Рішення № 139157653, 17.08.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 рокуСправа №160/15091/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу №160/15091/26 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (93404, Луганська область, м. Сіверськодонецьк, вул. Шевченка, буд. 9, код ЄДРПОУ: 21782461) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

03 червня 2026 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі відповідач), що надійшла в підсистемі «Електронний Суд», в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті їй недоотриманої страхової виплати за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності та недоотриманої пенсії померлого ОСОБА_2 ;

- виплатити ОСОБА_1 недоотримані страхову виплату за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності по дату його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 та суму пенсії, що належала пенсіонеру ОСОБА_2 і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю.

Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправний характер дій відповідача, що полягають у відмові у виплаті позивачу як члену сім`ї померлого пенсіонера, недоотриманих сум пенсі та страхової виплати за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/15091/26 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 червня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/15091/26, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження). Витребувано від відповідача додаткові докази по справі.

22 червня 2026 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відзив, який надійшов від відповідача в підсистемі «Електронний Суд». Відповідач проти позову заперечує в повному обсязі та зазначає, що 11.03.2026 за вхід. № 5213/С-1200-26 Головним управлінням зареєстровано власноруч написану заяву довільної форми від 03.03.2026 ОСОБА_3 , що діяла на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_1 , у якій заявник просила надати розрахунок щомісячних страхових виплат ОСОБА_2 , повідомити підстави їх невиплати у період з вересня 2025 року по дату смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 (копія додається). Оскільки до звернення від 03.03.2026 не долучено документ, який підтверджує родинні стосунки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , Головне управління листом від 17.03.2026 № 5257-5213/С-02/8-1200/26 повідомило заявницю, що законних підстав для надання запитуваної інформації немає (копія листа додається). 02.04.2026 за вхід. № 6525/С-1200-26 та 03.04.2026 ха вхід. № 6564/С-1200-26 Головним управлінням зареєстровано власноруч написані заяви довільної форми заяви ОСОБА_3 від 25.03.2026 та від 29.03.2026, з питанням, аналогічним викладеному у зверненні від 03.03.2026 (копії додаються). Розглянувши заяви від 25.03.2026 та від 29.03.2026 з урахуванням норм Закону України «Про звернення громадян» Головне управління листом від 23.04.2026 № 7744-6525/С-02/8-1200/26 надало відповідь на них та повідомило порядок виплати недоотриманої щомісячної страхової виплати померлого ОСОБА_2 (копія листа додається). Слід звернути увагу, що заяви від 03.03.2026, від 25.03.2026 та від 29.03.2026, подані в інтересах позивача ОСОБА_3 : 1) довільної форми, тобто: форма заяви про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера не відповідає формі, наведеній у додатку 4 Порядку № 22-1; форма заяви про недоотримані страхові виплати у зв`язку зі смертю одержувача не відповідає формі, наведеній у додатку 5 до Порядку № 4-1; 2) направлено на адресу Головного управління засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта», що не відповідає вимогам щодо способів звернення з такими заявами Порядком № 22-1 та Порядком № 4-1, а саме: заяви про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера подаються до органу, що призначає пенсію через сервісний центр, або можуть подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал або Портал Дія з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.07.2015 № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.08.2015 за № 991/27436; заяви про недоотримані страхові виплати у зв`язку зі смертю одержувача подаються до органу, що призначає страхову виплату через сервісний центр, особисто або можуть подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал або Портал Дія з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.07.2015 № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.08.2015 за № 991/27436. Наголошуємо, що для прийняття відповідачем відповідного рішення позивачем мають бути дотримано вимоги Порядку № 22-1 та Порядку № 4-1 в частині подання заяви встановленої форми з дотриманням порядку звернення (через сервісний центр або через вебпортал або Портал Дія).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 червня 2026 року у задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про закриття провадження в адміністративній справі №160/15091/26 відмовлено.

24 червня 2026 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відповідь на відзив, яка надійшла від представника позивача в підсистемі «Електронний Суд». Позивач повторює доводи позовної заяви.

