Рішення № 139176757, 11.08.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" серпня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/3707/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

при секретарі судового засідання Деркач П.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маршал Транс" (63506, Харківська обл., м. Чугуїв, вул. Анатолія Злобіна, б. 141) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лаймел Макс" (02218, м. Київ, вул. Кибальчича Миколи, буд. 2, нежитлове приміщення 55) до Державного підприємства "Дослідне господарство "Комсомолець" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України (64644, Харківська обл., селище Миролюбівка, вул. Дружби, б. 19-А) про стягнення 6333676,16 грн. за участю представників:

позивача - Косінова Д.С., ордер серії АХ №1297510 від 16.10.2025,

відповідача - Овсяник С.А., ордер серії АХ №1274305 від 09.07.2025,

третьої особи - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Маршал Транс" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Державного підприємства "Дослідне господарство "Комсомолець" Інституту сільського господарства північного сходу Національної академії аграрних наук України", в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Договором на надання транспортних послуг № 27 від 01.02.2021 у розмірі 3773719,85 грн.; пеню у розмірі 946147,07 грн.; 3% річних у розмірі 357266,49 грн. та інфляційні втрати у розмірі 1256542,75 грн. Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача своїх зобов`язань за договором на надання транспортних послуг № 27 від 01.02.2021, зокрема пункту 3.2. цього договору, відповідно до умов якого, оплата наданих послуг здійснюється замовником на протязі трьох банківських днів на підставі рахунку-фактури, товарно-транспортних накладних (з записом про приймання вантажу) та Акта виконаних транспортних послуг, що надаються перевізником.

Також до стягнення заявлені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 76004,12 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.10.2025 у справі № 922/3707/25 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 18.11.2025 о 12:00.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.11.2025 у справі № 922/3707/25 відкладено підготовче засідання на 09.12.2025 об 11:20.

25.11.2025 через загальний відділ діловодства суду через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді (вх. №27358), яку досліджено та приєднано до матеріалів справи.

28.11.2025 через загальний відділ діловодства суду через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №27700) з додатковими документами, які досліджено та приєднано до матеріалів справи.

03.12.2025 через загальний відділ діловодства суду через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №28082), яку досліджено та приєднано до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.12.2025 залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Лаймел Макс" (02218, м. Київ, вул. Кибальчича Миколи, буд. 2, нежитлове приміщення 55, код ЄДРПОУ 34043264) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача та відкладено підготовче засідання на 06.01.2026 об 11:00.

05.01.2026 через загальний відділ діловодства суду через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшли ідентичні клопотання про призначення експертизи у справі (вх. № 92, 94), в якому позивач просить суд призначити у справі судову почеркознавчу та судову технічну експертизу.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.01.2026 у справі № 922/3707/25 відкладено питання щодо вирішення клопотання позивача про призначення експертизи у справі (вх. № 94 від 05.01.2026) до наступного підготовчого засідання та відкладено підготовче засідання на 13.01.2026 на 12:20.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.01.2026 клопотання ТОВ "Маршал Транс" про призначення у справі 922/3707/25 судової комплексної почеркознавчої експертизи та судової технічної експертизи документів (вх. №№92, 94 від 05.01.2026) та призначено у справі № 922/3707/25 судову комплексну почеркознавчу експертизу та технічну експертизу документів, доручивши її проведення Національному науковому центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України (адреса: 61177, м. Харків, вул. Золочівська, 8а).

04.06.2026 від Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України надійшов супровідний лист (вх. №760) з висновком експерта, а також матеріали справи № 922/3707/25.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.06.2026 провадження у справі № 922/3707/25 поновлено та підготовче засідання призначено на 30 червня 2026 року о 12:20.

24.06.2026 через загальний відділ діловодства суду через підсистему "Електронний суд" від третьої особи надійшло клопотання (вх. №15412), яке досліджено та приєднано до матеріалів справи.

25.06.2026 через загальний відділ діловодства суду від третьої особи надійшло клопотання (вх. №15497) з додатковими документами, які досліджено та приєднано до матеріалів справи.

