Рішення № 139201314, 21.08.2026, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/3749/26

провадження № 2/208/4065/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді - Гречаної В.Г.,

за участі секретаря судового засідання - Якимчук В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кам`янське за правилами загального позовного провадження цивільну справу № 208/3749/26 за позовом ОСОБА_1 до Покровської міської ради Донецької області, Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про виділ (поділ) у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , за допомогою підсистеми (модуля) ЄСІТС "Електронний суд" , звернулась до Заводського районного суду міста Кам`янського з позовом до Покровської міської ради Донецької області, Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про виділ (поділ) у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що є власником 1/2 частки житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначена 1/2 частина житлового будинку, разом із належними позивачу господарськими спорудами, розташована на земельній ділянці з кадастровим номером: 1413200000:05:062:0569, яка належить позивачу на підставі договору дарування земельної ділянки.

1/2 частина зазначеного житлового будинку є самостійний об?єктом нерухомого майна, обладнаним окремим входом, власними комунікаціями, лічильниками, власною системою індивідуального опалення тощо та є окремим домогосподарством, що підтверджується технічним паспортом.

На підтвердження можливості поділу позивачем долучено висновок щодо технічної можливості поділу від 17 березня 2026 року, виконаний експертом ОСОБА_2 .

Внаслідок бойових дій, зазначений житловий будинок був пошкоджений, однак позивач позбавлена можливості подати заяву про виплату компенсації за пошкоджене майно через те, що відомості про право власності співвласників іншої частки будинку за адресою АДРЕСА_1 відсутні в реєстрі речових прав на нерухоме майно

Враховуючи викладене, з урахуванням уточненої позовної заяви позивач просить суд:

Поділити житловий будинок загальною площею 133,7 кв.м., (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 2959115714160) та господарські споруди, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме (опис майна): Житловий будинок літ. А-1, загальною площею 133,7 м.кв. та житловою площею 74,6 м.кв., а саме кімнати: 1-1 передпокій 5,8 м.кв., 1-2 житлова 8,8 м.кв., 1-3 житлова 15,6 м.кв., 1-4 житлова 12,7 м.кв., 1-5 ванна 3,1 м.кв., 1-6 кухня 7,3 мкв., 1-7 комора 0,5 м.кв., 1-8 передпокій 1,2 м.кв., 1-1 веранда 10,2 м.кв., 1-II комора 1,3 м.кв., 2-1 передпокій 5,9 м.кв., 2-2 комора 0,4 м.кв., 2-3 кухня 6,9 м.кв., 2-4 ванна 3,2 м.кв., 2-5 житлова 12,6 м.кв., 2-6 житлова 16,1 м.кв., 2-7 житлова 8,8 м.кв., 2-8 передпокій 1,4 м.кв., 2-І тамбур 11,9 м.кв.; веранда літ. а-1, тамбур літ. а2-1, ганок літ. а3-1, льох літ. Пг-1, льох літ. 2-1, сарай літ. Б-1, літня кухня літ. В-1, гараж літ. Г-1, гараж літ. Д-1, вбиральня літ. Е-1, сарай літ. Ж-1, N 1 огорожа, N 2 огорожа, N 3 ворота, N 4 ворота, N 5 огорожа, І замощення, шляхом виділення:

ОСОБА_1 у натурі 1/2 частки зазначеного нерухомого майна, а саме виділити: Житловий будинок літ. А-1, загальною площею 67,2 м.кв. та житловою площею 37,5 м.кв., а саме кімнати: 2-1 передпокій 5,9 м.кв., 2-2 комора 0,4 м.кв., 2-3 кухня 6,9 м.кв., 2-4 ванна 3,2 м.кв., 2-5 житлова 12,6 м.кв., 2-6 житлова 16,1 м.кв., 2-7 житлова 8,8 м.кв., 2-8 передпокій 1,4 м.кв., 2-1 тамбур 11,9 м.кв.; тамбур літ. а2-1, ганок літ. а3-1, льох літ. Пг2-1, сарай літ. Б-1, літня кухня літ. В-1, гараж літ. Г-1, вбиральня літ. Е-1, сарай літ. Ж-1, N 2 огорожа, N 4 ворота, N 5 огорожа, І - замощення.; іншому співвласнику виділити у натурі іншу 1/2 частки зазначеного нерухомого майна, а саме: Житловий будинок літ. А-1, загальною площею 66,5 м.кв. та житловою площею 37,1 м.кв., а саме кімнати: 1-1 передпокій 5,8 м.кв., 1-2 житлова 8,8 м.кв., 1-3 житлова 15,6 м.кв., 1-4 житлова 12,7 м.кв., 1-5 ванна 3,1 м.кв., 1-6 кухня 7,3 м.кв., 1-7 комора 0,5 м.кв., 1-8 передпокій 1,2 м.кв., 1-1 веранда 10,2 м.кв., 1- комора 1,3 м.кв.; веранда літ. а-1, льох літ. Пг-1, сарай літ. Б-1, літня кухня літ. В-1, гараж літ. Д-1, вбиральня літ. Е-1, N l горожа, N ворота.

- Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 та іншого співвласника на Житловий будинок літ. А-1, загальною площею 133,7 м.кв. та житловою площею 74,6 м.кв., а саме кімнати: 1-1 передпокій 5,8 м.кв., 1-2 житлова 8,8 м.кв., 1-3 житлова 15,6 м.кв., 1-4 житлова 12,7 м.кв., 1-5 ванна 3,1 м.кв., 1-6 кухня 7,3 м.кв., 1-7 комора 0,5 м.кв., 1-8 передпокій 1,2 м.кв., 1-1 веранда 10,2 м.кв., 1-II комора 1,3 м.кв., 2-1 передпокій 5,9 м.кв., 2-2 комора 0,4 м.кв., 2-3 кухня 6,9 м.кв., 2-4 ванна 3,2 м.кв., 2-5 житлова 12,6 м.кв., 2-6 житлова 16,1 м.кв., 2-7 житлова 8,8 м.кв., 2-8 передпокій 1,4 м.кв., 2-I тамбур 11,9 м.кв.; веранда літ. а-1, тамбур літ. 22-1, ганок літ. а3-1, льох літ. Пг-1, льох літ. Пг2-1, сарай літ. Б-1, літня кухня літ. В-1, гараж літ. Г-1, гараж літ. Д-1, вбиральня літ. E-1, сарай літ. Ж-1, № l огорожа, № 2 огорожа, № 3 ворота, № 4 ворота, № 5 огорожа, І замощення, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

- Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок літ. А-1, загальною площею 67,2 м.кв. та житловою площею 37,5 м.кВ., а саме кімнати: 2-1 передпокій 5,9 м.кв., 2-2 комора 0,4 м.кв., 2-3 кухня 6,9 м.кв., 2-4 ванна 3,2 м.кв., 2-5 житлова 12,6 м.кв., 2-6 житлова 16,1 м.кв., 2-7 житлова 8,8 м.кв., 2-8 передпокій 1,4 м.кв., 2-1 тамбур 11,9 м.кв.; тамбур літ. а2-1. ганок літ. 23-1, льох літ. По2-1, сарай літ. Б-1, літня кухня літ. В-1, гараж літ. Г-1, вбиральня літ. E-1, сарай літ. Ж-1, N?2 огорожа, N?4 ворота, N?5 огорожа, L-замощення, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

- Встановити, що рішення суду після набрання законної сили є підставою для проведення державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на зазначене вище нерухоме майно.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.03.2026 року у вказаній цивільній справі визначено головуючого суддю Гречану В.Г.

Ухвалою суду від 04.05.2026 року відкрито провадження у справі № 208/3749/26 за правилами загального позового провадження та призначено справу до підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 04.05.2026 року клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів задоволено. Витребувано від Першої державної нотаріальної контори Дніпропетровської області інформацію у формі інформаційної довідки зі спадкового реєстру України щодо наявності відкритої спадкової справи після ОСОБА_3 із зазначенням номеру спадкової справи, нотаріуса, який її веде, факту подання заяви про прийняття спадщини, інформацію про спадкоємців та осіб, які прийняли спадщину та яким видані свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_4 .

На виконання ухвали про витребування доказів 28.06.2026 року від Першої державної нотаріальної контори Дніпропетровської області надійшла інформаційна довідка зі Спадкового реєстру № 85285178 від 18.05.2026 року, відповідно до якої спадкова справа після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 не заведена.

14.05.2026 року від Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника відповідача, та ухвалити рішення на розсуд суду.