У відповідності до ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Згідно свідоцтва про шлюб від 21.11.2017 року серії НОМЕР_2 позивач 21.11.2017 року уклала шлюб з ОСОБА_2 .

Відповідно до свідоцтва про смерть від 23.01.2026 року серії НОМЕР_3 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

25 березня 2026 року представник позивача звернулася до відповідача із заявою, в якій просила:

1) провести перевірку щодо нарахування пенсії ОСОБА_2 за січень 2026 року;

2) виплатити пенсію за січень2026 року такою, що належала пенсіонеру, але не була отримана;

3) включити зазначену суму до складу недоотриманої пенсії;

4) виплатити ОСОБА_1 як дружині померлого суму недоотриманої пенсії;

5) надати письмову мотивовану відповідь із зазначенням правових підстав прийнятого рішення.

До заяви додано:

1) копія свідоцтва про смерть;

2) копія паспорта та РНОКПП ОСОБА_1 ;

3) копія свідоцтва про шлюб;

4) копія довіреності;

5) копія паспорта та РНОКПП представника;

6) виписка по картці/рахунку з Приватбанка Сидоренко М.С.

29 березня 2026 року представник позивача звернулася до відповідача із заявою, в якій просила:

1) надати інформацію щодо підстав та дати припинення нарахування щомісячних страхових виплат ОСОБА_2 ;

2) надати копію рішення (або іншого документа), яким припинено нарахування/виплату страхових виплат;

3) повідомити чи здійснювалось нарахування страхових виплат за період з вересн 2025 року по 01.01.2026 року;

4) у разі відсутності нарахувань надати правове обґрунтування такого рішення з урахуванням перебування особи на тимчасово окупованій території;

5) у разі нарахованих, але не виплачених сум надати довідку про їх родзмір для отримання спадщини;

6) розглянути питання щодо нарахування та виплати недоотриманих сум спадкоємцю.

До заяви додано:

1) копія свідоцтва про смерть;

2) копія свідоцтва про шлюб;

3) копія довіреності;

4) копія паспорта та кода спадкоємця;

5) копія паспорта та кода заявника.

Листом відповідача від 23.04.2026 року №7744-6525/С-02/8-1200/26 розглянуто обидві заяви та повідомлено:

- згідно з підсистемою "Призначення та виплати деяких соціальних виплат" Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні як потерпілий внаслідок професійного захворювання. Щомісячні страхові виплати були призупинені з 01.10.2025 у зв`язку з блокуванням виплати уповноваженим банком до з`ясування обставин. Заборгованість по щомісячним страховим виплатам за вересень 2025 року перед потерпілим складає 17431,54 гривень. В період з 01.10.2025 по день смерті потерпілий ОСОБА_2 до Головного управління з заявою на поновлення щомісячних страхових виплат та документами не звертався, тому Головним управлінням не проводилось нарахування щомісячної страхової виплати. Для виплати недоотриманої страхової виплати у зв`язку зі смертю одержувача за вересень 2025 року його дружині - ОСОБА_1 , необхідно надати до будь якого територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (сервісний центр) заяву про недоотриману страхову виплату з долученими документами: свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки з померлим одержувача, документ, що посвідчує особу заявника;

- за даними підсистеми "Призначення та виплата пенсії" Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України до органів Пенсійного фонду України із заявою про виплату недоотриманої пенсії ОСОБА_2 не зверталися.

Листом від 22.05.2026 року №1200-0503-8/13436 відповідач повідомив Рівненській державній нотаріальній конторі, що сума недоотриманої пенсії ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , відсутня. Додатково повідомляємо , сума недоотриманих щомісячних страхових виплат складає 17431,54 гривень (сімнадцять тисяч чотириста тридцять одна гривни 54 коп).

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернулась до суду з цією позовною заявою.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1-3 ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-IV) сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.

