Рішення № 139165707, 21.08.2026, Оболонський районний суд міста Києва

21.08.2026 Справа № 756/12253/22

Унікальний номер 756/12253/22

Номер провадження 2/756/106/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шролик І.С.,

секретаря судового засідання Венгерського В.М.,

за участю представника позивача ОСОБА_4.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» про стягнення моральної шкоди, пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних за прострочення відшкодування матеріальної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Оболонського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 та Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (далі - ПрАТ «СК «Провідна»).

У позовній заяві в редакції від 30 жовтня 2023 року позивач просила: стягнути з ПрАТ «СК «Провідна» на свою користь 119 989,89 грн матеріальної шкоди, пені, інфляційних втрат та 3 % річних за невчасне відшкодування шкоди і витрат за проведену експертизу; 50 000,00 грн моральної шкоди; стягнути з ОСОБА_2 на свою користь 30 000,00 грн моральної шкоди; стягнути з відповідачів судові витрати пропорційно задоволеним вимогам; постановити окрему ухвалу щодо порушень, допущених працівниками ПрАТ «СК «Провідна».

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 02 лютого 2016 року о 19 год 25 хв на проспекті Героїв Сталінграда в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля «Nissan Note», д.н.з. НОМЕР_1 , яким керувала його власник ОСОБА_1 , та автомобіля «Peugeot Bipper», д.н.з. НОМЕР_2 , яким керувала ОСОБА_2 .

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 14 грудня 2016 року у справі про адміністративне правопорушення встановлено вину ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Peugeot Bipper», була застрахована в ПрАТ «СК «Провідна» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/3882131.

24 березня 2016 року позивач звернулася до ПрАТ «СК «Провідна» із заявою про виплату страхового відшкодування, однак виплата страховиком тривалий час не здійснювалась.

Посилаючись на висновок судового експерта № 04-06 від 31 серпня 2023 року, позивач зазначила, що станом на 31 серпня 2023 року розмір матеріального збитку становить 42531,80 грн, з яких невідшкодованим залишається 21265,90 грн, та нарахувала на цю суму пеню за період з 08 квітня 2016 року по 31 грудня 2023 року (2822 дні) у розмірі 46 827,35 грн, інфляційні втрати у розмірі 18 901,13 грн і 3 % річних у розмірі 4932,55 грн.

Моральну шкоду позивач обґрунтувала тим, що внаслідок невиплати страхового відшкодування вона протягом більш ніж семи років була позбавлена можливості відновити пошкоджений автомобіль і користуватися ним, змушена була звертатися до різних інстанцій та до суду, витрачаючи вільний час і кошти, що вплинуло на її родинні стосунки, стосунки з керівництвом і колегами по роботі та спричинило тривалі душевні страждання.

Позиція відповідачів

Відповідач ПрАТ «СК «Провідна» подав відзив від 26 грудня 2023 року в якому проти позову заперечив, просив суд відмовити в задоволенні заявлених вимог. В обґрунтування поданого відзиву зазначає, що розмір боргу страховика становить не 21265,90 грн, а 8 258,21 грн, як встановлено постановою Київського апеляційного суду від 16 червня 2021 року у справі № 756/1488/19 за позовом тих самих сторін щодо тієї самої ДТП; згідно з ч. 4 ст. 82 ЦПК України ця обставина є преюдиційною. Якою вирішено спір про стягнення пені, інфляційних втрат і 3 % річних і в їх задоволенні позивачу відмовлено.

Перерахунок розміру шкоди станом на 31 серпня 2023 року суперечить вимогам законодавства, за якими вартість матеріального збитку визначається на момент пошкодження.

ПрАТ «СК «Провідна» 12 квітня 2023 року виконало постанову Київського апеляційного суду від 16 червня 2021 року, перерахувавши 8258,21 грн на рахунок Солом`янського відділу державної виконавчої служби у м. Києві в межах виконавчого провадження № 71474731, постановою від 21 квітня 2023 року закінчено виконавче провадження.

Щодо моральної шкоди страховик послався на те, що ст. 26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає відшкодування страховиком моральної шкоди лише потерпілому, який зазнав ушкодження здоров`я, а умовами договору № 212134379 відшкодування моральної шкоди особам, що зазнали пошкодження майна, не передбачено.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Маркова А.В., 02 травня 2024 року подала відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає у повному обсязі. Зазначила, що позивачем не наведено жодного обґрунтування та не надано жодного документального підтвердження того, якими саме діями ОСОБА_2 завдано моральної шкоди, як і не наведено обґрунтування, яким чином визначено та оцінено заявлений розмір відшкодування у 30000,00 грн. Просила поновити строк на подання відзиву, відмовити у позові до неї в повному обсязі та стягнути з позивача 12 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Процесуальні дії у справі

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 23 грудня 2022 року матеріали передані для розгляду головуючому судді Діденку Є.В.

