Рішення № 139151189, 21.08.2026, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/1442/26

Провадження № 2/352/1308/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі судді Гриньків Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,-

В С Т А Н О В И В :

І. Короткий зміст позовних вимог.

08.06.2026 року представник позивача звернулася до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 05.11.2025 року між ТОВ «Стар файненс груп» та відповідачем був укладений кредитний договір № 10528-11/2025, який підписано електронним підписом позичальника на суму 4000 грн строком на 120 днів з процентною ставкою 0,90% в день та комісія за видачу кредиту 400 грн. Кредит надавався у безготівковій формі шляхом його перерахування за реквізитами платіжної карти 5168 - 74xx - xxxx - 5233, реквізити якої надані відповідачем кредитору з метою отримання кредиту.

В подальшому 25.02.2026 року між ТОВ «Стар файненс груп» та ТОВ Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів було укладено договір факторингу № 25022026, у відповідності до умов якого позивач набув право вимоги до боржників у вказаних у реєстрі боржників, зокрема, до боржника ОСОБА_1 за кредитними договорами №10528-11/2025 в загальній сумі 12108 грн.

22.10.2025 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та відповідачем був укладений договір надання коштів у кредит № 7898119, за умовами якого позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти в сумі 3100 грн на строк 30днів з процентною ставкою 0,01% в день, комісія за надання кредиту 28,81 % від суми кредиту, що становить 893,11 грн, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути таку ж саму суму грошей у день закінчення строку та сплатити відсотки за користування кредитом.

20.02.2026 року ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ ФК ЄАПБ уклали договір факторингу №20022026/4 у відповідності до умов якого до ТОВ ФК ЄАПБ перейшло про вимоги до боржників, в тому числі і до відповідача в сумі 10202,10 грн.

Відповідач свої зобов`язання за вказаними договорами не виконав, тому позивач просить стягнути з відповідача загальну заборгованість за договорами в розмірі 22310,10 грн та понесені судові витрати.

ІІ.Стислий виклад позиції учасників справи.

Представник позивача у заяві просив розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, в разі проведення розгляду справи за правилами загального позовного провадження здійснювати такий розгляд без участі представника позивача, не заперечував проти ухвалення судом заочного рішення.

Відповідачу ОСОБА_1 була надіслана ухвала про відкриття провадження у справі разом із копією позовної заяви з додатками, днем вручення якої, відповідно до п.5 ч.6 ст. 272 ЦПК України, є 14.07.2026 року. Правом на подання відзиву не скористалася.

ІІІ. Відомості про рух справи. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 16.06.2026 року позовну заяву залишено без руху.

23.06.2026 року на адресу суду надійшла заява представника позивача про усунення недолівків.

Ухвалою від 23.06.2026 року провадження у справі відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

ІV. Фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що 05.11.2025 року між ТОВ «Стар файненс груп» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №10528-11/2025, за умовами якого відповідач отримав у безготівковій формі на рахунок платіжної картки №5168 - 74xx - xxxx 5233 кредит у сумі 4000 грн на строк 120 днів, з процентною ставкою 0,90% в день, фіксована, яка застосовується в межах строку кредиту та комісія за видачу кредиту в сумі 400 грн. Вказаний договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом Y131.

При цьому як зазначено у п. 1.4 договору тип комісії одноразова комісія (нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту, якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту) Сутність комісії - плата за надання кредиту, комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні, зазначена комісія включається до складу загальної вартості кредиту.

Згідно п. 1.2. кінцева дата погашення кредиту 04.03.2026 року.

Згідно п. 3.2. договору сума кредиту, проценти за користування кредитом, комісія за видачу кредиту, нарахована неустойка (у разі наявності) складають заборгованість за договором.

