Ухвала суду № 139203949, 14.08.2026, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Справа № 552/4099/26

Провадження № 1-кс/552/1628/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.08.26

14 серпня 2026 року слідчий суддя Київського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП № 1 Полтавського РУП ГУ НП в Полтавській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Полтавської окружної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1202624310000117 від 24.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307, ч.1 ст.263 КК України, про арешт майна,

ВСТАНОВИВ:

до Київського районного суду м. Полтави надійшло клопотання слідчого СВ ВП № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Полтавської окружної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1202624310000117 від 24.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307, ч.1 ст. 263 КК України.

У клопотання слідча просить накласти арешт на усі наявні грошові кошти на рахунках ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в АТ «Ощад Банк» (ідентифікаційний код: 00032129), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-Г, АТ «Універсал Банк» (ідентифікаційний код: 21133352), юридична адреса: вул. Автозаводська, 54/19, м. Київ, 04114, та АТ «ПУМБ» (ідентифікаційний код 14282829), який розташований за адресою: м. Київ, вулиця Андріївська, 4.

Своє клопотання обґрунтовує тим, що у період часу до 10.08.2026, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел на незаконне придбання та зберігання з метою збуту в особливо великих розмірах особливо небезпечних психотропних речовин з корисливих мотивів отримання грошових коштів.

На реалізацію свого злочинного наміру спрямованого на незаконне придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин, ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, передбачаючи наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, достовірно знаючи, що вказані речовини є особливо небезпечними психотропними речовинами, обіг яких заборонено, в невстановлений для досудового розслідування час, а саме до 06 год 00 хв 11.08.2026, незаконно придбав у невстановлених слідством осіб, та отримав у поштоматі ТОВ «Нова пошта», попередньо виготовлену невстановленими особами особливо небезпечну психотропну речовину PVP масою 238,2 г, тобто в особливо великих розмірах.

Надалі, продовжуючи свою злочинну діяльність, з метою збуту наявної у нього особливо небезпечної психотропної речовини PVP масою 238,2 г, тобто в особливо великих розмірах, незаконно перевіз на автомобілі марки ЗАЗ 110207, VIN НОМЕР_2 , ДНЗ НОМЕР_3 , за місцем свого мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , де в подальшому незаконно зберігав особливо небезпечну психотропну речовину PVP масою 238,2 г, тобто в особливо великих розмірах, на території домогосподарства у приміщенні нежитлової будівлі разом із засобами, пристроями та предметами, заздалегідь заготовленими для фасування на певні дози для подальшого незаконного збуту.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що не пізніше 11.08.2026 у ОСОБА_5 виник злочинний умисел на вчинення тяжкого кримінального правопорушення, пов`язаного з незаконним обігом вибухових речовин з особистих причин.

На виконання свого злочинного плану, ОСОБА_5 , у період до 06 години 11.08.2026, у невстановленому слідством місці, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільні наслідки і бажаючи їх настання, умисно, протиправно, без передбаченого законом дозволу придбав вибухову речовину тротилову шашку вагою 200 г, яку без передбаченого законом дозволу переніс до нежитлового приміщення за місцем постійного проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , де без передбаченого законом дозволу почав зберігати, у порушення вимог ст. 178 Цивільного кодексу України, пункту 1 Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, та абзацу 4 пункту а) Спеціального порядку набуття права власності громадянами на окремі види майна, затверджених Постановою ВРУ № 2471-XII від 17.06.1992 року «Про право власності на окремі види майна»; пунктів 2.1; 1 та 2 ч. 13, п. 1, 2, 3 ч. 14, п. 1, ч. 15 розділу 3 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої Наказом МВС України № 622 від 21.08.1998, пункту 8.10. Інструкції, підпункту 4 п. 12 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва та ремонту вогнепальної зброї невійськового призначення і боєприпасів до неї, холодної зброї, пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів на секунду, торгівлі вогнепальною зброєю невійськового призначення та боєприпасами до неї, холодною зброєю, пневматичною зброєю калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів на секунду; виробництва спеціальних засобів, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, індивідуального захисту, активної оборони та їх продажу, затверджених Постановою КМУ № 1000 від 02.12.2015; пункту 1 та пункту 2 Положення про дозвільну систему, затвердженого Постанови КМУ № 576 від 12.10.1992 року «Про затвердження Положення про дозвільну систему.

В ході досудового розслідування було встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , має розрахункові рахунки у АТ «Ощад Банк», АТ «Універсал Банк», АТ «ПУМБ», які використовував для отримання грошових коштів за збут наркотичних засобів.

Враховуючи вищевикладене, у досудового слідства є підстави вважати, що вказані грошові кошти є доказом кримінального правопорушення.

