Рішення № 139189118, 24.08.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/10740/26

РІШЕННЯ

іменем України

24 серпня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасово окупованій території померла пенсіонерка ОСОБА_2 , факт смерті якої встановлено рішенням суду та зареєстровано органом державної реєстрації актів цивільного стану. Позивачка, яка здійснила її поховання, 24.02.2026 звернулася до органу Пенсійного фонду України із заявою про виплату допомоги на поховання та надала необхідні документи. Проте рішенням від 23.03.2026 №965130115040 відповідач відмовив у виплаті допомоги, посилаючись на те, що на момент смерті ОСОБА_2 не отримувала пенсію, оскільки за життя не звернулася із заявою про поновлення її виплати та не повідомила про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації. Позивачка вважає таку відмову протиправною, оскільки припинення виплати пенсії не позбавляє особу статусу пенсіонера, а стаття 53 Закону України №1058-IV не ставить виплату допомоги на поховання у залежність від фактичного одержання пенсії на момент смерті.

Ухвалою суду від 18.06.2026 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти її задоволення. Зазначив, що ОСОБА_2 перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області та отримувала пенсію за віком, однак із 01.04.2023 її нарахування та виплату припинено у зв`язку з неотриманням пенсійних виплат понад шість місяців. Після припинення виплати пенсії ОСОБА_2 не зверталася із заявою про її поновлення та не повідомляла про одержання чи неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації. Відповідач вважає, що відповідно до статті 53 Закону №1058-IV допомога на поховання виплачується лише за умови фактичного отримання померлим пенсії на момент смерті, тому оскаржуване рішення є правомірним, а позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі обставини справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 08.01.2026 №6825-5003934030.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області та отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Із 01.04.2023 нарахування та виплату пенсії ОСОБА_2 припинено у зв`язку з неотриманням нею пенсійних виплат понад шість місяців. Після припинення виплати пенсії ОСОБА_2 із заявою про її поновлення та повідомленням про одержання чи неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації до органів Пенсійного фонду України не зверталася.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла в селі Залізний Порт Скадовського району Херсонської області, яке належить до тимчасово окупованої Російською Федерацією території України.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17.02.2026 у справі №686/4639/26 встановлено факт смерті ОСОБА_2 . На підставі цього рішення 24.02.2026 відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Хмельницькому складено актовий запис про смерть №354 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .

24.02.2026 ОСОБА_1 звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про виплату допомоги на поховання ОСОБА_2 .

За результатами розгляду заяви Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області прийняло рішення від 23.03.2026 №965130115040 про відмову у виплаті допомоги на поховання. Підставою для відмови зазначено те, що на момент смерті ОСОБА_2 не отримувала пенсію в органах Пенсійного фонду України, а за життя із заявою про поновлення її виплати не зверталася.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивачка звернулася до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.9 Закону №1058-IV у солідарній системі надаються соціальні послуги за рахунок коштів Пенсійного фонду.

До соціальних послуг, передбачених цим Законом, належить допомога на поховання пенсіонера.

Згідно ст.53 Закону № 1058-IV у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1 (далі -Порядок №22-1).

Пунктом 5.1 Порядку №22-1 вказано, що особа, яка звертається по допомогу на поховання, подає до органу, що призначає пенсію, документ, що посвідчує особу заявника, заяву про виплату допомоги на поховання (додаток 8), свідоцтво про смерть та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання (додаток 14 до Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 липня 2008р. №1269/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 липня 2008р. за №691/15382) або довідку про смерть пенсіонера. У разі реєстрації смерті за межами України подається свідоцтво про смерть або інший документ, що підтверджує факт смерті, виданий компетентним органом іноземної держави.

Згідно із п.5.2 Порядку №22-1 заява про виплату допомоги на поховання та необхідні документи працівником структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, приймаються у порядку, передбаченому пунктом 4.2 розділу IV цього Порядку, та засобами програмного забезпечення передаються для опрацювання до структурного підрозділу з питань виплати пенсій органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.

Інформація про виплату допомоги на поховання додається до електронної пенсійної справи померлого пенсіонера.

Допомога на поховання виплачується в розмірі, визначеному чинним законодавством.

