Рішення № 139176210, 24.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.08.2026Справа № 910/2391/26За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАЛІЗОБУД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРО-ГРУП ПЛЮС"

про стягнення коштів у сумі 803532,69 грн

Суддя Сташків Р.Б.

Без виклику сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРО-ГРУП ПЛЮС" (далі - відповідача) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАЛІЗОБУД" (далі - позивач) боргу та санкцій за договором будівельного підряду №ВЖ124 від 20.11.2023, разом у сумі, що дорівнює вказаній вище ціні позову.

Вимоги позову обґрунтовані тим, що позивачем на виконання умов договору будівельного підряду №ВЖ124 від 20.11.2023 сплачено відповідачу суму попередньої плати (аванс) у розмірі 633000 грн, а відповідач у свою чергу виконав роботи лише на суму 252286,86 грн, тоді як решта робіт до цих пір не є виконаною, а попередня оплата на вимогу позивача не повернута останньому. Також позивачем на суму боргу нараховано штраф у сумі 76142,63 грн та пеню у сумі 346676,92 грн.

Ухвалою суду від 12.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Відповідачем відзиву на позов не було подано, ухвалу суду про відкриття провадження у справі було направлено відповідачу поштою, оскільки відповідач не має електронного кабінету.

Конверт з ухвалою суду повернувся до суду не врученим із відміткою «адресат відсутній».

Відповідно до п.4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

З огляду на наведене, суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 ГПК України та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

20.11.2023 між позивачем як генпідрядником та відповідачем як підрядником було укладено Договір будівельного підряду №ВЖ124 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого, Генпідрядник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов`язання на власний ризик, власними та/або залученими силами, засобами, матеріалами виконати та здати Генпідряднику за відповідним Актом приймання передачі виконаних робіт комплекс будівельних робіт у відповідності до умов договору та робочої документації (далі - Роботи), на об`єкті будівництва: «Будівництво торгово-розважального і спортивно-оздоровчого комплексу з підземним паркінгом, кінотеатром та житловими будинками з вбудовано-прибудованими приміщеннями за адресою: вул. Васильківська, 1 у Голосіївському районі м. Києва» (далі - Об`єкт), а Генпідрядник зобов`язується прийняти Роботи та оплатити їх вартість, а також при необхідності вартість використаних Підрядником при виконані Робіт матеріалів та комплектуючих виробів.

Відповідно до п. 1.2 Договору склад, вартість, об`єм Робіт та місце їх виконання, вартість та кількість матеріалів, необхідних для виконання Робіт згідно підписаних Сторонами кошторисів, порядок оплати, місце виконання окремих Робіт та інші додаткові умови визначаються цим Договором та Угодами до Договору (далі - Угоди), які є невід`ємною частиною даного Договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору терміни виконання робіт визначаються сторонами в Угодах до цього Договору.

На виконання зазначених вище умов Договору між сторонами укладено Угоду №ВЖ124-104-01 від 20.11.2023 (далі - Угода).

Відповідно до п. 1.1 Угоди підрядник зобов`язується виконати комплекс робіт по влаштуванню систем блискавкозахисту та заземлення, код за ДК016:2010 - 43.29 (далі - Роботи), на об`єкті: «Будівництво торгово-розважального і спортивно оздоровчого комплексу з підземним паркінгом, кінотеатром та житловими будинками з вбудовано-прибудованими приміщеннями за адресою: вул. Васильківська, 1 у Голосіївському районі м. Києва».

Відповідно до п. 2.1 Угоди загальна вартість робіт та матеріалів за даною Угодою становить 1733384,60 грн в т.ч. ПДВ 20% 288897,43 грн, відповідно до Договірної ціни (Додаток №1 до Угоди).

Згідно п. 2.2 Угоди авансування Робіт відбувається на підставі письмових запитів Підрядника. Сплата авансу здійснюється згідно Графіку фінансування Робіт (Додаток №2 до даної Угоди).

Відповідно до Долатку №3 до Угоди сторонами погоджено графік виконання робіт у строк до 10.03.2024.

На виконання умов Угоди та Договору позивач перерахував на поточний рахунок відповідача згідно платіжної інструкції №2538 від 24.11.2023 авансовий платіж у сумі 633000 грн.

Відповідно до п. 3.1 Угоди Підрядник зобов`язується виконати Роботи, визначенні в п. 1.1 даної Угоди у строк згідно Графіку виконання Робіт (Додаток №3 до даної Угоди).

Так, Підрядник за Угодою виконав Роботи частково на суму 252286,86 грн, у т.ч. ПДВ, що підтверджується Актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2024 року та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за липень 2024 року.

