Ухвала суду № 139194181, 11.08.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/43517/26-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року м. Київ

Печерський районний суд міста Києва у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

з участю:

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - адвоката ОСОБА_4 ,

підозрюваного - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мирного Якутія рф, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 (п.б.), одруженого, маючого на утримані малолітню дитину, з професійно-технічною освітою, пенсіонера, офіційно не працевлаштованого, працюючого на будівництві різноробочим, раніше не судимого,

у кримінальному провадженні № 12026100060001013 від 09.08.2026 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Короткий виклад вимог клопотання

До Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб з визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що досудовим розслідуванням встановлено такі обставини. У невстановлений досудовим розслідуванням час та у невстановленому місці ОСОБА_5 вступив у попередню змову з ОСОБА_7 з метою вчинення хуліганства із застосуванням предмета, що має зовнішні ознаки вогнепальної зброї. 09.08.2026 приблизно о 02 год. 53 хв. ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_7 прибули до будинку АДРЕСА_2 , після чого ОСОБА_5 , перебуваючи у громадському місці у нічний час, використовуючи вказаний предмет, здійснив з нього один постріл, а потім, продовжуючи хуліганські дії, намагався здійснити ще один постріл у напрямку вгору, однак пострілу не відбулося. Після цього ОСОБА_5 передав указаний предмет ОСОБА_7 , який здійснив із нього ще три постріли, після чого обидва залишили місце події.

Слідчий вважає, що зазначені дії ОСОБА_5 підлягають кваліфікації за ч. 4 ст. 296 КК України - хуліганство, вчинене за попередньою змовою групою осіб, із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, що за санкцією є тяжким кримінальним правопорушенням.

Обґрунтовуючи ризики, передбачені пп. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий послався на тяжкість інкримінованого злочину та можливе покарання у виді позбавлення волі на строк до семи років; на істотне доказове значення показань свідка-очевидця ОСОБА_8 , якою безпосередньо спостерігалися ті обставини події, що не потрапили на відеозапис; на можливість узгодження підозрюваними спільної позиції щодо походження предмета, обставин його використання та передачі; а також на характер самих інкримінованих дій, зокрема послідовність поведінки після невдалої спроби повторного пострілу - передачу предмета співучаснику для продовження стрілянини.

Позиція учасника кримінального провадження

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з підстав, у ньому викладених, наполягав на застосуванні тримання під вартою з альтернативою у виді застави у визначеному слідчим розмірі.

Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_4 - проти задоволення клопотання заперечували. У запереченнях сторона захисту наводила такі доводи: обґрунтовану підозру у тому обсязі та за тією кваліфікацією, які покладено в основу клопотання, доказами не підтверджено; здійснення саме ОСОБА_5 пострілу об`єктивно наявним у матеріалах провадження відеозаписом не зафіксовано і ґрунтується виключно на показаннях однієї особи - свідка ОСОБА_8 , яка, за її ж поясненнями, не розуміється на зброї; предмет, схожий на вогнепальну зброю, вилучено не у ОСОБА_5 , а за місцем фактичного проживання ОСОБА_7 , яким же оформлено дозвіл на неї; висновків балістичної, дактилоскопічної або молекулярно-генетичної експертизи, які б пов`язували ОСОБА_5 з вилученим предметом чи слідами пострілу, не подано; попередня змова описана формулюванням «у невстановлений час та місці» і жодними об`єктивними даними (переговорами, листуванням, дзвінками, придбанням предмета тощо) не підтверджена. Ризики, на які посилається сторона обвинувачення, захист вважав абстрактними і такими, що можуть бути забезпечені менш суворим запобіжним заходом. Захисник просила у задоволенні клопотання відмовити, а в разі, якщо слідчий суддя дійде висновку про необхідність застосування запобіжного заходу - обрати щодо ОСОБА_5 цілодобовий домашній арешт за адресою його фактичного проживання із застосуванням електронного засобу контролю.

