Рішення № 139147057, 04.08.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/5734/26

провадження № 2/753/8589/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді - Заставенко М.О.,

При секретарі - Козін В.Є.,

За участю

Відповідача - ОСОБА_1 ,

Представника відповідача - ОСОБА_2,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2026 року АТ «Сенс Банк», в особі представника Котницького І.О., звернулося в суд із позовною заявою, в якій просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором № 80036 від 11.04.2017 у розмірі 402 230,40 грн.

Позовна заява обгрунтована тим, що 11.04.2017 Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «УКРСОЦБАНК» та ОСОБА_1 уклали договір кредиту № 80036. Відповідно до умов кредитного договору Кредитор надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 399 937,57 грн. 11.12.2019 між АТ Акціонерний-комерційний банк «АРКАДА» та АТ «АЛЬФА БАНК» було укладено Договір факторингу, відповідно до якого АТ «АРКАДА» відступило АТ «АЛЬФА-БАНК» права вимоги до кредитних договорів укладених між АТ «АРКАДА» та фізичними особами, таким чином, на даний час усі права кредитора за вищевказаними Кредитним договором належать ПАТ "Альфа-Банк". 12.08.2022 року Позачерговими Загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» було прийнято рішення про зміну найменування банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк», а також про внесення змін до Статуту Акціонерного товариства «Альфа-Банк» шляхом затвердження його в новій редакції. Умовами Кредитного договору визначено графік погашення заборгованості за кредитом, періоди погашення та кінцевий термін користування кредитом. У порушення умов Договору, позичальник свої зобов`язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 27.10.2025 має заборгованість, а саме за кредитом - 362 691,59 грн, по відсотках - 39 538,81 грн, які позивач просить стягнути з відповідача.

Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва Заставенко М.О. від 30.04.2026 відкрито провадження за вказаною позовною заявою, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання.

14.05.2026 представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав.

04.08.2026 представник відповідача подав до суду письмові пояснення, в яких зазначив про те, що що факт виконання договору Кредитором, а саме надання грошових коштів має бути підтверджений належним чином, а саме первинними документами. Однак такі первинні документи в матеріалах справи відсутні. Розрахунок заборгованості не може бути визнаний судом належним доказом наявності заявленої заборгованості за кредитним договором у відповідача, оскільки такий розрахунок не підтверджується іншими доказами, а саме первинними документами, які б свідчили про отримання відповідачем грошових коштів, виписками з банківського рахунку, що підтверджують рух коштів. Крім того, вказаний розрахунок починається з грудня 2019 року, хоча сам кредитний договір укладено в квітні 2017 року. В зв`язку з викладеним, не може слугувати таким доказом і виписка по особовому рахунку, яка також веде свій відлік від грудня 2019 року, та не містить інформації про надання кредиту. Позивач стверджує, що договором передбачено право Позивача, як кредитора, вимагати дострокового виконання зобов`язання з повернення кредиту за Договором в випадку неналежного виконання Відповідачем будь-яких обов`язків, встановлених Договором, в тому числі у разі затримання сплати частини кредиту та/ або процентів за його користування, щонайменше на один календарний місяць. Однак договір не містить такої норми. Вимога про дострокове повернення кредиту позивачем на адресу відповідача не направлялась. Поданий ним лист, такою вимогою не є, що зокрема вбачаєтся з його назви вимога про усунення порушень, та зі змісту, за яким банк інформує про загальну заборгованість по кредиту за тілом та відсотками, та пропонує сплатити заборгованість. Вимога про припинення дії договору, що передбачено п. 6.7.4 до суду не заявлена. Відповідно до графіку погашення, сформованому Позивачем та отриманого у відділенні, зобов`язання по оплаті тіла кредиту виконано до липня 2030 року. Вказане свідчить і про відсутність заборгованості з відсотків та інших нарахувань. З наведеного вбачається безпідставність вимог позивача.

Представник позивача у судове засіданні не прибув, в матеріалах справи містяться його заяви про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач та його представник у судовому засіданні заперечували щодо задоволення позовних вимоги, посилаючись на їх безпідставність, відсутність заборгованості по кредиту, та недотримання процедури дострокового стягнення кредиту.

Суд, вислухавши пояснення відповідача та його представника, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 11.04.2017 між ПАТ АКБ «Аркада» та ОСОБА_1 укладено договір про іпотечний кредит № 80036, відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредитні кошти у сумі 399 937,57 грн для участі у Фонді фінансування будівництва з метою інвестувння в житлове будівництво згідно договору про участь у Фонді фінансування будівництва № 80036 від 04.04.2017 на строк до 1 червня 2039 року. Позичальник зобов`язується на умовах договору повернути кредит у сумі 399 937,57 грн та сплатити проценти за користування кредитним коштами. Банк нараховує проценти на залишок заборгованості та за фактичний строк користування кредитними коштами, включаючи день видачі і виключаючи день повернення, виходячи з відсоткової ставки в розмірі 10,00% річних.

Додатковим договором № 1 до договору про іпотечний кредит сторони погодили графік повернення кредиту.