У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини

Згідно ч. 10 ст. 41 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 року №1105-XIV (далі Закон №1105-XIV) належні суми страхових виплат, що з вини уповноваженого органу управління або його територіальних органів не були своєчасно виплачені особам, які мають на них право, у разі смерті таких осіб виплачуються членам їхніх сімей, а в разі їх відсутності включаються до складу спадщини.

Порядок призначення, перерахування та здійснення страхових виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності затверджено Постановою Правління Пенсійного фонду України від 26.01.2024 року №4-1 (далі - Порядок №4-1).

Згідно п. 20 Порядку №4-1 недоотримані у зв`язку зі смертю одержувача щомісячні страхові виплати виплачуються по день смерті одержувача включно.

Належні суми страхових виплат, що з вини органу, який призначає страхову виплату, не були своєчасно виплачені особам, які мають на них право, у разі смерті таких осіб виплачуються членам їхніх сімей, а в разі їх відсутності включаються до складу спадщини. Форма заяви про недоотриману страхову виплату наведена у додатку 5 до цього Порядку.

Для виплати недоотриманої страхової виплати у зв`язку зі смертю одержувача до органу, що призначає страхову виплату, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки з померлим одержувача, документ, що посвідчує особу заявника.

Для виплати недоотриманої страхової виплати, яка ввійшла до складу спадщини, у зв`язку з незверненням осіб, які мають на неї право, за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до органу, що призначає страхову виплату, надається документ, що посвідчує особу заявника, свідоцтво про смерть, свідоцтво про право на спадщину.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адміністративну процедуру» від 17.02.2022 року №2073-IX (далі Закон №2073-IX) цей Закон регулює відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб`єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ шляхом прийняття та виконання адміністративних актів.

За змістом правозастосування, що міститься у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08.12.2025 року у справі №420/13975/24, від 22.07.2025 року у справі №580/710/24, положення Закону №2073-IX застосовуються в т.ч. до спірних в даній справі правовідносин.

Згідно ч. 1, 2 ст. 10 Закону №2073-IX адміністративний орган зобов`язаний діяти добросовісно для досягнення мети, визначеної законом.

Адміністративний орган при здійсненні адміністративного провадження повинен діяти, керуючись здоровим глуздом, логікою та загальноприйнятими нормами моралі, з дотриманням вимог законодавства.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 10 Закону №2073-IX дії та вимоги особи є правомірними, доки інше не буде доведено під час розгляду та/або вирішення справи.

Сумніви щодо правомірності дій та вимог особи, що виникають внаслідок неоднозначного (множинного) трактування норми права, повинні тлумачитися адміністративним органом на користь їх правомірності.

За ч. 1 ст. 16 Закону №2073-IX адміністративний орган зобов`язаний встановлювати обставини, що мають значення для вирішення справи, і за необхідності збирати для цього документи та інші докази з власної ініціативи, у тому числі без залучення особи витребовувати документи та відомості, отримувати погодження та висновки, необхідні для вирішення справи.

Частиною 2 ст. 16 Закону №2073-IX встановлено, що адміністративний орган зобов`язаний здійснювати інформування та консультування учасників адміністративного провадження з питань, що стосуються адміністративного провадження, а також щодо змісту їхніх прав та обов`язків

Відповідно до ч. 1-4 ст. 43 Закону №2073-IX у разі якщо заяву подано з порушенням встановлених законодавством вимог, посадова особа адміністративного органу, яка розглядає справу, приймає рішення про залишення заяви без руху. Адміністративний орган надсилає заявнику письмове повідомлення про залишення заяви без руху протягом трьох робочих днів з дня отримання заяви, а в разі особистого звернення із заявою негайно (за можливості) вручає під розписку таке повідомлення особі, яка подала заяву, безпосередньо в адміністративному органі.

У повідомленні про залишення заяви без руху зазначаються виявлені недоліки з посиланням на порушені вимоги законодавства, спосіб та строк усунення недоліків, а також способи, порядок та строки оскарження рішення про залишення заяви без руху.