Згідно Додатку №3 до Угоди Робити за Угодою мали бути виконані повністю до 10.03.2024, але позивач зазначає, що з серпня 2024 року відповідач фактично припинив виконання Робіт.

Відповідно до п. 6.2.2, 6.2.7 Договору підрядник зобов`язаний виконати Роботи у терміни та на умовах цього Договору, складати та надати Генпідряднику, у термін вказаний у п. 5 даного Договору, на підпис Акти приймання-передачі виконаних робіт.

Відповідно до п. 2.3 Угоди оплата виконаних робіт здійснюється за фактично виконані Підрядником та прийняті Генпідрядником Роботи згідно Графіку фінансування Робіт (Додаток №2 до даної Угоди).

При цьому у п. 5.1 Договору передбачено, що Актами приймання-передачі виконаних робіт в розумінні цього Договору є Акти приймання-передачі виконаних робіт форми КБ-2В та Довідки форми КБ-3 (далі - Акти приймання-передачі виконаних робіт).

24.03.2025 позивач направив відповідачу претензію №09, якою повідомив останнього про прострочення термінів виконання робіт за Угодою та щодо необхідності завершення виконання будівельних робіт на Об`єкті. Вказана претензія була направлена на адресу відповідача зазначена в Договорі, а також на адресу отриману із витягу з ЄДРПОУ.

Оскільки роботи були виконані лише частково, відповідно до положень пп. а) пп. 7.1.1 п. 7.1, п. 3.4 Договору позивач звернувся до відповідача із листом вих. №01 від 19.01.2026, яким повідомив останнього про розірвання Договору в односторонньому порядку та просив повернути кошти у сумі 380713,14 грн протягом 10 робочих днів з дати розірвання в односторонньому порядку Договору. Вказане повідомлення про розірвання було направлено на адресу відповідача зазначену в Договорі, а також на адресу отриману із витягу з ЄДРПОУ. Однак, відповідно до інформації на офіційному сайті Укрпошти щодо відстеження пересилання поштового відправлення за штрихкодованим ідентифікатором 0101049382201 та 0101049382210 повідомлення про розірвання відповідач не отримав.

Наведені вище обставини стали підставою для звернення до суду з указаним позовом.

Відповідачем заперечень щодо заявлених вимог позову не було надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частин 1-2 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін (ч. 4 ст. 879 ЦК України).

Відповідно до ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Відповідно до пп. а) пп. 7.1.1 п. 7.1 Договору Генпідрядник має право розірвати в односторонньому порядку Договір та вимагати відшкодування заподіяних Підрядником збитків, письмово попередивши про свої наміри Підрядника за 5 (п`ять) календарних днів до дати розірвання, за таких обставин, зокрема, значне (більше ніж 15 календарних днів) відставання Підрядника від термінів виконання Робіт.

Відповідно до п. 3.4 Договору якщо уповноваженими особами Генпідрядника були виявлені невідповідності якості Робіт, що виконує Підрядник, та матеріалів діючим в Україні нормам, стандартам, умовам Договору та/або робочій документації, а також у разі порушення строків виконання Робіт, Генпідрядник може зупинити Роботи (на час їх виправлення) і вимагати виправлення недоліків від Підрядника або розірвати даний Договір в односторонньому порядку шляхом направлення на адресу підрядника письмового Повідомлення про розірвання даного Договору. В такому випадку Договір буде вважатись розірваним протягом десяти календарних днів з дати направлення Генпідрядником такого повідомлення на адресу Підрядника.

Договір вважається розірваним достроково з моменту підписання сторонами відповідної угоди, або може бути розірваний в судовому порядку, або на підставі умов цього Договору (п. 12.2 Договору). У випадку достроково розірвання Договору Сторони протягом 10 днів з моменту повідомлення про розірвання даного Договору проводять взаємні розрахунки (п. 12.3 Договору).

Так, керуючись положеннями п. 3.4, пп. а) пп. 7.1.1 п. 7.1 Договору та у зв`язку із значним порушенням відповідачем термінів виконання Робіт, а також у зв`язку із повним припиненням виконання Робіт, позивач прийняв рішення про розірвання Договору в односторонньому порядку про що повідомив відповідача.

Відповідно до частин 2-4 ст. 849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Таким чином, замовнику законом надано право відмовитися в односторонньому порядку від договору у будь-який час до закінчення роботи, і визначене цією нормою право не може бути обмежено.

Отже, договір підряду може бути розірваний внаслідок односторонньої відмови від нього у повному обсязі, тобто в результаті вчинення замовником одностороннього правочину, який тягне припинення зобов`язань його сторін.