29.06.2026 через загальний відділ діловодства суду через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про витребування документів та призначення експертизи документів (вх. №15736).

30.06.2026 через загальний відділ діловодства суду через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшли заперечення (вх. №15871), які досліджено та приєднано до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.06.2026 у справі № 922/3707/25 відкладено підготовче засідання на 14.07.2026 на 11:40.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.07.2026 у справі № 922/3707/25 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.08.2026 на 11:40.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.08.2026 у справі № 922/3707/25 в судовому засіданні оголошено перерву до 11.08.2026 до 11:20.

Позивач у судове засідання 11.08.2026 з`явився, поданий позов підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання 11.08.2026 з`явився, проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Третя особа у судове засідання 11.08.2026 не з`явилась, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлена своєчасно та належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку електронного листа, а саме: "Ухвала-повідомлення" від 04.08.2026 до електронного кабінету третьої особи підсистеми "Електронний суд".

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи вищенаведене, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників позивача та відповідача, судом встановлено наступне.

01.02.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Маршал Транс" (перевізник) та Державним підприємством "Дослідне господарство "Комсомолець" Інституту сільського господарства північного сходу Національної академії аграрних наук України" (замовник) було укладено договір на надання транспортних послуг №27 від 1 лютого 2021 року (далі - Договір), відповідно до умов пункту 1.1. якого, перевізник зобов`язується доставити довірений йому замовником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу, а замовник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до п. 1.2. Договору конкретні умови кожного перевезення вантажу зазначаються у заявці Замовника.

Згідно з п. 3.1. Договору, ціни на послуги узгоджуються сторонами в заявках і вказуються в рахунках-фактурах Перевізника.

Відповідно до п. 3.2. Договору оплата наданих послуг здійснюється Замовником на протязі трьох банківських днів на підставі рахунку-фактури, товарно-транспортних накладних (з записом про приймання вантажу) та Акта виконаних транспортних послуг, що надаються Перевізником.

Відповідно до п. 3.3. оплата здійснюється в національній валюті шляхом

перерахування коштів на розрахунковий рахунок Перевізника згідно чинного законодавства України.

Згідно з п.6.1 Договору, Договір вступає в силу з моменту підписання і діє до "31" грудня 2021р., а в частині розрахунків до їх повного здійснення. Якщо жодна зі Сторін за один місяць до закінчення строку дії Договору письмово не повідомить іншу Сторону про розірвання Договору, дія Договору автоматично пролонгується на наступні 12 (дванадцять) місяців без складання додаткової угоди до Договору.

На виконання вищевказаних вимог Договору позивачем було надано відповідачу транспортні послуги, про що свідчать Акти приймання-здачі виконаних робіт за 2021 рік.

Акти приймання-здачі виконаних робіт за 2021 рік були повністю оплачені відповідачем, про що свідчать платіжними інструкціями: №653 від 22.03.2021 на суму 23 520,00 гривень, №764 від 22.04.2021 на суму 84 912,00 гривень, №765 від 22.04.2021 на суму 150220,80 гривень, №843 від 21.05.2021 на суму 30 816,00 гривень, №1274 від 19.10.2021 на суму 284 198,40 гривень, №1324 від 04.11.2021 на суму 265032,00 гривень, №1396 від 24.11.2021 на суму 119088,00 гривень, №1442 від 07.12.2021 на суму 166464,00 гривень. Таким чином Замовником було оплачено послуги на суму 1 124 251,20 гривень.

Також, на підтвердження надання транспортних послуг між сторонами були складені та підписані сторонами акти приймання-здачі виконаних робіт, а саме, за 2022 рік:

1. від 14 лютого 2022 р.№349 на суму 9 648 грн (втрачений)