Допомога на поховання не виплачується в разі смерті особи, яка перебувала на повному державному утриманні (крім випадків, коли поховання здійснюється членами сім`ї або іншою особою).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулась до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про виплату допомоги на поховання померлої ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис від 24.02.2026 №354. До заяви додано: паспорт громадянина України ОСОБА_1 ; свідоцтво про смерть ОСОБА_2 ; витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання ОСОБА_2 ; картка платника податків ОСОБА_1 ; довідка про відкритий рахунок в банку; довідка про взяття на облік ВПО.

З наведеного слідує, що позивачкою подані всі документи, передбачені Порядком №22-1.

При цьому ГУ ПФУ в Херсонській області прийнято рішення про відмову у виплаті позивачці допомоги на поховання з огляду на те, що на момент смерті ОСОБА_2 не отримувала пенсію. Інших підстав для відмови у виплаті допомоги на поховання оскаржуваним рішенням не визначено.

Надаючи оцінку вказаній у рішенні підставі для відмови у виплаті допомоги на поховання, суд зазначає, що відповідачем визнається та обставина, що за життя ОСОБА_2 перебувала на обліку в ГУ ПФУ в Херсонській області та отримувала пенсію, призначену відповідно до Закону №1058.

Проте, як встановлено судом, виплату пенсії ОСОБА_2 було припинено з 01.04.2023 відповідно до пункту 4 частини першої статті 49 Закону у зв`язку з неотриманням призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд. Втім, як вбачається із пояснень відповідача, пенсіонерка мала право на поновлення виплати пенсії при дотриманні певних умов (вчиненні певних дій, зокрема поданні заяви про виплату пенсії на рахунок у банку).

Водночас факт припинення з 01.04.2023 ОСОБА_2 виплати пенсії жодним чином не позбавляє її статусу пенсіонерки. Навіть при припиненні нарахування та виплати пенсії ОСОБА_2 зберігала статус пенсіонерки з отриманням усіх гарантій, передбачених статтею 46 Конституції України та Законом №1058, при цьому припинення виплати пенсії такий статус не скасовує.

Жодних застережень, обмежень чи заборон щодо виплати такої допомоги особам, які здійснили поховання пенсіонера, якому з тих чи інших підстав тимчасово припинено виплату пенсії, чинне законодавство не містить.

При цьому суд зауважує, що з метою ефективного захисту прав позивачки розмір допомоги на поховання відповідно до статті 53 Закону №1058-IV слід визначити з розміру пенсії, яка підлягала б виплаті ОСОБА_2 у разі поновлення її виплати на момент смерті.

Відтак позовні вимоги суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 23.03.2026 №965130115040 про відмову у виплаті ОСОБА_1 допомоги на поховання померлої пенсіонерки ОСОБА_2 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу на поховання ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Щодо клопотання позивача про зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення, суд зазначає таке.

За нормами статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Згідно з частиною п`ятою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, за письмовою заявою заявника суд під час ухвалення рішення суду може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати звіт про його виконання.

Перебіг строку для подання звіту починається з дня набрання законної сили рішенням суду.

Заява, передбачена абзацом першим цієї частини, може бути подана не пізніше завершення судових дебатів, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Перебіг строку для подання звіту починається з дня набрання законної сили рішенням суду.

За нормами частини третьої статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Аналіз зазначених процесуальних норм свідчить про те, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду, яке може бути реалізовано у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення суду.

Належних, переконливих та достатніх доказів, які б свідчили про намір відповідача ухилитися від виконання цього судового рішення після набрання ним законної сили, чи про неможливість виконання рішення в загальному порядку, зокрема, через органи Державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», позивачем суду не надано.

За таких обставин, суд вважає клопотання позивача про встановлення судового контролю на цьому етапі передчасним, у зв`язку з чим у його задоволенні потрібно відмовити.

Позивач не позбавлений права звернутися до суду з відповідною заявою на стадії виконавчого провадження у разі виникнення ускладнень чи невиконання рішення судом у добровільному порядку.

У відповідності до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведене свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов здоволити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 23.03.2026 №965130115040 про відмову у виплаті ОСОБА_1 допомоги на поховання померлої пенсіонерки ОСОБА_2 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу на поховання померлої пенсіонерки ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн 96 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул. Валентини Крицак, 6,м. Херсон,Херсонський р-н, Херсонська обл.,73028 , код ЄДРПОУ - 21295057)

Головуючий суддя П.І. Салюк