Крім того, стороною захисту наведено доводи стосовно стану здоров`я підозрюваного та його стійких соціальних зв`язків, на підтвердження яких подано: копію витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України № 3404 від 16 вересня 2015 року щодо встановлення у ОСОБА_5 психічного захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби; копію титульної сторінки висновку судово-психіатричного експерта № 257 від 24 червня 2016 року; довідку громадської організації «Хмельницький центр здорової молоді» про проходження ним курсу психосоціальної реабілітації у період з 08.12.2024 по 06.04.2025; копії свідоцтв про народження двох доньок; копію свідоцтва про шлюб; копію пенсійного посвідчення матері підозрюваного ОСОБА_9 .

Обставини, встановлені слідчим суддею, норми права, які підлягають до застосування та мотиви слідчого судді

Слідчий суддя, заслухавши сторін, дослідивши подані матеріали, вважає, що клопотання підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам ухилитися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити те, у якому підозрюється особа. Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно зі ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України; про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання таким ризикам.

Оцінюючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить із такого.

Матеріали, надані стороною обвинувачення, - зокрема протоколи огляду місця події від 09.08.2026 (а.м. 14-16, 17-19), протокол огляду відеозапису (а.м. 45-48), протоколи допиту свідків ОСОБА_8 (а.м. 34-36), ОСОБА_10 (а.м. 49-52), ОСОБА_11 (а.м. 53-56); протоколи пред`явлення особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_8 , в межах яких, за поясненнями слідчого, вона впізнала обох співучасників (а.м. 37-40, 41-44); протоколи затримання ОСОБА_5 та ОСОБА_7 від 09.08.2026 (а.м. 73-77, 86-91); протоколи їх допиту як підозрюваних (а.м. 83-84, 92-94); протокол обшуку від 09.08.2026 (а.м. 21-27) - у своїй сукупності на цій стадії провадження є достатніми для висновку про наявність обґрунтованої підозри у розумінні ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справа «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom», § 32) в тому, що ОСОБА_5 міг бути причетним до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Водночас слідчий суддя погоджується з обґрунтованістю окремих зауважень сторони захисту, які повинні бути враховані при оцінці пропорційності запобіжного заходу. Так, з наявного у справі протоколу огляду відеозапису тривалістю 55 секунд слідує, що зафіксовано намагання здійснити постріл особою № 1 та здійснення пострілів особою № 2; постріл, який слідство приписує ОСОБА_5 , об`єктивним записом безпосередньо не підтверджений і ґрунтується на показаннях одного свідка. Предмет, за допомогою якого нібито вчинялися дії, - рушницю Remington 870 Tactical - вилучено за фактичним місцем проживання ОСОБА_7 , дозвіл на неї оформлено на ОСОБА_7 . При особистому обшуку ОСОБА_5 предметів, які б пов`язували його з указаною рушницею, не виявлено; висновків балістичної, дактилоскопічної, молекулярно-генетичної експертизи, а також даних про сліди пострілу на його руках або одязі до матеріалів не долучено. Обставини попередньої змови в клопотанні описано формулюванням «у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці», без наведення об`єктивних даних. Однак, указане не спростовує обґрунтованості підозри для цілей ст. 5 Конвенції, однак свідчить про необхідність подальшої перевірки істотних елементів обвинувачення експертним шляхом та у судовому засіданні і має враховуватися під час оцінки пропорційності обмежувального заходу.

Стосовно ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує таке.

Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування від органу досудового розслідування та суду), не може обґрунтовуватися виключно тяжкістю можливого покарання. У справі «Becciev v. Moldova» (§ 58) Європейський суд з прав людини зазначив, що цей ризик оцінюється з урахуванням характеру особи, її місця проживання, роду занять, майнового стану, сімейних зв`язків та інших зв`язків з державою. Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 є громадянином України, має відоме слідству зареєстроване та фактичне місце проживання у с. Городецьке Уманського району Черкаської області, одружений, має на утриманні малолітню доньку, є отримувачем пенсії по інвалідності 2 групи (інвалідність, пов`язана з проходженням військової служби), фактично працює різноробочим на будівництві, раніше не судимий. Відомостей про спроби залишити територію України, придбання квитків, використання підроблених документів, відмову від отримання повісток або порушення раніше покладених процесуальних обов`язків матеріали клопотання не містять; його затримання здійснено за місцем події о 06 год. 30 хв. того ж ранку. Наведене істотно знижує інтенсивність цього ризику, однак повністю його не усуває з огляду на тяжкість інкримінованого діяння та роль, яку слідство відводить ОСОБА_5 як особі, з дій якої розпочалась інкримінована подія.