2. від 31 березня 2022 р. №16 на суму 33 300 грн,

3. від 08 квітня 2022 р. № 28 на суму 35 700 грн,

4. від 25 квітня 2022 р. № 29 на суму 9 600 грн,

5. від 26 квітня 2022 р. № 30 на суму 21 000 грн,

6. від 01 травня 2022 р. № 22 на суму 10 500 грн,

7. від 07 травня 2022 р. № 24 на суму 74 822,40 грн,

8. від 07 травня 2022 р. №33 на суму 74 822,40 грн,

9. від 10 травня 2022 р. № 23 на суму 30 000,00 грн,

10. від 25 травня 2022 р. № 34 на суму 11 700 грн,

11. від 20 липня 2022 р. № 159 на суму 16 656 грн,

12. від 20 липня 2022 р. № 160 на суму 16 336 грн,

13. від 20 липня 2022 р. № 161 на суму 16 832 грн,

14. від 20 липня 2022 р. № 162 на суму 15 296 грн,

15. від 23 липня 2022 р. № 167 на суму 35 392 грн,

16. від 25 липня 2022 р. № 172 на суму 91 616 грн,

17. від 26 липня 2022 р. № 173 на суму 93 760 грн,

18. від 26 липня 2022 р. № 174 на суму 90 128 грн,

19. від 26 липня 2022 р. № 175 на суму 91 968 грн,

20. від 26 липня 2022 р. № 176 на суму 84 240 грн,

21. від 26 липня 2022 р. № 177 на суму 18 560 грн,

22. від 28 липня 2022 р. №182 на суму 18 256 грн,

23. від 29 липня 2022 р. № 183 на суму 35 776 грн,

24. від 30 липня 2022 р. № 190 на суму 57 568 грн,

25. від 30 липня 2022 р. № 191 на суму 55 280 грн,

26. від 30 липня 2022 р. № 192 на суму 18 704 грн,

27. від 02 серпня 2022 р. № 030 на суму 18 048 грн,

28. від 03 серпня 2022 р. № 031 на суму 16 288 грн,

29. від 04 серпня 2022 р. № 032 на суму 55 840 грн,

30. від 04 серпня 2022 р. № 033 на суму 19 504 грн,

31. від 05 серпня 2022 р. № 034 на суму 93 472 грн,

32. від 05 серпня 2022 № 035 на суму 90 368 грн,

33. від 05 серпня 2022 № 036 на суму 51 184 грн,

34. від 05 серпня 2022 № 037 на суму 19 552 грн,

35. від 06 серпня 2022 р. № 054 на суму 109 200 грн,

36. від 06 серпня 2022 р. № 055 на суму 112 880 грн,

37. від 06 серпня 2022 р. № 056 на суму 112 096 грн,

38. від 06 серпня 2022 р. № 057 на суму 87 120 грн,

39. від 06 серпня 2022 р. № 058 на суму 37216 грн,

40. від 09 серпня 2022 р. № 073 на суму 37376 грн,

41. від 09 серпня 2022 р. № 074 на суму 17376 грн,

42. від 10 серпня 2022 р. № 075 на суму 19376 грн,

43. від 10 серпня 2022 р. № 076 на суму 15872 грн,

44. від 11 серпня 2022 р. № 095 на суму 71152 грн,

45. від 11 серпня 2022 р. № 096 на суму 55920 грн,

46. від 11 серпня 2022 р. № 097 на суму 18368 грн,

47. від 12 серпня 2022 р. № 098 на суму 37696 грн,

48. від 12 серпня 2022 р. № 099 на суму 39376 грн,

49. від 13 серпня 2022 р. № 114 на суму 115440 грн,

50. від 13 серпня 2022 р. № 115 на суму 34 480 грн,

51. від 13 серпня 2022 р. № 116 на суму 18 288 грн,

52. від 15 серпня 2022 р. № 124 на суму 18 928 грн,

53. від 15 серпня 2022 р. № 125 на суму 19 120 грн,

54. від 15 серпня 2022 р. № 126 на суму 17 408 грн,

55. від 15 серпня 2022 р. № 127 на суму 17 760 грн,

56. від 15 серпня 2022 р. № 128 на суму 16 960 грн,

