Рішення № 139176230, 24.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.08.2026Справа № 910/3993/26

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕР-АЕС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПОРНИКЛЕД" про стягнення 195547,79 грн. Суддя Сташків Р.Б. Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

встановив:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПОРНИКЛЕД"(далі - відповідача) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕР-АЕС" (далі - позивач) боргу та санкцій за договором оренди нежитлового приміщення №51/11-Ю від 17.11.2023, разом у сумі, що дорівнює вказаній вище ціні позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2026 відкрито провадження у справі № 910/3993/26, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Оскільки у відповідача відсутній зареєстрований особистий електронний кабінет в ЄСІТС, то ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена на поштову адресу відповідача.

05.05.2026 на адресу Господарського суду міста Києва повернулося поштове відправлення за №067156939177, яким на адресу відповідача, зазначеному в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (01032, місто Київ, площа Український Героїв, будинок 49, квартира 51) було направлено ухвалу від 14.04.2026, із зазначенням причини повернення: адресат відсутній за вказаною адресою.

Відповідачем відзиву на позовну заяву не було подано.

З огляду на вищевикладене, оскільки відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, зокрема, відповідачем не надано відзиву на позовну заяву, будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд, на підставі частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про можливість розгляду даної справи виключно за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

17.11.2023 між позивачем як орендодавцем та відповідачем як орендарем було укладено Договір оренди нежитлового приміщення № 51/11-О (далі - Договір).

Відповідно до умов пункту 1.1 Договору орендодавець зобов`язується передати, а орендар зобов`язується прийняти у строкове платне користування приміщення з характеристиками, наведеними у розділі 2 цього Договору (надалі іменується - «Об`єкт оренди») та своєчасно сплачувати Орендодавцю встановлену цим Договором орендну плату, відшкодування комунальних та експлуатаційних послуг.

Об`єктом оренди відповідно до пункту 2.1 Договору є нежитлове приміщення, відновною вартістю 352958,49 грн з урахуванням індексації, загальною площею 243,2 кв.м., що розташоване за адресою: 04071, м. Київ, пров. Електриків, 17 (складська будівля), та складається з: нежитлового приміщення площею 243,2 кв.м., обладнане кран-балкою в\п 2т.

На виконання умов Договору 01.12.2023 сторони підписали акт приймання-передачі майна, відповідно до якого зазначене нежитлове приміщення було передане орендарю.

Додатковою угодою від 08.11.2024, укладеною між орендодавцем та орендарем строк дії договору було продовжено до 30.11.2025, а додатковою угодою від 11.11.2025 - до 30.11.2026.

Відповідно до пункту 5.1 Договору сторони погодили, що розмір орендної плати за базовий місяць становить 8025 грн 60 коп., крім того, ПДВ - 1605 грн 12 коп., а всього - 9630 грн 72 коп. Вартість відшкодування експлуатаційних послуг за місяць становить: 7296 грн 00 коп., без ПДВ, крім того ПДВ 1459 грн 20 коп., а всього - 8755 грн 20 коп.

Додатковою угодою від 30.11.2025 до Договору сторони підвищили розмір орендної плати та відшкодування експлуатаційних послуг, встановивши наступний розмір: орендна плата - 17510 грн на місяць, відшкодування експлуатаційних послуг - 17510 грн на місяць.

Згідно з пунктом 5.5 Договору орендна плата та відшкодування експлуатаційних послуг нараховується орендодавцем і сплачуються орендарем у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця не пізніше 15 числа поточного місяця.

Розмір орендної плати та розмір відшкодування експлуатаційних послуг за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати та розміру відшкодування експлуатаційних послуг за попередній місяць на офіційно оприлюднений індекс інфляції за попередній місяць (п. 5.6 Договору).

Згідно з п. 5.7 Договору орендар відшкодовує орендодавцю вартість комунальних та експлуатаційних послуг за фактичний строк користування об`єктом оренди, виходячи з фактичних показників споживання орендарем комунальних та експлуатаційних послуг у відповідному календарному місяці на підставі заявлених лімітів, показників лічильників та в залежності від розміру площі об`єкта оренди, які надаються орендареві в користування. Орендодавцем оформлюється факт надання комунальних та експлуатацiйних послуг Актом про надання послуг, який є пiдтвердженням наданих послуг. У разi, якщо Орендар протягом 3 (трьох) робочих днiв з дня отримання Акта про надання послуг його не пiдписав та не повернув Орендодавцю або не надав йому в 3-денний строк мотивованi заперечення у письмовiй формi, послуги вважаються наданими Орендодавцем належним чином та в повному обсязi.

