Рішення № 139158141, 18.08.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

18 серпня 2026 рокум. Ужгород№ 260/4367/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Іванчулинець Д.В.,

при секретарі судового засідання - Грига Н.В.,

за участі сторін та осіб, які беруть участь у розгляді справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник відповідача 1 - Литвиненко Ю.П.,

представник відповідача 2 - Словенка - Козлова С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84121, код ЄДРПОУ 13486010), Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 18 серпня 2026 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено та підписано 21 серпня 2026 року.

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі відповідач 2), яким просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 22798/03-16 від 03.06.2026 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії згідно поданої довідки Закарпатської обласної прокуратури №21-20 вих. від 11 лютого 2026 року;

2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок базової пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки № 21-20 від 11 лютого 2026 виданої Закарпатською обласною прокуратурою та надалі здійснювати її виплату на підставі діючого Закону України «Про прокуратуру».

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області та отримує пенсію за вислугу років призначеної відповідно до Закону України «Про прокуратуру». Позивач 26.03.2026 року звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про перерахунок пенсії на підставі довідки № 21-20 вих. 2026 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії від 11.02.2026 року, виданої Закарпатською обласною прокуратурою, за нормами чинними на 01.08.2025 року за відповідною (прирівняною) посадою Керівника Закарпатської обласної прокуратури, яка за принципом екстериторіальності була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області та прийнято рішення №921060800043 від 03.06.2026 року про відмову в перерахунку пенсії у зв`язку з тим, що вказана довідка за №21-20 вих. 2026 від 11.02.2026 року про розмір заробітної плати за нормами чинними на 01.08.2025 року не є підставою для перерахунку пенсії з урахуванням пункту 2 розділу ІІ «Прикінцевих положень» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 20.08.2025 (Закон №4571), яким визначено, що у 2025 році положення ст. 7 Закону №4059 не є підставою для перегляду (перерахунку) раніше призначених пенсій прокурорам та видачі органами прокуратури довідок про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії. Вважає, що дане рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 921060800043 від 03.06.2026 року про відмову в перерахунку пенсії та дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо виплати пенсії на підставі діючого Закону України «Про прокуратуру» протиправними, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 липня 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

На виконання вимог ухвали від 06 липня 2026 року від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області надійшли до суду матеріали з електронної пенсійної справи позивача.

15 липня 2026 року представником Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області подав до суду відзив на позовну заяву №0700-0902-8/44677 від 14.07.2026 року, в якому проти задоволення позовних вимог заперечив. Так, зазначив, що ОСОБА_1 звернувся особисто із заявою № 3842 від 26.03.2026 року про перерахунок пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1697), щодо збільшення складових заробітної плати прокурора. До заяви про перерахунок пенсії додані наступні документи: паспорт громадянина України від 25.09.1997 НОМЕР_2 ; картка платника податків; довідка про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій від 11.02.2026 № 21-20 вих. 2026, виданою Закарпатською обласною прокуратурою.

Відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 року №25-1 «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», з 01.04.2021 органами Пенсійного фонду застосовується принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення (перерахунки) пенсій. Нова технологія передбачає опрацювання заяв про призначення (перерахунки) пенсій бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає пенсіонер.

На підставі повного, всебічного та об`єктивного розгляду заяви від 26.03.2026 року та доданих до неї документів Головним управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (структурний підрозділ, що розглядав вказану заяву за принципом екстериторіальності) прийнято рішення Реєстраційний номер 921060800043 від 03.06.2026 року про відмову у перерахунку пенсії у зв`язку з відсутністю передбачених законом підстав для її проведення. Так, з огляду на рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 пенсії, призначені відповідно до Закону України №1697-VII, перераховуються, зокрема, у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з 1 числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

Згідно Закону України від 20 серпня 2025 року № 4571-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» (далі - Закон № 4571) статтю 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» № 4059 доповнено частиною другою, відповідно до якої прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб, який застосовується, зокрема, для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, з 01 січня 2025 року по 31 липня 2025 року становить 1600 гривень, а з 01 серпня 2025 року по 31 грудня 2025 року - 2102 гривні. Пунктом 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону № 4571 установлено, що у 2025 році положення частини другої статті 7 Закону № 4059 не є підставою для перегляду (перерахунку) раніше призначених пенсій прокурорам та видачі органами прокуратури довідок про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» установлено, що з 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується, зокрема, для визначення базового розміру посадового окладу судді, посадового окладу прокурора окружної прокуратури, посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, визначається на рівні, встановленому для відповідного державного органу станом на 31 грудня 2025 року. Таким чином, у січні 2026 року для визначення базового розміру посадового окладу судді, посадового окладу прокурора окружної прокуратури застосовується розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не є підставою для перерахунку пенсії.

