Рішення № 139151190, 21.08.2026, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/1502/26

Провадження № 2/352/1351/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі судді Гриньків Д.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомленням учасників справи цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог.

13.05.2026 року представник позивача звернулася до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування вимог представник позивача зазначив, що в рамках проекту monobank, відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю цього проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень.

27.09.2021 року ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 27.09.2021 року та встановивши мобільний додаток monobank, відкрив розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 , та встановив кредитний ліміт на карті 15000 грн.

Позивач АТ "Універсал Банк" свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме: надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, однак відповідач всупереч чинному законодавству та умовам договору, належним чином покладені обов`язки перед банком не виконала, порушила умови кредитного договору і має прострочену заборгованість становить у загальному розмірі 36119,66 грн, в тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом 34902,56 грн, заборгованість за пенею 1217,10 грн. У зв`язку з цим, просить суд стягнути з відповідача на користь акціонерного товариства "Універсал Банк" вказану заборгованість та судові витрати.

ІІ.Стислий виклад позиції учасників справи.

Представник позивача у позовній заяві просив розгляд справи проводити без участі представника позивача, не заперечував щодо ухвалення судом заочного рішення.

Відповідачу була надіслана ухвала про відкриття провадження у справі, днем вручення якої відповідно до п.5 ч.6 ст. 272 ЦПК України, є 21.07.2026 року. Правом на подання відзиву не скористався.

ІІІ. Відомості про рух справи. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 22.06.2026 року провадження у справі відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

ІV. Фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг №б/н від 27.09.2021 року у проєкті monobank.

Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами і правилами обслуговування в АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | Universal Bank, таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, тарифами, що розміщені за посиланнями: www.monobank.ua/terms; www.monobank.ua/rates, складають Договір про надання банківських послуг. На підставі укладеного договору відповідачу відкрито поточний рахунок в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» НОМЕР_2 та встановлено кредитний ліміт. Пільговии? період за користування кредитним лімітом становить до 62 днів. У разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1% на місяць. Крім цього ОСОБА_1 засвідчено генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису (далі - УЕП) з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватися ним для вчинення правочинів та платіжних операцій (а.с.14).

У Анкеті-заяві також зазначено, що ОСОБА_1 погоджується із тим, що невід`ємною частиною анкети-заяви є запевнення клієнта до договору про надання банківських послуг monobank, з підписанням якого в мобільному додатку договір набуває чинності.

Анкета-заявка підписана з обох сторін, а саме представником банку та підписом ОСОБА_1 27.09.2021 року (а.с.14).

Накладенням електронного підпису ОСОБА_1 підписане запевнення клієнта до договору про надання банківських послуг monobank в якому, зокрема, відповідач підтвердив отримання примірника договору в мобільному додатку monobank, ознайомлення та згоду з умовами договору, укладення договору, а також погодився з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зміни розміру процентної ставки або інших платежів за кредитом (а.с.16).

До кредитного договору банком долучено Умови і правил обслуговування в АТ "Універсал Банк" при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | Universal Bank в редакції від 23.09.2021 року та покрокова інструкція активації картки monobank та підписання УЕП Умов та правил (а.с.22-49).

Згідно довідки АТ «Універсал банк» про розмір встановленого кредитного ліміту від 01.05.2026 року вбачається, що 27.09.2021 року ОСОБА_1 в АТ «Універсал банк» відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні шляхом підписання Анкети-заяви до Договору. Розмір встановленого кредитного ліміту по поточному рахунку № НОМЕР_1 становить 15 000 грн (а.с.13).

Із доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості за договором б/н за період з 15.01.2025 по 06.04.2026 року вбачається, що станом на 06.04.2026 року у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 36119,66 грн., яка складається з суми загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 34 902,56 грн та заборгованості за пенею в розмірі 1 217,10 грн (а.с12.).

V. Мотиви з яких виходить суд та норми права.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України (далі ЦК України).

Відповідно до частини 2 статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним в письмовій формі.

З огляду на зазначені норми права Верховний Суд в своїх постановах дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі205,207 ЦК України).

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19.

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За змістом статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно статті 1056 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина перша статті 1048 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України презюмується, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (статті 610, 611 ЦК України).

Щодо стягнення пені.

Пунктом 18 розділу Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто, в даному випадку законодавством звільнено позичальника від сплати неустойки(штрафу, пені) за прострочення своїх кредитних(боргових) зобов`язань.

У постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі № 910/8349/22 суд виснував щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №183/7850/22.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.

VІ. Висновки суду.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, суд вважає, що позовні вимоги є частково обґрунтованими з огляду на таке.

