Рішення № 139158140, 21.08.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

21 серпня 2026 року м. Ужгород№ 260/2379/26 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гебеш С.А., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Територіального управління БЕБ у Закарпатській області, Бюро економічної безпеки України (вул. Шолуденко, буд. 31, м. Київ) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Територіального управління БЕБ у Закарпатській області, Бюро економічної безпеки України, в якому із урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить:

прийняти позовну заяву до розгляду;

визнати протиправними дії Бюро економічної безпеки України та Територіального управління Бюро економічної безпеки у Закарпатській області, щодо визначення та виплати сум грошового забезпечення, у тому числі одноразової грошової допомоги при звільненні та заохочення грошовою винагородою ОСОБА_1 без застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2024 році у розмірі 3028 грн., у 2025 році у розмірі 3028 грн., у 2026 році у розмірі 3328 грн., та без застосування коефіцієнту 28;

зобов`язати Територіальне управління Бюро економічної безпеки у Закарпатській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 у періоді проходження ним служби в територіальному управлінні Бюро економічної безпеки у Закарпатській області грошове забезпечення та заохочення грошовою винагородою у 2024 році виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09 листопада 2023 року № 3460-IX у розмірі 3028 грн., у 2025 році виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19 листопада 2024 року № 4059-IX у розмірі 3028 грн., у 2026 році виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб,

встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 3 грудня 2025 року № 4695-IX у розмірі 3328 грн. та застосуванням у 2024, 2025, 2026 роках коефіцієнту 28;

зобов`язати Територіальне управління Бюро економічної безпеки у Закарпатській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні за повні 12 років служби, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 3 грудня 2025 року № 4695-IX у розмірі 3328 грн. та з застосуванням у 2024, 2025, 2026 роках коефіцієнту 28.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час проходження служби відповідач нараховував позивачу грошове забезпечення у заниженому розмірі, а саме виплачував посадовий оклад, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів в сумі 2102,00 грн. На думку позивача, грошове забезпечення мало виплачуватись з урахуванням ч. 3 ст. 31 Закону України «Про бюро економічної безпеки України» та п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 06.10.2021 №1068 «Деякі питання організації діяльності Бюро економічної безпеки України» - шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний коефіцієнт посадового окладу. Відповідно і розмір одноразової грошової допомоги при звільненні розрахований невірною.

Представники відповідачів надали суду відзиви на позовну заяву, відповідно до яких просять відмовити у задоволенні позову, в зв`язку з тим, що служба в Бюро економічної безпеки України є державною службою особливого характеру (стаття 19 Закону про БЕБ), яка врегульована спеціальним законодавством, а тому для визначення посадових окладів працівників БЕБ застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, оплата праці яких регулюється спеціальними законами. Отже, саме цей показник у розмірі 2102 грн. підлягає застосуванню для визначення посадових окладів працівників БЕБ у 2024 - 2026 роках. Також відповідач 1 зазначає, що посадові оклади осіб, які мають спеціальні звання БЕБ, визначаються шляхом множення прожиткового мінімум для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на коефіцієнь. Коефіцієнт посадового окладу для територіальних управлінь БЕЬ на посаді керівника територіального управління становить 24,5.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що наказом Бюро економічної безпеки України від 26.06.2024 року №227-к/ДСК-ДП, ОСОБА_1 було призначено з 27.06.2024 року на посаду старшого детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України (а.с. 11).

Наказом Бюро економічної безпеки України від 29.06.2024 року №286-к/ДСК-ДП, ОСОБА_1 призначено з 01.07.2024 року у порядку просування по службі на вищу посаду, як переможця конкурсу на посаду керівника Територіального управління БЕБ у Закарпатській області (а.с. 12).

Наказом Бюро економічної безпеки України від 01.09.2025 року №237-к/ДСК-ДП ОСОБА_1 з 21.08.2025 року присвоєно спеціальне звання підполковник БЕБ України по Територіальному управлінню БЕБ України (а.с. 14).

Наказом Бюро економічної безпеки України від 19.03.2026 року № 214-к, ОСОБА_1 звільнено зі служби в Бюро економічної безпеки України з 31.03.2026 року, та визначено виплатити грошову допомогу в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за повний календарний рік служби. Вмслуга років для виплати одноразової грошової допомоги становить 12 років; грошову компенсацію за 06 календарних днів щорічної основної відпустки та за 02 календарні дні щорічної додаткової відпустки (а.с. 15).