Враховуючи вимоги Порядку №22-1, у розглядуваній справі органом, що приймає рішення за заявою ОСОБА_1 про перерахунок пенсії визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, та саме це Управління і має завершити процедуру розгляду питання перерахунку пенсії позивачу.

З урахуванням вищевикладеного, відсутні підстави для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області вчиняти будь - які дії, пов`язані із перерахунком пенсії ОСОБА_1 .

17 липня 2026 року від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області через особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву відповідно до змісту якого проти задоволення позову заперечив з мотивів його безпідставності. Так, зокрема, зазначив, що ОСОБА_1 26.03.2026 року звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії згідно Закону України «Про прокуратуру». За принципом екстериторіальності Головне управління в Донецькій області було визначено відповідальним структурним підрозділом за розгляд заяви позивача про перерахунок пенсії та прийняття рішення. За матеріалами електронної пенсійної справи встановлено, що позивачу призначена пенсія за вислугу років згідно Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII від 14.10.2014 року (далі - Закон 1697-VII). З моменту набрання чинності цим Законом питання призначення та перерахунку пенсій працівникам прокуратури врегульовувалися нормами цього Закону, зокрема статтею 86, частиною п`ятнадцятою якої були встановлені обмеження пенсії максимальним розміром. Вказане обмеження вперше було введено в дію Законом України від 08.07.2011 № 3668-VІ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», норми якого не визнавались Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), отже, є чинними і підлягають виконанню. Отже на спірні правовідносини поширюються положення абзацу шостого частини п`ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-УІІ, які встановлюють обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, що узгоджується з висновками постанови Верховного Суду від 21.12.2021 (справа №580/5962/20), яка прийнята у складі палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду. Законом України від 20.08.2025 № 4571-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» статтю 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, становить: з 1 січня 2025 року по 31 липня 2025 року - 1600 гривень, з 1 серпня 2025 року по 31 грудня 2025 року - 2102 гривні. Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону № 4571-ІХ установлено, що у 2025 році положення частини другої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» не є підставою для перегляду (перерахунку) раніше призначених пенсій прокурорам та видачі органами прокуратори довідок про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії. З урахуванням вищенаведеного, вимоги позивача щодо здійснення перерахунку пенсії є безпідставними та необґрунтованими.

Позивач скористався своїм правом та подав до суду відповідь на відзив.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 липня 2026 року здійснено перехід з розгляду адміністративної справи № 260/4367/26 в порядку спрощеного позовного провадження без (виклику) повідомлення сторін до розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 17 серпня 2026 року.

13 серпня 2026 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було задоволено заяву представника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та ухвалено провести судове засідання призначене на 17 серпня 2026 року в режимі відеоконференції.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в судовому засіданні проти позову заперечила з мотивів наведених в відзиві на позовну заяву та просила у задоволенні позову відмовити, як безпідставному.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області в судовому засіданні, проти задоволення позову заперечила та просила суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі з підстав, що зазначені у відзиві на позовну заяву

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області та з 17 вересня 2001 року отримує пенсію за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII.

26 березня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до органу Пенсійного фонду України із заявою № 3842 щодо перерахунку пенсії за вислугу роківщо збільшення складових заробітної плати прокурора. До заяви про перерахунок пенсії додано паспорт громадянина України від 25.09.1997 НОМЕР_2 ; картка платника податків; довідка про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій від 11.02.2026 № 21-20 вих. 2026, виданою Закарпатською обласною прокуратурою.

Згідно Довідки Закарпатської обласної прокуратури від 11.02.2026 року № 20-21 вих. 2026 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, виданої ОСОБА_1 про те, що відповідно до ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», Рішення Конституційного Суду від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019 та від 26.03.2020 №6-р/2020, Закону України «Про Державний бюджет України» розмір заробітної плати (грошового забезпечення), з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за нормами чинними на 01.08.2025 за відповідною (прирівняною) посадою Керівника Закарпатської обласної прокуратури усього становить 171050,24 грн.

Відповідно до п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 (далі - Порядок № 22-1), після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

03 червня 2026 року відділом перерахунків пенсій №1 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат та соціальних послуг Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення №921060800043, яким відмовлено ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії щодо збільшення складових заробітної плати прокурора відповідно до Закону №4571 по заяві від 26.03.2026 року № 3842.