57. від 16 серпня 2022 р. № 135 на суму 19 296 грн,

58. від 16 серпня 2022 р. № 136 на суму 18 096 грн,

59. від 16 серпня 2022 р. № 137 на суму 18 016 грн,

60. від 18 серпня 2022 р. № 150 на суму 54 208 грн,

61. від 18 серпня 2022 р. № 151 на суму 37 744 грн,

62. від 18 серпня 2022 р. № 152 на суму 20 096 грн,

63. від 20 серпня 2022 р. № 173 на суму 88 096 грн,

64. від 20 серпня 2022 р. № 174 на суму 75 808 грн,

65. від 20 серпня 2022 р. № 174 на суму 75808 грн,

66. від 20 серпня 2022 р. №176 на суму 36656 грн,

67. від 20 серпня 2022 р. № 177 на суму 19536 грн,

68. від 23 серпня 2022 р. № 190 на суму 36848 грн,

69. від 23 серпня 2022 р. № 191 на суму 38560 грн,

70. від 23 серпня 2022 р. № 192 на суму 37744 грн,

71. від 23 серпня 2022 р. № 193 на суму 38384 грн,

72. від 23 серпня 2022 р. № 194 на суму 34464 грн,

73. від 23 серпня 2022 р. № 195 на суму 36784 грн,

74. від 23 серпня 2022 р. № 196 на суму 37536 грн,

75. від 25 серпня 2022 р. № 209 на суму 18576 грн,

76. від 25 серпня 2022 р. № 210 на суму 19088 грн,

77. від 25 серпня 2022 р. № 211 на суму 19024 грн,

78. від 25 серпня 2022 р. № 212 на суму 20336 грн,

79. від 25 серпня 2022 р. № 213 на суму 18928 грн,

80. від 30 вересня 2022 р. №165 на суму 12000 грн,

81. від 06 жовтня 2022 р. № 114 на суму 12000 грн;

82. від 07 жовтня 2022 р. № 115 на суму 13800 грн;

83. від 09 жовтня 2022 р. № 116 на суму 11700 грн;

84. від 25 жовтня 2022 р. № 201 на суму 42125,40 грн;

85. від 25 жовтня 2022 р. № 202 на суму 47248,20 грн;

86. від 25 жовтня 2022 р. № 203 на суму 44038,80 грн

87. від 25 жовтня 2022 р. № 204 на суму 38480,40 грн

88. від 25 жовтня 2022 р. № 210 на суму 12 944,45 грн;

89. від 26 жовтня 2022 р. № 230 на суму 4 467,60 грн;

90. від 26 жовтня 2022 р. № 231 на суму 3 864,60 грн

91. від 26 жовтня 2022 р. № 232 на суму 3 972,60 грн

92. від 30 жовтня 2022 р. № 253 на суму 19 924,20 грн;

93. від 30 жовтня 2022 р. № 254 на суму 16 453,80 грн,

94. від 31 жовтня 2022 р. № 257 на суму 21589,20 грн,

95. від 31 жовтня 2022 р. №258 на суму 19755 грн,

96. від 01 листопада 2022 р. № 009 на суму 3879 грн

97. від 01 листопада 2022 р. № 010 на суму 4147,20 грн;

98. від 01 листопада 2022 р. № 011 на суму 3794,40 грн

99. від 02 листопада 2022 р. № 039 на суму 7 855,20 грн

100. від 02 листопада 2022 р. № 040 на суму 4264,20 грн;

101. від 02 листопада 2022 р. № 041 на суму 4172,40 грн;

102. від 03 листопада 2022 р. № 050, на суму 3897 грн

103. від 05 листопада 2022 р. № 059 на суму 11755,80 грн

104. від 05 листопада 2022 р. № 060 на суму 7815,60 грн

105. від 05 листопада 2022 р. № 061 на суму 8 276,40 грн;

106. від 05 листопада 2022 р. № 062 на суму 3 771 грн;

107. від 11 листопада 2022 р. № 160 на суму 4352,40 грн;

108. від 11 листопада 2022 р. № 161 на суму 4370,40 грн;

109. від 11 листопада 2022 р. №162 на суму 3954,60 грн.