Ухвалою суду від 04.06.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

13.07.2026 року від позивача за допомогою підсистеми (модуля) ЄСІТС Електронний суд надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Представники відповідачів в судове засідання не з`явились про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, повістки отримали в електронному суді 14.07.2026 року, що підтверджується довідками. Правом на подання відзиву на позовну заяву не скористались.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 174, ч. 8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Розглянувши подані позивачем документи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 подарувала, а ОСОБА_1 прийняла у дар жилого будинку з відповідною частиною споруд та побудов, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що розташований на земельній ділянці ОСОБА_5 , Державний акт про право власності на землю ДН від 25.12.1996 року за № 00488. До конкретного користування обдарованої переходить: 2-1 прихожа, 2-2 кладова, 2-3 кухня, 2-4 ванна, 2-5, 2-6, 2-7 жилі кімнати, 2-8 прихожа, 2-І тамбур, пг2 льох,1/2 Б1 сарай, 1/2 В1 літня кухня, Г1 гараж, 1/2 Е уборна, Ж1 сарай, № 2, АДРЕСА_2 , 5 огорожа, І замощення, жилою площею 27,5 кв.м, що складає ідеальну долю, що підтверджується договором дарування від 17.06.2000 року, посвідченого приватним нотаріусом Красноармійського міського нотаріального округу Богатовою І.О.

ОСОБА_5 подарувала, а ОСОБА_1 прийняла у дар земельну ділянку площею 0,0643 гектарів, для обслуговування жилого будинку та господарських будівель, розміщену на території АДРЕСА_3 у межах від А до Б земля Кисельова В.Д., від Б до В земля ОСОБА_6 , від В. до Г землі ОСОБА_4 , від Г. до А АДРЕСА_1 , що підтверджується договором дарування від 17.06.2000 року, посвідченого приватним нотаріусом Красноармійського міського нотаріального округу Богатовою І.О.

Право власності ОСОБА_1 на частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 підтверджується копією реєстраційного посвідчення від 12.06.2002 року та витягом з Державного реєстру речових прав № 384036545 від 24.06.2024 року

Право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку кадастровий № 1413200000:05:062:0569 площею 0,0643 га, за адресою: АДРЕСА_3 підтверджується копією державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 303561 та витягом з Державного реєстру речових прав № 384028717 від 24.06.2024 року

З довідки КП «БТІ» м. Покровськ Донецької області від 09.02.2024 року № 277/01-02 вбачається що о 01.01.2013 року будинок АДРЕСА_1 належав частина ОСОБА_4 та частина ОСОБА_1 .

З технічного паспорта на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 від 30.12.1991 року вбачається кв. АДРЕСА_4 власник ОСОБА_4 ( частина), кв. АДРЕСА_5 - ОСОБА_1 ( частина).

Згідно експлікації до плану будинку відповідно до технічного паспорта квартира АДРЕСА_5 загальною площею 67,2 м.кв., житловою площею 37,5 м.кВ., а саме кімнати: 2-1 передпокій 5,9 м.кв., 2-2 комора 0,4 м.кв., 2-3 кухня 6,9 м.кв., 2-4 ванна 3,2 м.кв., 2-5 житлова 12,6 м.кв., 2-6 житлова 16,1 м.кв., 2-7 житлова 8,8 м.кв., 2-8 передпокій 1,4 м.кв., 2-1 тамбур 11,9 м.кв.

Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідування у кримінальному провадженні № 12025042110002255 від 10.09.2025 року за заявою ОСОБА_1 зареєстровано кримінальне провадження за ч. 1 ст. 438 КК України за фактом пошкодження будинку за адресою АДРЕСА_1 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 455, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 05.03.2022 року.

Згідно висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна, складеного ФОП ОСОБА_7 від 17.03.2026 року за технічними показниками об`кт нерухомого майна будинок за адресою: АДРЕСА_1 може бути поділений, кількість новоутворених об`ктів 2:

(об`єкт 1: житловий будинок літ. А-1, загальною площею 66,5 м.кв. та житловою площею 37,1 м.кв., а саме кімнати: 1-1 передпокій 5,8 м.кв., 1-2 житлова 8,8 м.кв., 1-3 житлова 15,6 м.кв., 1-4 житлова 12,7 м.кв., 1-5 ванна 3,1 м.кв., 1-6 кухня 7,3 м.кв., 1-7 комора 0,5 м.кв., 1-8 передпокій 1,2 м.кв., 1-1 веранда 10,2 м.кв., 1- комора 1,3 м.кв.; веранда літ. а-1, льох літ. Пг-1, сарай літ. Б-1, літня кухня літ. В-1, гараж літ. Д-1, вбиральня літ. Е-1, N l горожа, N ворота);