Таким чином, позивач проходив службу у період з 01.07.2024 року по 31.03.2026 року (включно) у Територіальному управлінні БЕБ у Закарпатській області, а у період з 27.06.2024 року по 30.06.2024 року у Бюро економічної безпеки України.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачами не заперечувався факт того, що за спірний період грошове забезпечення позивачу нараховувалось без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Бюро економічної безпеки України, статус працівників Бюро, а також порядок проходження служби визначає Закон України «Про Бюро економічної безпеки України» від 28.01.2021 №1150-ІХ (далі - Закон №1150-ІХ).

Згідно з ч.1, 2 ст.1 Закону №1150-ІХ БЕБ України - це центральний орган виконавчої влади, на який покладаються завдання щодо протидії правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави. Відповідно до покладених завдань БЕБ України виконує правоохоронну, аналітичну, економічну, інформаційну та інші функції.

Частиною 1 ст.14 Закону №1150-ІХ визначено, що Бюро економічної безпеки України є юридичною особою публічного права та здійснює свої повноваження через центральний апарат і територіальні управління.

За приписами ст. 19 Закону №1150-ІХ до працівників БЕБ України належать особи, які є гласними і негласними штатними працівниками, з числа осіб, які мають спеціальні звання, державні службовці та особи, які уклали трудовий договір з Бюро економічної безпеки України.

Відповідно до ст. 31 Закону №1150-ІХ заробітна плата працівників БЕБ України повинна забезпечувати достатні матеріальні умови для належного виконання ними службових обов`язків з урахуванням характеру, інтенсивності та небезпечності роботи, забезпечувати добір і закріплення у штаті Бюро економічної безпеки України кваліфікованих кадрів, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Особи, які мають спеціальні звання БЕБ України, отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби, інтенсивності та умов служби, кваліфікації.

Особливі умови та розміри оплати праці і грошового забезпечення працівників БЕБ України визначаються Кабінетом Міністрів України. Посадовий оклад осіб, які мають спеціальні звання, не може становити менше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.10.2021 №1068 затверджено Умови та розміри оплати праці і грошового забезпечення працівників БЕБ (далі - Умови №1068).

Згідно з п. 2 цих Умов посадові оклади осіб, які мають спеціальні звання БЕБ, визначаються шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний коефіцієнт посадового окладу.

Отже, розмір посадового окладу осіб, які мають спеціальні звання БЕБ, визначається спеціальним законодавством, а саме: ч.3 ст.31 Закону України №1150-ІХ та п.2 Умов №1068.

З огляду на викладене, спеціальним законом, котрий урегульовує діяльність БЕБ України та його територіальних підрозділів, встановлено, що посадовий оклад осіб, які мають спеціальні звання, не може становити менше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У цьому випадку має місце колізія загальних та спеціальних норм, що врегульовують спірні правовідносини.

При наявності розбіжностей загальних і спеціальних (виняткових) норм, необхідно керуватися принципом Lex specialis (лат. - спеціальний закон, спеціальна норма), відповідно до якого при розбіжності загального і спеціального закону діє спеціальний закон, а також принципом Lex specialis derogat generali, суть якого зводиться до того, що спеціальний закон скасовує дію (для даної справи) загального закону; спеціальна норма має перевагу над загальною.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 25.05.2022 справа №120/1196/19-а.

У разі якщо норми нормативних актів рівної юридичної сили містять різні моделі правового регулювання, перевагу при застосуванні слід надавати тій нормі, яка регулює вужче коло суспільних відносин, тобто є спеціальною.

Відтак розмір посадового окладу особи, яка має спеціальне звання БЕБ, напряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження тощо наведено у Законі України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 №966-XIV (далі - Закон №966-XIV).

За визначенням, наведеним у ст.1 Закону №966-XIV, прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону №966-XIV прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Аналізуючи зміст викладених норм, суд робить висновок, що Законом №966-XIV не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу працівників державних органів. Водночас працівники державних органів Законом №966-XIV не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.

Натомість статтями 7 Законів України про Державний бюджет України на 2022, 2023, 2024 2025 та 2026 роки разом із установленням станом на 01.01.2022, 01.01.2023, 01.01.2024, 01.01.2025 та 2026 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (2481,00 грн, 2684,00 грн, 3028,00 грн, 3328,00 грн), був уведений новий вид прожиткового мінімуму, зокрема прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, розмір якого становить 2102,00 грн.