Адміністративний орган встановлює строк, достатній для усунення заявником виявлених недоліків. За клопотанням заявника адміністративний орган може продовжити строк усунення виявлених недоліків.

Необґрунтоване залишення заяви без руху не допускається.

У разі усунення виявлених недоліків у строк, встановлений адміністративним органом, заява вважається поданою в день її первинного подання. При цьому строк розгляду справи продовжується на строк залишення заяви без руху.

Не допускається повторне залишення без руху заяви, в якій усунуто виявлені недоліки, зазначені в повідомленні про залишення заяви без руху.

Згідно ч. 1, 2, 5 ст. 72 Закону №2073-IX адміністративний акт, прийнятий у письмовій формі, або усний адміністративний акт, підтверджений у письмовій формі, повинен мати мотивувальну частину (крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті).

Мотивування (обґрунтування) адміністративного акта в письмовій формі повинно забезпечувати особі можливість правильно його зрозуміти та реалізувати своє право на оскарження адміністративного акта.

У мотивувальній частині адміністративного акта зазначаються:

1) дата подання заяви або скарги та стислий зміст вимоги, що в ній міститься (у разі прийняття акта за заявою або скаргою особи);

2) фактичні обставини справи;

3) зміст документів та відомості, враховані під час розгляду справи;

4) посилання на докази або інші матеріали справи, на яких ґрунтуються висновки адміністративного органу;

5) детальна правова оцінка обставин, виявлених адміністративним органом, та чітке зазначення висновків, зроблених на підставі такої правової оцінки виявлених обставин.

Відсутність в адміністративному акті мотивувальної частини, складеної відповідно до вимог цього Закону, має наслідки, встановлені цим Законом.

За ч. 3 ст. 85 Закону №2073-IX у разі якщо адміністративний акт не містить мотивувальної частини, у випадку, якщо відповідно до цього Закону вона є обов`язковою, такий акт скасовується.

Частинами 1, 2 ст. 87 Закону №2073-IX встановлено, що адміністративний акт є правомірним, якщо він прийнятий компетентним адміністративним органом відповідно до закону, що діяв на момент прийняття акта.

Протиправним є адміністративний акт, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою цієї статті, зокрема:

1) прийнятий адміністративним органом, що:

а) не мав на це повноважень;

б) використав дискреційні повноваження незаконно;

2) суперечить положенням закону щодо форми та змісту адміністративного акта;

3) порушує норми матеріального права;

4) не відповідає принципам адміністративної процедури.

Застосовуючи вищевикладені нормативні положення до обставин цієї справи суд зазначає наступне.

Позивач оскаржила відмову у виплаті їй недоотриманої пенсії. Відповідна поведінка втілена в листі відповідача від 23.04.2026 року. Сама позивач в позовній заяві вказувала «На заяву була отримана відмова листом від 23.04.2026 р. № 7744-6525/С-02/8-1200/26», тобто предметом оскарження є саме цей лист відповідача.

На противагу цьому відповідач у відзиві вказав, що цей лист має «суто роз`яснювальний характер та не тягне для позивача правових наслідків».

Суд визнає позицію відповідача в цій частині обґрунтованою, оскільки вирішення питання по суті відповідних виплат в листі від 23.04.2026 року не міститься. Фактично, відповідач лише повідомив, що за відповідними виплатами ніхто не звертався. Позивач не погоджувалася з цим твердженням, вказуючи, що воно «не відповідає дійсності, так як на початку відповіді від 23.04.2026 р. № 7744-6525/С-02/8-1200/26, відповідач вказує, що на звернення з приводу «недоотриманої страхової виплати та недоотриманої пенсії померлого ОСОБА_2 , які зареєстровано в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області за № 6525/С01200-26 та № 6564/С-1200-26, розглянуто».