Вищевказане рішення Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області обґрунтовано наступним, зокрема:

Рішення Другого Сенату Конституційного Суду від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019 та норми частини двадцятої статті 86 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VІІ «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1697), призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок пенсій, призначених відповідно до Закону №1697 здійснюється за зверненням до органів Пенсійного фонду України на підставі довідок про заробітну плату з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

Статтею 81 Закону № 1697 визначено, що з 01.01.2022 посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Посадові оклади інших прокурорів установлюються пропорційно до посадового окладу прокурора окружної прокуратури з відповідними коефіцієнтами.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» визначено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовувався для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, з 1 січня 2022 року - 1600 гривень. Протягом 2023-2024 років цей показник не змінювався.

Законом України від 20.08.2025 № 4571-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (далі - Закон № 4571) внесено зміни, зокрема, до частини другої статті 7 Закону України від 19.11.2024 № 4059-ІХ «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (далі - Закон № 4059) в частині визначення базової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, а саме, з 1 січня 2025 року по 31 липня 2025 року - 1600 гривень, з 1 серпня 2025 року по 31 грудня 2025 року - 2102 гривні.

Водночас, пунктом 2 Прикінцевих положень Закону № 4571 встановлено, що зміни, внесені до частини другої статті 7 Закону №4059 не є підставою для перегляду (перерахунку) раніше призначених пенсій прокурорам та видачі органами прокуратури довідок про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії.

За результатом розгляду документів пенсійної справи встановлено, що у довідці про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) від 11.02.2026 № 21-20 вих. 2026, виданою Закарпатською обласною прокуратурою, посадовий оклад ОСОБА_1 визначений за посадою прокурора окружної прокуратури станом на 01.08.2025 з урахуванням величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 2102 грн. (45*2102=94590 грн.).

Оскільки підвищення з 01.08.2025 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, не є підставою для перегляду (перерахунку) раніше призначених пенсій прокурорам та видачі органами прокуратури довідок про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, підстави для проведення перерахунку пенсії з урахуванням довідки від 11.02.2026 відсутні.

Вважаючи протиправним дане рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Оцінюючи правомірність вказаних дій органу Пенсійного фонду України, суд виходить з наступного.

Конституцією України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР передбачено, зокрема, що:

- органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина 2 статті 19 Конституції України).

- громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом ( стаття 46 Конституції України).

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-XII (далі - Закон № 1789-XII), який втратив чинність з набранням чинності Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII (далі - Закон № 1697-VII).

Розділ XII Прикінцеві положення Закону № 1697-VІІ щодо набрання ним чинності неодноразово змінювався, переважна більшість статей (у т.ч. стаття 86) цього Закону набрали чинності з 15 липня 2015 року. З 15.07.2015 втратив чинність Закон №1789-XII (крім п.8 ч.1 ст.15, ч.4 ст.16, абз.1 ч.2 ст.46-2, ст.47, ч.1 ст.49, ч.5 ст.50, ч.ч.4, 6, 11 ст.50-1, ч.3 ст.51-2, ст.53 щодо класних чинів).

Особливості пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих визначалися статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ, яка передбачала, що:

- прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Така пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку (ч.1 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ);

- обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (ч.12 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ);

- призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (ч.17 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ).

В подальшому, до вказаної статті 50-1 Закону №1789-ХІІ вносилися зміни Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI (далі - Закон №3668-VI), внаслідок яких наведена вище ч.17 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ з 01.10.2011 змінила порядковий номер « 18» цієї частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним.

14.10.2014 ухвалено новий Закон України «Про прокуратуру» №1697-VІІ (далі - Закон №1697-VІІ), частина 20 статті 86 якого (в первинній редакції) мала наступну редакцію: «Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.»

1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року №76-VIII Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України (далі - Закон №76-VIII), яким, серед іншого, внесено такі зміни:

частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону №1789-ХІІ (діяла до 15.07.2015) викладено в такій редакції: Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України;

частину двадцяту статті 86 Закону №1697-VІІ (набрала чинності 15.07.2015) викладено у такій редакції: 20. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Частина 3 статті 81 Закону №1697-VІІ в редакції Законів № 1774-VIII від 06.12.2016, № 113-IX від 19.09.2019 визначає, що з 1 січня 2021 року посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, а з 1 січня 2022 року - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Аналіз наведених вище норм права свідчить про те, що станом на час призначення позивачу пенсії (2001 рік) порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів були визначені у ч.12 та 17 ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ та відповідно застосовувалися до позивача у діючій редакції.