Відповідно до п. 3.3 договору, нарахування процентів за цим Договором здійснюється в межах строку кредитування, зазначеного в п.1.2. Договору, починаючи з дня надання кредиту Клієнту (перерахування грошових коштів на рахунок, вказаний Клієнтом). При цьому проценти за користування кредитом нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом станом на початок кожного календарного дня. Комісія за видачу кредиту нараховується в процентному відношенні від суми виданого кредиту та підлягає сплаті Позичальником в перший платіжний період, відповідно до Графіку платежів.

Згідно п. 5.3. у випадку прострочення клієнтом сплати платежів відповідно до термінів, встановлених в графіку платежів товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу в розмірі 100% від суми простроченої заборгованості.

В Додатку №1 до договору зазначений графік платежів, в якому вказано інформацію про дату видачі кредиту 05.11.2025 року, дати платежу 04.03.2026 року, сума кредиту 4000 грн, процент за користування кредитом в загальній сумі 4320 грн, реальна річна процентна ставка 2572,74 грн, загальна вартість кредиту 8720 грн (доказ в електронному вигляді).

Паспорт споживчого кредиту підписаний відповідачем електронним підписом W496 та містить ідентичну договору інформацію про умови кредитування (доказ в електронному вигляді).

В підтвердження перерахування суми кредиту до матеріалів справи наданий лист ТОВ «Універсальні платіжні рішення», яке надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків на підставі договору між ТОВ «Стар файненс груп» та ТОВ «УПР» ПУ-П-2026/01-1 від 2026-01-15 року, згідно якого 05.11.2025 року успішно перераховано кошти в сумі 4000 грн на номер картки 5168745184115233, призначення платежу:» призначення платежу: Зарахування 4000,00 грн на карту № НОМЕР_1 , код авторизації на боці банку №058961. ПІБ клієнта: ОСОБА_1 » (доказ в електронному вигляді).

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Стар файненс груп» за кредитним договором №10528-11/2025 від 05.11.2025 року за боржником ОСОБА_1 рахується заборгованість в розмірі 12108 грн, з яких: 4000 грн - сума за основною сумою боргу, 828 грн - сума заборгованості за відсотками, 3240 грн - прострочені відсотки, 400 грн прострочена комісія, 3640 штраф, оплат всього за договором 0 грн (доказ в електронному вигляді).

25.02.2026 року між ТОВ «Стар файненс груп» та ТОВ ФК ЄАПБ було укладено договір факторингу №25022026 .

Згідно п.1.1. договору фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, пеню та інші платежі, право на одержання яких налужить коієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно додатку №1 та є невід`ємною частиною договору.(доказ в електронному вигляді).

Згідно витягу реєстрів боржників, які є додатком №1 до Договору факторингу до Договору факторингу № 25022026 від «25» лютого 2026 року, клієнт ТОВ «Стар файненс груп» відступив позивачу право вимоги заборгованостей до боржників, зокрема ОСОБА_1 за договором №10528-11/2025 від 05.11.2025 року в розмірі 12108 грн (доказ в електронному вигляді).

Крім цього, 22.10.2025 року між відповідачем та ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» укладено договір позики № 7898119, за яким відповідач отримав кредитні кошти в розмірі 3100 грн на строк 30 днів, з процентною ставкою 0,01 % в день, комісія за надання кредиту 28,81 % 893,11грн), дата повернення кредиту 20.11.2025 року.

Проценти за понадстрокове користування Позикою/ залишком Позики за день 5%, пеня 5% в день, Орієнтовна реальна річна процентна ставка - 2389.66%, Орієнтовна загальна вартість позики 4002,10 грн.

Договір підписаний ОСОБА_1 за допомогою Електронного підпису одноразовим ідентифікатором 6MC35R, вказані номер електронного платіжного засобу: НОМЕР_2 (доказ в електронному вигляді).

Згідно квитанції про виплату ТОВ "ПрофітГід» Квитанція №:46114-55536-94083, сума коштів 3100 грн зарахована на номер картки НОМЕР_2 , 22.10.2025 року від платника ТОВ «Сіроко фінанс», Унікальний номер транзакції в МПС: 529518012023 (доказ в електронному вигляді).