Ухвалою суду від 27грудня 2022 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 13 березня 2023 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто заявнику.

Постановою Київського апеляційного суду від 28 липня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , задоволено, ухвалу від 13 березня 2023 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду.

Протоколом автоматизованого розподілу від 09 серпня 2023 року справу передано для розгляду головуючому судді Майбоженко А.М.

Ухвалою судді від 11 серпня 2023 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді від 31 жовтня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 15 січня 2024 року подальший розгляд справи постановлено здійснювати у спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 20 лютого 2024 року здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим судовим засіданням та витребувано у ПрАТ «СК «Провідна» страхову справу.

Ухвалою суду від 13 червня 2024 року до ПрАТ «СК «Провідна» застосовано захід процесуального примусу у виді штрафу за неподання витребуваних судом доказів та повторно витребувано докази.

На виконання ухвали суду 05 березня 2024 року ПрАТ «СК «Провідна» направила належним чином завірені копії матеріалів страхової справи. (а.с.8-42 том 2).

Також представник відповідача 28 червня 2024 року долучив Акт №1 від 18 квітня 2024 року про вилучення та знищення доцентів, термін зберігання яких минув 2006-2018 роки.

Позивач ОСОБА_1 13 березня 2025 року подала заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить: стягнути з ПрАТ «СК «Провідна» на свою користь 114410,44 грн матеріальної шкоди, пені, інфляційних втрат та 3 % річних за невчасне відшкодування шкоди і витрат за проведену експертизу; 50 000,00 грн моральної шкоди; стягнути з ОСОБА_2 на свою користь 30 000,00 грн моральної шкоди; стягнути з відповідачів судові витрати пропорційно задоволеним вимогам; постановити окрему ухвалу щодо порушень, допущених працівниками ПрАТ «СК «Провідна».

Ухвалою суду від 15 квітня 2025 року занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду(а.с.166 том2).

Як встановлено з протоколу судового засідання 12 березня 2026 року суд закінчив дослідження письмових доказів та оголосив перерву для підготовки до дебаті.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 серпня 2026 року у зв`язку з припиненням повноважень судді Майбоженко А.М. справу передано на розгляд судді Шролик І.С.

Ухвалою суду від 06 серпня 2026 року справу прийнято до провадження судді Шролик І.С. й призначено до судового розгляд на 11 серпня 2026року.

В судовому засіданні 11 серпня 2026 року представник позивача Кобко О.В. позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав та мотивів зазначених у поданих позовних заявах.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Маркова А.В., в судовому засіданні 11 серпня 2026 року проти позову заперечила з підстав, викладених у поданому відзиві.

Представник відповідача ПрАТ «СК «Провідна» в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином; згідно з ч. 3 ст. 223 ЦПК України неявка представника відповідача, належним чином повідомленого, не перешкоджає розгляду справи.

Судом за клопотанням представника позивача скеровано запит до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, ФОП та громадських формувань, з якого встановлено, що ПрАТ «СК «Провідна» змінило назву на ПрАТ «Провагроінвест» (а.с.198-199 том2).

За клопотанням представника позивача ОСОБА_4. в судовому засіданні 11 серпня 2026 року оголошено перерву до 18 серпня 2026 року для підготовки до дебатів.

13 серпня 2026 року від ОСОБА_1 надійшов відвід головуючому судді Шролик І.С.

Ухвалою від 13 серпня 2026 року відвід визнано необґрунтованим та переданий для розгляду для визначення складу суду для розгляду заявленого відводу.

Ухвалою від 17 серпня 2026 року ОСОБА_3 відмовлено в задоволенні заяви про відвід судді Шролик І.С.

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом

Судом установлено, що 02 лютого 2016 року о 19 год 25 хв на проспекті Героїв Сталінграда в м. Києві сталася ДТП за участю транспортного засобу «Nissan Note», д.н.з. НОМЕР_1 , яким керувала ОСОБА_1 , та транспортного засобу «Peugeot Bipper», д.н.з. НОМЕР_2 , яким керувала ОСОБА_2 .