11.12.2019 між АТ Акціонерний-комерційний банк «АРКАДА» та АТ «АЛЬФА БАНК» було укладено Договір факторингу, відповідно до якого АТ «АРКАДА» відступило АТ «АЛЬФА-БАНК» права вимоги до кредитних договорів укладених між АТ «АРКАДА» та фізичними особами, таким чином, на даний час усі права кредитора за вищевказаними Кредитним договором належать ПАТ "Альфа-Банк".

12.08.2022 року Позачерговими Загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» було прийнято рішення про зміну найменування банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк», а також про внесення змін до Статуту Акціонерного товариства «Альфа-Банк» шляхом затвердження його в новій редакції.

30.10.2025 позивачем на адресу відповідача була направлено вимогу по усунення порушень, в якій зазначено про те, що станом на 27.10.2025 сума загальної заборгованості відповідача становить 402 230,40 грн, з яких за кредитом 362 691,59 грн, по відсоткам 39 538,81 грн. Банк вимагає від позичальника у 60-денний строк сплатити заборгованість по кредиту та відсотках.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості станом на 27.10.2025 борг відповідача становить за кредитом - 362 691,59 грн, по відсотках - 39 538,81 грн.

Відповідно до довідки від 03.08.2026 за № 33395-33.4, вбачається, що за період з 01.10.2025 по 03.08.2026 на погашення кредитної заборгованості відповідачем було сплачено тіла кредиту у сумі 93 357,61 грн та відсотків за кредитом 54 642,39 грн.

Відповідно до змісту ст. 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України. За ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків (п.п.3 та 4 ч.1 ст. 611 ЦК України).

За правилом частини першої ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У ч.21 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини першої ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За правилом частини другої ст. 533 ЦК України якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За ст. 599 ЦПК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

При цьому право дострокового повернення означає, що кредитор вимагає виконання зобов`язання до настання строку виконання, визначеного договором.

Оскільки матеріали справи містять вимогу від 27.10.2025 щодо погашення заборгованості по кредиту у розмірі, який відповідає заявленому розміру боргу у позовній заяві, а саме за кредитом - 362 691,59 грн, по відсотках - 39 538,81 грн, суд розцінює її як належне звернення до відповідача з вимогою про дострокове погашення кредиту.

Заперечення відповідача щодо заявлених позовних вимог також стосуються відсутності первинних бухгалтерських документів щодо видачі кредиту та його часткового погашення.

Перевіряючи такі доводи, суд відмічає наступне.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з ч.3,4 ст. 12, частинами першою, шостою ст. 81 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу для своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При з`ясуванні, якими доказами кожна сторона буде обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо невизнаних обставин, суд повинен виходити з принципу змагальності цивільного процесу, за яким кожна сторона несе обов`язки щодо збирання доказів і доказування тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, якщо інше не встановлено процесуальним законом.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства, при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог, а правом визначати предмет та підставу позову наділений лише позивач (ст..ст. 13, 43, 49, 175 ЦПК України).

За загальним правилом, встановленим у ст.ст. 89, 264 ЦПК України обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

У зв`язку з цим, належним чином дослідити поданий стороною доказ (у даному випадку - розрахунок заборгованості за кредитним договором), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ними повністю чи частково - зазначити правові аргументи на їх спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду.

Застосування норм права, оцінка доказів є саме прерогативою суду. У цій категорії справ розмір кредитної заборгованості має визначатись відповідно до наданих доказів, вимог закону та умов договору. При цьому, суд не позбавлений права і зобов`язаний при наявності кредитної заборгованості стягнути ту суму, яка є для суду доведеною, а не взагалі відмовляти у позові.

Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 204/2217/16-ц (провадження 61-47244св18).

Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Наданий позивачем під час звернення з позовом до суду розрахунок заборгованості за кредитним договором є чітким, повним та розгорнутим по відповідних категоріях. Даних на спростування вказаного розрахунку заборгованості матеріали справи не містять.

Окрім того, слід відмітити, що факт отримання кредиту визнається самим відповідачем та підтверджується його діями щодо часткового повернення кредитних коштів, а тому в силу ч. 1 ст. 82 ЦПК України такі обставини доказуванню не підлягають.

В будь-якому випадку, доказів повернення кредитних коштів у повному обсязі відповідачем суду надано не було.

Таким чином, враховуючи часткове погашення відповідачем кредиту під час розгляду справи в суді на загальну суму 148 000,00 грн, суд вважає заявлені позовнів вимоги задовольнити частково, та стягнути з відповідача на користь позивача 254 230,40 грн, а також понесені судові витрати зі сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 10, 49, 76, 89, 141, 209, 210, 223, 247, 265, 274, 279, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість за кредитом у розмірі 254 230,40 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 4 826,77 грн, а всього: 259 057,17 грн.

Позивач Акціонерне товариство "Сенс Банк", код ЄДРПОУ 23494714, місце знаходження 03150, м. Київ, вул. В.Васильківська, 100, наявний електронний кабінет в системі «Електронний суд».

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: М.О. Заставенко

Повний текст рішення складено 21.08.2026