується.

Розрахунок процентів здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та фактичної кількості днів у році, тобто метод "факт/факт". До періоду розрахунку процентів включається день надання та день фактичного повернення кредиту. У випадку якщо день надання та день повернення кредиту співпадають, нарахування процентів здійснюється за один день.

Сторони домовились, що повернення кредиту, сплата комісії та процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів, крім випадку визначеного в пп.6.2. Договору.

Якщо відбулося продовження строку користування кредитом на підставі укладеного між Сторонами правочину, повернення кредиту та сплата процентів, що нараховуються в період пролонгації, здійснюється згідно нового Графіка платежів, крім випадку визначеного в пп.6.2. Договору.

Сплата платежів/заборгованості здійснюється на поточний рахунок Кредитора, зазначений в Розділі 11 Договору, в тому числі шляхом ініціювання переказу коштів з будь-якої платіжної картки Позичальника через POS-термінал, доступний Позичальнику в Особистому кабінеті, платіжні термінали банків, фінансових установ, з якими у Кредитора є відповідні домовленості про приймання платежів та переказ на поточний рахунок Кредитора (п. 6.1. договору).

Відповідно до п. 10.1. договору цей Договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного зі Сторони Кредитора електронним підписом, в Особистий кабінет Позичальника для ознайомлення та підписання.

Електронний підпис Кредитора створюється на Договорі шляхом накладення аналогу власноручного підпису уповноваженої особи Кредитора та відтиску печатки Кредитора, що відтворені засобами електронного копіювання, за зразком попередньо узгодженим Сторонами в укладеному Договорі про використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів.

Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом Позичальника, що створений шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора, який формується автоматично на стороні Кредитора для кожного разу використання та направляється Позичальнику на номер мобільного телефону повідомлений останнім Кредитору в ІКС Кредитора/зазначений в цьому Договорі. Введення Позичальником коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього Договору створює підпис Позичальника на Договорі та вважається направленням Кредитору повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору.

На укладений між Сторонами Договір накладається кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника Кредитора із кваліфікованою електронною позначкою часу, далі по тексту Договору - оригінальний примірник Договору. У випадках дозволених законодавством, на укладений між Сторонами Договір може бути накладено електронний підпис уповноваженого працівника Кредитора, що базується на сертифікаті відкритого ключа, виданого кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг без відомостей про те, що особистий ключ зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

До заяви долучено паспорт споживчого кредиту, в якому зазначено: найменування кредитора Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АБЕКОР», сума кредиту 5750,00 грн, тип кредиту - кредит, строк кредиту 80 днів, базова процентна ставка - 0.4900% в день, що застосовується протягом першого періоду користування кредитом; Основна процентна ставка 0.99% в день, що застосовується протягом другого періоду користування кредитом.

На підтвердження перерахування кредитних коштів Кредитор до заяви про грошові вимоги додає Підтвердження від ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КОТРАКТОВИЙ ДІМ» щодо здійснення переказу грошових коштів на підставі Договору ТОВ «АБЕКОР» №28122023/02А від 28.12.2023р.

Боржник свої зобов`язання за договором не виконав, відповідно наданого кредитором розрахунку за боржником обліковується заборгованість в загальному розмірі 9441,90 грн, з яких 5750,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 3691,90 грн. - заборгованість по процентам.

30.01.2026 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АБЕКОР» (надалі -Клієнт) та ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» (надалі - Фактор ) укладено ДОГОВІР ФАКТОРИНГУ № 30012026/1 (далі - Договір факторингу), відповідно до якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АБЕКОР» відступило своє право вимоги за Кредитним договором.

Відповідно до п.1.1. Договору факторингу Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується прийняти такі Права вимоги та сплатити Клієнту Ціну придбання за відповідний Реєстр за плату, у передбачений цим Договором спосіб.

За умовами п.2.1.3. Договору факторингу перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги відбувається в день підписання Сторонами відповідного Реєстру прав вимог, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників та набуває всіх прав щодо Боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Реєстр прав вимог в паперовому вигляді є невід`ємною частиною цього Договору та підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав вимоги.

