Рішення № 139176641, 24.08.2026, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" серпня 2026 р. м. Рівне Справа № 918/795/26

Господарський суд Рівненської області у складі судді О. Андрійчук, за участю секретаря судового засідання О.Гуменюк, розглянувши за правилами загального позовного провадження у судовому засіданні матеріали справи

за позовом керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Національної академії наук України

до Київського університету права Національної академії наук України,

до Фізичної особи - підприємця Фурман Наталії Олександрівни

про визнання недійсним договору оренди та зобов`язання повернути майно,

за участю представників:

від позивача: не з`явився,

від відповідача - 1: не з`явився,

від відповідача -2: не з`явився,

від прокуратури: А. Першко, посв.,

УСТАНОВИВ:

У червні 2026 року керівник Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Національної академії наук України звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Київського університету права Національної академії наук України та Фізичної особи - підприємця Фурман Наталії Олександрівни про визнання недійсним попереднього договору оренди нежитлових приміщень від 08.09.2025 № 12, укладеного між Київським університетом права Національної академії наук України та Фізичною особою - підприємцем Фурман Наталією Олександрівною, а також про зобов`язання фізичну особу-підприємця Фурман Наталію Олександрівну повернути нерухоме майно - нежитлове приміщення загальною площею 51 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. О. Борисенка, 5.

Стислий виклад позиції прокурора, позивача, заперечень відповідача.

Згідно із позовною заявою, остання обґрунтована тим, що 08.09.2025 відповідачами укладено попередній договір оренди державного майна загальною площею 51 кв.м, яке фактично передане в користування відповідачу-2 без укладення договору оренди за результатами аукціону, що свідчить про реалізацію сторонами орендних правовідносин в обхід встановленого законодавством порядку передачі державного майна в оренду. За таких обставин укладений сторонами попередній договір використано як правову форму для приховання фактичного договору оренди державного майна та обходу встановленого законом порядку передачі такого майна в користування, що відповідає ознакам удаваного правочину. Ураховуючи, що спірне нежитлове приміщення передано в оренду неправомірно та використовується без достатньої правової підстави, що створює для позивача перешкоди у здійсненні правомочностей щодо володіння, користування та розпорядження державним майном, відтак прокурор просить суд визнати недійним попередній договір та повернути спірне майно.

У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор посилається на статті 13, 66, 131-1 Конституції України, статті 23, 24 Закону України «Про прокуратуру», статті 11, 16, 203, 215, 235, 286, 317-319, 312, 391 ЦК України, статті 2, 13, 15 Закону України «Про оренду державного і комунального майна», статті 1, 3 Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу», статті 22, 79, 80 Закону України «Про освіту» тощо.

30.07.2026 від прокуратури надійшли додаткові пояснення, які за змістом є тотожними позовній заяві.

Процесуальні рішення, заяви і клопотання учасників, результати їх розгляду.

Ухвалою суду від 25.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 27.07.2026.

Ухвалою суду від 27.07.2026 підготовче засідання відкладене на 10.08.2026.

Ухвалою суду від 10.08.2026 закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті на 24.08.2026.

Заяв та клопотань від сторін не надходило.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв`язку, оцінивши надані докази, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, суд установив таке.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

01.02.2023 та 01.02.2024 між відповідачами укладалися попередні договори оренди нежитлових приміщень за № 38 та № 2 відповідно, а саме: загальною площею 51 кв.м (майно), розміщене за адресою: м. Рівне, вул. О. Борисенка,5, на 2 поверсі п`ятиповерхової будівлі, яка належить Київському університету права Національної академії наук України і перебуває на балансі університету.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, будівля гуртожитку площею 5017,9 кв.м, що розташована за адресою: м. Рівне, вул. Олександра Борисенка, 5, належить державі Україна в особі Національної академії наук України та перебуває в оперативному управлінні Київського університету права Національної академії наук України.

Статутом НАН України, ухваленим постановою загальних зборів НАН України від 27.05.2021 № 1 (статут), визначено, що НАН України є вищою науковою самоврядною організацією України, яка заснована на державній власності (пункт 1.1 статуту).

За пунктом 1.11 статуту НАН України є державною організацією, створеною як неприбуткова державна бюджетна установа.