Пунктом 5.12 Договору передбачено, що відшкодування вартості комунальних послуг за відповідний місяць сплачується орендарем щомісячно до 30 числа поточного місяця на підставі виставленого орендодавцем рахунку, у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця, але не пізніше 10 днів з моменту його отримання.

Пунктом 6.1.4 Договору встановлено обов`язок орендаря своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендодавцю орендну плату та відшкодовувати вартість комунальних та експлуатаційних послуг.

Позивач щомісячно (в дату складання документів) за допомогою електронної системи обміну документів M.E.Doc направляв відповідачу акти надання послуг (на суму орендної плати, відшкодування експлуатаційних та комунальних послуг), а також рахунки на оплату за період користування об`єктом оренди.

Крім цього акти та рахунки за грудень 2025 року - січень 2026 року позивач 03.04.2026 року додатково направив відповідачу електронною поштою.

Відповідач акти за вересень 2025 року січень 2026 року не підписав, але і не надав будь-яких мотивованих заперечень.

Відповідно до п. 4.3 Договору у разі наявності у Орендаря заборгованості зі сплати орендної плати та/або заборгованості з відшкодування вартості комунальних та експлуатаційних послуг більш ніж 10 (десять) календарних днів, Орендодавець має право в односторонньому порядку розірвати Договір, а Орендар зобов`язаний звільнити Об`єкт оренди з виконанням умов п. 4.4 цього Договору протягом 10 календарних днів з моменту письмового повідомлення Орендаря Орендодавцем про одностороннє розірвання Договору.

Як зазначає позивач, станом на 21.01.2026 загальна заборгованість відповідача за Договором становила 80513 грн. 83 коп. з ПДВ, у зв`язку з цим позивачем було прийнято рішення про розірвання Договору та 22.01.2026 ним направлено рекомендованим листом № 0407600202807 відповідачу повідомлення про розірвання Договору, в якому повідомив відповідача про те, що Договір оренди буде достроково розірвано з 01.02.2026.

Станом на день припинення Договору (01.02.2026) заборгованість по сплаті орендної плати, відшкодовуванню вартості комунальних та експлуатаційних послуг склала 62225,13 грн.

Відповідно до пункту 4.2 Договору у разі його розірвання до закінчення строку дії об`єкт оренди повертається протягом одного календарного дня з дати розірвання договору шляхом підписання акту повернення-приймання, який складається орендодавцем та підписується сторонами, а у разі відмови чи ухилення орендаря від підписання акту, лише орендодавцем.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання. Отже, відповідач був зобов`язаний своєчасно та у повному обсязі виконувати свої грошові зобов`язання за договором.

Відповідно до частини 2 статті 785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

Об`єкт оренди вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту повернення-приймання. У іншому випадку об`єкт оренди буде вважатися неповерненим (п. 4.7 Договору).

Договір достроково розірвано 01.02.2026, у зв`язку з чим відповідач зобов`язаний був звільнити Об`єкт оренди від власного майна та повернути його позивачу не пізніше 02.02.2026.

Як зазначає позивач, станом на 03.02.2026 майно орендаря продовжило перебувати в Об`єкті оренди, орендоване приміщення фактично позивачу не було повернуто, акт повернення-приймання відповідачем не було підписано, що позбавляло позивача можливості вільно користуватись та розпоряджатись своїм майном, зокрема, передати Об`єкт оренди в користування іншим особам.

09.02.2026 позивач рекомендованим листом направив відповідачу вимогу № 4/02 про повернення Об`єкту оренди, в якій наполягав на негайному звільнення орендованого приміщення. Однак вказана вимога була відповідачем проігнорована. У зв`язку з цим 26.03.2026 позивач рекомендованим листом направив відповідачу вимогу повідомлення № 10/02 про повернення Об`єкту оренди, в якому повідомив відповідача, що 31.03.2026 приміщення буде звільнено від майна відповідача.

31.03.2026 Об`єкт оренди було звільнено від майна відповідача, що посвідчено актом звільнення Орендодавцем Об`єкту оренди від майна Орендаря.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач об`єкт оренди у встановлений договором строк не повернув, акт повернення-приймання не підписав, а майно відповідача продовжувало перебувати у приміщенні і позивач самостійно звільняв орендоване приміщення від майна відповідача.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк, що передбачено статтею 759 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором.

Дослідивши зміст Договору суд встановив, що за своєю правовою природою він є договором оренди нежитлового приміщення. Договір був належним чином укладений, об`єкт оренди переданий відповідачу за актом приймання-передачі, а відповідач прийняв об`єкт оренди без зауважень. Умовами договору прямо визначено розмір орендної плати, порядок та строки її сплати, а також обов`язок орендаря відшкодовувати вартість комунальних та експлуатаційних послуг.

Судом встановлено, що відповідач належним чином свої грошові зобов`язання не виконував.