До заяви долучено витяг з Реєстру боржників до договору факторингу №1 від 30.01.2026 до договору факторингу №30012026/1 від 30.01.2026, згідно якого ТОВ "ФК "Ен.Ен.Груп" набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 , що виникло за кредитним договором №471999LP від 21.05.2025 на суму 9441,90 грн, з яких 5750,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 3691,90 грн. - заборгованість по процентам.

Беручи до уваги наведене, оскільки заборгованість боржника за кредитним договором №471999LP від 21.05.2025 підтверджені матеріалами справи, кредитором у відповідних зобов`язаннях є ТОВ "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп"".

В результаті порушення ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань, в останньої перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" виникла заборгованість у загальному розмірі 9441,90 грн, з яких 5750,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 3691,90 грн. - заборгованість по процентам.

Станом на день розгляду заяви ОСОБА_1 зобов`язання за кредитом не виконала, кредит не повернула, процентів за користування кредитом не сплатила.

У зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором щодо погашення кредиту останній має перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" непогашену заборгованість за кредитним договором №471999LP від 21.05.2025, яка підставна та підлягає до задоволення на загальну суму 9441,90 грн, з яких 5750,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 3691,90 грн. - заборгованість по процентам.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп"" та визнання грошових вимог в сумі 72 567,04 грн, які є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів та включити вимоги до реєстру вимог кредиторів у наступній черговості:

- 8342,14 грн - встановити що витрати пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, правова допомога) відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів;

- 64 224,90 грн - вимоги другої черги.

Решту грошових вимог, а саме 10 273,50 грн (1498,50 грн відсотікв+2025 грн комісії+ 6750 відсотків річних нараховані відповідно до ст. 625 ЦК України), суд відхиляє через необґрунтованість та безпідставність.

Також суд зазначає, що витрати на оплату судового збору кредитором в розмірі 5324,80 грн підлягають включенню до витрат, пов`язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність, які відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Щодо вимог заявника у частині витрат на правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн, суд зазначає таке.

Як зверталось увагу вище положеннями ч. 1 ст. 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 ГПК України).

Судом враховуються висновки Верховного Суду, що витрати на правничу допомогу за своєю природою не є кредиторськими вимогами, а вважаються витратами, пов`язаними з провадженням у справі про неплатоспроможність, що мають загальний порядок розподілу та відшкодування, передбачений нормами ГПК України та відшкодовуються у межах процедур відновлення платоспроможності фізичної особи у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів (постанови Верховного Суду від 23.09.2021 у справі №904/1907/15, від 20.10.2022 у справі № 926/2987-б/20).

Відповідно до ст.26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").

За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Водночас, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Так, у підтвердження витрат на професійну правничу допомогу заявником надано копію укладеного між ТзОВ "Фінансова Компанія "Ел.Ен.Груп" (клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Квадра право" (далі - договір), відповідно до п.1.1 якого адвокатське об`єднання надає правову (правничу, юридичну) допомогу Клієнту з приводу надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правовою характеру, захисту прав, свобод і законних інтересів Клієнта у справах про банкрутство (визначених положеннями КУзПБ) згідно Реєстру боржників. Клієнт зобов`язується оплатити надану правову (правничу, юридичну) допомогу та компенсувати всі фактичні витрати на її надання та витрат необхідні для виконання договору.

Відповідно до п. 2.1. договору вартість послуг щодо надання правової (юридичної ) допомоги за цим Договором (послуги) визначається за домовленістю сторін іа складається з наступного розрахунку.

- підготовка, подання до відповідного господарського суду заяви з грошовими вимогами до боржника та супроводження справи до затвердження плану реструктуризації - 7000,00 грн;

- ведення справи в апеляційній інстанції - 8000,00 грн;

- ведення справи в касаційній інстанції - 9000,00 грн.

Загальна сума за договором складається з сум вказаних у актах виконаних робі, що є додатками де цього Договору та є невід`ємною його частиною.