Пунктом 8.17. статуту передбачено, що президія НАН України, здійснюючи передбачені законом повноваження з управління об`єктами майнового комплексу НАН України, забезпечує реалізацію прав держави як власника цих об`єктів, пов`язаних з ефективним їх використанням та розпорядженням у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб, серед іншого надає дозвіл організаціям, що віднесені до відання Національної академії наук України, на укладення договорів оренди майна, у тому числі нерухомого, що обліковується на балансах їх організацій.

Відповідно до пункту 1.2. статуту Київського університету права НАН України, затвердженого Розпорядженням президії НАН України від 22.07.2016, Київський університет права Національної академії наук України є вищим навчальним закладом державної форми власності, що перебуває у віданні Національної академії наук України, яка є засновником Університету.

Згідно з пунктом 17.1. статуту матеріально-технічна база Університету включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби та інші матеріальні цінності. Майно, закріплене за Університетом, належить Університету на праві оперативного управління.

За клопотанням Київського університету права НАН України постановою Бюро Президії НАН України від 10.05.2024 № 206 «Про погодження наміру передачі майна НАН України в оренду і включення об`єктів до Переліку першого типу», погодила Київському університету права НАН України намір передачі майна НАН України в оренду за результатами електронних аукціонів.

08.09.2025 відповідачем-1 (орендодавець) та відповідачем-2 (орендар) укладено попередній договір оренди нежитлових приміщень від 08.09.2025 № 12, за пунктом 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне майно - нежитлове приміщення загальною площею 51 кв.м (майно), розміщене за адресою: м. Рівне, вул. О. Борисенка,5, на 2 поверсі п`ятиповерхової будівлі, яка належить Київському університету права Національної академії наук України і перебуває на балансі університету.

Майно передається в оренду з метою використання в якості офісного приміщення (пункт 1.2. Договору).

Відповідно до пункту 1.5. договору сторони зобов`язуються укласти основний договір про оренду нежитлових приміщень після завершення процедури оформлення необхідних дозвільних та інших документів відповідно до вимог Закону України «Про оренду державного та комунального майна», Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, Положення про порядок передачі в оренду майна, що належить до майнового комплексу НАН України, затвердженого постановою Бюро Президії НАН України від 15.10.2014 № 216, інших нормативно-правових актів, що діють на території України, з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу». Основний договір повинен бути укладений протягом 10 днів після завершення визначеної наведеними вище нормативними актами процедури, але не пізніше, ніж через рік після підписання попереднього договору.

Згідно з пункту 2.1. договору орендар вступає у строкове платне користування майном після підписання сторонами цього попереднього договору та акту приймання-передачі майна.

До попереднього договору оренди складено та підписано акт приймання-передачі нежитлових приміщень.

Орендна плата на час дії попереднього договору розрахована з урахуванням Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами), і встановлюється за домовленістю сторін у 13 500 грн з урахуванням ПДВ.

Ураховуючи викладене, між сторонами виникли спірні правовідносини, пов`язані із орендою державного нерухомого майна, яке належить закладу освіти та відноситься до майнового комплексу Національної академії наук України, регулювання яких здійснюється ЦК України, Законами України «Про оренду державного і комунального майна», «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу», «Про освіту» тощо.

Щодо представництва прокурором інтересів держави суді.

У зв`язку з цим, Рівненська окружна прокуратура на виконання вимог, встановлених абзацом 4 частини четвертої статті 23 вказаного Закону України «Про прокуратуру», листом від 08.05.2026 № 50-56-4323вих-26 повідомила НАН України про існування порушення інтересів держави, що полягають у недоотриманні доходів Інститутом та наявність підстав для стягнення їх в судовому порядку.

Листом від 11.06.2026 НАН України повідомила, що заходи реагування з метою усунення порушень вимог законодавства з питань оренди не вживались.

Отже, у прокурора виникли правові підстави для звернення до суду з метою захисту інтересів держави.

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених учасниками справи.

Як установлено судом із фактичних обставин справи, предметом оспорюваного попереднього договору є державне майно, яке належить закладу освіти та відноситься до майнового комплексу Національної академії наук України.