110. від 17 листопада 2022 р. № 238 на суму 7545,60 грн

111. від 18 листопада 2022 р. № 239 на суму 15436,80 грн;

112. від 18 листопада 2022 р. № 240 на суму 14976 грн;

113. від 18 листопада 2022 р. № 241 на суму 7632 грн;

114. від 18 листопада 2022 р. № 242 на суму 8265,60 грн;

115. від 19 листопада 2022 р. №243 на суму 7804,80 грн.

За 2023 рік:

1. від 03 січня 2023 року №046 на суму 9352,80 грн

2. від 08 січня 2023 року №079 на суму 9093,00 грн

3. від 14 січня 2023 року №152 на суму 9612,60 грн

4. від 30 січня 2023 року №402 на суму 18445,80 грн

5. від 01 лютого 2023 року №002 на суму 10132,20 грн

6. від 01 березня 2023 року №006 на суму 9180 грн (втрачений)

Отже, враховуючи вищенаведене, перевізник надав, а замовник прийняв послуги за Договором, що підтверджуються підписаними сторонами актами приймання-здачі виконаних робіт.

Позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому зазначає про те, що, відповідач (замовник), всупереч умовам договору, надані позивачем (перевізником) послуги не сплатив.

Також, позивачем у позові зазначено про те, що в процесі виконання Договору були втрачені окремі документи, зокрема:

1) Акт приймання-передачі виконаних робіт №349 від 14.02.2022 р. на суму 9 648,00 гривень, підписаний позивачем та переданий відповідачу, однак оплата за ним станом на дату подання позову не здійснена. Оригінал зазначеного акта також втрачений.

2) Акт приймання-передачі виконаних робіт №006 від 01.03.2023 р. на суму 9 180,00 гривень - підписаний позивачем та переданий відповідачу, однак оплата за ним станом на дату подання позову не здійснена. Оригінал зазначеного акта також втрачений.

З метою відновлення документів ТОВ «Маршал транс» листом №30/1 від 30.03.2023 звернувся до відповідача (замовника) з проханням підписати дублікат акта №349 від 14.02.2022 та листом №04/1 від 04.04.2023 звернувся до відповідача (замовника) з проханням підписати та завірити печатками дублікати акта №066 від 01.03.2023 на суму 9180,00 грн., акт звірки на 01.04.2023 р., акт звірки на 31.12.2022 р.

Вказані листи були відправлені засобами «Укрпошти», що підтверджується копією поштової накладної № 6350306808616 від 06.04.2023, а також повідомленням про вручення (від 08.04.2023), що свідчить про отримання листів Замовником.

Проте відповідач (замовник) відповіді не надав та не здійснив підписання дублікатів актів.

Отже, позивачем у позові зазначено, що у зв`язку з неповною оплатою відповідачем (замовником) наданих послуг за Договором на надання транспортних послуг № 27 від 01.02.2021 у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість у розмірі 3773719,85 грн., яка залишилася відповідачем несплаченою.

Сторонами не оспорювалась правомірність договору на надання транспортних послуг №27 від 1 лютого 2021 року, а тому в силу встановленої ст. 204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочину, спірний договір про надання послуг є правомірним, а його положення беруться судом до уваги при розгляді спору.

Відповідно до ч.1 ст. 75 ГПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 929 Цивільного Кодексу України унормовано, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов`язки експедитора виконуються перевізником. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися - належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно до ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вже було зазначено судом вище, сторонами було погоджено, що оплата наданих послуг здійснюється замовником на протязі трьох банківських днів на підставі рахунку-фактури, товарно-транспортних накладних (з записом про приймання вантажу) та Акта виконаних транспортних послуг (п. 3.2. Договору).

У відповідності із ст. 610, ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, враховуючи здійснені відповідачем оплати, керуючись приписами ст. 612 ЦК України, відповідач (замовник за договором) прострочив виконання взятих на себе обов`язків зі своєчасної та повної оплати наданих послуг за Договором на надання транспортних послуг № 27 від 01.02.2021, у зв`язку з чим, у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість у розмірі 3773719,85 грн.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Докази на підтвердження факту оплати відповідачем позивачу суми основного боргу у розмірі 3773719,85 грн. за Договором на надання транспортних послуг № 27 від 01.02.2021 в матеріалах справи не міститься.

