Рішення № 139181343, 21.08.2026, Балтський районний суд Одеської області

Справа № 493/786/26

Провадження № 2/493/774/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2026 року м. Балта Одеської області

Балтський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Волошина І.С.

секретаря судового засідання Доскоч А.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні в залі суду в м. Балта цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» (надалі АТ «Сенс Банк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

23.04.2026 АТ «Сенс банк» звернулося до Балтського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 24.08.2022 між АТ «Альфа-Банк» та відповідачем укладена угода про надання споживчого кредиту №500705248 (надалі кредитний договір), за умовами якого банк зобов`язувався надати Позичальнику кредит, а Позичальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених Кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Кредитним договором.

Банк умови кредитного договору виконав у повному обсязі, проте Позичальник своїх зобов`язань за Кредитним договором належним чином не виконала, внаслідок чого утворилась заборгованість за Кредитним договором, тому просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 500705248, у розмірі 68437,44 грн, з яких 39343,14 грн. заборгованість по тілу кредиту, 29094,30 грн. заборгованість по відсотках та судові витрати.

Ухвалою Балтського районного суду Одеської області від 13.05.2026 провадження у справі відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, але в позовній заяві просив розгляд справи здійснювати за його відсутності, зазначивши, що не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день та час слухання повідомлявся своєчасно і належним чином в порядку ст. 128 ЦПК України, шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання, відповідно до відомостей отриманих судом в порядку вимог ст.187 ЦПК України, оголошенням на сайті суду, причини неявки суду не повідомив. Будь яких заяв та клопотань від відповідача не надходило.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, яка не повідомила про причини неявки та не подала відзив відповідно до статті 280 ЦПК України суд за згодою позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Позивачем надано до суду оферту на укладання угоди про надання споживчого кредиту №500705248, в якій ОСОБА_2 зазначила свої персональні дані, зокрема: ПІБ, дата народження, РНОКПП, дані свого паспорта, адресу проживання та реєстрації та просила надати їй кредит у сумі 40869,48 грн строком на 48 місяців з фіксованою процентною ставкою 27,00% річних.

24.08.2022 АТ «Альфа-Банк» підписало акцепт пропозиції на укладання угоди про надання споживчого кредиту №501376074.

Відповідно до умов, сторони погодили, що під час користування Кредитом Банк надає Позичальнику послуги з розрахунково-касового обслуговування у порядку та на умовах, що визначені цим пунктом та Договором. За ці послуги встановлюється комісійна винагорода, а саме: (а) за надання Кредиту 0.00% від суми кредиту, зазначеної в цьому Акцепті на укладення Угоди (далі - Акцепт) без ПДВ; (б) за обслуговування (управління) кредиту 0.00% від суми кредиту, зазначеної в цьому Акцепті без ПДВ.

Дата повернення Кредиту 24.08.2026. Для повернення заборгованості за Угодою використовується рахунок, відкритий у Банку.

Кредит надається Позичальнику для: власних потреб. Розмір 40869,48 грн., спосіб видачі - переказ коштів на рахунок НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Альфа-Банк».

Кредит надається строком на 48 місяців з фіксованою процентною ставкою 27,00% річних. Дані умови також зазначені в паспорті споживчого кредиту.

Як слідує з виписки по особовому рахунку відповідача за період з 24.08.2022 до 21.08.2025 та розрахунку заборгованості за кредитом, відповідач користувався кредитними коштами та частково виконував умови угоди.

З долученого позивачем до матеріалів справи розрахунку заборгованості за кредитом слідує, що станом на 21.08.2025 за кредитним договором № 500705248 від 24.08.2022 ОСОБА_3 має заборгованість в розмірі 52814,74 грн, що складається з: 23720,44 грн - заборгованість за тілом кредиту; 29094,30грн - заборгованість за відсотками.

АТ «Сенс Банк» направило на адресу ОСОБА_4 вимогу про виконання договірних зобов`язань, в якій вимагає впродовж 30 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги Банку, але в будь-якому випадку не пізніше 35 календарних днів з моменту надсилання даної вимоги, усунути порушення умов кредитного договору та погасити заборгованість в розмірі простроченого боргу, у випадку невиконання, - достроково повернути кредит у повній непогашеній сумі та сплатити всі нараховані і несплачені проценти за користування кредитом, комісії в розмірі 69408,84 грн.

Згідно меморіального ордеру № 1278703520 від 24.08.2022 платник ОСОБА_3 з рахунку № НОМЕР_2 перерахувала отримувачу ОСОБА_3 на рахунок у АТ «Сенс Банк» № НОМЕР_3 суму 40869,48 грн, призначення платежу - надання кредиту за кредитним договором №500705248 від 24.08.2022.

