Постанова № 139180508, 24.08.2026, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/1780/26

Провадження №: 3/343/387/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 серпня 2026 року м. Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської області у складі судді Монташевич С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Долина Калуського району Івано-Франківської області адміністративний матеріал, що надійшов від відділення поліції № 1 (м. Долина) Калуського РВП ГУ Національної поліції в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , розлученого, має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, притягувався до адміністративної відповідальності 14.04.2026 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи:

ОСОБА_1 , будучи особою, яку вже було піддано адміністративному стягненню за вчинення домашнього насильства, повторно протягом року вчинив домашнє насильство, тобто умисно вчинив дії психологічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілого.

Правопорушення вчинив за таких обставин.

02 серпня 2026 року близько 21:54 год ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , умисно вчинив дії психологічного характеру відносно ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме висловлював образи нецензурною лайкою, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілого.

ІІ. Позиція особи, яка бере участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення:

в судове засідання ОСОБА_1 повторно не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку. Повідомлення про виклик до суду було сформовано ОСОБА_1 в електронній формі через внесення до ОСК26 його РНОКПП (а.с. 14, 15). Також суд повідомив останнього про судове засідання в приміщенні суду, на що вказує відповідна розписка (а.с. 16). Крім того, на вказаний ним у протоколі номер телефону здійснювався дзвінок із метою повідомлення про розгляд справи (а.с. 13).

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, а також зобов`язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, та максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Зокрема, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнов проти України", в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (пункт 69).

Отже, ОСОБА_1 , будучи обізнаним про складений відносно нього протокол та подальший розгляд в Долинському районному суді Івано-Франківської області справи про адміністративне правопорушення, до суду не з`явився.

Враховуючи зазначені обставини та вимоги ст. 268 КУпАП, яка не передбачає обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173-2 КУпАП, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності ОСОБА_1 .

ІІI. Досліджені в судовому засіданні письмові докази та відеозаписи:

вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, доведена такими дослідженими в судовому засіданні доказами та відеозаписами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 739934 від 02.08.2026, в якому викладена суть правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП. В протоколі наявні відмітки про відмову від надання пояснень та від отримання його копії (а.с. 1). Копію протоколу направлено ОСОБА_1 поштовим відправленням, на що вказує відповідний супровідний лист (а.с. 2);

- рапортом старшого інспектора чергового відділення поліції № 1 (м. Долина) Калуського РВП ГУ Національної поліції в Івано-Франківській області від 02.08.2026, згідно з яким 02.08.2026 о 21:53 год зі служби 102 надійшло повідомлення від ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що ОСОБА_1 вчиняє домашнє насильство (а.с. 3);

- терміновим заборонним приписом стосовно кривдника та формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, згідно із якою визначено рівень небезпеки ОСОБА_1 щодо постраждалої особи як середній (а.с. 4, 5);

- DVD-R дисками із написами " ОСОБА_1 " (а.с. 10), на якому наявні відеозаписи, на яких зафіксовано, як працівники поліції 02.08.2026 прибувають на місце події, де перебуває ОСОБА_1 та встановлюють обставини конфлікту. ОСОБА_2 вказує, що ОСОБА_1 (тато) вдарив дитину, тому він змушений був за неї заступитися, що останній заперечує, вказуючи, що це він (Денис) б`є його дітей. У присутності працівників поліції ОСОБА_1 продовжує нецензурну лайку, в тому числі, в сторону ОСОБА_2 , який у свою чергу повідомляє, що ОСОБА_1 . п`є з його матір`ю, а потім її б`є. Остання на відеозаписі перебуває у стані сп`яніння, кричить, перебиваючи всіх присутніх. Надалі поліцейський складає адмінматеріали, роз`яснює зміст протоколу ОСОБА_1 , ознайомлює його з його змістом та пропонує йому отримати його копію, від чого він відмовляється;

- постановою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 14.04.2026, яка набрала законної сили 24.04.2026, згідно із якою суд визнав ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та наклав стягнення у виді штрафу (а.с. 6-8).

Вказані вище докази є такими, що доповнюють один одного, є повними, належними та допустимими, оскільки, відповідно до ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також зібрані в порядку, встановленому законом та не викликають сумніву в суду. Рапорт хоча і не є доказом винуватості ОСОБА_1 , однак його дані узгоджуються з іншими доказами та він засвідчує факт повідомлення та виявлення вчиненого адмінправопорушення.

V. Оцінка суду:

оцінюючи зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов такого висновку.

Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" передбачає, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Даний Закон передбачає, що психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Системний аналіз національного та міжнародного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа, яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу у своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.

Частина 3 ст. 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, полягає в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.

Аналізуючи здобуті в судовому засiданнi докази, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_1 правильно квалiфiковано за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, оскільки він, будучи особою, яку вже було піддано адміністративному стягненню за вчинення домашнього насильства, повторно протягом року вчинив домашнє насильство, тобто умисно вчинив дії психологічного характеру (словесні нецензурні образи) щодо неповнолітнього ОСОБА_3 (сина колишньої дружини від першого шлюбу, з яким вони проживали однією сім`єю), внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілого.

Накладаючи стягнення на ОСОБА_1 , суд ураховує характер i ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення та його особу: працює, має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей.

Обставин, які пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , не встановлено.

З урахуванням викладеного, а також того, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд уважає, що на ОСОБА_1 слід накласти стягнення у межах санкції ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адмiнiстративні правопорушення, обравши стягнення у вигляді штрафу в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

V. Розподіл судових витрат:

відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, ст. 4 Закону України "Про судовий збір", керуючись ст. 40-1, 283, 284 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти стягнення у вигляді штрафу в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020,00 (одну тисячу двадцять) гривень.

Стягнути зі ОСОБА_1 в дохід держави (отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) -899998; рахунок отримувача № UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету -22030106) судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня отримання постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно з ч. 2 ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначеного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 (десяти) днiв до Івано-Франківського апеляційного суду через Долинський районний суд Івано-Франківської області.

Суддя: С.М.Монташевич