Правові, економічні та організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, а також передачею права на експлуатацію такого майна, а також майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання такого майна врегульовані Законом України «Про оренду державного і комунального майна»

Зокрема, приписами частин першої, другої статті 5 Закону України «Про оренду державного і комунального майна» передбачено, що етапність передачі в оренду державного та комунального майна передбачає: прийняття рішення щодо наміру передачі майна в оренду; внесення інформації про потенційний об`єкт оренди до ЕТС; прийняття рішення про включення потенційного об`єкта оренди до одного із Переліків; опублікування інформації про потенційний об`єкт оренди, щодо якого прийнято рішення про включення до одного з Переліків, в ЕТС; розміщення в ЕТС оголошення про передачу майна в оренду; проведення аукціону на право оренди майна або передача об`єкта в оренду без проведення аукціону, укладення та публікація в ЕТС договору оренди. Порядок передачі в оренду державного та комунального майна, включаючи особливості передачі його в оренду (далі - Порядок передачі майна в оренду) визначається Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері реалізації майна (майнових прав, інших активів) або прав на нього на конкурентних засадах у формі аукціонів, у тому числі електронних аукціонів, та здійснює контроль за її реалізацією.

У силу вимог частини першої статті 13 Закону України «Про оренду державного і комунального майна» об`єкти державної та комунальної власності передаються в оренду за результатами проведення аукціону виключно в ЕТС, у тому числі аукціону, предметом якого є право на продовження договору оренди об`єкта згідно із статтею 18 цього Закону.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передача державного майна без проведення аукціону допускається виключно у випадках, прямо визначених законом.

При цьому передача в оренду майна без проведення аукціону здійснюється виключно в ЕТС (частина восьма статті 15 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).

Порядок укладення договору оренди врегульовано статтею 16 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Вимоги Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та Порядку передачі майна в оренду щодо здійснення процедур через електронну торгову систему є імперативними та не передбачають альтернативного порядку реалізації орендних правовідносин (постанова Верховного Суду від 26.09.2024 у справі № 902/489/23).

Отже, правовідносини щодо оренди державного майна мають спеціальний публічно-правовий режим та не можуть змінюватися або обходитися домовленістю сторін.

Відтак у спірних правовідносинах, за загальним правилом, фактично неможливе використання такого правового механізму як попередній правочин, зважаючи на специфіку оренди державного майна, за якої орендодавці державного майна не мають правових підстав та повноважень гарантувати укладення в майбутньому договору оренди з конкретною особою (за деякими винятками), оскільки визначення орендаря залежить не від волі та бажання орендодавців, а від результатів обов`язкової процедури електронного аукціону, передбаченої законом.

Окрім того, як зазначалося, спірне майно належить закладу освіту та відноситься до майнового комплексу Національної академії наук України.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передача в оренду майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України» здійснюється відповідно до цього Закону з урахуванням особливостей, визначених спеціальним законодавством.

Відповідно до частини шостої статті 2 Закону України «Про оренду державного і комунального майна» відносини оренди рухомого та нерухомого майна, об`єктів майнового комплексу Національної академії наук України та національних галузевих академій наук регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу. Відносини оренди рухомого та нерухомого майна, що належить закладам освіти, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, визначених законами України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про професійну освіту», «Про фахову передвищу освіту», «Про вищу освіту». Відносини оренди рухомого та нерухомого майна, що належить закладам вищої освіти та/або науковим установам, що є засновниками наукового парку, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про наукові парки».

Приписами частин першої та другої статті 1 Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу» унормовано, що НАН України є вищою державною науковою організацією України, яка організовує і здійснює фундаментальні та прикладні наукові дослідження, а також координує проведення фундаментальних досліджень у наукових установах та організаціях України. Національні галузеві академії наук є державними науковими організаціями України, які здійснюють фундаментальні дослідження, організовують, проводять та координують прикладні дослідження у відповідних галузях науки. НАН України, національні галузеві академії наук засновані на державній власності, фінансуються з Державного бюджету України, а також з інших, не заборонених законодавством України, джерел фінансування.

Частинами першою, другою статті 2 Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу» врегульовано, що майновий комплекс Національної академії наук України та майновий комплекс національних галузевих академій наук складають усі матеріальні та нематеріальні активи (далі - об`єкти майнового комплексу), що обліковуються на балансах Національної академії наук України та на балансах відповідних національних галузевих академій наук і організацій, віднесених до відання Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, і які закріплені державою за Національною академією наук України та за національними галузевими академіями наук в безстрокове користування, або придбані за рахунок бюджетних коштів, а також коштів від фінансово-господарської діяльності та/або набуті іншим шляхом, не забороненим законом. Об`єкти майнового комплексу Національної академії наук України та об`єкти майнового комплексу національних галузевих академій наук передаються відповідно Національній академії наук України та національним галузевим академіям наук на праві узуфрукта державного майна або на іншому речовому праві на чуже майно, передбаченому законом, та передаються ними організаціям, що віднесені до відання Національної академії наук України та до відання національних галузевих академій наук, за договором оренди.