12.08.2022 позачерговими загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» прийнято рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про найменування АТ «Сенс Банк» внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань 30.11.2022.

Відповідно до частин 1 і 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом ст. 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» від 15.11.2016 за № 1734-VIII договір про споживчий кредит - це вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Згідно зі частиною 2 статті 9 Закону України «Про споживче кредитування» до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.

Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів регулюються Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно положень ч.ч.3, 4, 6, 7 ст.11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Стаття 12 Закону «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За змістом норм ст.627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як убачається зі змісту оферти від 24.08.2022 вона не підписана ОСОБА_5 .

Таким чином, матеріали справи не містять доказів про досягнення сторонами згоди щодо істотних умов договору, як того вимагають положення ст.638 ЦК України.

Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Як визначено ч.ч.1, 2 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до положень статей 77-80 ЦПК України докази мають бути належними, допустимим, достовірними та достатніми.

Статтею 79 ЦПК України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Доказів, що сторони погодили істотні умови договору, підписали договір шляхом обміну електронними даними, матеріали справи не містять.

В Довідці про ідентифікацію, наданій АТ «Сенс Банк», зазначено, що підписання договору № 500705248 позичальником здійснено аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора 8863. Водночас подана позивачем оферта щодо укладення угоди про надання споживчого кредиту № 500705248 від 24.08.2022, підписантом яких є ОСОБА_2 , містить вимогу щодо підписання цього документу у електронній формі, проте не містить даних про накладення електронного цифрового підпису чи використання одноразового ідентифікатора.

Отже, всупереч визначеного у ст.ст.12, 81 ЦПК України процесуального обов`язку позивач не надав до суду належних і допустимих доказів про те, що сторони у справі дійшли згоди про укладення кредитного договору на зазначених у позові умовах.

Позивачем на підтвердження факту надання кредиту надано меморіальний ордер № 1278703520 від 24.08.2022, де зазначено, що платник ОСОБА_6 з рахунку № НОМЕР_2 перерахувала отримувачу ОСОБА_7 на рахунок у АТ «Сенс Банк» № НОМЕР_3 суму 40869,48 грн, призначення платежу- надання кредиту за кредитним договором №500705248 від 24.08.2022.

Отже з даного меморіального ордеру вбачається, що платником даного платежу був не позивач АТ «Сенс Банк», а сама відповідач переказувала кошти між своїми рахунками.

Однак згідно п.3. Кредитного договору №500705248 від 24.08.2022 кредит надається позичальнику для повернення заборгованості за кредитним договором 618711271 від 2020-05-26 року, розмір 40869,48грн., спосіб видачі переказ коштів на рахунок № НОМЕР_1 , матеріали справи не містять доказів переказу позивачем суму коштів обумовлену в угоді на вказаний в цій же угоді рахунок відповідача, а отже відсутні належні докази, що підтверджують факт перерахування коштів на рахунок відповідача на виконання умов даного договору.

Відповідно до змісту части ни першої статті 1050 ЦК України з урахуванням статей 526, 527, 530 ЦК України, кредитодавець має довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором.

Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

З урахуванням того, що позивач не надав доказів на підтвердження перерахування коштів на рахунок відповідача, який зазначений в укладеній угоді, отримання відповідачем кредитних коштів та розміру наданого кредиту за кредитним договором №500705248 від 24.08.2022 року, тому перевірити розмір нарахованої суми боргу не є можливим. До позовної заяви не додані докази, які є належними, допустимими та достатніми, виходячи з предмету доказування. Зокрема, такими доказами є виписка з банківського рахунку, платіжні інструкції, квитанцію або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку.

Беручи до уваги вище викладене, суд прийшов до висновку, що позивач не надав суду доказів надання відповідачу кредитних коштів в спосіб, визначений у кредитному договорі, тому суд дійшов до висновку, що позивач не довів належними та допустимими доказами отримання відповідачем кредитних коштів та відповідно наявність заборгованості по кредиту у розмірі, вказаному у позовній заяві.

Такий висновок також узгоджується з постановою Верховного Суду від 30.01.2018 року у справі №161/16891/15.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги АТ «Сенс Банк» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором №500705248 від 24.08.2022 року задоволенню не підлягають, а тому в задоволенні позову АТ «Сенс Банк» слід відмовити.

Згідно з ч.1 ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 2 ст.141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 509, 512, 514, 516, 526, 527, 530, 549, 610, 611, 628, 629, 639, 1049, 1054, 1077, 1078 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 178, 247, 258, 259, 261, 263-265, 274, 279,280 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст рішення складено 21.08.2026 року.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Сенс Банк» (ЄДРПОУ 23494714, адреса: вул. Велика Васильківська, 100, м.Київ, 03150);

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

СУДДЯ