Станом на 01.02.2026 заборгованість відповідача зі сплати орендної плати та відшкодування вартості комунальних та експлуатаційних послуг становила 62225 грн 13 коп.

Доказів погашення зазначеної заборгованості відповідачем суду не надано.

Відтак вимога позивача про стягнення основної заборгованості у сумі 62225 грн 13 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 785 Цивільного кодексу України у разі невиконання наймачем обов`язку щодо повернення речі наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

Аналогічне положення передбачено пунктом 11.8 Договору, згідно з яким у разі порушення орендарем умов договору, у тому числі невчасного повернення об`єкта оренди після дострокового розірвання договору, до орендаря застосовується неустойка у розмірі подвійної орендної плати за місяць за весь період існування порушення.

З огляду на те, що місячна орендна плата з ПДВ становить 17510 грн 00 коп., розмір подвійної орендної плати становить 35020 грн 00 коп. за місяць. Оскільки відповідач не повернув об`єкт оренди після припинення договору, позивач правомірно нарахував неустойку за період з 03.02.2026 по 31.03.2026. Згідно з розрахунком позивача розмір неустойки за зазначений період становить 67538 грн 57 коп.

Судом перевірено наведений розрахунок, його арифметична правильність та відповідність умовам договору і положенням статті 785 Цивільного кодексу України. Підстав для зменшення розміру заявленої неустойки судом не встановлено.

Щодо пені суд зазначає, що пунктом 11.7 Договору передбачено відповідальність орендаря за несвоєчасну сплату платежів у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у відповідний період, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

У зв`язку з простроченням відповідачем виконання грошових зобов`язань позивач нарахував пеню за період з 01.10.2025 по 06.04.2026 у сумі 6626 грн 69 коп.

За встановлених судом обставин та відсутності доказів погашення відповідної заборгованості нарахування пені є обґрунтованим.

Крім того, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, зобов`язаний на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та три проценти річних, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 1654 грн 93 коп. інфляційних втрат та 652 грн 47 коп. трьох процентів річних.

Перевіривши наведені розрахунки та врахувавши встановлений факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання, суд дійшов висновку про обґрунтованість зазначених вимог.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 56850 грн понесених ним збитків пов`язаних зі звільнення об`єкту оренди від речей відповідача.

Як вказано вище, 26.03.2026 позивач повідомив відповідачу про нaміp 31.03.2026 звільнити об`єкт оренди від майна відповідача.

З метою фактичного звільнення орендованого приміщення, 01.03.2026 між позивачем та ФОП Семейкіним Ю.Ф. було укладено договір підряду № 01/03-26-П. Кошторис робіт складає 56850 грн (додаток № 1 до договору).

31.03.2026 орендоване приміщення було фактично звільнено від майна відповідача. Роботи зі звільнення приміщення були виконані ФОП Семейкіним Ю.Ф., що посвідчено актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 10 від 31.03.2026. Роботи повністю оплачені позивачем в сумі 56850 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 361 від 16.03.2026.

Приписами пункту 2 статті 22 Цивільного кодексу України встановлено, що збитками визначаються втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Збитки - це витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною у відповідності до ст. 224 Господарського кодексу України.

Враховуючи, що відповідачем не було добровільно звільнено об`єкт оренди від свого майна, позивач з метою відновлення свого порушеного права на користування об`єктом оренди поніс витрати на вивезення речей відповідача з об`єкту оренди, що підтверджується долученими до справи доказами.

У зв`язку із чим, суд вважає за правомірне покласти понесені позивачем збитки у сумі 56850 грн на відповідача.

Станом на день ухвалення цього рішення матеріали справи не містять доказів погашення відповідачем боргу та штрафних санкцій, збитків перед позивачем у заявлених до стягнення сумах чи частково.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 165, 178, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПОРНИКЛЕД" (01032, місто Київ, вулиця П.Скоропадського, будинок 49 квартира 51; ідентифікаційний код 44918359) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕР-АЕС" (04071, місто Київ, провулок Електриків, будинок 15; ідентифікаційний код 40598297) 62225 (шістдесят дві тисячі двісті двадцять п`ять) грн 13 коп. основної заборгованості, 67538 (шістдесят сім тисяч п`ятсот тридцять вісім) грн 57 коп. неустойки, 6626 (шість тисяч шістсот двадцять шість) грн 69 коп. пені, 1654 (одну тисячу шістсот п`ятдесят чотири) грн 93 коп. інфляційних втрат, 652 (шістсот п`ятдесят дві) грн 47 коп. процентів річних, 56850 (п`ятдесят шість тисяч вісімсот п`ятдесят) грн збитків та 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 04 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя Р.Б. Сташків