Рішення № 139144596, 20.08.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/1299/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (08711, Київська обл., Обухівський р-н, смт Козин, вул. Рудиківська, буд. 49; код ЄДРПОУ 22927045) в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції (63460, Харківська обл., Чугуївський р-н, м. Слобожанське, вул. Балаклійське шосе, буд. 2; код ЄДРПОУ 05471247) до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків (61024, м. Харків, вул. Григорія Сковороди, буд. 61; код ЄДРПОУ 07923280), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про стягнення 92 486,98 грн без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Центренерго", в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції, 15.04.2026 звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків, про стягнення з відповідача на свою користь витрат за спожиту електричну енергію та послуги з розподілу електричної енергії, які були отримані третьою особою (Військова частина НОМЕР_1 ) у період з січня по грудень 2025 року у загальному розмірі 92486,98 грн, та судових витрат.

Позов обґрунтовано невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором спільного тимчасового безоплатного користування нерухомим майном №250 від 04.07.2023 в частині сплати витрат за спожиту електричну енергію та послуг з розподілу електричної енергії Військової частини НОМЕР_1 у період з січня по грудень 2025 року.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.04.2026 (суддя Сальнікова Г.І.) позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк у п`ять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.04.2026 (суддя Сальнікова Г.І.), після усунення недоліків, вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі № 922/1299/26; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Вказаною ухвалою до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, залучено на стороні відповідача військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) та встановлено третій особі строк у п`ятнадцять календарних днів з дня отримання цієї ухвали для подання письмових пояснень по суті заявлених позовних вимог, які повинні відповідати вимогам статті 168 ГПК України.

У відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 30.04.2026, відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що Квартирно-експлуатаційний відділ міста Харків є неприбутковою установою, тобто утримується за рахунок коштів відповідного (державного) бюджету. Всі витрати такої установи узгоджуються з органом, який уповноважений здійснювати фінансування такої установи, для чого складається кошторис, в який вносяться всі статті витрат. Фактично проведення бюджетних платежів здійснюється органами Казначейства України в рамках бюджетного періоду та затвердженого бюджету розпорядника бюджетних коштів. Оскільки позивач не звертався в 2025 році до відповідача вчасно з належним пакетом документів за спожиту Військовою частиною електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії за період з січня по грудень 2025 року, виникла заборгованість, яку неможливо оплатити в 2026 році послуги інакше, як на підставі рішення суду. Тобто, вина у діях відповідача відсутня.

22.05.2026 до суду надійшли письмові пояснення третьої особи на стороні відповідача, в яких військовою частиною НОМЕР_1 було заявлено про визнання причин пропуску строку на подання цих пояснень поважними та поновлення відповідного процесуального строку.

З огляду на залучення особового складу військової частини до виконання бойових завдань, що періодично призводить до ускладнення своєчасного подання процесуальних документів та реалізації прав і обов`язків у встановлені строки, суд визнав за можливе поновити третій особі строк для подання пояснень через поважність причин його пропуску.

У письмових поясненнях третя особа на стороні відповідача зазначила, що зобов`язання щодо оплати за Договором № 250 від 04.07.2023 покладені на Квартирно-експлуатаційний відділ міста Харкова. У військової частини НОМЕР_1 жодних зобов`язань щодо оплати витрат за комунальні послуги, що являються предметом позову, не виникає. Квартирно-експлуатаційний відділ міста Харків є бюджетною установою, який в своїй діяльності фінансується із державного бюджету, та є розпорядником бюджетних коштів виключно в рамках взятих на себе зобов`язань бюджетного періоду. В зв`язку з тим, що позивач звернувся до відповідача в квітні 2026 року про відшкодування за отримані послуги за січень-грудень 2026 року, це унеможливило провести оплату за отримані військовою частиною НОМЕР_1 послуги інакше, як на підставі рішення суду.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Сальнікової Г.І. , що вже триває 30 і більше календарних днів поспіль, за розпорядженням керівника апарату Господарського суду Харківської області Федоровича Ю.С. від 19.06.2026 №245/2026, проведено повторний автоматизований розподіл справи № 922/1299/26 та для її розгляду призначено суддю Кухар Н.М.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.06.2026 справу №922/1299/26 прийнято суддею Кухар Н.М. до свого провадження; розгляд справи розпочато спочатку; встановлено позивачу, згідно з частиною другою статті 251 Господарського процесуального кодексу України, строк на подання до суду відповіді на відзив - п`ять днів з дня отримання цієї ухвали.

Проте, позивач наданим йому процесуальним правом не скористався, відповіді на відзив відповідача не надав.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

04.07.2023 між Публічним акціонерним товариством "Центренерго", в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції (позивач), Військовою частиною НОМЕР_1 (третя особа на стороні відповідача) та Харківським квартирно-експлуатаційним управлінням (нова назва - Квартирно-експлуатаційний відділ міста Харків, відповідач) був укладений Договір № 250 спільного тимчасового безоплатного користування нерухомим майном.

Відповідно до п.1.1 вищевказаного Договору, Сторона 1 (позивач) надає Стороні 2 (третя особа на стороні відповідача) можливість на спільне тимчасове безоплатне користування нерухомим майном на території бази відпочинку " ІНФОРМАЦІЯ_1 " Сторони 1 (позивача), яка розташована за адресою: 63463, Харківська обл., Чугуївський р-н, с. Лиман, вул. Набережна, 20.

Відповідно до п. 3.2 Договору зазначено, що Сторона 3 (відповідач) зобов`язана відшкодувати Стороні 1 (позивачу) всі витрати за комунальні послуги за договорами відшкодування комунальних послуг, які були отримані Стороною 2 (третя особа на стороні відповідача) за час дії цього Договору.

