Ухвала суду № 139119370, 20.08.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про прийняття звіту про виконання судового рішення

20 серпня 2026 рокум. Ужгород№ 260/8981/25

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Іванчулинець Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження звіт відповідача про виконання рішення суду в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) в особі представника адвоката Дзісь Андрія Романовича (далі представник позивача) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі відповідач), яким просить:

1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197, 1,0796, 1,115;

2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 30.09.2025 року індексацію пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 10846,37 грн. на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,197, 1,0796, 1,115.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197, 1,0796, 1,115. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 30.09.2025 року індексацію пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 10846,37 грн. на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,197, 1,0796, 1,115.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року набуло законної сили 18 лютого 2026 року.

20 квітня 2026 року до суду надійшла заява від представника позивача про встановлення судового контролю за виконання рішення суду, в якій просить суд:

- встановити судовий контроль за виконанням рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року № 260/8981/25 з поданням відповідачем звіту.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2026 року встановлено судовий контроль за виконанням судового рішення.

21 липня 2026 року представником відповідача подано звіт про виконання судового рішення від 19 січня 2026 року. Вказує, що проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховувався для обчислення пенсії за 2019-2021 роки в розмірі 10846,37 грн., на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення 1,0796 відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році». Сума заборгованості по ЕПС 072250006475 гр. ОСОБА_2 , яка утворилася після виконання вищезазначеного рішення суду, складає 15395,32 грн. за період з 30.09.2025 по 31.03.2026 року.

Також, зазначає, що в квітні-червні 2026 року проведено часткове відшкодування суми боргу в розмірі 13464,83 грн. (в т.ч. минулий борг в сумі 8197,00 грн. та поточний борг в сумі 5267,83 грн.).

Розглянувши поданий відповідачем звіт та долучені докази, суд вказує наступне.

Статтею 381-1 частиною 1 КАС України встановлено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

За правилами статті 382-1 частини 1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

Суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду (стаття 382-2 частина 1 КАС України).

Відповідно до статті 19 частини 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист. Обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у рішенні від 26 червня 2013 року, вказав не те, що вже неодноразово зазначав про те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі «Горнсбі проти Греції» зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі «Піалопулос та інші проти Греції», пункт 68).

Конституційний Суд України бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

З огляду на матеріали справи, встановлено, що відповідачем проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії за 2019-2021 роки в розмірі 10846,37 грн, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 відповідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році».

Тобто відповідачем при перерахунку пенсії послідовно збільшено показник середньої заробітної плати 10846,37 грн на коефіцієнти збільшення 1.197, 1.0796, 1,115.

Однак, відповідачем після перерахунку було здійснено розрахунок розміру індексації пенсії згідно постанов Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року №168 у розмірі 1,197 та з врахуванням обмеження 1500 грн, від 23.02.2024 року №185 у розмірі 1,0796 та з врахуванням обмеження 1500 грн, від 25.02.2025 року №209 у розмірі 1,115 та з врахуванням обмеження 1500 грн.

Позивач не погоджується саме із даним здійсненим розрахунком розміру індексації пенсії.

Суд вказує, що відповідачем на виконання рушення суду було послідовно збільшено показник середньої заробітної плати 10846,37 грн на коефіцієнти збільшення 1.197, 1.0796, 1,115, тобто відповідачем проведено перерахунок пенсії у спосіб, установлений судовим рішенням.

Відповідно до статті 382-3 частини 1 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Згідно із статтею 382-3 частиною 2 КАС України, суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

За правилами статті 382-3 частини 11 КАС України, якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

У зв`язку з вищенаведеним, а також беручи до уваги, що відповідачем було виконано судове рішення по даній справі у межах наявних повноважень та у межах технічних можливостей Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, суд приймає звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про виконання судового рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року.

На підставі наведеного та керуючись ст. 243, 248, 256, 296, 382 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року в адміністративній справі № 260/8981/25.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.

Суддя Д.В. Іванчулинець