(об`єкт 2 ( ОСОБА_1 : житловий будинок А-1, загальною площею 67,2 м.кв., житловою площею 37,5 м.кв., а саме кімнати: 2-1 передпокій 5,9 м.кв., 2-2 комора 0,4 м.кв., 2-3 кухня 6,9 м.кв., 2-4 ванна 3,2 м.кв., 2-5 житлова 12,6 м.кв., 2-6 житлова 16,1 м.кв., 2-7 житлова 8,8 м.кв., 2-8 передпокій 1,4 м.кв., 2-1 тамбур 11,9 м.кв., тамбур літ. а2-1, ганок літ. а3-1, льох літ. Пг2-1, сарай літ. Б-1, літня кухня літ. В-1, гараж літ. Г-1, вбиральня літ. Е-1, сарай літ. Ж-1, N 2 огорожа, N 4 ворота, N 5 огорожа, І замощення).

Частиною 1 статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном визначено у статті 317 ЦК України.

Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений статтею 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно з частиною першою статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Частинами першою-третьою статті 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Згідно з частиною першою статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділено в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.

Відповідно до статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

За змістом наведених норм виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частці в праві спільної власності та припинення права спільної часткової власності на відповідне майно. Шляхом виділу частки у майні припиняється спільна часткова власність, і особа стає власником виокремленого майна.

Юридичне значення виділу частки полягає у тому, що учасник отримує в натурі майно, яке відповідає його частці, як самостійний об`єкт. Отже, виділ частки передбачає виокремлення частини об`єкта у самостійний об`єкт.

Частка, яка виділяється, повинна бути саме окремим об`єктом нерухомого майна, як і частка, яка залишається в іншого власника (власників), у розумінні статті 181 ЦК України. Внаслідок виділу частки з нерухомого майна, утворюється два самостійних об`єкта майна.

Аналіз змісту статей 356, 367, 364 ЦК України свідчить, що поняття «поділ» та «виділ» не є тотожними. Так, при поділі майно, що знаходиться у спільній частковій власності, розподіляється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. Натомість при виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року у справі № 336/1136/19, провадження № 61-4521св21, які суд враховує на підставі частини 4 статті 263 ЦПК України при застосуванні наведених норм права до спірних правовідносин.

Відповідно до роз`яснень, даних у п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

У постанові Верховного Суду України 16 листопада 2016 року у справі № 6-1443цс16 зроблено висновок, що «виходячи з аналізу змісту норм статей 183, 358, 364 ЦК України, можна дійти висновку, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ (виділ) можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників. Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, то, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна. Якщо в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина нерухомого майна, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на це майно».

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України у своїй постанові від 03 квітня 2013 року по справі № 6-12цс13, аналізуючи зміст норм статей 183, 358, 364 Цивільного кодексу України зробила висновок, що виділ часток (поділ) майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину майна із самостійним виходом або у разі, коли є технічна можливість переобладнання такого майна в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.

У статті 365 ЦК України передбачено, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Аналіз положень статті 365 ЦК України дає підстави для висновку, що право власності співвласника на частку в спільному майні може бути припинено за наявності будь-якої з передбачених пунктами 1-3 частини першої цієї статті підстав, які є самостійними, але за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

При вирішенні позову, пред`явленого на підставі статті 365 ЦК України, визначальним для прийняття судом рішення є встановлення обставини про те, що припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників не завдасть шкоди особі, право власності на частку якої припиняється, а визначення істотності шкоди, яка може бути завдана співвласнику, право якого припиняється, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи та технічних характеристик об`єкта, який є спільним майном.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2018 року в справі № 908/1754/17 (провадження № 12-180гс18), у постанові Верховного Суду від 14 квітня 2021 року в справі № 344/120/16-ц (провадження № 61-22129св19) та у постановах Верховного Суду України від 16 січня 2012 року у справі № 6-81цс11, від 02 липня 2014 року в справі № 6-68цс14, від 23 листопада 2016 року у справі № 6-1943цс16.

Згідно статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 лютого 2022 року у справі № 495/6053/19 (провадження № 61-1694св21) вказано, що «кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дрібному виразі.Статтею 358 ЦК України визначено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен зі співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. Виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Отже, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 травня 2021 року у справі № 501/2148/17 (провадження N 61-22087св19) зроблено висновок, що "відповідно до статті 367ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Виходячи з аналізу змісту наведених норм права, поняття "поділ" та "виділ" не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді має місце поділ спільного майна. Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється. Розглядаючи справу, суди першої та апеляційної інстанцій на наведене уваги не звернули, не врахували, що спірне майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, у зв`язку з чим виділ частки в цьому майні лише для позивача є неможливим, а можливий поділ цього майна в натурі між сторонами, у разі якого право спільної часткової власності на нього припиняється".