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Сіроко фінанс» за договором 7898119 від 22.10.2025 року, відсотки в сумі 0,01% (0,31 грн) нараховані на тіло кредиту 3100 грн за період з 23.10.2025 по 20.11.2025 року, пеня нарахована за період з 21.11.2025 року по 30.12.2025 в розмірі по 155 грн в день. Загальний розмір заборгованості 10202,10 грн, з яких: 3100 грн - грн тіло кредиту, 8,99 грн - відсотки, 6200 грн - пеня, 893,11 грн - комісія за надання кредиту (доказ в електронному вигляді).

20.02.2026 року ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ ФК ЄАПБ уклали договір факторингу №20022026/4 у відповідності до умов якого до ТОВ ФК ЄАПБ перейшло про вимоги до боржників, в тому числі і до відповідача в сумі 10202,10 грн, що підтверджується витягом з реєстру боржників №1 від 20.02.2026 року до договору факторингу №20022026/4 (доказ в електронному вигляді).

V.Мотиви з яких виходить суд та норми права.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються ЦК України.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За правилами ч. 1ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями ч. 2ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно положень статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 2статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним в письмовій формі.

З огляду на зазначені норми права Верховний Суд в своїх постановах дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі205,207 ЦК України).

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1, 3 ст. 1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

В п. 1ст. 629 ЦК України вказано, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В п. 1ст. 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Щодо відступлення прав вимоги новому кредитору

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора; зобов`язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями статті 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За приписами статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Щодо стягнення неустойки.

Пунктом 18 розділу Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто, в даному випадку законодавством звільнено позичальника від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення своїх кредитних (боргових) зобов`язань.

У постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі № 910/8349/22 суд виснував щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №183/7850/22.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Щодо одноразової комісії за надання кредиту.

Так, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження 14-53цс21) зазначила про таке.

Закон № 1734-VIII (ЗУ Про споживче кредитування) у редакції, чинній до 19 жовтня 2019 року (дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг» від 20 вересня 2019 року), до загальних витрат за споживчим кредитом відносив витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту (пункт 4 частини першої статті 1). Цей же пункт з 19 жовтня 2019 року визначив, що до загальних витрат за споживчим кредитом належать витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

В цьому висновку Велика Палата Верховного Суду зауважує, що згідно п. 8 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг» від 20 вересня 2019 року, що набрав чинності 19 жовтня 2019 року і положення якого зберігають свою чинність на день перегляду рішення суду першої інстанції), пункт 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» виклали в такій редакції, згідно якої до загальних витрат за споживчим кредитом відносять витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту (пункт 4 частини першої статті 1). Цими ж змінами починаючи з 19 жовтня 2019 року визначено у частині другій статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», що до загальних витрат за споживчим кредитом належать витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

VІ. Висновки суду.

Розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог з огляду на нижчевикладене.

Так, судом встановлено, що 05.11.2025 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Стар файненс груп» договір про споживчий кредит № 10528-11/2025 в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» на суму 4 000 грн строком на 120 днів, шляхом переказу на його банківську картку та зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,90% від суми кредиту за кожен день користування.

Отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 4 000 грн підтверджено інформацією ТОВ «Універсальні платіжні рішення».

Суд вважає, що оскільки відповідач не здійснював погашення заборгованості за кредитом, то позовні вимоги в частині стягнення тіла кредиту в розмірі 4000 грн та відсотків за користування кредитом, що нараховані за ставкою 0,90% в день в межах строку кредитування за 113 днів в розмірі 4068 грн підлягають до задоволення.

Стосовно вимоги позивача про стягнення із відповідача неустойки у виді штрафу в розмірі 3640 грн, то суд вважає, що остання до задоволення не підлягає, оскільки суперечить п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, які передбачають особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань, зокрема, списання сум неустойки в період дії на території України воєнного стану з 24.02.2022 року по даний час.