При цьому, положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури містились з аналогічним змістом у первинній редакції ч.20 ст.86 Закону №1697-VІІ та частина сімнадцята (з 01.10.2011 ч. 18) статті 50-1 Закону №1789-ХІІ.

Разом з тим, з набранням чинності Законом України від 28 грудня 2014 року №76-VIII Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України, з 1 січня 2015 року в Україні жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України «Про прокуратуру», а законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України.

Кабінет Міністрів України впродовж 2015-2019 років не визначив умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури.

У грудні 2019 року Конституційний Суд України за результатами розгляду справи №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив рішення від 13.12.2019 №7-р(II)/2019, яким визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Визначено, що положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання рішення №7-р(II)/2019:

частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.

Отже, чинна з 13.12.2019 норма частини 20 статті 86 Закону №1697-VII визначає умовою перерахунку пенсії за вислугу років підвищення заробітної плати працівникам прокуратури.

Також Рішенням Конституційного Суду України від 26.03.2020 №6-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону №1697 застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Таким чином, у зв`язку з прийняттям Конституційним Судом України рішень від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 та від 26.03.2020 №6-р/2020 у позивача виникло право на звернення за перерахунком пенсії в порядку, визначеному частиною 20 статті 86 Закону №1697, а саме: з дня підвищення заробітної плати працівникам прокуратури на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалів пенсійної справи, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області, якому з 17.09.2001 року призначено пенсію за вислугу років згідно Закону України «Про прокуратуру» Закону №1789-ХІІ.

Суд зазначає, що підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури є підвищення заробітної плати прокурорським працівникам.

Враховуючи відсутність нормативного акту, який би регулював порядок перерахунку раніше призначених пенсій працівникам прокуратури, з урахуванням частини 6 статті 7 КАС України застосуванню до спірних правовідносин підлягають приписи Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, яким встановлено, що з метою перерахунку призначеної пенсії до управління пенсійного фонду подається заява встановленого зразка.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», Рішення Конституційного Суду від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019 та від 26.03.2020 №6-р/2020, Закону України «Про Державний бюджет України» розмір заробітної плати (грошового забезпечення), з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за нормами чинними на 01.08.2025 за відповідною (прирівняною) посадою Керівника Закарпатської обласної прокуратури усього становить 171050,24 грн.

26 березня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до органу Пенсійного фонду України із заявою №3842 щодо перерахунку пенсії за вислугу років призначеної відповідно до Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру», щодо збільшення складових заробітної плати прокурора.

До заяви про перерахунок пенсії додані наступні документи: паспорт громадянина України від 25.09.1997 НОМЕР_2 ; картка платника податків; довідка про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій від 11.02.2026 № 21-20 вих. 2026, виданою Закарпатською обласною прокуратурою.

За принципом екстериторіальності, вказана заява ОСОБА_1 була розглянута відділом перерахунків пенсій №1 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат та соціальних послуг Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, за результатам розгляду якої прийнято рішення №921060800043, яким відмовлено ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії щодо збільшення складових заробітної плати прокурора згідно з поданою заявою від 26.03.2026 року №3842 у зв`язку з тим, що пунктом 2 Прикінцевих положень Закону № 4571 встановлено, що зміни, внесені до частини другої статті 7 Закону №4059 не є підставою для перегляду (перерахунку) раніше призначених пенсій прокурорам та видачі органами прокуратури довідок про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії.

Надаючи правову оцінку вказаному рішенню Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, суд враховує наступне.

Положеннями частини 12 статті 86 Закону № 1697-VII передбачено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Відтак при перерахунку пенсії повинні враховуватися складові заробітної плати позивача за посадою, з якої позивачу призначено пенсію.

Відповідно до ч.3, 4 ст.81 Закону №1697-VII посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. З 1 січня 2021 року посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, а з 1 січня 2022 року - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Посадові оклади інших прокурорів установлюються пропорційно до посадового окладу прокурора окружної прокуратури з коефіцієнтом, зокрема: заступника керівника підрозділу Офісу Генерального прокурора - 1,17-1,10 посадового окладу прокурора Офісу Генерального прокурора.

Законами України «Про державний бюджет України» на 2021, 2022, 2023, 2024, 2025 роки було установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовувався для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури: з 1 січня - 1600 гривень.