З метою запобігання можливості приховування, перетворення, відчуження об`єкту розслідуваних кримінально протиправних дій та з метою збереження речового доказу і забезпечення можливості відшкодування завданої злочином шкоди, слідчий просить накласти арешт на усі наявні грошові кошти на всіх рахунках ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в АТ «Ощад Банк» (ідентифікаційний код: 00032129), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-Г, АТ «Універсал Банк» (ідентифікаційний код: 21133352), юридична адреса: вул. Автозаводська, 54/19, м. Київ, 04114, та АТ «ПУМБ» (ідентифікаційний код 14282829), що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Андріївська, 4.

В судове засідання слідча ОСОБА_3 не з`явилась, попередньо подала заяву про розгляд справи без її участі, клопотання просила задовольнити (а.с. 30).

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України, неприбуття у судове засідання слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження не перешкоджає розгляду клопотання.

Власник майна ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, попередньо подав заяву про розгляд справи без його участі (а.с. 31).

Відповідно до частини 4 статті 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Перевіривши надані матеріали клопотання, дослідивши докази та матеріали, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Згідно з пунктом 7 частини 2 статті 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до частини 5 статті 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до частини 1 статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно з вимогами пункту 1 частини 2 статті 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом частини 3 статті 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до частини 2 статті 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Частиною 10 статті 170 КПК України зазначено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно з частиною 11 статті 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно з частиною 1 статті 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Матеріалами, доданими до клопотання, а саме: витягом з ЄРДР від 24.03.2026 (а.с.4 5), протоколом обшуку від 11.08.2026 (а.с. 6 13, а.с. 14 19), повідомленням про підозру ОСОБА_6 від 11.08.2026 (а.с. 20 24), протоколом допиту підозрюваного від 11.08.2026 (а.с. 25 26) та рапортом (а.с. 27) доведено наявність достатніх підстав вважати, що дійсно мала місце подія, відомості про яку внесено до ЄРДР за №1202624310000117 від 24.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307, ч.1 ст. 263 КК України.

Отже, вказане майно має значення для забезпечення кримінального провадження, оскільки існують розумні підозри вважати, що воно є доказом у кримінальному правопорушенні. Крім того, наявні достатні підстави вважати, що майно відповідає критеріям, передбаченим статтею 98 КПК України, і підлягає арешту. Незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, може в подальшому перешкодити його належному проведенню. На виконання вимог частини 1 статті 173 КПК України, слідчий у своєму клопотанні обґрунтував необхідність арешту зазначеного майна, а також довів наявність ризиків, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 170 КПК України.

Як вбачається із клопотання слідчого, накладення арешту на вилучене майно він обґрунтовує як необхідну процесуальну міру для забезпечення всебічного, повного та неупередженого розслідування вказаного кримінального провадження. Зазначене обумовлено потребою збереження речових доказів та можливістю їх використання під час проведення подальших слідчих (розшукових) дій.

На даному етапі досудового розслідування наявні потреби кримінального провадження виправдовують втручання у права та інтереси власника майна з метою належного його забезпечення. При цьому слідчий суддя на цій стадії не має повноважень вирішувати питання, які підлягають розгляду судом під час розгляду справи по суті, зокрема не має права оцінювати докази з точки зору їх достатності чи допустимості для встановлення вини або невинуватості фізичної чи юридичної особи. Завдання слідчого судді полягає у здійсненні розумної оцінки сукупності наданих матеріалів на предмет наявності вірогідних даних про причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, що є достатньою підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є арешт майна.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що клопотання про накладення арешту на майно підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 7, 98, 131, 132, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ ВП № 1 Полтавського РУП ГУ НП в Полтавській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Полтавської окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна, - задовольнити.

Накласти арешт на усі наявні грошові кошти на всіх рахунках ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в АТ «Ощад Банк» (ідентифікаційний код: 00032129), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-Г, АТ «Універсал Банк» (ідентифікаційний код: 21133352), юридична адреса: м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, та АТ «ПУМБ» (ідентифікаційний код 14282829), який розташований за адресою: м. Київ, вул.Андріївська, 4, із забороною на користування та розпорядження цим майном, у тому числі, шляхом заборони видачі (зняття) коштів або передачі (перерахування) коштів на інші рахунки та у зв`язку з закриттям рахунку.

Зобов`язати АТ «Ощад Банк», АТ «Універсал Банк» та АТ «ПУМБ» (ідентифікаційний код 14282829), який розташований за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, 4, повідомити СВ ВП №1 ПРУП ГУНП в Полтавській області про виконання ухвали із зазначенням точних сум, на які накладено арешт.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Роз`яснити, що відповідно до статті 174 КПК України, за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника чи володільця майна, якщо вони доведуть, що потреба у застосуванні такого заходу відпала, арешт майна може бути скасовано повністю або частково.

Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів до Полтавського апеляційного суду з моменту її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1