Рішення № 139171116, 24.08.2026, Чуднівський районний суд Житомирської області

провадження № 2/294/946/26

справа № 294/1476/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року м. Чуднів

Чуднівський районний суд Житомирської області у складі судді Білери І.В., за участі секретаря судового засідання Івашкевич В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерного Банку «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ПАТ АБ «Укргазбанк» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 09.01.2019 між ПАТ АБ «Укргазбанк» та відповідачкою укладено договір про приєднання до Правил відкриття та обслуговування поточного рахунку фізичної особи, операції за яким здійснюються з використанням електронних платіжних засобів та надання послуг за платіжними картками позивача та договір №2019/І_С/053-Z0565892-01.

Відповідно до підписаної заяви-договору №2019/І_С/053-Z0565892-01 від 09.01.2019 відповідачу встановлено орієнтовну суму кредиту в розмірі 10 000,00 грн, можливу суму кредиту 300 000,00 грн, строком з 09.01.2019 по 08.01.2020 р. зі сплатою 36% річних (базова відсоткова ставка) та 48% річних (відсоткова ставка за прострочену заборгованість), щомісячний платіж по кредиту 7% мінімум 50,00 грн. Відповідач умови договору не виконував, внаслідок чого станом на 05.02.2021 утворилась заборгованість: по кредиту - 12 436,30 грн., по процентах - 1 992,66 грн. А також у зв`язку з невиконанням відповідачем умов кредитного договору, що підтверджується виписками по рахунках, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України банк має право вимагати сплатити проценти за несанкціоноване користування кредитом від простроченої суми за період з 11.12.2020 р. (30 днів після отримання вимоги про дострокове повернення кредиту) по 05.02.2021, що становить 1 077,27 грн. Таким чином станом на 05.02.2021 за відповідачем утворилась кредитна заборгованість загальною сумою 15 506,23, з яких по кредиту - 12 436,30 грн., по процентах - 1 992,66 грн, заборгованість по платежах 1 077,27 грн. Відтак, у відповідності до ст. ст. 525, 526, 611, 629, 1048, 1049 ЦК України та умов договору, просить позов задовольнити та стягнути заборгованість з відповідача, вирішивши питання про розподіл судових витрат згідно зі ст. 141 ЦПК України.

Ухвалою суду від 03.10.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідачу надано строк для подачі відзиву на позовну заяву.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2026 головуючим у справі визначено суддю Білеру І.В.

Ухвалою суду від 18.06.2026 прийнято провадження у справі та здійснено перехід зі спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін до спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, відповідачу надано строк для подачі відзиву на позовну заяву.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, у тексті позовної заяви міститься клопотання представника про розгляд справи за відсутності позивача, у випадку неявки учасників процесу ухвалити заочне рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, копія ухвали про відкриття провадження у справі, копія позову та долучених до нього документів направлялися відповідачу за місцем реєстрації, про що свідчить поштове повідомлення, однак конверт повернувся з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до ч. 1 ст. 280, ст. 281 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів та постановляє заочне рішення, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, враховуючи, що одночасно існують умови щодо належного повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання, не з`явлення в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин відповідача, неподання ним відзиву, наявність згоди позивача на заочне вирішення справи, дійшов висновку про можливість ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 09.01.2019 ОСОБА_1 підписав Заяву-Договір №2019/І_С/053-Z0565892-01 про приєднання до Правил відкриття та обслуговування поточного рахунку фізичної особи, операції за якими здійснюються з використанням електронних засобів та надання послуг за картами ПАТ АБ «Укргазбанк», згідно якої Банк встановив орієнтовну суму кредиту в розмірі 10 000,00 грн, максимальну суму овердрафту (можливу суму кредиту) в розмірі 300 000,00 грн, зі сплатою 36% річних (базова відсоткова ставка) та 48% річних (відсоткова ставка за прострочену заборгованість), щомісячний платіж по кредиту 7% мінімум 50,00 грн. (а.с. 65).