Разом з тим, згідно з п.3 Закону України №4571-IX від 20.08.2025 «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (далі - Закон №4571-IX), який набрав чинності 13.09.2025, внесено зміни у статтю 7 Закону від 19.11.2024 №4059-1Х «Про Держаний бюджет України на 2025 рік», а саме:

1) абзац сьомий частини першої виключено;

2) доповнено частиною другою такого змісту: «Прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, становить: з 1 січня 2025 року по 31 липня 2025 року - 1600 гривень, з 1 серпня 2025 року по 31 грудня 2025 року - 2102 гривні».

Таким чином, підвищення заробітної плати прокурорів органів прокуратури відбулось з 01.08.2025 року у зв`язку з внесенням Законом № 4571-IX змін до ч. 2 ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та збільшенням розміру прожиткового мінімуму з 1600 грн. до 2102 грн. для визначення базового окладу прокурора окружної прокуратури.

Разом із цим, п. 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону №4571-IX установлено, що у 2025 році положення ст. 7 Закону № 4059 не є підставою для перегляду (перерахунку) раніше призначених пенсій прокурорам та видачі органами прокуратури довідок про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії.

Як зазначалось вище, вказані положення Закону №4571-IX стали єдиною підставою для відмови ОСОБА_1 в перерахунку його пенсії за оскаржуваним рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Щодо вказаного аргументу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, то суд зауважує на тому, що Конституційний Суд України в пункті 4 мотивувальної частини Рішення від 28.08.2020 № 10-р/2020 зазначав, що предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов`язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України (абзац восьмий пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 09.07.2007 № 6-рп/2007). Крім того, виходячи з того, що предмет регулювання Бюджетного кодексу України (далі - Кодекс), так само, як і предмет регулювання законів України про Державний бюджет України на кожний рік, є спеціальним, що обумовлено положеннями пункту 1 частини другої статті 92 Основного Закону України, Конституційний Суд України в Рішенні від 27.02.2020 № 3-р/2020 дійшов висновку, що Кодексом не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію або скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України (абзац восьмий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини).

Отже, Конституційний Суд України вкотре наголосив на тому, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить статті 6, частині другій статті 19, статті 130 Конституції України.

Тому, враховуючи неодноразово викладену Конституційним Судом України юридичну позицію стосовно того, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об`єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони (зокрема, абзаци третій, четвертий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини рішення від 22.05.2008 № 10-рп/2008), суд зазначає, що Закон № 4059-IX не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні (виняткові) норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.

Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду України від 18.06.2020 № 5-рп(II)/2020, до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): «закон пізніший має перевагу над давнішим» (lex posterior derogat priori), «закон спеціальний має перевагу над загальним» (lex specialis derogat generali), «закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим» (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість.

Водночас зазначений бюджетний закон фактично обмежує розмір пенсії позивачки, що порушує гарантії, закріплені у статті 46 Конституції України.

Закон України про Державний бюджет України не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні (виняткові) норми.

Суд вкотре наголошує, що відповідно до статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина; форми і види пенсійного забезпечення.

За приписами статті 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (статті 46 Конституції України).

Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили щодо інших законів.

Водночас, Закон про Державний бюджет України - закон, який затверджує Державний бюджет України та містить положення щодо забезпечення його виконання протягом бюджетного періоду (пункт 24 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України).

Тобто існує колізія положень двох нормативно-правових актів рівня закону, подолати яку можливо, застосувавши загальний принцип права «спеціальний закон скасовує дію загального закону» (lex specialis derogat generali). Такий підхід використовується у випадку конкуренції норм: коли на врегулювання суспільних відносин претендують загальні та спеціальні норми права.

За таким правовим підходом, при конкуренції норм необхідно застосовувати правило пріоритетності норм спеціального закону (lex specialis), тобто Закону України «Про прокуратуру», а положення Закону № 4059-IX вважати загальними нормами (lex generalis).

На такий аспект законодавчого регулювання звернув увагу Конституційний Суд України у Рішеннях від 09.07.2007 № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22.05.2008 № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).

Суд звертає увагу, що відповідно до частини третьої статті 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Повноваження суду не застосовувати нормативно-правовий акт у разі висновку про його суперечність Конституцій України закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту кореспондує з принципом верховенства права.

При цьому, дотримання принципу верховенства права можливе лише за умови застосування судами під час розгляду та вирішення справ законодавчого акта, який відповідає критерію «якості закону».

Згідно сталої судової практики Верховного Суду положення нормативно-правових актів (як закони, так і підзаконні акти), які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, не повинні застосовуватись судами навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).

