Рішення № 139176234, 24.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.08.2026Справа № 910/5040/26За позовом Приватного підприємства "Торговий Дім Поляков"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "А.Й.Я."

про стягнення 172240,55 грн

Суддя Сташків Р.Б.

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "А.Й.Я." (далі - відповідача) на користь Приватного підприємства "Торговий Дім Поляков" (далі - позивач) заборгованість за поставлений товар за Договором поставки № 13489 від 04 червня 2025 року у сумі 172 240,55 грн, з яких основний борг - 67370,12 грн, пеня - 19083,08 грн, штраф - 57754,63 грн, інфляційні втрати - 3202,20 грн та 40% річних 24830,52 грн.

Розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання.

Відповідач відзиву на позов, заяв чи клопотань не подавав. Оскільки відповідач не має зареєстрованого електронного кабінету в ЄСІТС, тому ухвала суду надсилалися на юридичну адресу відповідача вказану в ЄДРЮОФОПГФ, однак конверти поверталися до суду не врученими, з відмітками працівників пошти «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відтак, відповідач вважається повідомленим про розгляд даного спору, оскільки судом було виконано всі покладені на нього обов`язки, а відповідач, натомість, проявив процесуальну бездіяльність.

З огляду на наведене, суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 ГПК України та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем як постачальником та відповідачем як покупцем було укладено Договір поставки № 13489 від 04.06.2025 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов`язується передати у власність покупця продукти харчування та інші товари, надалі по тексту «Товар», а покупець зобов`язується прийняти і оплатити його на умовах даного Договору відповідно до виписаних накладних.

Згідно з п. 1.2 Договору сума Товару, що передається покупцю, ціна одиниці, асортимент, кількість товару, дата відвантаження визначені у накладній, яка є невід`ємною частиною даного Договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору замовлення на придбання товару здійснюється покупцем шляхом подачі заявки через торгівельного представника постачальника.

Пункт 3.3 Договору встановлює, що прийом товару за кількістю та якістю здійснюється відповідно до накладної постачальника за участю експедитора постачальника. Датою одержання товару вважається дата, зазначена у накладній. При отриманні товару покупець засвідчує факт прийняття товару, його якість та кількість.

Відповідно до п. 3.4 Договору прийом-передача товару здійснюється повноважними представниками постачальника та покупця за адресою: 01601, м. Київ, вул. Грушевського Михайла, б. 1-В.

Згідно з п. 3.5 Договору при прийомі товару оформляється видаткова накладна, що підписується представниками Сторін. Видаткова накладна засвідчує: факт поставки товару, його якість та кількість. Сторони у цьому Договорі погодили, що особа, яка підписала видаткову накладну, являється уповноваженою особою на підписання накладних з відповідними повноваженнями, які передбачені діючим законодавством, з урахуванням асортименту, кількості, якості та ціни продукції, що поставляється.

Відповідно до пункту 4.1 Договору ціна на Товар є вільною та встановлюється постачальником. Ціна товару визначається у національній валюті України - гривні.

Пункт 4.2 Договору передбачає, що покупець здійснює розрахунки за отриману кожну поставку товару, окремо, шляхом перерахування 100% вартості отриманого товару на поточний рахунок постачальника, протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару, або шляхом внесення 100% вартості отриманого товару готівкою в касу постачальника, протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару.

Так, від початку дії вищевказаного Договору позивач на заявки відповідача систематично здійснював поставки замовленого товару, зокрема:

- 05.06.2025 позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 123227,10 грн, що підтверджується видатковою накладною № АКФ-031378 від 05.06.2025;

- 05.06.2025 позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 1573,20 грн, що підтверджується видатковою накладною № АКФ-031385 від 05.06.2025 та товарно-транспортною накладною № 31385 від 05.06.2025;

- 06.06.2025 позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 9817,74 грн, що підтверджується видатковою накладною №АКФ-031583 від 06.06.2025 та товарно-транспортною накладною №31583 від 06.06.2025;

- 13.06.2025 позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 9768,53 грн, що підтверджується видатковою накладною №АКФ-033352 від 13.06.2025 та товарно-транспортною накладною №33352 від 13.06.2025.

Відповідно до вищевказаних видаткових та товарно-транспортних накладних всього відповідачу було поставлено товар на суму 144386,57 грн.

Однак як вказує позивач, відповідачем жодних оплат за поставлений товар здійснено не було.

Лише 10.07.2025 відповідно до накладної № КФ-0011830 відповідачем було повернуто товар на суму 28108,79 грн та 06.08.2025 відповідно до накладної № КФ-0013257 повернуто товар на суму 48907,66 грн.

З огляду на вказане за Договором поставки відповідачем не було оплачено поставлений товар на суму 67370,12 грн.

Відповідач жодних заперечень не висловив щодо тверджень позивача.

Згідно з ч. 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Враховуючи положення пункту 4.2 Договору відповідач повинен був здійснити оплату по Договору за вищевказаними поставками по видатковим накладним № АКФ-031378 від 05.06.2025 та № АКФ-031385 від 05.06.2025 до 19.06.2025 включно, за поставкою по видатковій накладній № АКФ-031583 від 06.06.2025 до 20.06.2025 включно, за поставкою по видатковій накладній № АКФ-033352 від 13.06.2025 до 27.06.2025 включно.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження оплати відповідачем позивачу отриманого товару у сумі 67370,12 грн, а тому позовна вимога в цій частині підлягає задоволенню.

Виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України відповідач є порушником зобов`язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

За приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пункт 5.2 Договору встановлює, що при порушенні покупцем п. 4.2 даного Договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочки платежу до дня фактичного розрахунку відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 22.11.1996, крім цього, збитки від інфляції та 40% річних від суми боргу за весь час прострочення.

Згідно з п.5 .3. Договору при порушенні покупцем умов п. 4.2 Договору на строк 10 днів на покупця покладається відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 40% від простроченої суми заборгованості.

При цьому, п. 5.7 Договору передбачає, що, крім цього, сторони по Договору погодили, що в разі порушення строків оплати, передбачених п. 4.2 Договору, штрафні санкції покладені на покупця за п.п. 5.2, 5.3 і 5.6 являються погодженими і додаткового узгодження не потребують.

Позивачем було нараховано відповідачу пеню у сумі 19083,08 грн, штрафу у сумі 57754,63 грн, інфляційні втрати у сумі 3202,20 грн та 40% річних у сумі 24830,52 грн.

Судом перевіряючи наданий позивачем розрахунок вищевказаних сум заборгованості було встановлено, що інфляційні втрати, пеня, 40% річних та штраф у заявлених до стягнення сумах є обґрунтованими та арифметично правильними, а відтак, заявлені позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 86, 126, 129, 165, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "А.Й.Я." (01001, м. Київ, вул. Грушевського Михайла, 3; ідентифікаційний код 45725981) на користь Приватного підприємства "Торговий Дім Поляков" (18005, м. Черкаси, вул. Чехова, 41; ідентифікаційний код 32268131) 67370 (шістдесят сім тисяч триста сімдесят) грн 12 коп. боргу, 19083 (дев`ятнадцять тисяч вісімдесят три) грн 08 коп. пені, 57754 (п`ятдесят сім тисяч сімсот п`ятдесят чотири) грн 63 коп. штрафу, 3202 (три тисячі двісті дві) грн 20 коп. інфляційних втрат, 24830 (двадцять чотири тисячі вісімсот тридцять) грн 52 коп. 40 % річних, 3328 (три тисячі двадцять вісім) грн судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя Сташків Р.Б.