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (незаконного впливу на свідків та іншого підозрюваного), слідчий суддя визнає таким, що знайшов достатнє підтвердження. Показання свідка ОСОБА_8 є істотним доказом щодо тих обставин інкримінованого діяння, які не потрапили на відеозапис, зокрема щодо першого пострілу, який приписується саме ОСОБА_5 . Її допит під час досудового розслідування проведено без застосування технічних засобів відеофіксації, що, з урахуванням правил ч. 4 ст. 95 КПК України, зумовлює потребу забезпечити незмінність її показань до моменту їх безпосереднього сприйняття судом. З огляду на спільність інкримінованих дій ОСОБА_5 та ОСОБА_7 існує реальна можливість узгодження ними позиції щодо походження предмета, обставин виникнення умислу, послідовності дій та інших істотних обставин. Довід сторони захисту про те, що показання ключових свідків уже допитано і зафіксовано процесуально, слідчий суддя враховує, однак, за відсутності їх закріплення способом, що виключає повторність, ризик впливу зберігається до моменту допиту в суді.

Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження протиправної поведінки), знаходить підтвердження у характері самих інкримінованих дій. За версією слідства, саме ОСОБА_5 приніс предмет, схожий на вогнепальну зброю, першим здійснив постріл у нічний час у межах щільної житлової забудови, спробував здійснити повторний постріл, а після невдачі передав предмет співучаснику. Така послідовність поведінки не має ознак одноразової випадкової дії. Довід сторони захисту про відсутність відомостей про доступ до зброї після події, порушення запобіжних заходів або висловлені наміри продовжити протиправну діяльність слідчий суддя враховує, однак сам характер інкримінованих дій є достатнім для висновку про наявність цього ризику як реального.

Разом із тим слідчий суддя враховує обставини, що характеризують особу підозрюваного та безпосередньо впливають на вибір заходу забезпечення кримінального провадження. ОСОБА_5 є громадянином України, має професійно-технічну освіту, одружений, на його утриманні перебуває малолітня донька 2015 року народження, повнолітня донька 2008 року народження, отримує пенсію по інвалідності 2 групи, пов`язану з проходженням військової служби. Мати підозрюваного ОСОБА_9 , 1954 року народження, є отримувачем пенсії за віком. Указані обставини у сукупності свідчать про наявність у підозрюваного стійких соціальних, сімейних та особистих зв`язків, які істотно обмежують можливість реалізації ризику переховування.

Стосовно доводів сторони захисту про стан здоров`я підозрюваного слідчий суддя виходить з такого. З витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України № 3404 від 16 вересня 2015 року вбачається, що у ОСОБА_5 встановлено психічне захворювання, пов`язане з проходженням військової служби; довідкою громадської організації «Хмельницький центр здорової молоді» підтверджено, що у період з 08.12.2024 по 06.04.2025 він проходив курс психосоціальної реабілітації стаціонарного типу. Титульна сторінка висновку судово-психіатричного експерта № 257 від 24 червня 2016 року, як обґрунтовано зазначила сама сторона захисту, не містить підсумкової частини і використовується лише як підтвердження факту проведення відповідної експертизи у 2016 році. Слідчий суддя враховує, що надані документи здебільшого датовані 2015-2016 роками, тобто складені понад десять років тому, і що жодних актуальних медичних документів, які б підтверджували поточний стан здоров`я підозрюваного, потребу у безперервному наданні профільної допомоги або несумісність тримання його в умовах слідчого ізолятора з таким станом здоров`я, стороною захисту не надано. Разом із тим сам факт документально підтвердженої інвалідності 2 групи, пов`язаної з проходженням військової служби, слідчий суддя вважає таким, що не може бути залишений поза увагою, і звертає увагу сторони обвинувачення на необхідність невідкладного вирішення в порядку, передбаченому КПК України, питання про призначення актуальної судово-психіатричної експертизи ОСОБА_5 з метою встановлення його поточного стану, а також забезпечення належного медичного нагляду за підозрюваним у місці тримання під вартою.