Судом встановлено, що у зв`язку з підписанням відповідачем анкети-заяви до договору про надання банківських послуг №б/н від 27.09.2021 року у проекті monobank між сторонами виникли договірні відносини. Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг та підписавши анкету-заяву, відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов`язується виконувати його умови. При цьому, розмір процентної ставки, який буде нараховуватися у разі виходу з пільгового періоду на кредит встановлений у анкеті-заяві 3,1% на місяць.

До позовної заяви позивачем було додано Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank станом на 23.09.2021 року, які не підписані відповідачем. Доказів того, що саме ці умови і правила обслуговування розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними немає.

Суд зауважує, що роздруківка із сайту позивача та посилання на нього належним доказом бути не може, оскільки такий доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони, а саме банку, який може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15).

Відтак, суд вважає, що не підписані відповідачем Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» не є складовою Договору, що укладений з відповідачем, а тому положення зазначені в Умовах суд до уваги не бере.

Щодо долученого до матеріалів справи паспорта споживчого кредиту Чорної картки monobank, то суд оцінює його з урахуванням позиції Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеної в постанові від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20, згідно з якою потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитовця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту. За таких обставин Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду встановив підстави для відступу від висновку Верховного Суду, викладеного у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі №284/157/20-ц (провадження №61- 13569св20), від 18 листопада 2020 року у справі №313/346/20 (провадження № 61-14573св20) та у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 грудня 2019 року у справі №467/555/19 (провадження №61-17707св19), про те, що паспорт споживчого кредиту є невід`ємною складовою частини спірного кредитного договору з огляду на згоду позичальника з умовами кредитування, яка підтверджена його підписом.

У даному випадку паспорт споживчого кредитування, який у Законі України «Про споживче кредитування» трактується як інформація, яка надається споживачеві перед укладенням договору про споживчий кредит, в силу згаданої позиції Верховного Суду може свідчити тільки про ознайомлення відповідача з можливістю зміни умов кредитування, надання можливості порівняти різні пропозиції кредитодавця, та не може бути підтвердженням того, на які саме умови він пристав.

При цьому, відповідно до вимог ЦПК України, саме на сторону покладається обов`язок довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, згідно довідки АТ «Універсал банк» розмір встановленого кредитного ліміту по поточному рахунку № НОМЕР_1 , який відкрито 27.09.2021 року на підставі Анкети-заяви, становить 15 000 грн.

В той же час позивач просить стягнути з відповідача тіло кредиту в розмірі 34902,56 грн.

Однак, суд зазначає, що видачу кредиту у більшому розмірі банком не доведено.

Оскільки відповідач в межах кредитного ліміту отримав кошти у розмірі 15 000 грн, однак отримані та використані відповідачем кошти в добровільному порядку АТ «Універсал Банк» не повернуті, тому з відповідача на користь АТ «Універсал Банк» підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту у розмірі 15000 грн.

Подібний висновок викладений у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 345/2633/20 (провадження № 61-494св21).

Крім цього з розрахунку заборгованості, що наданий позивачем до матеріалів справи не можливо встановити, які суми вносились боржником в рахунок погашення тіла та відсотків за користування кредитом, та за рахунок чого збільшився кредитний ліміт, внаслідок чого поточна заборгованість відповідача по договору за тілом кредиту збільшилася до розміру 34902,56 грн, оскільки виписки по рахунку суду надано не було.

Стосовно вимоги позивача про стягнення із відповідача пені в розмірі 1217,10 грн, то суд вважає, що остання до задоволення не підлягає, оскільки суперечить п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, які передбачають особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань, зокрема, списання сум неустойки в період дії на території України воєнного стану з 24.02.2022 року по даний час.

А відтак суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за тілом кредиту в розмірі 15 000 грн, а тому позов підлягає до часткового задоволення.

VІІ. Судові витрати.

Згідно із ч. 1ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 1382,07 грн сплаченого судового збору.

На підставі ст.ст. 526, 626,628, 633, 634, 638, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81,259, 263, 265, 268, 273, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг «Мonobank» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Універсал Банк" заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 27.09.2021 року в розмірі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) гривень.

В задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Акціонерного товариства "Універсал Банк" судовий збір у розмірі 1 382 (одна тисяча триста вісімдесят дві) гривні 07 коп.

Згідно ст.273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

позивач: Акціонерне товариство "Універсал Банк", вул. Автозаводська, 54/19, м. Київ, 04114, код ЄДРПОУ 21133352;

відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Рішення складене у повному обсязі 21.08.2026 року.

Суддя Тисменицького районного суду

Івано-Франківської області Гриньків Д.В.