Ухвала суду № 139180150, 19.08.2026, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/10273/25

провадження № 2-с/208/350/26

УХВАЛА

19 серпня 2026 р. м. Кам`янське

Суддя Заводського районного суду міста Кам`янського Савранський Т.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, -

В С Т А Н О В И В:

21 серпня 2025 року Заводським районним судом міста Кам`янського видано судовий наказ, відповідно до якого солідарно стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» заборгованість за послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у розмірі 18 115,87 грн, пеню у розмірі 619,55 грн та судовий збір у розмірі 151,40 грн. з кожного боржника

13 липня 2026 року боржник звернувся до суду з заявою про поновлення строку на оскарження та скасування вищезазначеного судового наказу.

В обґрунтування поданої заяви зазначено, що копію судового наказу заявник отримав 05.08.2026 року. Із зазначеним судовим наказом він не погоджується та вважає його таким, що підлягає скасуванню, оскільки стягувачем пропущено строк позовної давності щодо заявленої до стягнення заборгованості. Крім того, ОСОБА_4 посилається на те, що послугами акціонерного товариства у спірній квартирі фактично не користувався, так як проживав за іншою адресою. Вказує на відсутність між ним та стягувачем договірних правовідносин, які б слугували підставою для виникнення відповідного зобов`язання. У зв`язку з викладеним просить поновити строк на подання заяви про скасування судового наказу та скасувати виданий судовий наказ.

Ознайомившись з поданими матеріалами, суддя приходить до наступного висновку.

Частиною 1 ст. 170 ЦПК України зазначено, шо боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4,5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Як вбачається з матеріалів справи судом на адресу реєстрації боржників надіслано копію судового наказу та копію заяви про видачу судового наказу з додатками, проте, скероване судом поштове відправлення №R067091501330 повернуто відділенням поштового зв`язку за закінченням терміну зберігання (а.с. 20-21).

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Відповідно до ч. 5 ст. 170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником; 3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.

Станом на 19 серпня 2026 року боржником пропущений строк на подання заяви про скасування судового наказу, проте останнім заявлено аргументоване клопотання про поновлення строку оскарження судового рішення, яке підлягає задоволенню.

Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 170 ЦПК України, заява про скасування судового наказу повинна містити зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.

Відповідно до п. 19 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 14 від 23.12.2012 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» у заяві про скасування судового наказу має бути зазначено не лише про його оспорення, а й наведено обставини, які свідчать про повну чи часткову необґрунтованість вимог стягувача, а також посилання на докази, якими боржник обґрунтовує свої заперечення проти заявлених вимог. При цьому такі докази можуть бути подані суду під час розгляду заяви про скасування судового наказу.

Отже, саме по собі подання заяви про скасування судового наказу не є безумовною підставою для його скасування, а тому боржник повинен навести такі заперечення, які свідчили про необґрунтованість вимог стягувача станом на момент видачі судового наказу.

Як убачається з матеріалів справи, відповідно до довідки відділу формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам`янського Кам`янської міської ради, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на час видачі судового наказу був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , за якою виникла заборгованість за житлово-комунальні послуги.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з їх оплати. Отже, факт реєстрації ОСОБА_2 за адресою, за якою утворилася заборгованість, має правове значення для визначення його обов`язку щодо оплати відповідних послуг.

Посилання його. на те, що він фактично проживав за іншою адресою та не користувався послугами з водопостачання і водовідведення, саме по собі не спростовує передбаченого законом обов`язку щодо їх оплати та не свідчить про необґрунтованість вимог стягувача.

Не можуть бути підставою для скасування судового наказу і доводи боржника про відсутність між сторонами письмового договору. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку та випадках, визначених законом. При цьому відсутність договору у письмовій формі сама по собі не звільняє споживача від обов`язку оплачувати фактично надані житлово-комунальні послуги.

Така ж правова позиція викладена у постанові Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25.03.2024 у справі № 462/1232/23, відповідно до якої відсутність письмового договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не звільняє споживача від обов`язку здійснювати їх оплату. Зазначена правова позиція є релевантною до спірних правовідносин та спростовує доводи заявника про те, що відсутність письмового договору є самостійною підставою для скасування судового наказу.

Таким чином, обставини, на які посилається ОСОБА_4 , а саме фактичне проживання за іншою адресою, невикористання послуг та відсутність письмового договору, не спростовують встановленого законом обов`язку щодо оплати житлово-комунальних послуг та не свідчать про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.

Щодо доводів заявника про пропуск стягувачем строку позовної давності суд зазначає, що відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність становить три роки, а за зобов`язаннями з визначеним строком виконання її перебіг починається зі спливом такого строку.

Як убачається зі змісту судового наказу, заборгованість стягнуто за період з березня 2020 року по червень 2025 року. Водночас при визначенні перебігу позовної давності підлягають врахуванню положення пунктів 12 та 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, якими на відповідні періоди її перебіг було продовжено у зв`язку з карантином та дією воєнного стану.

Пункт 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України виключено Законом України № 4434-IX від 14.05.2025, який набрав чинності 04.09.2025. Отже, на момент звернення стягувача із заявою про видачу судового наказу перебіг позовної давності за заявленими вимогами не завершився.

Таким чином, наведені ОСОБА_2 доводи щодо фактичного проживання за іншою адресою, невикористання послуг та відсутності письмового договору не спростовують його обов`язку зі сплати житлово-комунальних послуг та не свідчать про необґрунтованість вимог стягувача. Доводи щодо пропуску строку позовної давності також є безпідставними, оскільки на момент звернення стягувача до суду такий строк не сплив.

Отже, заява боржника не містить обставин, які б свідчили про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача, що вказує на не виконання Яцьковим п. 5 ч. 3 ст. 170 ЦПК України, у зв`язку з чим суд вважає заяву неналежно оформленою та такою, що підлягає поверненню заявнику.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 ЦПК України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 170, 171 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Строк на звернення з заявою про скасування судового наказу, поновити.

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу №208/10273/25 виданого 21 серпня 2025 року Заводським районним судом міста Кам`янського за заявою Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід», - залишити без задоволення та повернути її заявнику.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її складення.

Учасник справи, якому копія ухвала судді не була вручена у день складення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали судді.

Суддя Т.А. Савранський