Поряд із цим, згідно з частиною 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

В частині 3 статті 615 ЦК України визначено, що внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.

Відповідно до частин 1, 3 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Зокрема, Верховний Суд у своїй постанові від 04.10.2022 у справі № 910/13391/20 зробив висновок про те, що з припиненням дії договору підряду така грошова сума втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами) набутими підрядником без достатньої правової підстави, а тому наявні підстави для застосування положень статті 849 ЦК України в сукупності із приписами статті 1212 ЦК України.

Так, положеннями частин 1, 3 статті 1212 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставне набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Загальна умова частини 1 статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї норми за наявності ознаки безпідставності такого виконання (аналогічні висновки наведені в постановах Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 910/13271/18, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18).

При цьому Верховний Суд неодноразово зазначав, що набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним. Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення ст. 1212 ЦК можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (постанови Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 910/13271/18, від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18).

До таких підстав відноситься також випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін, якщо це допускається договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що Договір є розірваним з огляду на приписи статті 651 ЦК України, на підставі умови Договору погодженої сторонами.

З огляду на розірвання Договору та характер спірних правовідносин сторін, до вимог позивача в частині стягнення грошових коштів у сумі 380713,14 грн обґрунтовано підлягають застосуванню приписи статті 1212 ЦК України.

Станом на день ухвалення цього рішення матеріали справи не містять доказів на підтвердження повернення відповідачем авансу у сумі 380713,14 грн, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Також позивачем було нараховано штраф та пеню за порушення строків виконання відповідачем робіт.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України, ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до п. 9.2 Договору за порушення підрядником термінів виконання робіт більш ніж на 15 (п`ятнадцять) календарних днів підрядник зобов`язаний виплатити генпідряднику штраф у розмірі 20% від суми порушеного зобов`язання (невиконаних в строк робіт).

Відповідно до п. 9.3 Договору за прострочення Підрядником виконання робіт згідно умов, визначених в Угодах до Договору, Підрядник сплачує Генпідряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми Договору за кожний день прострочення. Загальна сума пені по цьому пункту Договору не може перевищувати 20% (двадцять) відсотків вартості відповідної угоди до Договору.

Позивачем на суму невиконаних робіт по сплаченому авансу (380713,14 грн) було нараховано 20% штрафу у сумі 76142,63 грн та нараховано пеню у сумі 346676,92 грн.

Виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України відповідач є порушником зобов`язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.

За приписами ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

На момент виникнення між сторонами господарських правовідносин дія Господарський кодекс України, який втратив чинність 28.08.2025 на підставі Закону №4196-IX від 09.01.2025.

Згідно з частиною 1 статті 230 та частиною 6 статті 232 ГК України пеня за цим Кодексом визнається штрафною санкцією, нарахування якої, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Сторони у своєму Договорі жодних застережень до строків нарахування пені не зазначили, у зв`язку із чим у даному випадку підлягає застосування загальне правило, яке діяло на час виникнення правовідносин. Для періоду до кінця серпня 2025 року нарахування мало зупинитися автоматично через 6 місяців від дня початку прострочення (відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Згідно Додатку №3 до Угоди робити за Угодою мали бути виконані повністю до 10.03.2024, таким чином початок прострочення строку виконання робіт починається з 11.03.2024 і шестимісячний строк для нарахування пені до 11.09.2024. Таким чином правомірним є нарахування пені саме за вказаний період, а не як помилково зазначив позивач за період з 11.03.2024 до 17.01.2026.

За перерахунком суду, з відповідача підлягає стягненню пеня у сумі 52020,39 грн, у решті вимог в цій частині суд відмовляє.

Нарахований штраф у сумі 76142,63 грн підлягає стягненню у повному розмірі.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами (частина 2 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У статті 79 Господарського процесуального кодексу України вказано, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Частинами 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судовий збір відповідно до положень ст. 129 ГПК України покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 165, 178, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРО-ГРУП ПЛЮС" (вул. Зарічна, 1-Б, приміщення 236, м. Київ; ідентифікаційний код 38424123) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАЛІЗОБУД" (вул. Васильківська, 1, корпус 2, приміщення 007, м. Київ; ідентифікаційний код 40398052) 380713 (триста вісімдесят тисяч сімсот тринадцять) грн 14 коп. авансових коштів, 76142 (сімдесят шість тисяч сто сорок дві) грн 63 коп. штрафу, 52020 (п`ятдесят дві тисячі двадцять) грн 39 коп. пені, а також 6106 (шість тисяч сто шість) грн 51 коп. судового збору.

У решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя Р.Б. Сташків