Власником транспортного засобу «Nissan Note», д.н.з. НОМЕР_1 , є ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .

Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 14 грудня 2016 року провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП закрито у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення; цією ж постановою встановлено вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Peugeot Bipper», д.н.з. НОМЕР_2 , на момент ДТП застрахована в ПрАТ «СК «Провідна» за полісом № АЕ/3882131.

24 березня 2016 року ОСОБА_1 подала до ПрАТ «СК «Провідна» заяву про виплату страхового відшкодування (вх. № 2595).

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Оболонського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 та ПрАТ «СК «Провідна» про відшкодування матеріальної шкоди, пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних, заподіяних тією самою ДТП (справа № 756/1488/19).

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 26 серпня 2020 року у справі № 756/1488/19 у позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 16 червня 2021 року у справі № 756/1488/19 (провадження № 22-ц/824/438/2021) рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ «СК «Провідна» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 8 258,21 грн; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 8 258,21 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог - зокрема про стягнення пені, 3 % річних, інфляційних втрат і витрат на проведення експертизи, - відмовлено.

Зазначеною постановою, зокрема, встановлено, що страховою компанією були порушені права позивача на отримання страхового відшкодування, а також що ні ОСОБА_1 , ні ПрАТ «СК «Провідна» не вчинили всіх можливих дій для визначення розміру матеріального збитку, що позбавило можливості визначити строк виконання зобов`язання і стало підставою для відмови у стягненні пені, 3 % річних та інфляційних втрат.

12 квітня 2023 року ПрАТ «СК «Провідна» перерахувало 8 258,21 грн на рахунок Солом`янського відділу державної виконавчої служби у м. Києві на виконання постанови Київського апеляційного суду від 16 червня 2021 року, що підтверджується платіжною інструкцією № 016950 від 12 квітня 2023 року з призначенням платежу «Опл. страх. відш. зг. дог. № АЕ/3882131/1809/15 (ВП № 71474731)».

Постановою державного виконавця від 21 квітня 2023 року виконавче провадження № 71474731 закінчено.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Щодо вимоги про стягнення з ПрАТ «СК «Провідна» 114410,44 грн

Згідно з ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Постанова Київського апеляційного суду від 16 червня 2021 року у справі № 756/1488/19 ухвалена у спорі між тими самими сторонами - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ПрАТ «СК «Провідна» - і з тих самих підстав (ДТП, що сталася 02 лютого 2016 року, та невиплата страхового відшкодування за нею). Отже, встановлені нею обставини є преюдиційними та не підлягають повторному доказуванню й переоцінці у цій справі.

Суд ураховує, що одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, зокрема, вимагає, щоб остаточне вирішення судами спору не ставилося під сумнів. Європейський суд з прав людини у рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03) та у рішенні від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України» (заява № 32053/13) наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін, і що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля повторного розгляду та постановлення нового рішення у справі.

Заявляючи у цій справі до стягнення 21 265,90 грн як «невідшкодований збиток» на підставі висновку судового експерта № 04-06 від 31 серпня 2023 року, позивач фактично ставить під сумнів розмір матеріальної шкоди, остаточно визначений постановою Київського апеляційного суду від 16 червня 2021 року у сумі 8 258,21 грн. Такі вимоги суперечать принципам преюдиційності та юридичної визначеності і задоволенню не підлягають.

Суд також погоджується з доводами ПрАТ «СК «Провідна» про те, що визначення розміру матеріального збитку станом на 31 серпня 2023 року не відповідає п. 32 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» і п. 8.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, за якими вартість матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, визначається виходячи з характеристики майна на дату заподіяння збитків, тобто на момент пошкодження.

Вимога про стягнення витрат за проведену експертизу також була предметом розгляду у справі № 756/1488/19 і в її задоволенні відмовлено з мотивів недоведеності факту ухилення страховика від огляду пошкодженого транспортного засобу, а тому повторному вирішенню не підлягає.

Щодо до заявлених вимог про стягнення пені суд виходить з такого.

Відповідно до п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Разом з тим вимога про стягнення пені за прострочення виплати страхового відшкодування за цим самим страховим випадком уже була предметом судового розгляду і постановою Київського апеляційного суду від 16 червня 2021 року в її задоволенні відмовлено з мотивів неможливості визначити строк виконання зобов`язання. Заявлений позивачем період нарахування пені (з 08 квітня 2016 року) охоплює період, який уже отримав остаточну судову оцінку. До того ж пеня нарахована на суму 21 265,90 грн, яка, як зазначено вище, боргом страховика не є. За таких обставин підстав для стягнення пені суд не вбачає.