При цьому, наведені приписи ЦК України, ЗУ «Про споживче кредитування» не вказують на недійсність умови кредитного договору про встановлення комісії за надання кредиту, яку передбачає кредитний договір №10528-11/2025 від 05.11.2025 року.

Умови кредитного договору, якими визначено права споживача, є зрозумілими та не дають підстав для висновку, що одноразова комісія за надання кредиту може передбачати плату за інші послуги, які банк зобов`язаний надати безкоштовно, а отже і для висновку про нікчемність такої умови. Таким чином сума комісій, нарахованих за видачу кожного з траншів по кредиту, в розмірі 400 грн підлягає стягненню з відповідача.

Відтак в цій частині позовні вимоги підлягають до часткового задоволення в розмірі 8468 грн.

Крім цього, 22.10.2025 року між відповідачем та ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» укладено договір позики № 7898119 за яким відповідач отримав кредитні кошти в розмірі 3100 грн на строк 30 днів, з процентною ставкою 0,01 % в день, комісія за надання кредиту 28,81 % (893,11 грн), дата повернення кредиту 20.11.2025 року.

Відповідач отримав кредитні кошти, користувався ними, однак суму кредиту, відсотки за користування кредитом не повернув. Відтак, слушними є вимоги позивача, який правомірно набув право грошової вимоги до боржника, щодо стягнення тіла кредиту в розмірі 3100 грн та відсотків за користування кредитом в розмірі 8,99 грн.

Також, кредитний договір передбачає одноразову сплату комісії за надання кредиту у розмірі 893,11 грн, яка відповідачем не була погашена. Наведені приписи ЦК України, ЗУ «Про споживче кредитування» прямо не вказують на недійсність умови кредитного договору про встановлення комісії за надання кредиту. Тому суд вважає, що сума комісії за надання кредиту в розмірі 893,11 грн відповідає умовах договору та підлягає стягненню з відповідача.

Стосовно вимоги позивача про стягнення із відповідача пені в розмірі 6200 грн, то суд вважає, що така до задоволення не підлягає, оскільки суперечить п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, які передбачають особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань, зокрема, списання сум неустойки (штрафу, пені) в період дії на території України воєнного стану з 24.02.2022 року по даний час.

Отже загальний розмір заборгованості за даним кредитним договором - 4002,10 грн.

Відтак позов слід задовольнити частково у загальному розмірі 12470,10 грн.

VІІ. Судові витрати.

Згідно із ч. 1ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому пропорційно до суми задоволених позовних вимог з відповідача слід стягнути 1488,13 гривень судового збору на користь позивача.

На підставі вищевикладеного, ст.625, 626, 628, 638, 639, 1048, 1049, 1050,1054, ст.3,11,12 Закону України "Про електронну комерцію", та керуючись ст.258, 259, 264,265,268 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість в загальній сумі 12 470 (дванадцять тисяч чотириста сімдесят) грн 10 коп., з яких: за кредитним договором № 10528-11/2025 від 05.11.2025 року заборгованість в розмірі 8 468 (вісім тисяч чотириста шістдесят вісім) грн, з яких: за основною сумою боргу - 4 000 (чотири тисячі) грн, заборгованість за відсотками 4 068 (чотири тисячі шістдесят вісім) грн та комісія 400 (чотириста) грн; за кредитним договором №7898119 від 22.10.2025 року заборгованість в сумі 4 002 (чотири тисячі дві) грн 10 коп., з яких: 3 100 (три тисячі сто) грн - заборгованість за тілом кредиту, 8 (вісім) грн 99 коп. - заборгованість за відсотками та 893 (вісімсот дев`яносто три) грн 11 коп. заборгованість за комісією.

В задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 488 (одну тисячу чотириста вісімдесят вісім) грн 13 коп.

Згідно ст.273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів», вул. Лісова,2, м. Бровари, Броварський район, Київська область, 07400, ЄДРПОУ: 35625014;

відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Рішення складене у повному обсязі 21.08.2026 року.

Суддя Тисменицького районного суду

Івано-Франківської області Гриньків Д.В.