Сплата за договором відбувається протягом 10 (десяти ) днів після підписання Акту виконаних робіт та або направлення Клієнту рахунку на оплату послуг.

За умовами п. 4.1. цей договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2027 року.

Сторонами складено та підписано акт від 08.07.2026 про надання правничої (правової) допомоги до договору №15042026 від 115.04.2026, відповідно до якого сторони підтверджують, що загальна вартість наданих послуг в справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 становить 7000 грн. До матеріалів заяви також долучено детальний опис робіт (наданих послуг) станом на 08.07.2026.

Водночас згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).

Крім того, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У постанові від 12.01.2023 у справі №908/2702/21 Верховний Суд, здійснивши правовий аналіз норм статей 126, 129 ГПК України, дійшов висновку, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справи; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною п`ятою статті 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи. Така позиція випливає з правових висновків, які послідовно викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі №922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19, від 18.03.2021 №910/15621/19, від 07.09.2022 у справі №912/1616/21.

Отже, Верховний Суд у постанові від 12.01.2023 у справі №908/2702/21 дійшов висновку, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд може з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у частинах п`ятій-сьомій статті 129 ГПК України. При цьому таке застосовування не є тотожним застосовуванню судом критеріїв, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України, де обов`язковою умовою є наявність клопотання іншої сторони.

Однак, застосовуючи критерій співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених як у частині четвертій статті 126 ГПК України, так і у частинах п`ятій-сьомій статті 129 ГПК України.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, додаткова ухвала Верховного Суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20).

Таким чином, розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Крім того, згідно з висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 правовою позицією, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Верховний Суд у постанові від 30.08.2023 у справі №911/3586/21 зазначив, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Суд з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи, враховуючи, зокрема ціну позову, час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Разом з тим, відповідно до правових висновків Верховного суду витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено (постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 910/906/18, від 13.02.2025 у справі №918/822/23).

Так, здійснюючи оцінку витрат кредитора на професійну правничу допомогу, судом зважається, що згідно з договором про надання правової допомоги №15042026 від 15.04.2026, актом від 08.07.2026 про надання правничої (правової) допомоги, детальним описом робіт (наданих послуг) станом на 08.07.2026, Адвокатським об`єднанням "Квадра право" була надана ТОВ "Фінансова Компанія "Ел.Ен.Груп"" правнича допомога щодо подання заяви з грошовими вимогами до боржника у цій справі на суму 7000,00 грн.

Оцінивши та проаналізувавши, зокрема, додані до заяви про грошові вимоги матеріали, надані кредитором на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу вищенаведені докази, суд враховує, що вказане правове питання не характеризується наявністю виключної правової проблеми або значним суспільним інтересом, не передбачає великої кількості законів та підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню судової практики для підготовки заяви про грошові вимоги кредитора; подані матеріали не містять великої кількості документів, на дослідження яких би адвокат витратив значний час.

Отже, з огляду на вищенаведене у сукупності, надавши оцінку доданим до заяви доказам, враховуючи такі критерії як обґрунтованість, реальність, необхідність та розумність розміру витрат на професійну правову допомогу для підготовки заяви з грошовими вимогами у цій справі, з урахуванням обсягу наданих послуг, обсягу матеріалів доданих до заяви, кількості підготовлених представником кредитора документів, складності заяви з грошовими вимогами, керуючись принципами співмірності, розумної необхідності, справедливості, пропорційності понесених витрат, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для обмеження розміру заявлених до стягнення витрат на професійну правову допомогу до 3500,00 грн.

У решті вимог кредитора щодо витрат на професійну правову суд відмовляє через необґрунтованість та таких, що не відповідають зазначеним вище принципам та критеріям.

Суд також звертає увагу на те, що правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а також з огляду на мету та цілі КУзПБ щодо зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, визнання заявлених витрат на оплату правничої допомоги призведе до додаткового фінансового навантаження боржника.

Окрім того, витрати на професійну правову допомогу в зв`язку із частковим визнанням грошових вимог ТОВ "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" до боржника підлягають відшкодуванню пропорційно розміру визнаних грошових вимог, а саме в розмірі 3017,34 грн., в іншій частині на суму 3982,66 грн залишити за кредитором.