Згідно з частинами першою, другою статті 3 Закону України «Про особливості правового режиму майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук» Національна академія наук України, здійснюючи повноваження з управління об`єктами майнового комплексу Національної академії наук України, забезпечує реалізацію прав держави як власника цих об`єктів, пов`язаних з ефективним їх використанням та розпорядженням у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб. Національна академія наук України, зокрема надає дозвіл організаціям, що віднесені до відання Національної академії наук України, на укладення договорів оренди майна, у тому числі нерухомого, що обліковується на балансах їх організацій.

Отже, майно, яке перебуває у користуванні установи Національної академії наук України, має спеціальний правовий режим та не може бути передане в оренду поза межами та у спосіб, що визначені законом.

Також приписами Закону України «Про освіту» регульовано суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов`язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також визначає компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти.

Частиною третьою статті 22 Закону України «Про освіту» передбачено, що заклад освіти залежно від засновника може діяти як державний, комунальний, приватний чи корпоративний.

За частиною першою статті 79 Закону України «Про освіту» майно навчальних закладів може використовуватись як додаткове джерело фінансування цих закладів шляхом отримання доходів від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання.

Статтею 80 Закону України «Про освіту» визначено, що до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать: нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо; майнові права, включаючи майнові права інтелектуальної власності на об`єкти права інтелектуальної власності, зокрема інформаційні системи, об`єкти авторського права та/або суміжних прав; інші активи, передбачені законодавством. Майно закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених законодавством (частина перша). Об`єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню для провадження видів діяльності, не передбачених спеціальними законами, крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення уповноваженим органом управління можливості користування державним або комунальним нерухомим майном відповідно до законодавства. Надання в оренду об`єктів та майна державних і комунальних закладів освіти з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, та які відповідно до абзацу першого цієї частини можуть надаватися орендарями державного і комунального майна з використанням майна, що належить закладу освіти, здійснюється за цільовим призначенням, визначеним Кабінетом Міністрів України (частина четверта). Майно закладів освіти, яке не використовується для провадження видів діяльності, передбачених спеціальними законами, може бути вкладом у спільну діяльність або використане відповідно до статті 81 цього Закону (частина шоста).

Отже, за змістом наведеної норми об`єкт освіти - це не тільки навчальний заклад, а й будівлі, споруди, землі, комунікації, обладнання та інші цінності підприємств системи освіти (подібний правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 906/164/17, від 25.07.2018 у справі № 906/143/17, від 10.10.2018 у справі № 917/1934/17, від 16.04.2024 у справі № 922/9883/23, від 11.06.2024 у справі № 923/1030/21, від 27.08.2025 у справі № 902/941/24).

При цьому, за вимогами статей 79-81 Закону України «Про освіту» в оренду може передаватися майно закладів освіти з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, а майно закладів освіти, яке не використовується для провадження видів діяльності, передбачених спеціальними законами, може бути вкладом у спільну діяльність або використовуватися у співпраці з приватним інвестором з метою розвитку освіти і науки

Договір оренди майна закладу освіти повинен містити положення щодо форми використання спірних приміщень одночасно в навчальних цілях, доступу викладачів чи студентів до орендованого майна в процесі освітньої діяльності тощо (постанови від 17.01.2023 у справі № 902/51/21, від 16.12.2025 № 910/13246/24).

Усупереч викладеному, в оспорюваному договорі передбачено, що майно передається для офісного приміщення. Жодних умов про можливість використання орендованого майна для навчально-виховного процесу або про обслуговування учасників освітнього процесу договір не містить.

Відповідно до частини першої статті 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Отже, попередній договір за своєю юридичною природою не є майновим, за ним не переходить право користування майном, а лише визначаються умови, на яких буде укладено основний договір в майбутньому.

У свою чергу, державне майно в оренду може бути передано лише на аукціоні та з відповідним цільовим призначенням.

У силу вимог статті 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Про удаваний характер спірного правочину свідчить не лише його назва як попереднього договору, а й фактичний зміст та порядок виконання сторонами його умов.

Як установлено судом, в оспорюваному договорі передбачено передачу відповідачу-2 спірного державного майна у строкове платне користування, визначено розмір орендної плати, на виконання вказаного правочину підписано акт приймання-передачі приміщення та фактично допущено відповідача-2 до користування майном для здійснення господарської діяльності.

