Ухвала суду № 139180800, 21.08.2026, Гайворонський районний суд Кіровоградської області

Справа № 385/1424/26

Провадження № 2/385/744/26

У Х В А Л А

про залишення без руху

21.08.2026 року м. Гайворон

суддя Гайворонського районного суду Кіровоградської області Венгрин М. В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця про стягнення одноразової матеріальної допомоги при звільненні на пенсію, матеріальної допомоги на оздоровлення та середнього заробітку за час затримки розрахунку,

встановив:

до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до АТ Укрзалізниця в якій просить стягнути з відповідача на свою користь одноразову матеріальну допомогу у розмірі шести середньомісячних заробітних плат у зв`язку з виходом на пенсію вперше в сумі 103922,40 грн, 6514,80 грн матеріальної допомоги на оздоровлення за 2023 та 2024 роки в розмірі 50 % тарифної ставки, а також 103922,40 грн середнього заробітку за час затримки повного розрахунку при звільненні.

Вивчивши позовну заяву та долучені матеріали, суд вважає, що таку слід залишити без руху.

З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено вимоги майнового характеру про стягнення матеріальних допомог та середнього заробітку за час затримки розрахунку, за частину яких слід сплатити судовий збір, оскільки пунктом 1 частини 1статті 5 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08 липня 2011 року, відсплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Суд погоджується із тим, що позивач звільнена від сплати судового збору стосовно вимог про стягнення матеріальних допомог.

У іншій частині - стягнення середнього заробітку за час затримки виплати позивач має сплатити судовий збір згідно ставок визначених законом.

При цьому суд виходить з того, що структура заробітної плати визначенастаттею 2 Закону України «Про оплату праці», за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Крім того, на підставістатті 2 Закону України «Про оплату праці», структуру заробітної плати можна визначити, беручи до уваги положення «Інструкції зі статистики заробітної плати», затвердженоїнаказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 за №114/8713, розробленої відповідно доЗакону України від 17.09.1992 № 2614-XII «Про державну статистику»таЗакону України «Про оплату праці»з урахуванням міжнародних рекомендацій у системі статистики оплати праці й стандартів Системи національних рахунків (за змістом преамбули цієї Інструкції).

Відповідно до п. 1.3 Інструкції №114/8713, для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці. До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат. Фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

При цьому, інші виплати, що не належать до фонду оплати праці, встановлені в розділі 3 Інструкції №114/8713, згідно з пунктом 3.9 якого до них відносяться суми, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні, а відповідно до пп. 2.2.8 п. 2.2 вказаної Інструкції до складу фонду додаткової заробітної плати входять суми компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати.

З наведених норм чинного законодавства вбачається, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, за своєю правовою природою, не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінністатті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

З огляду на викладене, пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини 1статті 5 Закону України «Про судовий збір», не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Зазначеного висновку дійшов Верховний Суд України в постанові від 30.11.2016 у справі №226/168/15-ц (провадження №6-1121цс16), за наслідками розгляду справи яка виникла з правовідносин щодо стягнення з роботодавця середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, який також узгоджується з правовим висновок викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 по справі №910/4518/16, провадження №12-301гс18, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2020 в справі № 711/4010/13-ц.

Тобто, Верховний Суд виснував, що п. 1 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір»чітко визначено вимоги, які випливають з норм трудового законодавства, які не підлягають оплаті судовим збором при зверненні до суду.

Така позиція також зазначена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19 (провадження №14-47цс21), де зазначено, що середній заробіток за час вимушеного прогулу, передбачений ч. 2ст. 235 КЗпП України, та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, визначенийст. 117 цього Кодексу, мають різну правову природу. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

Таким чином, вказаний висновок дає підстави вважати, що середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати не належить до структури заробітної плати, тобто не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є іншою заохочувальною чи компенсаційною виплатою.

Тому позовна вимога щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, яка не є тотожною з позовними вимогами про стягнення заробітної плати, підлягає оплаті судовим збором позивачем при зверненні до суду.

Згідно ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір»судовий збір за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, сплачується у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно п. 1, 2 ч. 1ст. 176 Цивільного процесуального кодексу України, ціна позову у позовах про стягнення грошових коштів визначається сумою, яка стягується; у позовах про визнання права власності на майно вартістю майна.

Відповідно до п. 2 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 4 Закону України «Про судовий збір»ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який, відповідно доЗакону України «Про державний бюджет на 2026 рік»станом на 01.01.2026 становить3328,00 грн).

Ціна позову, з якої має бути розрахована сума судового збору, становить 103922,40 грн.

У зв`язку з наведеним позивачу необхідно було сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру відповідно до ціни позову за ставками встановленимиЗаконом України «Про судовий збір», а саме 1331,20 грн.

Позивач доказів сплати судового збору не надав, помилково покликаючись на п. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір.

Крім того, відповідно до ч. 1ст. 9 ЦПК України, цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою. За положеннямист. 10 Конституції України, державною мовою в Україні є українська мова. У свою чергу, із наданих ВССУ роз`яснень, які викладені у листі «Про практику розгляду судами цивільних справ з іноземним елементом» від 16.05.2013 слідує, що суд приймає документи, складені мовами іноземних держав, за умови супроводження їх нотаріально засвідченим перекладом українською мовою. Отже, у разі, коли письмові докази подаються до суду іноземною мовою, додається їх засвідчений у встановленому порядку переклад українською мовою. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально посвідчена в порядкуст. 79 Закону України «Про нотаріат». Відповідно до пункту 1.4. Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України № 814 від 20.08.2019 року, діловодство в суді ведеться державною мовою, крім випадків, передбачених законодавством України. У діловодстві суду можуть використовуватися вхідні документи, викладені іноземною мовою, забезпечені перекладом відповідно до вимог чинного законодавства.

Перевіривши додатки до позовної заяви суд встановив, що до неї долучено копію витягу з колективного договору на 2011-2015 та додатків № 7 і 8 до нього на іноземній (російській) мові, відсутній його переклад на українську мову. А отже позивачу пропонується усунути недоліки шляхом надання перекладу відповідних доказів державною мовою.

Також згідно з абз. 2 ч. 7 ст. 175 ЦПК України у разі пред`явлення фізичною особою або фізичною особою - підприємцем позову про стягнення грошових коштів у позовній заяві зазначаються реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг або інформація про його відсутність. За відсутності рахунку позивач зазначає у позовній заяві бажаний спосіб отримання грошових коштів у разі задоволення позову.

Позивачем не дотримано вимог зазначеної норми Закону та не зазначено реквізитів рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг або інформації про його відсутність чи бажаного способу отримання грошових коштів у разі задоволення позову, за відсутності рахунку.

У відповідності із ч. 1ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху для усунення зазначених недоліків.

Реквізити для сплати судового збору в сумі 1331,20 грн: Отримувач коштів ГУК у Кіров.обл./тг м.Гайворон/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37918230, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA768999980313141206000011515, Кодкласифікації доходів бюджету22030101, Призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Гайворонський районний суд Кіровоградської області (назва суду, де розглядається справа).

Керуючись ст.175,185,260,353,354 ЦПК України,

постановив:

позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця про стягнення одноразової матеріальної допомоги при звільненні на пенсію, матеріальної допомоги на оздоровлення та середнього заробітку за час затримки розрахунку - залишити без руху, надавши позивачу строк п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення викладених в ухвалі недоліків.

Роз`яснити позивачу, що в разі невиконання вимог ухвали до вказаного терміну, заява буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: М. В. ВЕНГРИН

Дата документа 21.08.2026