Вже у відзиві відповідна обставина пояснена відповідачем зауваженнями до звернень в інтересах позивача:

1) форма заяви про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера не відповідає формі, наведеній у додатку 4 Порядку № 22-1; форма заяви про недоотримані страхові виплати у зв`язку зі смертю одержувача не відповідає формі, наведеній у додатку 5 до Порядку № 4-1;

2) направлено на адресу Головного управління засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта», що не відповідає вимогам щодо способів звернення з такими заявами Порядком № 22-1 та Порядком № 4-1.

Тобто, відповідач не відмовляв позивачу у задоволенні її заяв, а фактично залишив їх без розгляду з посиланням на те, що вони оформлені неналежним чином та подані у невстановлений спосіб.

Як наслідок, в межах даного позову суд може надати правову оцінку лише фактично існуючим правовідносинам належності опрацювання відповідачем заяв від 25 та 29 березня 2026 року, поданих в інтересах позивача.

Оцінюючи таку поведінку відповідача суд зауважує, що надмірний формалізм у сфері соціального забезпечення є неприпустимим та призводить до безпідставного обмеження конституційних прав.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28.10.2025 року у справі №340/686/25.

Дійсно, відповідні заяви написані від руки та не є такими, що відповідають встановленій формі. Разом з цим, відповідач не висловив жодного зауваження до їх змісту, яке б дійсно впливало на можливість або неможливість вирішення заяви по суті (наприклад, що не вказано обов`язкові для зазначення відомості, відсутні документи, без яких не можливо прийняти рішення по суті, та ін.).

Окрім цього, відповідна процедура перебуває в межах дії Закону №2073-IX, оскільки позивач не просто зверталася до відповідача, а позивач зверталася саме з питання, яке «стосується публічно-правових відносин щодо забезпечення реалізації права, свободи чи законного інтересу особи».

В ухвалі суду від 24 червня 2026 року про відмову у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі детально обґрунтовано саме публічно-правового характеру спірної взаємодії сторін. Так, позивач просила застосувати до неї спеціальну процедуру переходу права власності на майно померлого чоловіка, суб`єктом прийняття рішення в якій є саме відповідач. Та обставина, що відповідач фактично не сприйняв заяви позивача по суті, не змінює характеру правовідносин, які виникли в зв`язку з поданням відповідної заяви, оскільки в разі дотримання вимог закону правовідносини щодо застосування такої спеціальної процедури мали б розпочатися.

Так, йдеться передусім про незастосування відповідачем положень ч. 1-2 ст. 16, ч. 1-4 ст. 43 Закону №2073-IX, які вимагали від відповідача з`ясовувати необхідні обставини, а в разі існування порушень процедури залишити заяву без руху.

При цьому відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано (п. 2);

обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) (п. 3);

добросовісно (п. 5);

розсудливо (п. 6);

пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) (п. 8).

Зазначені критерії хоч і адресовані суду, одночасно є й вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення та вчиняє дії.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2023 року у справі № 9901/459/21

Тобто, як Закон №2073-IX (ст. 4), так і положення ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України містять вимоги до діяльності відповідача.

Суд констатує недотримання відповідачем вищевказаних вимог про розгляді заяв позивача.

Передусім суд констатує, що відповідачем допущено надмірний формалізм у сфері соціального забезпечення, що є неприпустимим та призводить до безпідставного обмеження конституційних прав.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28.10.2025 року у справі №340/686/25.

Окрім цього, відповідач діяв нерозсудливо та непропорційно, адже навіть якщо відповідач вважав неможливим розгляд поданих у відповідний спосіб документів із зазначеним оформленням, він мав достатню кількість правових механізмів для подолання таких недоліків, що забезпечило б пропорційність між правами позивача та вимогами законності.

Відповідач в свою чергу діяв всупереч вищевказаним вимогам.

Суд роз`яснює, що при повторному розгляді заяв, поданих в інтересах позивача, відповідач повинен не допустити надмірного формалізму та висувати зауваження до форми та способу подачі документи лише у випадку, якщо відповідні обставини дійсно мають істотне значення та перешкоджають можливості вирішити порушені в заяві питання, при цьому у разі виявлення недоліків такого характеру належить застосувати передбачені Законом №2073-IX правові механізми, в т.ч. залишити заяву без руху, забезпечивши цим пропорційність та розсудливість у правозастосуванні.