Відповідно до п. 3.3 Договору, відшкодування за спожиті комунальні послуги Стороною 2 (третя особа на стороні відповідача) сплачуються Стороною 3 (відповідач) на підставі укладених договорів на відшкодування окремо за кожним видом наданих комунальних послуг (електричної енергії, водовідведення, водопостачання, теплової енергії або природного газу, вивіз ТБО) за відповідним пакетом документів до них.

Згідно з п. 10.1 Договору, цей договір набуває чинності з дати його підписання Сторонами після отримання відповідного рішення уповноваженим органом і діє до "31" грудня 2023 року, включно, але не довше дії воєнного стану. Умови цього договору застосовуються до правовідносин між Сторонами, які виникли до укладення цього договору, відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, з 01.03.2023.

Відповідно до Додаткових угод №1-19/178 від 21.03.2024 та № 2-19/231 від 02.04.2025 до Договору, строк його дії був пролонгований до 31.12.2025, але не довше дії воєнного стану.

На виконання умов Договору у період з січня по грудень 2025 року третьою особою на стороні відповідача було спожито електричної енергії позивача у загальній кількості 9132 кВт/год, а також позивачем надавалися послуги з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної енергії, про що свідчить акт фіксації показників лічильника електричної енергії, складений та підписаний позивачем та третьою особою.

Як вбачається з листа № 46/1019 від 18.02.2026, позивач звернувся до відповідача з проханням виконати свої зобов`язання за Договором, а саме відшкодувати позивачу його витрати за спожиту третьою особою електричну енергію та послуги з розподілу електричної енергії у загальному розмірі 92 486,98 грн, при цьому надав відповідачу всі необхідні для цього документи, зокрема: 1) проєкт договору про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та послуги з розподілу електричної енергії (підписаний з боку позивача та третьої особи) - в 3-х примірниках на 18-ти аркушах; 2) проєкт акту виконаних робіт (підписаний з боку позивача та третьої особи) - в 3-х примірниках на 9-ти аркушах; 3) проєкт акту фіксації показників лічильника електричної енергії (підписаний позивачем та третьою особою) - в 3-х примірниках на 6-ти аркушах.

Однак відповідачем, відповідно до листа № 583/2212 від 11.03.2026, було відмовлено позивачу у відшкодуванні його витрат за спожиту третьою особою електричну енергію та послуги з розподілу електричної енергії у загальному розмірі 92 486,98 грн, посилаючись на те, що він є бюджетною установою, яка в своїй діяльності фінансується з державного бюджету, та є розпорядником бюджетних коштів виключно в рамках взятих на себе зобов`язань бюджетного періоду, в зв`язку з чим відповідач не може передати органу Казначейства України доручення на здійснення платежу згідно зі зверненням позивача від 24.02.2025 за договором № 250 від 04.07.2023.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як зазначено у ст. 627 ЦК України: відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 610 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт споживання електричної енергії та послуг з розподілу електричної енергії третьою особою, а також їх вартість підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Строк відшкодування відповідачем спожитих третьою особою комунальних послуг, відповідно до умов Договору № 250 від 04.07.2023 спільного тимчасового безоплатного користування нерухомим майном та ч. 1 ст. 530 ЦК України, є таким, що настав.

Посилання відповідача на відсутність бюджетних асигнувань для фінансування оплати за надані позивачем послуги критично оцінюється судом, оскільки Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та в рішенні від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України" зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання. Відповідно до положень статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.

Наведений висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 916/1345/18.

Аналогічний правовий висновок про те, що сама собою відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання викладено в постанові Верховного Суду України від 22.03.2017 у справі № 3-77гс17, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.03.2018 у справах № 925/246/17, № 925/974/17, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 12-46гс18 (п. 61 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 911/4249/16).

Згідно з ч. 1 ст. 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Частиною 2 ст. 617 ЦК України встановлено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

До того ж, статтею 1 ЦК України визначено, що однією з ознак майнових відносин є юридична рівність їх учасників, в тому числі й органів державної влади, а тому самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з місцевого бюджету та відсутністю у ньому коштів, не виправдовують замовника та не заперечують обов`язку такого органу, який виступає стороною зобов`язального правовідношення, від його виконання належним чином.

З огляду на викладене, відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою для звільнення відповідача від сплати заборгованості.

Статтею 13 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Як встановлено ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача витрат за спожиту електричну енергію та послуги з розподілу електричної енергії, які були отримані третьою особою (Військова частина НОМЕР_1 ) у період з січня по грудень 2025 року, у загальному розмірі 92 486,98 грн, у зв`язку з чим позов Публічного акціонерного товариства "Центренерго", в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції, підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 29, 42, 73, 74, 86, 91, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків (61024, м. Харків, вул. Григорія Сковороди, буд. 61; код ЄДРПОУ 07923280) на користь Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (08711, Київська обл., Обухівський р-н, смт Козин, вул. Рудиківська, буд. 49; код ЄДРПОУ 22927045), в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції (63460, Харківська обл., Чугуївський р-н, м. Слобожанське, вул. Балаклійське шосе, буд. 2; код ЄДРПОУ 05471247), - витрати позивача за спожиту електричну енергію та послуги з розподілу електричної енергії, які були отримані третьою особою (Військова частина НОМЕР_1 ) у період з січня по грудень 2025 року, у загальному розмірі 92 486,98 грн, а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до ст. 256-257 ГПК України.

Повне рішення складено "20" серпня 2026 р.

СуддяН.М. Кухар