При цьому, у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Суд враховує висновки Верховного Суду у постанові від 20.06.2024 у справі № 640/12340/22, в якій вказано: Зі змісту частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VІІ слідує, що перерахунок здійснюється у зв`язку зі збільшенням заробітної плати прокурорським працівникам, однак на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу саме на момент виникнення права на такий перерахунок.

Зважаючи, що розмір заробітної плати працівників прокуратури збільшений з 01.08.2025 року у зв`язку із внесенням змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», на переконання суду саме з цієї дати виникло право на перерахунок пенсії колишнім працівникам прокуратури.

Як зазначалось вище, згідно довідки Закарпатської обласної прокуратури, яка видана ОСОБА_1 відповідно до ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», Рішення Конституційного Суду від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019 та від 26.03.2020 №6-р/2020, Закону України «Про Державний бюджет України» розмір заробітної плати (грошового забезпечення), з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за нормами чинними на 01.08.2025 за відповідною (прирівняною) посадою Керівника Закарпатської обласної прокуратури усього становить 171050,24 грн.

Доказів недійсності вказаної довідки відповідачами до матеріалів справи не надано.

Відтак, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення, винесене Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області від 03.06.2026 року №921060800043 є протиправним та підлягає скасуванню.

За положеннями пункту 19 частини 1 статі 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Частиною 3 статті 245 КАС України передбачено, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Щодо здійснення перерахунку пенсії позивача з 01 серпня 2025 року, суд вказує про таке.

Первинна редакція частини двадцятої статті 86 Закону № 1697 до 13 грудня 2019 року (дата ухвалення Рішення КСУ № 7-р(ІІ)/2019) не набирала чинності та не застосовувалася, оскільки Законом № 76-VIII цю первинну редакцію з 1 січня 2015 року було викладено в новій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України», - тобто ці зміни було внесені в текст статті 86 Закону № 1697-VІІ ще до дати набрання нею чинності (15 липня 2015 року).

Тому частина двадцята статті 86 Закону № 1697 (в первинній редакції, якою визначено умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років працівникам прокуратури) на підставі Рішення КСУ № 7-р(ІІ)/2019 набрала чинності 13 грудня 2019 року та підлягає застосуванню починаючи з цієї дати. Отже, після тривалої перерви (1 січня 2015 року - 12 грудня 2019 року) в Україні з`явилася/набрала чинності норма закону, що визначає умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років, призначеної на підставі Закону України «Про прокуратуру».

Вирішуючи питання щодо порядку перерахунку пенсії за вислугу років колишнього працівника прокуратури, суд враховує, що:

- перерахунок пенсії проводиться за заявою особи, до якої додаються необхідні документи на підтвердження умов, що зумовлюють перерахунок пенсії;

- відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

З огляду на вказане, суд вважає, що ефективним способом відновлення порушених прав позивача є зобов`язання відповідача здійснити з 01.09.2025 року перерахунок пенсії за вислугу років Позивача на підставі довідки Закарпатської обласної прокуратури № 20-21 вих. 2026 від 26 березня 2026 року про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії за нормами, чинними на станом на 01.08.2025 року.

Щодо вимог позивача зобов`язального характеру в частині здійснення перерахунку пенсії саме Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, то суд вказує про таке.

Так, відповідно до пункту 4.2 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Так, позивачу відмовлено у проведенні перерахунку пенсії рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 921060800043 від 03 червня 2026 року відповідно до пункту 4.2 розділу IV Порядку № 22-1 за принципом екстериторіальності, яке є предметом оскарження у даній справі і за висновками суду скасовано.

Отже, суд наголошує, що дії зобов`язального характеру щодо перерахунку позивачу пенсії має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, що вирішував питання про перерахунок позивачу пенсії, яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові по справі № 240/31635/23 від 28 січня 2026 року.

З огляду на вищевказаний висновок суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог, заявлених до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.

У контексті оцінки інших доводів сторін звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для часткового задоволення позову.

Питання розподілу судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84121, код ЄДРПОУ 13486010), Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зазначенні в листі № 22798/03-16 від 03.06.2026 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за №921060800043 від 03.06.2026 року згідно поданої довідки Закарпатської обласної прокуратури №21-20 вих. 2026 від 11 лютого 2026 року;

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01 вересня 2025 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 за вислугу років на підставі довідки Закарпатської обласної прокуратури №21-20 вих. 2026 від 11 лютого 2026 року про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, за нормами чинними станом на 01.08.2025 року.

4. В задоволенні решти частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяД.В. Іванчулинець