Натомість відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, у відзиві на позов наполягає на тому, що станом на момент звернення позивача з даним позовом до суду, у останнього відсутнє право вимоги за вищевказаними договором, оскільки право вимоги було відступлене на користь 3-ї особи - ТОВ "Лаймел Макс".

Так, 01.01.2024 року між ТОВ "Маршал Транс" (Цедент) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лаймел Макс" (Цесіонарій) було укладено Договір про відступлення права вимоги (цесії).

Відповідно до умов п. 1.1. вказаного Договору Цедент відступає Цесіонарію право вимоги заборгованості з Державного підприємства «Дослідне господарство «КОМСОМОЛЕЦЬ» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України» (Код ЄДРПОУ 05460462; 64644, Харківська область, Лозівський район, селище Комсомольське(п), вулиця Жовтнева, будинок 19а) (надалі іменується - «Боржник»), що виникло на підставі договору на надання транспортних послуг № 27 від 1 лютого 2021 року, який укладений між Боржником та Цедентом, (надалі - Основний договір) на суму 3 773 719,85 грн. (надалі - Право вимоги), а Цесіонарій зобов`язується сплатити за це Цеденту кошти в сумі 3 773 719,85 грн.

Відповідно до умов пункту 1.2. Договору Цесіонарій набуває право вимагати на свою користь від Боржника належного виконання зобов`язань за Основними договорами, а також набуває усі права в обсягах та на умовах передбачених Основними договорами та чинним законодавством, стосовно виконання, не виконання або порушення умов пов`язаних з виконанням Основних договорів, в тому числі право нарахування та вимоги сплати штрафних санкцій, індексу інфляції та відсотків передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України та/або визначених Основними договорами.

Згідно пункту 1.3. Договору права вимоги за Основними договорами на підставі цього Договору передається Цедентом Цесіонарію за актом прийому-передачі в день підписання цього Договору та є переданим з моменту підписання зазначеного акту.

Також 01.01.2024 року між ТОВ «МАРШАЛ ТРАНС» (Цедент) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАЙМЕЛ МАКС» (Цесіонарій) було складено та підписано Акт прийому-передачі права вимоги до Договору про відступлення права вимоги (цесії) датованого 01.01.2024р.

Відповідно до пункту 1 вказаного Акту прийому-передачі на виконання Договору цедент передав, а цесіонарій прийняв право вимоги заборгованості на суму 3773719,85 грн. із Державного підприємства «Дослідне господарство «Комсомолець» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України» (Код ЄДРПОУ 05460462; 64644, Харківська область, Лозівський район, селище Комсомольське, вулиця Жовтнева, будинок 19а) (надалі іменується - «Боржник»), що виникло на підставі договору на надання транспортних послуг № 27 від 1 лютого 2021 року, який укладено між Боржником та Цедентом.

Відповідно до пункту 2 Акту прийому-передачі право вимоги вважається переданим Цедентом Цесіонарію в момент підписання цього Акту.

Листом від 01.01.2024 року ТОВ «МАРШАЛ ТРАНС» було повідомлено відповідача про відступлення права вимоги (цесію) на користь нового кредитора.

Таким чином, за твердженнями відповідача та 3-ї особи, фактичні обставини справи свідчать, що позивач, починаючи з 01.01.2024 шляхом укладання Договору про відступлення права вимоги (цесії), втратив право вимоги до відповідача за вказаним договором на надання транспортних послуг № 27 від 1 лютого 2021 року, яке було набуте ТОВ «Лаймел Макс», отже, за твердженнями відповідача та 3-ї особи вказані вище обставини вказують на відсутність права вимоги (відсутність порушеного права/охоронюваного інтересу) за вказаним договором у позивача, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Натомість, позивач під час розгляду справи наполягає, що між ним та ТОВ "Лаймел Макс" ніколи не укладались ніякі угоди, в тому числі і Договір про відступлення права вимоги (цесії) від 01.01.2024р. Підписи на наданих суду: Договорі про відступлення права вимоги (цесії) від 01.01.2024р., Акті прийому-передачі права вимоги до Договору про відступлення права вимоги (цесії) датованого 01.01.2024 р. від 01.01.2024р., Повідомленні про відступлення права вимоги (цесію) на користь нового кредитора від 01.01.2024р. не виконувались директором ТОВ "Маршал Транс" Пузіковим Олександром Анатолійовичем, та печатка ТОВ "Маршал Транс" на зазначені документи не ставилась. Про існування ТОВ "Лаймел Макс", ТОВ "Маршал Транс" дізналось лише з відзиву на позовну заяву.