Метою звернення позивача до суду є реалізація права на одержання компенсації у випадку зруйнування її нерухомого майна на підставі Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України». Згідно до ч.3. ст. 4 вищезазначеного закону, передбачено, що у разі якщо знищений об`єкт нерухомого майна перебуває у спільній власності, заява про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна може бути подана кожним співвласником окремо або одним із співвласників такого об`єкта. Заява, подана одним із співвласників, вважається поданою всіма співвласниками за відсутності заперечень інших співвласників. Такі заперечення подаються співвласниками до Реєстру пошкодженого та знищеного майна в порядку, визначеному частиною другою цієї статті. Позивач бажає самостійно подати заяву про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, у зв`язку з чим даний об`єкт нерухомості не повинен перебувати у спільній власності.

Відповідно до частини першої, п`ятої, шостої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач надає суду докази, які підтверджують право власності на 1/2 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а також висновок про наявність технічної можливості поділу в натурі об`єкта нерухомого майна.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про навність підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача, а саме в частині поділу в натурі житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 шляхом виділення ОСОБА_1 у натурі та виділення позивачу 1/2 частки зазначеного нерухомого майна, а саме : Житловий будинок літ. А-1, загальною площею 67,2 м.кв. та житловою площею 37,5 м.кв., а саме кімнати: 2-1 передпокій 5,9 м.кв., 2-2 комора 0,4 м.кв., 2-3 кухня 6,9 м.кв., 2-4 ванна 3,2 м.кв., 2-5 житлова 12,6 м.кв., 2-6 житлова 16,1 м.кв., 2-7 житлова 8,8 м.кв., 2-8 передпокій 1,4 м.кв., 2-1 тамбур 11,9 м.кв.; тамбур літ. а2-1, ганок літ. а3-1, льох літ. Пг2-1, сарай літ. Б-1, літня кухня літ. В-1, гараж літ. Г-1, вбиральня літ. Е-1, сарай літ. Ж-1, N 2 огорожа, N 4 ворота, N 5 огорожа, І замощення, та припинення права спільної часткової власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд зазначає, що відсутні підстави для задоволення позовної вимоги щодо виділу у натурі іншому співвласнику 1/2 частки спірного нерухомого майна, оскільки ОСОБА_4 померла, а матеріали справи не містять доказів переходу права власності на належну їй частку до спадкоємців.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» однією з підстав для державної реєстрації речових прав є судове рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно. Отже, судове рішення про поділ нерухомого майна в натурі та виділ позивачу належної їй частки після набрання ним законної сили є самостійною та достатньою правовою підставою для проведення державної реєстрації права власності на новоутворений об`єкт нерухомого майна, у зв`язку з чим окреме визнання цього не вимагається.

Таким чином, відсутні підстави для задоволення позовної вимоги в цій частині.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Отже, враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, що позивач з вимогою про повернення оплаченого судового збору не зверталась, судовий збір залишається за позивачем.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 15, 16, 181, 317, 319, 321, 356, 358, 364, 367 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 76, 81, 89, 141, 142, 206, 247, 268, 272-273, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Покровської міської ради Донецької області, Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про виділ (поділ) у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності - задовольнити частково.

Поділити в натурі житловий будинок загальною площею 133,7 кв.м., (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 2959115714160) та господарські споруди, а саме (опис майна): Житловий будинок літ. А-1, загальною площею 133,7 м.кв. та житловою площею 74,6 м.кв., а саме кімнати: 1-1 передпокій 5,8 м.кв., 1-2 житлова 8,8 м.кв., 1-3 житлова 15,6 м.кв., 1-4 житлова 12,7 м.кв., 1-5 ванна 3,1 м.кв., 1-6 кухня 7,3 мкв., 1-7 комора 0,5 м.кв., 1-8 передпокій 1,2 м.кв., 1-1 веранда 10,2 м.кв., 1-II комора 1,3 м.кв., 2-1 передпокій 5,9 м.кв., 2-2 комора 0,4 м.кв., 2-3 кухня 6,9 м.кв., 2-4 ванна 3,2 м.кв., 2-5 житлова 12,6 м.кв., 2-6 житлова 16,1 м.кв., 2-7 житлова 8,8 м.кв., 2-8 передпокій 1,4 м.кв., 2-І тамбур 11,9 м.кв.; веранда літ. а-1, тамбур літ. а2-1, ганок літ. а3-1, льох літ. Пг-1, льох літ. 2-1, сарай літ. Б-1, літня кухня літ. В-1, гараж літ. Г-1, гараж літ. Д-1, вбиральня літ. Е-1, сарай літ. Ж-1, N 1 огорожа, № 2 огорожа, № 3 ворота, № 4 ворота, № 5 огорожа, І замощення.