Частиною 4 ст. 122 КУзПБ передбачено, що в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються: 1) обов`язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали; 2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто схвалений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.

Оскільки судом розглянуто всі вимоги кредиторів, які надійшли до боржника, суд дійшов висновку про можливість постановлення ухвали за результатами попереднього засідання в порядку ст. 122 КУзПБ.

Відповідно до ст. 113 КУзПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Частиною 6 ст. 119 КУзПБ визначено, що з метою виявлення всіх кредиторів здійснюється офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 122 КУзПБ, подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб. Попереднє засідання суду проводиться не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

У відповідності до ч.2 ст. 47 КУзПБ, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.

У разі необхідності господарський суд може оголосити перерву в попередньому засіданні.

За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються:

розмір, черговість задоволення кожної визнаної вимоги та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, у тому числі вимог кредиторів, які є заінтересованими стосовно боржника;

розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів;

дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів;

дата підсумкового засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство, чи ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 44 цього Кодексу.

Розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.

Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов`язань у шосту чергу.

Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі.

Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів.

Конкурсні кредитори, заінтересовані стосовно боржника, не мають права вирішального голосу на зборах (комітеті) кредиторів.

Ухвала господарського суду, постановлена за результатами попереднього засідання, може бути оскаржена стороною у справі про банкрутство лише в частині конкретних вимог кредиторів.

Дослідивши матеріали справи, врахувавши, що всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, встановленого ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, судом розглянуті і такий строк закінчився, суд дійшов висновку про постановлення відповідної ухвали за результатами попереднього засідання суду.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства, протягом трьох робочих днів після постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду арбітражний керуючий згідно з цією ухвалою письмово повідомляє кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 2, 45, 47, 113, 122, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 12, 234, 235 ГПК України, господарський суд,-

постановив:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" про визнання грошових вимог до боржника задовольнити частково.

2. Визнати у встановленому порядку доведені грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" (місто Київ, вулиця Ірининська, будинок 5/24, офіс 89, код ЄДРПОУ 41240530) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт громадянина України № НОМЕР_3 виданий органом 0711 від 24.06.2019, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на загальну суму 72 567,04 грн, які є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів та включити вимоги до реєстру вимог кредиторів у наступній черговості:

- 8342,14 грн - встановити що витрати пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, правова допомога) відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів;

- 64 224,90 грн - вимоги другої черги.

3. Вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" до ОСОБА_1 на суму 14 256,16 грн - відхилити.

4. Визначити розмір та перелік визнаних судом вимог кредиторів на загальну суму 72 567,04 грн, що підлягають внесенню арбітражним керуючим до реєстру вимог кредиторів ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт громадянина України № НОМЕР_3 виданий органом 0711 від 24.06.2019, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ), а саме:

4.1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" в розмірі 72 567,04 грн, з яких: 8342,14 грн - встановити що витрати пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, правова допомога) відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів; 64 224,90 грн - вимоги другої черги.

5. Визначити розмір та перелік відхилених судом вимог кредиторів на загальну суму 14 256,16 грн до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт громадянина України № НОМЕР_3 виданий органом 0711 від 24.06.2019, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ), а саме:

5.1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" (місто Київ, вулиця Ірининська, будинок 5/24, офіс 89, код ЄДРПОУ 41240530) в розмірі 14 256,16 грн.

6. Зобов`язати керуючого реструктуризацією Белінську Наталію Олександрівну провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення даної ухвали.

7. Зобов`язати керуючого реструктуризацією Белінську Наталію Олександрівну протягом 3 робочих днів після постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду письмово повідомити кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів та організувати їх проведення.

8. Засідання суду, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі призначити 22 вересня 2026 року на 14:30 год.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства ухвали, прийняті господарським судом у справі про банкрутство (неплатоспроможність), набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені ст. ст. 256, 257 ГПК України.

Ухвала підписана 24.08.2026.

Суддя А. С. Вороняк