Слід зазначити, що зміни до Закону №1150-ІХ в частині, яка регламентує розмір посадового окладу осіб, які мають спеціальні звання, у спірному періоді, а також до Закону №966-XIV, щодо визначення прожиткового мінімуму, не вносилися.

Законом №1150-ІХ закріплено, що для визначення розміру посадового окладу осіб, які мають спеціальні звання до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; посадовий оклад осіб, які мають спеціальні звання не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України «Про Бюро економічної безпеки України», а тому зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 01 січня календарного року, з метою визначення посадового окладу осіб, які мають спеціальні звання (працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами) відсутні законні підстави.

Водночас приписи Законів України про Державний бюджет України на 2022, 2023, 2024 2025 та 2026 роки фактично змінили складову для визначення базового розміру посадового окладу осіб, які мають спеціальне звання БЕБ, що порушує гарантії незалежності вказаної категорії працівників БЕБ, одна з яких передбачена ч. 1 ст. 5 Закону №1150-ІX.

Суд враховує, що Закони України про Державний бюджет України на 2022, 2023, 2024, 2025 та 2026 роки не повинні містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.

На такі аспекти законодавчого регулювання звернув увагу Конституційний Суд України у Рішеннях від 09.07.2007 №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22.05.2008 №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).

Аналогічні правові висновки у подібних правовідносинах висловив Верховний Суд у постановах від 10.11.2021 у справі №400/2031/21, від 30.11.2021 у справі №360/503/21, від 02.06.2023 у справі №400/4904/21, від 13.07.2023 у справі №280/1233/22, від 24.07.2023 у справі №280/9563/21, від 25.07.2023.

Таким чином, зважаючи на встановлену законодавством правову регламентацію спірних правовідносин та з урахуванням фактичних обставин справи, суд дійшов висновку, що грошове забезпечення позивача, у період з 27.06.2024 по 31.03.2026 повинно визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не «прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, розмір якого становить 2102,00 грн».

Крім того, у зв`язку з тим, що в спірний період відповідач 1 неправильно обраховував грошове забезпечення позивача, то такі дії вплинули на розмір нарахованої та виплаченої позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні за повні 12 років служби та заохочення грошовою винагородою.

Що стосується позовної вимоги про здійснення перерахунку грошового забезпечення, одноразової грошової допомоги при звільненні та заохочення грошовою винагородою, виходячи з коефіцієнту 28, то суд враховує наступне.

Відповідно до п. 2 Умов оплати праці БЕБ, посадові оклади осіб, які мають спеціальні звання БЕБ, визначаються шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на коефіцієнт.

Коефіцієнт для керівників територіальних управлінь в графі «посади» посада керівника ТУ відсутня. Разом з тим, коефіцієнт для посади заступник керівника ТУ, посада якого є нижчою, ніж посада керівник ТУ, встановлений у розмірі 27.

Відповідно до пункту 38 розділу Призначення, переведення по службі осіб, які мають спеціальні звання БЕБ "Положення про проходження служби особами, які мають спеціальні звання БЕБ", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 № 1333, посада вважається вищою, якщо за такою посадою передбачено вище спеціальне звання БЕБ, а за умови рівних спеціальних звань БЕБ - більший розмір посадового окладу. У разі коли за керівною посадою передбачено нижче спеціальне звання БЕБ, але вищий посадовий оклад порівняно з посадою, що не є керівною, вищою вважається керівна посада. Рівнозначними посадами вважаються посади, до яких визначені однакові посадові оклади, спеціальне звання БЕБ.

Відповідно до частини другої статті 19 Закону України "Про Бюро економічної безпеки України", служба в Бюро економічної безпеки України є державною службою особливого характеру, що полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України. Час проходження служби в Бюро економічної безпеки України зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про державну службу" рівнозначна посада - це посада державної служби, що належить до однієї підкатегорії посад державної служби з урахуванням рівнів державних органів.

Статтею 6 Закону України "Про державну службу" передбачено, що посади державної служби державних органах поділяються на категорії та підкатегорії залежно від порядку призначення, характеру та обсягу повноважень, змісту роботи та її впливу на прийняття кінцевого рішення, ступеня посадової відповідальності, необхідного рівня кваліфікації та професійних компетентностей державних службовців.