Виділити в натурі в окрему інвентарну одиницю ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса проживання: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 1/2 частки нерухомого майна, а саме: житловий будинок літ. А-1, загальною площею 67,2 м.кв. та житловою площею 37,5 м.кв., а саме кімнати: 2-1 передпокій 5,9 м.кв., 2-2 комора 0,4 м.кв., 2-3 кухня 6,9 м.кв., 2-4 ванна 3,2 м.кв., 2-5 житлова 12,6 м.кв., 2-6 житлова 16,1 м.кв., 2-7 житлова 8,8 м.кв., 2-8 передпокій 1,4 м.кв., 2-1 тамбур 11,9 м.кв.; тамбур літ. а2-1, ганок літ. а3-1, льох літ. Пг2-1, сарай літ. Б-1, літня кухня літ. В-1, гараж літ. Г-1, вбиральня літ. Е-1, сарай літ. Ж-1, № 2 огорожа, № 4 ворота, № 5 огорожа, І замощення.

Припинити право спільної часткової власності на житловий будинок літ. А-1, загальною площею 133,7 м.кв. та житловою площею 74,6 м.кв., а саме кімнати: 1-1 передпокій 5,8 м.кв., 1-2 житлова 8,8 м.кв., 1-3 житлова 15,6 м.кв., 1-4 житлова 12,7 м.кв., 1-5 ванна 3,1 м.кв., 1-6 кухня 7,3 м.кв., 1-7 комора 0,5 м.кв., 1-8 передпокій 1,2 м.кв., 1-1 веранда 10,2 м.кв., 1-II комора 1,3 м.кв., 2-1 передпокій 5,9 м.кв., 2-2 комора 0,4 м.кв., 2-3 кухня 6,9 м.кв., 2-4 ванна 3,2 м.кв., 2-5 житлова 12,6 м.кв., 2-6 житлова 16,1 м.кв., 2-7 житлова 8,8 м.кв., 2-8 передпокій 1,4 м.кв., 2-I тамбур 11,9 м.кв.; веранда літ. а-1, тамбур літ. 22-1, ганок літ. а3-1, льох літ. Пг-1, льох літ. Пг2-1, сарай літ. Б-1, літня кухня літ. В-1, гараж літ. Г-1, гараж літ. Д-1, вбиральня літ. E-1, сарай літ. Ж-1, № l огорожа, № 2 огорожа, № 3 ворота, № 4 ворота, № 5 огорожа, І замощення, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса проживання: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на житловий будинок літ. А-1, загальною площею 67,2 м.кв. та житловою площею 37,5 м.кв., а саме кімнати: 2-1 передпокій 5,9 м.кв., 2-2 комора 0,4 м.кв., 2-3 кухня 6,9 м.кв., 2-4 ванна 3,2 м.кв., 2-5 житлова 12,6 м.кв., 2-6 житлова 16,1 м.кв., 2-7 житлова 8,8 м.кв., 2-8 передпокій 1,4 м.кв., 2-1 тамбур 11,9 м.кв.; тамбур літ. а2-1. ганок літ. 23-1, льох літ. По2-1, сарай літ. Б-1, літня кухня літ. В-1, гараж літ. Г-1, вбиральня літ. E-1, сарай літ. Ж-1, № 2 огорожа, № 4 ворота, № 5 огорожа, І -замощення, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції Дніпровського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса проживання: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Покровська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області, код ЄДРПОУ 44790232, адреса: 85300, Донецька обл., м. Покровськ, площа Незалежності, буд. 11.

Відповідач: Покровська міська рада Донецької області, адреса: 85300, 85300, Донецька обл., м. Покровськ, площа Незалежності, буд. 11, код ЄДРПОУ 04052933.

Суддя В.Г. Гречана