Щодо інфляційних втрат і 3 % річних суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц зроблено висновок, що правовідношення, в якому зобов`язана сторона повинна сплатити грошові кошти, є грошовим зобов`язанням незалежно від правових підстав його виникнення, а тому в разі його порушення підлягає застосуванню ч. 2 ст. 625 ЦК України. У цій постанові Велика Палата Верховного Суду відступила від протилежного висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 20 січня 2016 року у справі № 6-2759цс15.

Аналогічний за змістом висновок сформульовано і Верховним Судом у постанові від 27 січня 2021 року у справі № 337/5617/19, у якій зазначено, що за своєю правовою природою зобов`язання щодо виплати страхового відшкодування є грошовим, а тому на нього поширюються приписи ст. 625 ЦК України.

Обов`язок ПрАТ «СК «Провідна» сплатити ОСОБА_1 8258,21 грн набув визначеності 16 червня 2021 року - з дня прийняття та набрання законної сили постановою Київського апеляційного суду у справі № 756/1488/19. Виконано це грошове зобов`язання лише 12 квітня 2023 року. Отже, прострочення грошового зобов`язання тривало з 17 червня 2021 року по 12 квітня 2023 року, тобто 665 днів.

За вказаний період розмір 3 % річних від суми 8 258,21 грн становить 451,37 грн (8 258,21 грн ? 3 % ? 665 / 365).

Інфляційні втрати нараховуються за повні місяці прострочення - з липня 2021 року по березень 2023 року. Сукупний індекс інфляції за цей період становить 134,93 %, а тому розмір інфляційних втрат від суми 8 258,21 грн становить 2 884,26 грн.

Загальний розмір інфляційних втрат і 3 % річних, які підлягають стягненню з ПрАТ «СК «Провідна», яке змінило назву ПрАТ «Провагроінвест» на користь позивача, становить 3 335,63 грн.

Присудження цих сум не є виходом за межі позовних вимог у розумінні ч. 1 ст. 13 ЦПК України, оскільки вимоги про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних заявлені позивачем, а визначені судом суми є меншими за заявлені та охоплюються ними; суд лише здійснив їх перерахунок виходячи з дійсного розміру та періоду прострочення грошового зобов`язання.

Щодо вимоги про стягнення з ПрАТ «СК «Провідна» 50 000,00 грн моральної шкоди

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Згідно з п. 3 ч. 2 цієї статті моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Доводи ПрАТ «СК «Провідна» про те, що відшкодування страховиком моральної шкоди передбачено лише ст. 26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» і тільки на користь потерпілого, який зазнав ушкодження здоров`я, суд відхиляє.

У постанові від 11 грудня 2019 року у справі № 465/4287/15 (провадження № 14-406цс19) Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи спір про стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди, вказала, що коли позивач обґрунтовує вимогу про відшкодування моральної шкоди не ушкодженням здоров`я під час ДТП, а затягуванням страховиком виплати страхового відшкодування та порушенням зобов`язань за договором страхування, що спричинило душевні хвилювання, вимагало додаткових зусиль і часу та вплинуло на особисті й сімейні стосунки, спірні правовідносини регулюються ст.ст. 23, 1167 ЦК України; неправильне визначення характеру спірних правовідносин і норм матеріального права, які підлягають застосуванню, є підставою для скасування судового рішення.

Отже, підставою позову в цій частині є не сам факт пошкодження майна в ДТП, а протиправна бездіяльність страховика щодо здійснення страхового відшкодування, і така вимога підлягає вирішенню за загальними правилами ст.ст. 23, 1167 ЦК України.

Протиправність поведінки ПрАТ «СК «Провідна» підтверджується постановою Київського апеляційного суду від 16 червня 2021 року у справі № 756/1488/19, якою встановлено, що страховою компанією були порушені права позивача на отримання страхового відшкодування. Ця обставина в силу ч. 4 ст. 82 ЦПК України повторному доказуванню не підлягає.

Крім того, судом установлено, що навіть після набрання зазначеною постановою законної сили 16 червня 2021 року ПрАТ «СК «Провідна» добровільно її не виконало, а виплату здійснило лише 12 квітня 2023 року - через 1 рік 9 місяців 26 днів і лише в межах примусового виконання (виконавче провадження № 71474731).