Отже, сторони реалізували всі істотні ознаки орендних правовідносин ще до укладення основного договору та завершення передбаченої законом процедури передачі державного майна в оренду.

За таких обставин укладений сторонами попередній договір використано як правову форму для приховання фактичного договору оренди державного майна та обходу встановленого законом порядку передачі такого майна в користування, що відповідає ознакам удаваного правочину, визначеним статтею 235 ЦК України.

Фактично укладення вказаного попереднього договору спрямоване на передачу державного майна конкретній особі поза конкурентною процедурою, визначеною Законом України «Про оренду державного та комунального майна».

Відтак оспорюваний попередній договір суперечить імперативним приписам законодавства, порушує принципи конкурентності та законності використання державного майна, а тому не відповідає вимогам статті 203 ЦК України.

Зокрема, частиною першою статті 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частин першої, третьої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Ураховуючи наведене, оспорюваний попередній договір підлягає визнанню недійсним.

Оскільки основний договір оренди між сторонами у встановленому законом порядку укладений не був, процедура передачі державного майна в оренду відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» не проводилась, відтак відповідач-2 не набув законного права на користування спірним державним майном.

Згідно з частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду особа, яка користується державним або комунальним майном без належної правової підстави або після припинення/недійсності правових підстав користування, зобов`язана повернути таке майно законному володільцю (постанови Верховного суду від 08.09.2024 у справі № 914/1785/22, 12.05.2021 у справі № 902/591/20).

Оскільки відповідач-2 здійснював фактичне користування спірним майном, відтак підстави для повернення відповідачем-1 грошових коштів, сплачених за таке користування, відсутні, натомість відповідач-2, зважаючи на відсутність правових підстав для користування спірним державним майном, зобов`язаний його повернути відповідачу-1.

Ураховуючи викладене, судом установлені правові підстави для визнання недійсним попереднього договору, укладеного між відповідачами, а отже, для повернення спірного державного майна його законному володільцю.

Висновки суду за результатами вирішення спору.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами статтями 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про порушення прав та охоронюваних законом інтересів держави, а відтак - про наявність підстав для задоволення позову.

Розподіл судових витрат.

Згідно з частиною першою статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (частина перша статті 124 ГПК України).

У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 5 324,80 грн.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ураховуючи викладене, зважаючи, що позов задоволено, відтак судовий збір в розмірі 5 324,80 грн покладається на відповідачів.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79,86, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Національної академії наук України до Київського університету права Національної академії наук України та Фізичної особи - підприємця Фурман Наталії Олександрівни про визнання недійсним попереднього договору оренди нежитлових приміщень та про зобов`язання повернути нерухоме майно задовольнити.

Визнати недійсним попередній договір оренди нежитлових приміщень від 08.09.2025 № 12, укладений між Київським університетом права Національної академії наук України та фізичною особою-підприємцем Фурман Наталією Олександрівною.

Фізичній особі-підприємцю Фурман Наталії Олександрівні повернути балансоутримувачу - Київському університету права Національної академії наук України нерухоме майно - нежитлове приміщення загальною площею 51 кв.м, розміщене за адресою: м. Рівне, вул. О. Борисенка, 5.

Стягнути з Київського університету права Національної академії наук України (вул. Трьохсвятительська, 4, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 23745145) на користь Рівненської обласної прокуратури (р/р UA228201720343130001000015371, МФО 820172, ЄДРПОУ 02910077, банк одержувач Державна казначейська служба України, м. Київ, код класифікації видатків бюджету 2800) 2 662,40 грн судового збору.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця Фурман Наталії Олександрівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Рівненської обласної прокуратури (р/р UA228201720343130001000015371, МФО 820172, ЄДРПОУ 02910077, банк одержувач Державна казначейська служба України, м. Київ, код класифікації видатків бюджету 2800) 2 662,40 грн судового збору.

Позивач: Національна академії наук України (вул. Володимирська, 54, м. Київ, 01030, ідентифікаційний код 00019270).

Відповідач-1: Київський університет права Національної академії наук України (вул. Трьохсвятительська, 4, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 23745145).

Відповідач-2: Фізична особа-підприємець Фурман Наталія Олександрівна ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Стягувач (за судовим збором): Рівненська обласна прокуратура (33028, м. Рівне, вул. 16 Липня, 52, ідентифікаційний код 02910077).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини перша, друга статті 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 256 ГПК України).

Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повне судове рішення складене та підписане 24.08.2026.

Суддя О. Андрійчук