Окремо суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що у відповідь на подані заяви відповідач не повідомив жодної підстави для їх неприйняття та нерозгляду по суті, натомість надавав відповідь виходячи з того, що належні заяви не надходили. Однак в чому полягає неналежність поданих заяв лист-відповідь на такі заяви не обґрунтовує.

Зазначене є окремим порушенням вимог до вмотивованості поведінки суб`єкта владних повноважень.

В свою чергу суб`єкт владних повноважень не може обґрунтовувати правомірність рішення, що оскаржується, іншими обставинами, ніж ті, що зазначені безпосередньо в рішенні, що оскаржується. За іншого підходу суб`єкт владних повноважень міг би самостійно та довільно змінювати (доповнювати) обґрунтування своїх дій (рішень) після їх вчинення (ухвалення), що не сумісне з принципами правової визначеності та належного урядування, які є фундаментальними для правової держави.

При цьому, адміністративний суд не наділений повноваженням змінювати мотиви, якими керувався суб`єкт владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення, тобто втручатися у дискрецію останнього в частині вибору правового обґрунтування прийнятого ними рішення, яке може бути предметом судового оскарження.

Це означає, що адміністративний суд перевіряє рішення суб`єкта владних повноважень виключно в межах тих підстав, обставин і доводів, які зазначені безпосередньо в оскаржуваному рішенні, а не ті, що були виявлені пізніше.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 04.06.2026 року у справі №300/4750/24.

Отже, відповідач повинен також повідомляти суб`єкту звернення про недоліки звернення, які завадили вирішенню звернення по суті, а не допускати ігнорування звернень у відповідній частині.

Суд підкреслює, що заява від 25.03.2026 року у п. 4 прохальної частини порушує питання про виплату їй недоотриманої пенсії, аналогічним чином п. 6 прохальної частини заяви від 29.03.2026 року порушує питання про виплату недоотриманих сум страхових виплат. Отже, ці заяви належить розглянути не лише в розрізі інших пунктів прохальної частини, які переважно стосувалися надання інформації, а й згідно змісту цих конкретних прохань позивача, розгляд та вирішення яких мають бути здійснені згідно вищевикладеної правової оцінки суду.

Також виходячи з вищевикладеного суд констатує відсутність наразі правових підстав для вирішення долі спірних виплат, в т.ч. визнання відмови у їх виплаті протиправною та зобов`язання здійснити такі виплати, оскільки відповідна відмова наразі відсутня, а таке питання відповідачем по суті не вирішувалося.

За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Суд зазначає, що задовольняє частково позовні вимоги за змістом, однак приводить їх у відповідність до вимог законодавства та у спосіб, що забезпечить ефективний захист прав позивача.

Щодо розподілу судових витрат.

При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 1064,96 грн, що підтверджується платіжним документом від 02.06.2026 року. Відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений судовий збір за подання позову підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

У зв`язку з перебуванням судді Боженко Н.В. у відпустці, рішення ухвалено в перший робочий день судді.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (93404, Луганська область, м. Сіверськодонецьк, вул. Шевченка, буд. 9, код ЄДРПОУ: 21782461) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо розгляду заяв від 25.03.2026 року та від 29.03.2026 року, поданих в інтересах ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянути заяви від 25.03.2026 року та від 29.03.2026 року, подані в інтересах ОСОБА_1 , з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні, та прийняти рішення згідно з вимогами законодавства.

В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (93404, Луганська область, м. Сіверськодонецьк, вул. Шевченка, буд. 9, код ЄДРПОУ: 21782461) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 532,48 гривень (п`ятсот тридцять дві гривні 48 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, передбачені статтями 295, 297 цього Кодексу.

Суддя Н.В. Боженко