Ухвала суду № 139194179, 11.08.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/43516/26-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року м. Київ

Печерський районний суд міста Києва у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

з участю:

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - адвоката ОСОБА_4 ,

підозрюваного - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, з вищою освітою, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , раніше не судимого,

у кримінальному провадженні № 12026100060001013 від 09.08.2026 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Короткий виклад вимог клопотання

До Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що досудовим розслідуванням встановлено такі обставини. 09.08.2026 приблизно о 02 год. 53 хв. ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_7 прибули до будинку АДРЕСА_4 , де ОСОБА_7 , використовуючи предмет, схожий на рушницю, у громадському місці, грубо порушуючи громадський порядок, здійснив один постріл, після чого намагався здійснити ще один, однак постріл не відбувся. Після цього ОСОБА_7 передав указаний предмет ОСОБА_5 , який, усвідомлюючи характер попередніх дій співучасника, взяв предмет і здійснив із нього три постріли, після чого обидва залишили місце події.

Слідчий вважає, що зазначені дії ОСОБА_5 слід кваліфікувати за ч. 4 ст. 296 КК України - хуліганство, вчинене за попередньою змовою групою осіб, із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, що за санкцією є тяжким кримінальним правопорушенням.

Обґрунтовуючи ризики, передбачені пп. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий послався на тяжкість інкримінованого злочину та можливе покарання у виді позбавлення волі на строк до семи років, на істотне доказове значення показань свідка-очевидця ОСОБА_8 (допит якої проводився без відеофіксації), на можливість узгодження підозрюваними спільної позиції щодо обставин події, а також на характер самих дій ОСОБА_5 , який, спостерігаючи стрілянину ОСОБА_7 , прийняв від нього зазначений предмет і продовжив стрілянину.

Позиція учасників кримінального провадження

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з підстав, у ньому викладених, наполягав на застосуванні тримання під вартою з альтернативою у виді застави у визначеному слідчим розмірі.

Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_4 - проти задоволення клопотання заперечували. Захист посилався на необґрунтованість заявлених ризиків, сімейний стан підозрюваного (одружений, на утриманні двоє малолітніх дітей), його статус діючого військовослужбовця за контрактом військової частини НОМЕР_1 , наявність постійних місць проживання у м. Києві, відсутність судимостей та потребу продовження лікування, яке підозрюваний проходив на денному стаціонарі за місцем проходження військової служби. Просив у задоволенні клопотання відмовити або застосувати більш м`який запобіжний захід.

Обставини, встановлені слідчим суддею, норми права, які підлягають до застосування, та мотиви слідчого судді

Слідчий суддя, заслухавши сторін, дослідивши подані матеріали, вважає, що клопотання підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам ухилитися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити те, у якому підозрюється особа. Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно зі ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання таким ризикам.

Оцінюючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить із такого.

Матеріали, надані стороною обвинувачення, - зокрема протоколи огляду місця події від 09.08.2026(а.м. 13-15, 16-18), протокол огляду відеозапису (а.м. 44-47), протоколи допиту свідка ОСОБА_8 (а.м. 33-35), ОСОБА_9 (48-51), ОСОБА_10 (а.м. 52-55), протоколи пред`явлення особи для впізнання за фотознімками (а.м. 36-39), протоколи затримання ОСОБА_7 та ОСОБА_5 від 09.08.2026 (а.м. 72-76, 85-90), протоколи їх допиту як підозрюваних, письмове повідомлення про підозру від 09.08.2026 - у своїй сукупності на цій стадії провадження є достатніми для висновку про наявність обґрунтованої підозри у розумінні ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у тому, що ОСОБА_5 міг бути причетним до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України. Питання доведеності підозри поза розумним сумнівом до предмета цього провадження не належить.

Стосовно ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує таке.

Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування від органу досудового розслідування та суду), об`єктивно існує з огляду на тяжкість інкримінованого діяння та можливе покарання у виді позбавлення волі на строк до семи років. Разом із тим слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 є діючим військовослужбовцем за контрактом військової частини НОМЕР_1 , має два постійні місця фактичного проживання у м. Києві, одружений, на його утриманні перебувають двоє малолітніх дітей, раніше не судимий. Указані обставини істотно знижують інтенсивність цього ризику, який, однак, повністю не усувається.