Строк дії договору - 09.01.2019 по 08.01.2020 включно (п. 6.1 договору). Відповідно до п. 6.2 договору передбачено, що умови автоматичного продовження дії договору наведено у розділі 9 Оферти.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором №2019/І_С/053-Z0565892-01 від 09.01.2019, станом на 05.02.2021 утворилась заборгованість у розмірі 15 506,23 грн, з яких 12 436,30 грн - прострочена заборгованість за кредитом; 1 992,66 грн - прострочена заборгованість за процентами, 1 077,27 грн - заборгованість по платежах.

Відповідач користувалася кредитними коштами, що підтверджується випискою з особового рахунку останнього за період з 09.01.2019 по 05.02.2021 (а.с. 67-68).

Таким чином, банк виконав свої обов`язки за кредитним договором №2019/І_С/053-Z0565892-01 від 09.01.2019 належним чином, а відповідач належним чином не виконав узяті на себе зобов`язання за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Позивач звертався 03.11.2020 до відповідача з письмовою вимогою № 129/33195/2020 про дострокове повернення кредиту, однак станом на момент звернення до суду з позовною заявою відповідачем не надано доказів про виконання взятих на себе зобов`язань (а.с. 69).

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Таким чином наявні у справі документи у своїй сукупності є достатніми доказами того, що відповідачем було порушено право позивача на повернення йому грошових коштів, наданих позичальнику у кредит на підставі укладеного 09.01.2019 договору №2019/І_С/053-Z0565892-01, а тому суд приходить до висновку, що вимоги банку про стягнення фактично отриманих та використаних позичальником кредитних коштів в сумі 12 436,30 грн, які не повернуті в добровільному порядку, є обґрунтованими і підлягають до задоволення.

Зазначені висновки суду узгоджуються з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, який міститься у постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17, де Велика Палата, погодившись із судовими рішеннями про стягнення із боржника непогашеного тіла кредиту, зазначила, що хоча укладений між сторонами кредитний договір від 18.02.2011 у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить розміру і строку повернення кредиту, однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку банку не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України, за змістом яких, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, і необхідність їх захисту через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Щодо вимог позивача про стягнення простроченої заборгованість за процентами в сумі 1992,66 грн., то суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Як вбачається з долученого розрахунку заборгованості, проценти відповідачу нараховувались у період з 01.08.2019 по 10.12.2020 за процентною ставкою в сумі 48%.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Після спливу визначеного договором строку позики, чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, право кредитодавця нараховувати передбачені договором відсотки за кредитом припиняється. Що ж стосується нарахування процентів після закінчення строку дії кредитного договору, то Велика Палата ВС роз`яснила, що після закінчення строку кредитування, права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до підписаної 09.01.2019 відповідачем Заяви-Договору №2019/І_С/053-Z0565892-01 про приєднання до Правил відкриття та обслуговування поточного рахунку фізичної особи, операції за якими здійснюються з використанням електронних засобів, та надання послуг за картами ПАТ АБ «Укргазбанк», строк кредитування становить 12 місяців та включає період з 09.01.2019 по 08.01.2020 включно.

Долучені до матеріалів справи Правила відкриття та обслуговування поточного рахунку фізичної особи, операції за якими здійснюються з використанням електронних платіжних засобів, та надання послуг за платіжними картками ПАТ АБ «Укргазбанк», які врегульовують порядок користування кредитними коштами, в тому числі можливість пролонгації строку дії кредитного ліміту, датовані 28.05.2021, тобто не є такими, з якими відповідач міг бути ознайомлений станом на час укладення договірних відносин з банком, крім того матеріали справи не містять доказів того, що саме ці Правила були підписані ним.

Відсутні в матеріалах справи й будь які інші документи, які б унормовували порядок та умови пролонгації укладеного між сторонами договору.

За змістом ст. 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статтей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Зважаючи на викладене, відсутні підстави стверджувати про те, що сторони узгодили порядок та умови пролонгації строку дії кредитного ліміту, а тому суд приймає до уваги існування між сторонами кредитних відносин у період з 09.01.2019 по 08.01.2020 включно.

У зв`язку із викладеним, суд вважає необґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача простроченої заборгованість за процентами в сумі 1992,66 грн за користування кредитними коштами, оскільки їх нараховано за межами строку дії договору №2019/І_С/053-Z0565892-01, відомості про пролонгацію якого в суду відсутні.

Щодо стягнення платежів відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, суд виходить з наступного:

В позовній заяві позивач просив стягнути заборгованість по платежах за 2 ст. 625 ЦК України в розмірі 1 077,27 грн. які нараховані за період з 11.12.2020 по 05.02.2021.

Суд звертає увагу на те, що згідно наданого розрахунку процентна ставка для нарахування платежів за ч. 2 ст. 625 ЦК України визначена банком у розмірі 48%.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Такий правовий висновок неодноразово був сформульований, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 646/14523/15-ц, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 (пункт 8.35).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16гс22) зроблено такі висновки, що «компенсаторний характер процентів, передбачених статтею 625 ЦК України, не свідчить про те, що вони є платою боржника за «користування кредитом» (тобто можливістю правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу). Такі проценти слід розглядати саме як міру відповідальності. На відміну від процентів за «користування кредитом», до процентів річних, передбачених зазначеною статтею, застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Принципи справедливості, добросовісності та розумності передбачають, зокрема, обов`язок особи враховувати потреби інших осіб у цивільному обороті, проявляти розумну дбайливість і добросовісно вести переговори (див. пункт 6.20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19).

Отже, сторони повинні сумлінно та добросовісно співпрацювати з метою належного виконання укладеного договору.

Кредитор у зобов`язанні має створити умови для виконання боржником свого обов`язку, для чого вчиняє не тільки дії, визначені договором, актами цивільного законодавства, але й ті, які випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту (див. частину першу статті 613 ЦК України).

Вказаний правовий висновок висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17 (пункт 57).

Для вирішення подібних спорів важливим є тлумачення умов договорів, на яких ґрунтуються вимоги кредиторів, для з`ясування того, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування.

Для цього можуть братися до уваги формулювання умов про сплату процентів, їх розміщення в структурі договору (в розділах, які регулюють правомірну чи неправомірну поведінку сторін), співвідношення з іншими положеннями про відповідальність позичальника тощо.

У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Договором №2019/І_С/053-Z0565892-01 від 09.01.2019, укладеним між АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 , не встановлено іншого розміру процентів річних у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Позовна заява також не містить обґрунтувань в частині здійснення розрахунку заборгованості по платежам за ч. 2 ст. 625 ЦК України, виходячи з процентної ставки 48 %.

Тому, здійснення позивачем розрахунку платежів відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України за ставкою 48% суд вважає необґрунтованим.

За правилами ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2270 грн, що підтверджується платіжним дорученням №6454-220 від 25.08.2021. Ціна позову визначена сумою до стягнення 15 506,23 грн. Оскільки суд частково задовольняє вимоги на суму 12 436,30 грн, що становить 80,20% від ціни позову, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1820,54 грн судового збору (2270 х 80,20%).

Ураховуючи вищевикладене, керуючись статтями 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Публічного акціонерного товариства Акціонерного Банку «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного Банку «Укргазбанк» (ЄДРПОУ 23697280, адреса: вул. Єреванська, 1 м. Київ, 03087) заборгованість за кредитним договором в розмірі 12 436 (дванадцять тисяч чотириста тридцять шість) гривень 30 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного Банку «Укргазбанк» (ЄДРПОУ 23697280, адреса: вул. Єреванська, 1 м. Київ, 03087) судовий збір у розмірі 1 820 (одна тисяча вісімсот двадцять) гривень 54 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Заочне рішення може бути оскаржене позивачем, або в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення - відповідачем, шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Ірина БІЛЕРА