Приймаючи до уваги характер вказаних вище обставин та правових позицій сторін справи, з метою повного та всебічного розгляду усіх обставин справи та встановлення фактичних обставин, ухвалою суд від 13.01.2026 р., Господарським судом Харківської області було призначено почеркознавчу та технічну експертизу документів, проведення яких доручено Національному науковому центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса".

Оригінали документів (Договору про відступлення права вимоги (цесії) від 01.01.2024р., Акту прийому-передачі права вимоги до Договору про відступлення права вимоги (цесії) датованого 01.01.2024 р. від 01.01.2024р., Повідомлення про відступлення права вимоги (цесію) на користь нового кредитора від 01.01.2024р.) були надані до матеріалів справи 06.04.2026 року за вх. № 8089 відповідачем і останнім не було зазначено про наявність сумнівів щодо їх дійсності. При цьому суд зауважує, що Договір про відступлення права вимоги (цесії) від 01.01.2024р. та Акт прийому-передачі права вимоги до Договору про відступлення права вимоги (цесії) від 01.01.2024 р. є тристоронніми, тобто, у разі їх дійсності, повинні були укладатись та підписуватись за участю представників усіх сторін правовідношення.

Третьою особою протягом проведення підготовчого провадження та вчинення необхідних процесуальних дій щодо призначення експертних досліджень, не було реалізовано право на надання своїх пояснення щодо предмету спору та не було надано в якості доказів по справі свого примірника відповідних документів, хоча останній був належним чином повідомлений про розгляд справи, свій процесуальний статус, оскільки всі ухвали суду направлялись на юридичну адресу 3-ї особи.

Згідно з приписами ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

22.05.2026 на адресу Господарського суду Харківської області від Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса" надійшов висновок експерта № 3237 від 18.05.2026 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи за господарською справою № 922/3707/25. Даним висновком було встановлено, що: "1-3.

Підписи від імені ОСОБА_1 у: Договорі про відступлення права вимоги (цесії) від 01.01.2024, укладеному між Товариством з обмеженою відповідальністю "Маршал Транс" та Товариством з обмеженою відповідальністю №Лаймел Макс", розташовані на лицевій стороні першого, другого та третього аркушів документа, в рядках "Від Цедента" та на лицевій стороні третього аркуша документа, в рядку між друкованим текстом "Директор" та "Олександр Пузіков";

Акті прийому-передачі права вимоги від 01.01.2024 до договору про відступлення права вимоги (цесії), датованого 01.01.2024, розташовані на лицевій та зворотній сторонах аркуша документа, в рядках "від Цедента" та на зворотній стороні аркуша документа, в рядку між друкованим текстом "Директор" та " ОСОБА_2 ";

Повідомленні від 01.01.2024 Про відступлення права вимоги (цесію) на користь нового кредитора, розташований в рядку між друкованим текстом "Директор" та "Олександр Пузіков", -

- виконані не Пузіковим Олександром Анатолійовичем (т.с. 3 а.с. 9-13).

Частинами 1-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з приписами частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Згідно ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За приписами статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом враховано, що оцінюючи обсяг переданих прав, слід врахувати загальновизнаний принцип приватного права "nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet", який означає, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам. Аналогічний висновок зазначено у постанові Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 31/160(29/170(6/77-5/100).

Якщо сторона не виявила свою волю до вчинення правочину й до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли. Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Частиною другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Разом із цим, у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Визнання договору недійсним є неналежним способом захисту у випадку оспорювання самого факту укладення правочину через відсутність волевиявлення (підробку підпису). Такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права шляхом визнання обов`язку боржника за договором відсутнім.

