Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 560/10682/26
РІШЕННЯ
іменем України
24 серпня 2026 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачці з 23.04.2026 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», однак рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 11.05.2026 №046150020549 їй відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій, передбаченої пунктом 7-1 Прикінцевих положень цього Закону. Позивачка вказує, що має понад 30 років спеціального педагогічного стажу, загальний страховий стаж 44 роки 1 місяць 21 день та до призначення пенсії за віком іншого виду пенсії не отримувала. На її думку, відповідач безпідставно не врахував, що призупинення дії трудового договору не припиняє трудових відносин, а подальше звільнення з посади вчителя було зумовлене воєнними діями та неможливістю роботодавця забезпечити виконання роботи. У зв`язку із цим позивачка просить скасувати зазначене рішення та зобов`язати відповідача виплатити їй грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій.
Ухвалою суду від 18.06.2026 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Відповідач правом на подання відзиву на адміністративний позов у наданий йому строк згідно ухвали не скористався, жодних документів до суду не подав.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі обставини справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 з 26.08.1994 до 03.04.2026 працювала вчителем біології у Зміївському закладі повної загальної середньої освіти Бериславської міської ради Херсонської області.
Наказом закладу освіти від 30.01.2026 №2-к у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації, веденням бойових дій на території Бериславської територіальної громади та неможливістю організації освітнього процесу з 01.02.2026 призупинено дію трудових договорів із працівниками закладу, зокрема з позивачкою. Надалі наказом від 30.03.2026 №14-к позивачку звільнено з посади вчителя біології з 03.04.2026 за угодою сторін на підставі пункту 1 статті 36 КЗпП України.
З 23.04.2026 позивачці призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Згідно з матеріалами пенсійної справи її загальний страховий стаж становить 44 роки 1 місяць 21 день.
05.05.2026 позивачка звернулася до органу Пенсійного фонду із заявою про виплату грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 11.05.2026 №046150020549 позивачці відмовлено у виплаті зазначеної грошової допомоги. Підставою для відмови відповідач визначив те, що на день досягнення пенсійного віку позивачка не перебувала у трудових відносинах на посаді в закладі державної або комунальної форми власності, робота на якій дає право на призначення пенсії за вислугу років, оскільки з 03.04.2026 була звільнена з посади вчителя біології.
Не погоджуючись із рішенням відповідача та вважаючи, що має право на отримання грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій, позивачка звернулася до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Відповідно до п.7-1 Розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV) особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України Постановою від 23.11.2011 № 1191 затвердив Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати (далі Порядок № 1191), який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до п. 7-1 Розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV.
Згідно з п. 2 Порядку № 1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ, що передбачені, зокрема, переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим Постановою КМУ від 4.11.1993 р. №909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років».
Пункт 5 Порядку № 1191 передбачає, що грошова допомога надається особам, яким, починаючи з 1.10.2011 р., призначається пенсія за віком відповідно до ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - і "ж" ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
Із системного аналізу наведених вище норм вбачається, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується із наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах і вихід на пенсію саме з цих посад у закладах та установах державної і комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV будь-якого іншого виду пенсії.
Вирішуючи питання щодо права особи на грошову допомогу, передбачену пунктом 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 15 червня 2022 року у справі № 200/854/19-а дійшов таких висновків: «…норму пункту 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV слід тлумачити таким чином, що для отримання визначеної пунктом 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV грошової допомоги при виході на пенсію по Закону №1058-IV особа має дотриматись таких вимог:
- станом на день досягнення пенсійного віку працювати в установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
- пенсія має призначатися особі вперше (тобто особи, які отримували пенсію раніше і з будь-яких причин перестали отримувати її право на зазначену грошову допомогу втратили);
- станом на день звернення за призначенням пенсії особа повинна мати страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років, у редакції Закону №1058 станом на час виникнення спірних правовідносин) на зазначених вище посадах».
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 05 березня 2025 року у справі №280/5256/22 та від 21 березня 2024 року у справі № 580/2737/23.
Як слідує з матеріалів справи, підставою для відмови у призначенні позивачці грошової допомоги, встановленої пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV, слугувало те, що позивач на день досягнення пенсійного віку не працювала в закладах освіти.
Суд погоджується з такою позицією відповідача, оскільки з копії паспорта позивачки встановлено, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 досягла пенсійного віку - 60 років. Водночас на день досягнення пенсійного віку позивачка не працювала у закладі державної або комунальної форми власності на посаді, робота на якій дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки наказом від 30.03.2026 №14-к її звільнено з посади вчителя біології Зміївського закладу повної загальної середньої освіти Бериславської міської ради з 03.04.2026. З огляду на те, що пенсію за віком позивачці призначено з 23.04.2026, вона не дотрималася однієї з обов`язкових умов пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV, а тому не має права на отримання грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій.
Схожа позиція висловлена і в постанові від 22.02.2024 у справі № 260/323/20 де Верховний Суд зазначив, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на визначених законодавством посадах, досягненням пенсійного віку, працюючи на цих роботах, а також неотриманням такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» будь-якого іншого виду пенсії.
З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що у відповідача були відсутні правові підстави для призначення та виплати грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058- IV, оскаржуване у цій справі рішення ГУ ПФУ у Хмельницькій області є правомірним, у зв`язку із чим у задоволенні позовних вимог належить відмовити.
Оскільки судом відмовлено у задоволенні позову, судові витрати не підлягають стягненню з відповідача та залишаються за позивачем.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29005 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя П.І. Салюк
Судове рішення № 139189117, Хмельницький окружний адміністративний суд було прийнято 24.08.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 560/10682/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: