Рішення № 139165501, 20.08.2026, Оболонський районний суд міста Києва

20.08.2026 Справа № 756/9428/26

Справа № 756/9428/26

Провадження № 2/756/8092/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шролик І.С.,

секретаря судового засідання Венгерського В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -

В С Т А Н О В И В :

Стислий виклад заявлених вимог

01 червня 2026 року до Оболонського районного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (далі - ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24 травня 2025 року між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем в електронній формі укладено договір про споживчий кредит № 101013157, за умовами якого позичальнику надано кредит у сумі 7 100,00 грн строком на 345 днів з остаточною датою погашення заборгованості 04 травня 2026 року, зі сплатою процентів за ставкою 220,00 % річних, комісії за надання кредиту у розмірі 1 420,00 грн та комісії за обслуговування кредиту у розмірі 10 934,00 грн згідно з Графіком платежів.

09 серпня 2025 року між ТОВ «ЕКО ФІН» та відповідачем в електронній формі укладено договір про споживчий кредит № 64698468, за умовами якого позичальнику надано кредит у сумі 2 000,00 грн строком на 365 днів (з 09 серпня 2025 року по 08 серпня 2026 року включно) зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 1,00 % за кожен день користування кредитом.

29 грудня 2025 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено договір факторингу № 29-12/2025/Т, а 30 грудня 2025 року - додаткову угоду № 1 до нього, за якими до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором № 101013157.

06 травня 2026 року між ТОВ «ЕКО ФІН» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 06-05/26, за яким до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором № 64698468.

З урахуванням наведеного позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за вказаними договорами в загальному розмірі 38 034,87 грн, а також судові витрати: судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000,00 грн.

Рух справи

Ухвалою судді Оболонського районного суду міста Києва від 04 червня 2026 року відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання призначено на 13 серпня 2026 року.

У позовній заяві позивач просив проводити розгляд справи за відсутності його представника та зазначив, що проти заочного розгляду справи й ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся у встановленому законом порядку на адресу зареєстрованого місця проживання. Проте поштове сповіщення повернуто без вруення.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Зі згоди позивача, з урахуванням положень статей 280-282 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Фактичні обставини, встановлені судом

Судом установлено, що 24 травня 2025 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 101013157 (індивідуальна частина) з додатками: Графіком платежів (додаток № 1), Заявою на отримання кредиту (додаток № 2), а також Правилами надання коштів у кредит, розміщеними на вебсайті кредитодавця.

За умовами цього договору: сума кредиту - 7 100,00 грн (п. 1.2); строк кредитування - 345 днів з 24 травня 2025 року, остаточна дата повернення кредиту, сплати комісій і процентів - 04 травня 2026 року (п.п. 1.3, 1.4); комісія за надання кредиту - 1 420,00 грн (п. 1.5.1); комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) за весь строк кредитування - 10 934,00 грн, що нараховується за ставкою 7,00 % від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду (п. 1.5.2); проценти за користування кредитом - 220,00 % річних (п.п. 1.5.3, 1.5.4); загальні витрати позичальника за кредитом - 24 152,40 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту - 31 252,40 грн (п. 1.5).

Пунктом 2.2.3 договору передбачено, що після спливу строку кредитування нарахування процентів за користування кредитом припиняється.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що в разі прострочення позичальником зобов`язань з повернення кредиту та/або сплати процентів та/або комісій позичальник зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 1 000,00 грн за кожний випадок порушення зобов`язання зі сплати платежів у визначені Графіком платежів дати, якщо порушення відповідної дати платежу триває понад 2 дні.

Пунктом 4.2 договору сторони погодили, що в разі прострочення повернення кредиту кредитодавець має право нарахувати проценти за ставкою 220 % річних як проценти за порушення грошового зобов`язання, передбачені статтею 625 ЦК України, і що ця умова договору встановлює інший розмір процентів у розумінні частини другої статті 625 ЦК України.

Згідно з пунктом 4.3 договору сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів за порушення зобов`язань не може перевищувати 50 відсотків від загальної суми кредиту, а якщо загальний розмір кредиту не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати - розміру подвійної суми, одержаної позичальником за договором.

Кредитний договір підписано з боку позичальника електронним підписом одноразовим ідентифікатором 949407.

09 серпня 2025 року між ТОВ «ЕКО ФІН» та ОСОБА_1 з використанням вебсайту кредитодавця укладено договір про споживчий кредит № 64698468 з додатками (Графік платежів, Інформаційне повідомлення, Паспорт споживчого кредиту, Правила надання коштів у позику), а також додаткові угоди № 1 і № 2 до нього. За умовами договору сума кредиту становить 2 000,00 грн, строк користування кредитними коштами - 365 днів (з 09 серпня 2025 року по 08 серпня 2026 року включно), проценти за користування кредитом - 1,00 % за кожен день користування кредитом.

Факт перерахування кредитних коштів підтверджується квитанцією № 45475-73980-36804 від 09 серпня 2025 року, згідно з якою ТОВ «ЕКО ФІН» о 19 год. 36 хв. 09 серпня 2025 року перерахувало 2 000,00 грн на платіжну картку НОМЕР_1 , що належить відповідачу, із зазначенням призначення платежу: «Виплата кредиту ОСОБА_1 », а також випискою за кредитом від кредитодавця.

Суд ураховує, що зазначена платіжна картка є тією самою карткою, яку відповідач указала в пункті 2.1 кредитного договору № 101013157 як рахунок для отримання кредитних коштів, що додатково підтверджує належність картки відповідачу та факт отримання нею кредиту.

29 грудня 2025 року між ТОВ «МІЛОАН» (клієнт) і ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (фактор) укладено договір факторингу № 29-12/2025/Т та 30 грудня 2025 року - додаткову угоду № 1 до нього, за умовами яких клієнт відступив факторові права грошової вимоги до боржників, у тому числі до відповідача за кредитним договором № 101013157. Передання прав вимоги підтверджується актами приймання-передачі реєстру боржників від 29 грудня 2025 року (у друкованому та в електронному вигляді), витягом з реєстру боржників до додаткової угоди № 1 від 30 грудня 2025 року, а факт оплати відступленого права вимоги - платіжною інструкцією.

06 травня 2026 року між ТОВ «ЕКО ФІН» і ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 06-05/26, за яким до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 64698468, що підтверджується актами прийому-передачі реєстру боржників від 06 травня 2026 року, витягом з реєстру боржників та платіжною інструкцією про оплату.

Правовий статус позивача як фінансової установи підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 101013157, складеним станом на 19 травня 2026 року, заборгованість відповідача становить 31 074,87 грн, а саме:

- заборгованість за тілом кредиту - 6 532,00 грн;

- заборгованість за процентами - 10 041,27 грн в межах строку кредитування);

- заборгованість за комісією за обслуговування кредиту - 4 970,00 грн ;

- штраф за пунктом 4.1 договору - 9 000,00 грн (9 випадків порушення строків платежів: 25 серпня, 09 та 24 вересня, 09 та 24 жовтня, 08 та 23 листопада, 08 та 23 грудня 2025 року, по 1 000,00 грн за кожний);

- проценти за порушення грошового зобов`язання за пунктом 4.2 договору (стаття 625 ЦК України) - 531,60 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 64698468, складеним станом на 19 травня 2026 року, заборгованість відповідача становить 6 960,00 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту - 2 000,00 грн; заборгованість за процентами - 4 960,00 грн.

Загальний розмір заявленої до стягнення заборгованості за двома договорами становить 38034,87 грн.

Доказів погашення заборгованості повністю або частково, як і доказів на спростування розрахунків позивача, відповідач суду не надала.

Мотиви суду та норми права, застосовані судом

Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі статтями 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно зі статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Статтею 627 ЦК України закріплено свободу договору.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).

Частиною першою статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що договір про споживчий кредит укладається у письмовій формі, у тому числі шляхом створення електронного документа згідно з вимогами Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно зі статтями 5, 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа; юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму, а допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Відповідно до частин першої, третьої, четвертої, дванадцятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною; електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що моментом підписання електронного правочину є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 цього Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Наявними у справі доказами (кредитними договорами та додатками до них, анкетами-заявами, інформацією про заявки, логуванням подій, протоколами підписання, довідкою про ідентифікацію кредитного договору) підтверджено, що відповідач ознайомилася з умовами кредитування, підписала кредитні договори електронним підписом одноразовим ідентифікатором, надісланим на її мобільний номер телефону, та отримала кредитні кошти на власну платіжну картку.

За таких обставин суд доходить висновку, що кредитні договори № 101013157 від 24 травня 2025 року та № 64698468 від 09 серпня 2025 року є укладеними, за правовими наслідками прирівнюються до договорів, укладених у письмовій формі, а їх умови є обов`язковими для сторін у силу статті 629 ЦК України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові свою грошову вимогу до третьої особи (боржника). Згідно зі статтею 1079 ЦК України фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Пунктом 3.2.6 кредитного договору № 101013157 сторони прямо погодили право кредитодавця відступати свої права за договором на користь третіх осіб без згоди позичальника.

Дослідивши договір факторингу № 29-12/2025/Т від 29 грудня 2025 року з додатковою угодою № 1 від 30 грудня 2025 року, договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 06-05/26 від 06 травня 2026 року, акти приймання-передачі реєстрів боржників, витяги з реєстрів боржників та докази оплати відступлених прав вимоги, суд установив, що ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» є фінансовою установою і набуло прав кредитора за обома кредитними договорами в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, а отже, є належним позивачем у цій справі.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається (стаття 525 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (стаття 611 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1048 та частиною першою статті 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Ці положення застосовуються до кредитних відносин у силу частини другої статті 1054 ЦК України.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Строк кредитування за договором № 101013157 сплив 04 травня 2026 року, а строк кредитування за договором № 64698468 - 08 серпня 2026 року, тобто станом на день ухвалення цього рішення строк повернення кредитів за обома договорами настав, а вся заборгованість є простроченою.