Дана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц; в постанові Верховного Суду від 05 березня 2025 року у справі № 554/11260/21 (провадження № 61-5526св24).

В аспекті оцінки належності та ефективності обраного позивачем способу захисту прав, суд погоджується з висновками зробленими судовими експертами та зазначає, що Договір про відступлення права вимоги (цесії) від 01.01.2024, який було надано для експертного дослідження, є неукладеним.

За таких обставин, дослідивши Договір про відступлення права вимоги (цесії) від 01.01.2024 р. у сукупності з висновком експерта № 3237 від 18.05.2026 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи за господарською справою № 922/3707/25 та висновком експерта № 3238 від 25.05.2026 за результатами проведення судової технічної експертизи документів за справою № 922/3707/25 з матеріалами справи № 922/3707/25, суд дійшов висновку, що Договір про відступлення права вимоги (цесії) від 01.01.2024 р. не є належним, допустимим та достовірним доказом на підтвердження волевиявлення позивача на вчинення відповідних дій і передачі свого права вимоги виконання грошового зобов`язання на користь 3-ї особи, а відтак і факту переходу права вимоги сплати спірної заборгованості від позивача, як первісного кредитора до 3-ї особи, як нового кредитора, а тому відхиляється господарським судом та не приймається до уваги.

При цьому відповідач будь-яких інших доказів оплати заборгованості за спірними договорами суду не надав, як і не надав обґрунтованих доводів щодо відсутності обов`язку погашення простроченої заборгованості за вищевказаними договорами.

З огляду на фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, відсутність в матеріалах справи доказів у спростування заявлених позивачем вимог, перевіривши розрахунки позивача, суд визнає позовні вимоги позивача обґрунтованими, підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами, та такими, що не спростовані відповідачем.

За таких обставин позовні вимоги в частині заявленої до стягнення заборгованості у розмірі 3773719,85 грн. підлягають задоволенню.

Щодо заявлених до стягнення пені у розмірі 946147,07 грн., 3% річних у розмірі 357266,49 грн. та інфляційних втрат у розмірі 1256542,75 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України Відповідач вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1,2 ст. 230 Господарського кодексу України (далі - ГК України) (що був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно з ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 4.6. Договору за несвоєчасну оплату наданих послуг Замовник сплачує Перевізнику пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожен день затримки оплати.

Також, у статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 статті 626 Цивільного кодексу України).

За змістом наведених норм закону нарахування трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Приписи статті 625 Цивільного кодексу України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов`язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тобто, три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення застосовуються у випадку, якщо сторони в договорі не передбачили інший розмір процентів річних.

Перевіривши розрахунок позивача, період нарахування останнім сум пені, 3% річних та інфляційних витрат, суд дійшов висновку про те, що відповідний розрахунок відповідає нормам чинного законодавства та умовам договору, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 946147,07 грн.; 3% річних у розмірі 357266,49 грн.; інфляційних втрат у розмірі 1256542,75 грн. є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 129 ГПК України та враховуючи висновки суду про повне задоволення позову покладає на відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 76004,12 грн. та 131448,87 грн. витрат пов`язаних із проведенням експертизи у справі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 46, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство "Комсомолець" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України (64644, Харківська область, Лозівський район, селище Миролюбівка, вул. Дружби (колишня вулиця Жовтнева), 19-А; код ЄДРПОУ 05460462) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маршал Транс" (63506, Харківська обл., м. Чугуїв, вул. Анатолія Злобіна, б. 141; код ЄДРПОУ 41208455) - заборгованість за Договором на надання транспортних послуг № 27 від 01.02.2021 у розмірі 3773719,85 грн.; пеню у розмірі 946147,07 грн.; 3% річних у розмірі 357266,49 грн.; інфляційні втрати у розмірі 1256542,75 грн., 76004,12 грн. судового збору та 131448,87 грн. витрат пов`язаних із проведенням експертизи у справі.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "21" травня 2026 р.

СуддяЄ.М. Жиляєв