Оцінюючи достатність більш м`яких запобіжних заходів, слідчий суддя доходить висновку, що особисте зобов`язання, особиста порука та домашній арешт на цій стадії провадження не здатні у повному обсязі забезпечити мету, визначену ст. 177 КПК України. Слідчий суддя враховує довід сторони захисту про можливість застосування цілодобового домашнього арешту за адресою фактичного проживання підозрюваного, однак вважає, що з огляду на характер інкримінованих дій та роль, яку слідство відводить ОСОБА_5 в події, а також з огляду на істотне значення показань свідка ОСОБА_8 , які не закріплені у процесуальний спосіб, що виключав би повторність, домашній арешт з обмеженим фактичним контролем не забезпечить у повному обсязі мети запобіжного заходу.

Водночас слідчий суддя вважає, що встановлені у цьому провадженні ризики можуть бути забезпечені запобіжним заходом у виді тримання під вартою з обов`язковим визначенням розміру застави у розумінні ч. 3 ст. 183 КПК України. Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, встановлюється у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначаючи розмір застави, слідчий суддя керується Рішенням Конституційного Суду України від 21 липня 2026 року № 9-р(ІІ)/2026, згідно з яким застава як альтернатива триманню під вартою підлягає індивідуалізації, її розмір має бути відчутним, однак не завідомо непомірним, а суд зобов`язаний оцінити легальні доходи та активи, коло утриманців та обґрунтувати фінансову спроможність особи так, щоб застава не перетворилася на завуальований спосіб тримання під вартою. Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 є отримувачем пенсії по інвалідності 2 групи, офіційно не працевлаштований, має на утриманні малолітню доньку, а його мати є пенсіонеркою за віком. Заявлений стороною обвинувачення розмір застави у 80 (максимальних) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб належно не мотивований, жодних даних про доходи, майно, заощадження або фінансові можливості підозрюваного чи заставодавців у клопотанні не наведено, а сам розмір фактично обраний за верхньою межею санкції. З огляду на наведене слідчий суддя дійшов висновку про необхідність визначення розміру застави у 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який, з одного боку, є відчутним і достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, а з іншого боку - не є завідомо непомірним з огляду на майновий стан і сімейне становище підозрюваного.

Стосовно територіального обмеження, яке пропонується встановити на випадок внесення застави, слідчий суддя звертає увагу, що зареєстроване та фактичне місце проживання ОСОБА_5 знаходиться у Черкаській області, у зв`язку з чим обмеження у виді заборони залишати м. Київ, як це запропоновано у клопотанні, є нелогічним і фактично позбавляє підозрюваного можливості повернутися до законного місця проживання і до сім`ї. З огляду на це територіальне обмеження встановлюється у межах Черкаської області.

З урахуванням наведеного клопотання підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 131, 132, 176-178, 181-183, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного у кримінальному провадженні № 12026100060001013 від 09.08.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, який обраховувати з дня його затримання, 09.08.2026, тобто до 07.10.2026 включно.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у межах 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 99 840 грн (дев`яносто дев`ять тисяч вісмсот сорок гривень), зобов`язавши підозрюваного ОСОБА_5 виконувати процесуальні обов`язки, визначені частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:

-прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості з`явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це;

-не відлучатися за межі Черкаської області без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

-повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання або інших контактних даних;

-здати на зберігання до Центрально-південного міжрегіонального управління ДМС свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як підозрюваним так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві:

Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві

ЄДРПОУ: 26268059

МФО: 820172

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ

р/р UA128201720355259002001012089

Призначення платежу: Застава за …(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені …(П.І.П. особи, що вносить заставу).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосований запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених обов`язків застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України, а до підозрюваного може бути застосовано більш суворий запобіжний захід.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено та проголошено 14.08.2026 о 09:05 год.

Слідчий суддя ОСОБА_12