Визначення підкатегорій посад державної служби та прирівняння посад державної служби проводиться Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 року № 15 (зі змінами) затверджено "Перелік посад державної служби, що прирівнюються до відповідних підкатегорій".

Відповідно до схеми посадових окладів державної служби з урахуванням категорій, підкатегорій та рівнів державних органів, керівник головного управління, служби рівня державного органу юрисдикція яких поширюється на територію Автономної Республіки Крим, однієї або кількох областей, мм. Києва та Севастополя це посада категорії Б підкатегорії Б1, яка прирівняна до посади Керівник Департаменту рівня інші державні органи, юрисдикція яких поширюється на всю територію України.

Відповідно до Умов оплати праці БЕБ, коефіцієнт для посади керівник Департаменту Центрального апарату встановлений у розмірі 28.

Невизначеність законодавчого регулювання розміру коефіцієнту за посадою Керівник теритогоріального управління, враховуючи, Постанову Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 року № 15, якою затверджені схеми посадових окладів державної служби з урахуванням категорій, підкатегорій та рівнів державних органів, з огляду на приписи статті 2 Закону України "Про державну службу", має наслідком потребу застосування аналогії закону, а саме, застосування розміру коефіцієнту 28 для посади керівник територіального управління, який є рівнозначним розміру коефіцієнту для посади Керівника Департаменту центрального апарату, оскільки це є рівнозначна посада з Керівником територіального управління.

Оскільки розмір коефіцієнту для заступника керівника територіального управління визначений 27, та враховуючи, що посада керівника територіального управління є вищою аніж посада заступника керівника територіального управління, то суд вважає цілком правомірним застосування до визначення розміру посадового окладу керівника територіального управління розмір коефіцієнту 28.

Застосування аналогії закону дозволяє зробити висновок, що у такому випадку належний та ефективний спосіб захисту, здатний відновити й захистити права позивача та спростовує доводи відповідача про те, що коефіцієнт посадового окладу для територіальних управлінь БЕБ на посаді керівника територіального управління становить 24.5.

Вказаний підхід до правозастосування дає змогу подолати невизначеність законодавчого регулювання та відновити право позивача, знайшовши справедливий баланс прав й інтересів учасників даних правовідносин на основі волі законодавця, закладеної у нормі, що регулює подібні суспільні правовідносини.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Територіального управління БЕБ у Закарпатській області (вул. Собранецька, буд. 145, м. Ужгород, Закарпатська область, 88017), Бюро економічної безпеки України (вул. Шолуденко, буд. 31, м. Київ) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Бюро економічної безпеки України (код ЄДРПОУ: 44168316) щодо визначення та виплати сум грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) за період з 27.06.2024 року по 30.06.2024 року, без застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2024 році у розмірі 3 028,00 грн.

Зобов`язати Бюро економічної безпеки України (код ЄДРПОУ: 44168316) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) за період з 27.06.2024 року по 30.06.2024 року грошове забезпечення, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» у розмірі 3028,00 грн, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправними дії Територіального управління БЕБ в Закарпатській області (код ЄДРПОУ: 44855362) щодо визначення та виплати сум грошового забезпечення, заохочення грошовою винагородою в період з 01.07.2024 року по 31.03.2026 року та одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) без застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2024 році у розмірі 3 028,00 грн., у 2025 році у розмірі 3 028,00 грн, у 2026 році у розмірі 3328,00 грн та застосування коефіцієнту 28.

Зобов`язати Територіальне управління БЕБ в Закарпатській області перерахувати та виплатити (код ЄДРПОУ: 44855362) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) за період з 01.07.2024 року по 31.03.2026 року грошове забезпечення та заохочення грошовою винагородою у 2024 році виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» у розмірі 3028,00 грн, у 2025 році виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» у розмірі 3028,00 грн, у 2026 році виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» у розмірі 3328,00 грн та застосуванням коефіцієнта 28, та з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправними дії Територіального управління БЕБ в Закарпатській області (код ЄДРПОУ: 44855362) щодо визначення та виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги при звільненні без застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2026 році у розмірі 3328,00 грн.

Зобов`язати Територіальне управління БЕБ в Закарпатській області перерахувати та виплатити (код ЄДРПОУ: 44855362) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) одноразову грошову допомогу при звільненні, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» у розмірі 3328,00 грн, та із застосуванням коефіцієнта 28, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяС.А. Гебеш