Тривала бездіяльність страховика об`єктивно зумовила для позивача необхідність неодноразово звертатися до страховика, органу державного нагляду у сфері ринків фінансових послуг та до суду, спричинила душевні страждання і втрату нормальних життєвих зв`язків, що вимагало від неї додаткових зусиль для організації свого життя. Наведене свідчить про наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної бездіяльності, моральної шкоди, причинного зв`язку та вини.

Водночас при визначенні розміру відшкодування суд ураховує вимоги розумності і справедливості (ч. 3 ст. 23 ЦК України), а також те, що постановою Київського апеляційного суду від 16 червня 2021 року встановлено, що й позивач не вчинила всіх можливих дій для визначення розміру матеріального збитку, а розмір зобов`язання страховика, остаточно визначений судом, є незначним і становить 8 258,21 грн.

З урахуванням характеру та тривалості порушення, ступеня вини відповідача, глибини душевних страждань позивача, а також вимог розумності і справедливості суд вважає за необхідне визначити розмір відшкодування моральної шкоди у 3000,00 грн, а в решті цієї вимоги суд вважає необхідним , - відмовити.

Щодо вимоги про стягнення з ОСОБА_2 30 000,00 грн моральної шкоди

Обов`язковою умовою покладення на особу обов`язку відшкодувати моральну шкоду за ст. 1167 ЦК України є наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, моральної шкоди, причинного зв`язку між ними та вини заподіювача.

Згідно з п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Аналогічної позиції дотримується і Верховний Суд, зокрема у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 559/1253/19, у якій зазначено, що моральна шкода відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, а обов`язок довести факт заподіяння моральної шкоди, її характер, глибину та причинний зв`язок з поведінкою відповідача покладається на позивача.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, якими саме протиправними діями чи бездіяльністю ОСОБА_2 позивачеві завдано моральної шкоди у заявленому розмірі. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач фактично пов`язує свої душевні страждання з невиплатою страхового відшкодування, тобто з поведінкою страховика, а не ОСОБА_2 .

Матеріальна шкода, завдана позивачеві внаслідок ДТП, у частині, що перевищує страхове відшкодування, вже стягнута з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 постановою Київського апеляційного суду від 16 червня 2021 року у справі № 756/1488/19 у розмірі 8 258,21 грн.

Оскільки доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України), а позивачем не доведено складу цивільного правопорушення з боку ОСОБА_2 , у задоволенні позовних вимог до цього відповідача слід відмовити.

Щодо клопотання про постановлення окремої ухвали

Згідно з ч. 1 ст. 262 ЦПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

Обставин, які б давали підстави для постановлення окремої ухвали, судом не встановлено, а тому відповідне клопотання позивача задоволенню не підлягає.

Щодо інших доводів учасників справи

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04) зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід. Інші доводи учасників справи не спростовують наведених вище висновків суду.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги майнового та немайнового характеру заявлено на загальну суму 189989,89 грн, задоволено - на суму 6335,63 грн, що становить 4,39 % від заявленого.

На виконання ухвали суду про усунення недоліків, відповідно до квитанції від 10 березня 2023року ОСОБА_1 сплатило 1899,89 грн (а.с.153 том 1).

З урахуванням наведеного з відповідача ПрАТ «Провагроінвест» на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 63,35 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Питання про розподіл витрат ОСОБА_2 на професійну правничу допомогу, які заявлені у поданому відзиві судом не вирішується, через відсутність документального підтвердження понесених витрат.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 23, 625, 1166, 1167, 1187, 1194 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Провагроінвест» про стягнення моральної шкоди, пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних за прострочення відшкодування матеріальної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Провагроінвест» на користь ОСОБА_1 інфляційні втрати у розмірі 2 884 (дві тисячі вісімсот вісімдесят чотири) грн 26 коп. та 3 % річних у розмірі 451 (чотириста п`ятдесят одна) грн 37 коп., та компенсацію моральної шкоди 3 000 (три тисяч) грн 00 коп., а всього 6335,63 грн. (шість тисяч триста тридцять п`ять) грн 63 коп.

У задоволенні решти позовних вимог до Приватного акціонерного товариства «Провагроінвест» - відмовити.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Провагроінвест» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 63,35 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач 1: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач 2: Приватне акціонерне товариство «Провагроінвест» , код ЄДРПОУ 23510137, місцезнаходження: 03049, м. Київ, пр-т. Повітряних сил, 25.

Повний текст рішення складено 21 серпня 2026 року.

Суддя І.С. Шролик