Ухвала суду № 139197630, 25.08.2026, Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Справа № 446/25/26

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

25.08.2026 року Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Костюк У. І.

секретар судового засідання Луківської Л.Б.

за участі:

представника позивача Білик Р.О.

представника відповідача Ліпкевича І.В.

представника третьої особи Гринюх Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кам`янка-Бузька за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» за участі третьої особи: Кам`янка-Бузький ВДВС у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції про зняття арешту з нерухомого майна,

в с т а н о в и в:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Білик Р.О., 08.01.2026 через підсистему «Електронний суд» подала до Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області позовну заяву до Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк», за участі третьої особи: Кам`янка-Бузький ВДВС у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління міністерства, в якій просить скасувати арешт накладений на все майно ОСОБА_1 , зареєстрований 24.03.2014 року державним реєстратором ВДВС Кам`янка-Бузького РУЮ, реєстраційний номер обтяження 5085509, індексний номер обтяження 11862084 підставою даного обтяження являється постанова 42642538 від 24.03.2014 року видана ВДВС Кам`янка-Бузького РУЮ.

Ухвалою судді Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 14.01.2026 заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі, визначено, що розгляд справи проводитиметься за правилами спрощеного позовного провадження та визначену дату судового засідання.

Ухвалою суду від 06.05.2026 залучено до участі у справі як співвідповідача ТОВ «Вердикт Капітал».

Представник відповідача ТОВ «Вердикт Капітал» на адресу Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області 25.05.2026 надіслав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що позивачем було обрано неналежний спосіб захисту, зважаючи на те, що оскільки позивач був стороною виконавчого провадження, а саме боржником, відтак чинне законодавство передбачає інший спосіб захисту, а тому провадження у цій справі повинно бути закрите на підставі п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України. А за умови розгляду позовних вимог по суті, правові підстави для зняття арешту відсутні. Сам по собі факт повернення виконавчого документа стягувачу не свідчить про закінчення виконавчого провадження та не є безумовною підставою для зняття арешту з майна боржника. Верховний Суд у постанові від 20.06.2024 у справі № 333/395/22 зазначив, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу виконавче провадження не є завершеним, а сам факт такого повернення, зокрема у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, не є підставою для зняття арешту. Крім того, ухвалою Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 11.10.2019 року скасовано повідомлення державного виконавця від 05.10.2017 року про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, що додатково свідчить про відсутність правових підстав вважати виконавче провадження остаточно завершеним. Таким чином, позивачем обрано неналежний спосіб захисту своїх прав, а передбачені законом підстави для зняття арешту з майна боржника відсутні. За таких обставин позовні вимоги не підлягають задоволенню.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась, від її імені діяла представник Білик Р.о., яка у судовому засіданні щодо закриття провадження по справі заперечила.

Представник відповідача ТОВ «Вердикт Капітал» у судовому засіданні Ліпкевич І.В. просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю через безпідставність, оскільки обрано неналежний спосіб захисту.

Представник третьої особи Кам`янка-Бузького відділу ДВС у Львівському районі Львівської області ЗМУ Міністерства Юстиції Гринюх Н.В. у судовому засіданні щодо закриття провадження у справі не заперечила.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступне.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

У статті 447 розділу VII «Судовий контроль за виконанням судових рішень» Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Таким чином, розділом VII ЦПК України встановлено спеціальний порядок, за яким здійснюється судовий контроль за виконанням судових рішень, в тому числі вирішення питань щодо законності рішень, дій чи бездіяльності виконавців під час виконання судових рішень, порушення прав сторін виконавчого провадження під час виконання, зобов`язання виконавців поновити порушені права сторін виконавчого провадження тощо.

При цьому неможливо погодитися з твердженням позову про те, що спір між стороною завершеного виконавчого провадження (боржником) та стягувачем з приводу арешту, накладеного виконавцем на майно вказаного боржника в межах виконавчого провадження, підлягає розгляду за правилами позовного провадження у зв`язку з наступним.

Зокрема у постанові Верховного Суду від 01 грудня 2021 року у справі № 201/6486/20, предметом розгляду якої було зняття арешту, накладеного на майно позивача, як боржника в межах виконавчого провадження (яке на час подачі позову було завершене та знищене) Верховний Суд зазначив, що суди зробили правильний висновок про відмову у відкритті провадження у справі за вимогами про зняття арешту з майна, оскільки законом передбачений інший спосіб судового захисту - оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України, а не в позовному провадженні.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24 травня 2021 року у справі № 712/12136/18 зроблено висновок, що боржник, як сторона виконавчого провадження, у разі незгоди з арештом, який накладений державним або приватним виконавцем під час примусового виконання судового рішення, не може пред`являти позов про зняття арешту з майна та бути позивачем за таким позовом, оскільки має право на оскарження дій державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Якщо суд помилково прийняв позов до розгляду, під час судового розгляду він має закрити провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

У постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 369/3757/20 зазначено, що у разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем або приватним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження». Установивши, що позивач є боржником у виконавчому провадженні, суди попередніх інстанцій не врахували того, що вона не може пред`являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме, оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця або приватного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. А за таким позовом позивачка має бути відповідачем у справі. При цьому суд першої інстанції вірно послався на постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 204/2494/20, проте не звернув уваги на те, що у наведеній справі суди саме відмовили у відкритті провадження у справі з наведених вище правових підстав, а не розглядали спір по суті.

У постановах Верховного Суду від 29 вересня 2021 року у справі № 234/18525/19 та від 20 жовтня 2021 року у справі № 236/789/21 вказано, що в разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем або приватним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження». Установивши, що позивач є боржником у виконавчому провадженні, суди першої та апеляційної інстанцій не врахували того, що ця особа не може пред`являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший порядок судового захисту, а саме оскарження боржником рішення, дій чи бездіяльності державного виконавця або приватного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Прийнявши позов до розгляду, під час судового розгляду суд повинен закрити провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України. Отже, суди попередніх інстанцій помилково розглянули справу по суті та не врахували того, що арешт накладено на майно особи, яка є боржником у виконавчому провадженні, з метою забезпечення виконання рішення суду, а тому він не може виступати позивачем у цій справі й така справа не підлягає розгляду в позовному провадженні, а отже, провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

Подібні правові висновки містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 904/51/19, постановах Верховного Суду від 20 жовтня 2021 року у справі №236/789/21, від 01 грудня 2021 року у справі №488/1013/20, від 27 березня 2024 року у справі №303/6292/20 та інших.

Враховуючи наведене, спір у частині вимог, які фактично зводяться до оскарження дій державного виконавця щодо накладення арешту на майно, не підлягає розгляду судом у порядку позовного провадження, оскільки для захисту своїх прав позивач має право скористатися спеціальним порядком, передбаченим статтями 447453 ЦПК України, шляхом подання відповідної скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця.

За таких обставин провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 186, 255, 258-260 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

закрити провадження у справі №446/25/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» за участі третьої особи: Кам`янка-Бузький ВДВС у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції про зняття арешту з нерухомого майна.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя У.І.Костюк