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (незаконного впливу на свідків та іншого підозрюваного), слідчий суддя визнає таким, що знайшов підтвердження. Показання свідка ОСОБА_8 є ключовими для встановлення послідовності та характеру дій кожного зі співучасників, зокрема тих епізодів, які не потрапили на відеозапис. Її допит під час досудового розслідування проведений без застосування технічних засобів відеофіксації, що з урахуванням правил ч. 4 ст. 95 КПК України зумовлює потребу забезпечити незмінність показань до моменту їх безпосереднього сприйняття судом. Крім того, з огляду на спільність дій ОСОБА_5 і ОСОБА_7 існує можливість узгодження ними позиції щодо походження предмета, мети стрілянини, кількості та напрямку пострілів.

Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження протиправної поведінки), також знаходить підтвердження у характері самих інкримінованих дій: ОСОБА_5 , спостерігаючи, що ОСОБА_7 вже здійснив постріл і намагається здійснити наступний, свідомо прийняв від нього предмет, схожий на вогнепальну зброю, і продовжив стрілянину у нічний час у межах щільної житлової забудови, здійснивши три постріли. Така послідовність поведінки свідчить не про одноразову випадкову дію.

Разом із тим, слідчий суддя враховує обставини, що характеризують особу підозрюваного та безпосередньо впливають на вибір заходу забезпечення кримінального провадження. ОСОБА_5 є громадянином України, має вищу освіту, одружений, на його утриманні перебувають двоє малолітніх дітей, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, проходить військову службу за контрактом у Збройних Силах України у військовій частині НОМЕР_1 , що передбачає його особливий правовий статус та додаткові обов`язки, невиконання яких утворює склад самостійного кримінального правопорушення. Указані обставини у сукупності свідчать про наявність у підозрюваного стійких соціальних, сімейних та службових зв`язків, які істотно обмежують можливість реалізації ризику переховування.

Довід сторони захисту про потребу продовження підозрюваним лікування, яке він проходив на денному стаціонарі, слідчим суддею враховується, однак з огляду на ненадання жодних медичних документів на підтвердження діагнозу, характеру та обсягу лікування, а також потреби у його подальшому проходженні, самостійного правового значення для цілей ст. 178 КПК України наразі не має. Це не позбавляє сторону захисту права порушити відповідне питання під час перегляду цього запобіжного заходу з наданням належних доказів.

Оцінюючи достатність більш м`яких запобіжних заходів, слідчий суддя доходить висновку, що особисте зобов`язання, особиста порука та домашній арешт на цій стадії провадження не здатні у повному обсязі забезпечити мету, визначену ст. 177 КПК України, з огляду на тяжкість інкримінованого діяння, характер установлених ризиків, зокрема ризику незаконного впливу на свідка ОСОБА_8 , показання якої мають істотне доказове значення.

Водночас слідчий суддя вважає, що ризики, встановлені у цьому провадженні, можуть бути забезпечені запобіжним заходом у виді тримання під вартою з обов`язковим визначенням розміру застави у розумінні ч. 3 ст. 183 КПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, встановлюється у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначаючи розмір застави, слідчий суддя враховує майновий стан підозрюваного, який отримує грошове забезпечення військовослужбовця, наявність на його утриманні двох малолітніх дітей, характер інкримінованого діяння та стійкість соціальних зв`язків, що знижують інтенсивність ризику переховування. Заявлений стороною обвинувачення розмір застави у 80 (максимальних) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є непропорційним і належно не мотивованим, з огляду на що слідчий суддя дійшов висновку про необхідність визначення розміру застави у 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та водночас не є завідомо непомірним.

З урахуванням наведеного клопотання підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 131, 132, 176-178, 181-183, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного у кримінальному провадженні № 12026100060001013 від 09.08.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, який обраховувати з дня його затримання, 09.08.2026, тобто до 07.10.2026 включно.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у межах 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 133 120 грн (сто тридцять три тисячі сто двадцять гривень), зобов`язавши підозрюваного ОСОБА_5 виконувати процесуальні обов`язки, визначені частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:

-прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості з`явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це;

-не відлучатися за межі м. Київ без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

-повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання або інших контактних даних;

-здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як підозрюваним так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві:

Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві

ЄДРПОУ: 26268059

МФО: 820172

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ

р/р UA128201720355259002001012089

Призначення платежу: Застава за …(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені …(П.І.П. особи, що вносить заставу).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосований запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених обов`язків застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України, а до підозрюваного може бути застосовано більш суворий запобіжний захід.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено та проголошено 14.08.2026 о 08:55 год.

Слідчий суддя ОСОБА_11