Перевіривши розрахунки заборгованості, суд встановив, що проценти за користування кредитом за договором № 101013157 нараховані по 03 травня 2026 року включно, а за договором № 64698468 - по 14 травня 2026 року включно, тобто виключно в межах погоджених сторонами строків кредитування, що узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, про неможливість нарахування процентів за користування кредитом поза межами строку кредитування, та з пунктом 2.2.3 кредитного договору № 101013157.

Щодо комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) у розмірі 4 970,00 грн суд зазначає, що її розмір, порядок нарахування та періодичність сплати погоджені сторонами в пунктах 1.5.2, 2.2.1, 2.2.2 кредитного договору № 101013157, відображені у Графіку платежів (додаток № 1) і в Паспорті споживчого кредиту, тобто відповідач була повідомлена про цю складову загальних витрат за кредитом до укладення договору. Зазначена комісія встановлена як плата за конкретні послуги кредитодавця (цілодобове надання позичальнику облікової інформації в особистому кабінеті, розрахунок поточного платежу та суми для повного погашення, оновлення графіка платежів, надсилання нагадувань та інформування про зарахування платежів, консультування службами підтримки), а не за дії, які кредитодавець вчиняє на власну користь, а тому не суперечить статті 1054-1 ЦК України та статті 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Розрахунки заборгованості, подані позивачем, є арифметично правильними, узгоджуються з умовами кредитних договорів, Графіками платежів та відомістю первісного кредитора про щоденні нарахування й погашення, а тому приймаються судом.

Відповідач розрахунків позивача не спростувала, доказів на підтвердження виконання зобов`язань за кредитними договорами (повністю або частково) не надала, будь-яких заперечень щодо предмета спору не заявила.

Щодо заявлених ТОВ «Факторингпартнерс» позовних вимог до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по штрафу в розмірі 9000,00 грн суд приходить до висновку про відмову в їх задоволенні, оскільки штрафні санкції нараховані в період воєнного стану, що прямо суперечить п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 року № 2120-IX, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Здійснюючи тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, Верховний Суд в постанові від 12 червня 2024 року у справі № 910/10901/23 виснував, що в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки - звільнення від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення повернення коштів. Аналогічна позиція Верховного Суду викладена в постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23.

Отже, на період дії воєнного стану позичальники звільняються від сплати штрафу та пені, тому суд відмовляє ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» в задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу в розмірі 9000,00 грн.

За таких обставин суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» про стягнення з відповідача заборгованості за кредитними договорами № 101013157 від 24 травня 2025 року та № 64698468 від 09 серпня 2025 року в загальному розмірі 29034,87 грн є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами і підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

За подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією, наявною в матеріалах справи. Оскільки позов задоволено часткоов, зазначені витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 2032,24 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000,00 грн суд зазначає таке.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною п`ятою статті 141 ЦПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд ураховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес. Наведена норма надає суду повноваження зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, або не присуджувати їх, у тому числі з власної ініціативи.

На підтвердження понесених витрат позивачем надано договір про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02 липня 2024 року, тарифи на послуги, заявку на надання юридичної допомоги та витяг з Акта № 34 про надання юридичної допомоги від 18 травня 2026 року, згідно з яким Адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» надано послуги: надання усної консультації з вивченням документів - 2 години, вартістю 4 000,00 грн; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду - 3 години, вартістю 9 000,00 грн, а всього на суму 13000,00 грн.

Оцінюючи заявлений розмір витрат, суд ураховує, що ця справа є малозначною, не містить складних питань права чи факту, не потребувала збирання доказів у судовому порядку та проведення експертиз, розглянута в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності представника позивача й без подання відповідачем відзиву; позовна заява є типовою за змістом і структурою, значною мірою складається з відтворення нормативних приписів, а обсяг фактичного дослідження обмежувався документами, які позивач отримав від первісних кредиторів.

За таких обставин суд вважає заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу неспівмірним зі складністю справи, обсягом наданих послуг та ціною позову, у зв`язку з чим на підставі частини п`ятої статті 141 ЦПК України зменшує розмір цих витрат, що підлягають розподілу, з урахуванням часткового задоволення заявлених вимог з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати на парвничу допомогу в розмірі 9923,80 грн.

Керуючись статтями 512, 514, 516, 525, 526, 530, 549, 550, 610, 611, 625, 626, 627, 629, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055, 1077, 1079 Цивільного кодексу України, статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 280-284, 287, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за кредитним договором № 101013157 від 24 травня 2025 року та кредитним договором № 64698468 від 09 серпня 2025 року в загальному розмірі 29034,87 грн., судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2032,24 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9923,80 грн.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Оболонським районним судом міста Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 20 серпня 2026 року.

Суддя Шролик І.С.