Рішення № 139144599, 20.08.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/2245/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (вул. Мефодіївська, буд. 11, м. Харків, 61037; код ЄДРПОУ 31557119) до Фірми "21-й ВІК" Товариства з обмеженою відповідальністю (вул. Дмитрівська, буд. 5, м. Харків, 61057; код ЄДРПОУ 30865302) про стягнення 59 269,10 грн без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" 23.06.2026 звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фірми "21-й ВІК" Товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за невиконання зобов`язань за Договором № 2718 про постачання теплової енергії від 01.02.2002 в сумі 59 269,10 грн, за період: жовтень 2025 - березень 2026.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.06.2026 позовну заяву Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі № 922/2245/26; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку частини п`ятої статті 252 Господарського процесуального кодексу України.

Вказаною ухвалою відповідачу, згідно з частиною першою статті 251 Господарського процесуального кодексу України, було встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву.

Проте, відповідач наданим йому процесуальним правом не скористався, відзив на позовну заяву не надав.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі від 08.07.2024 двічі була надіслана на адресу відповідача (згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), проте повернута до господарського суду без вручення адресатові за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", місцезнаходження (адреса місця проживання, за якою здійснюється зв`язок з фізичною особою - підприємцем) належить до відомостей про фізичну особу - підприємця, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Як унормовано частиною 1, 2, 4 статті 10 вказаного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Таким чином, відомості про місцезнаходження відповідача, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, є офіційним та достовірним підтвердженням зазначеної інформації.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Інформації ж про іншу адресу відповідача у суду немає.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі № 904/9904/17).

Також відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України, юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку, що не було зроблено відповідачем.

На підставі викладеного, відповідач несе ризики такої своєї поведінки, що цілком залежала від його волі.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач були належним чином повідомлений про розгляд даної справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений судом, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданим йому процесуальним правом, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Згідно з ч. 2 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Суд констатує про те, що ним було дотримано строки розгляду справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

01.02.2002 між Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "21-й вік" (відповідач) було укладено Договір про постачання теплової енергії № 2718 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, позивач бере на себе зобов`язання постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах за адресою: м.Харків, вул.Дмитрівська, буд. 5, а відповідач зобов`язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Теплова енергія постачається в обсягах, згідно з Додатком № 1 до цього Договору, у вигляді гарячої води (п. 2.1. Договору).

Відповідно до п. 6.1 Договору, розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно у грошовій формі відповідно до встановлених тарифів.

Розрахунковим періодом є календарний місяць, по результатам якого підписується акт на відпуск-получення теплової енергії (п. 6.2 Договору).

Пунктом 6.3 Договору сторони погодили, що за 10 днів до початку розрахункового періоду відповідач сплачує позивачу попередню оплату вартості, необхідного обсягу теплової енергії, що і є заявкою на наступний розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду.

Відповідно до п. 6.4 Договору, якщо відповідач розраховується за приладами обліку:

- при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлену та сплачену до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо оплачується відповідачем не пізніше 25-го числа поточного місяця;

- у випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку.

Згідно з п. 10.1, п. 10.4 Договору, цей договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2002. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Факт споживання відповідачем теплової енергії на потреби опалення приміщення за вищевказаною адресою підтверджуються актом про підключення опалення на початку опалювальному сезоні 2025-2026 та відключення опалення наприкінці зазначеного опалювального сезону.

Станом на час подання позовної заяви по особовому рахунку відповідача (17700-1080) обліковується заборгованість за спожиту теплову енергію на потреби опалення за Договором в сумі 59 269,10 грн, яка утворилася за період: жовтень 2025 - березень 2026.

Відповідачу направлялися позивачем рахунки-фактури, які сплачені не були.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Факт надання позивачем відповідачу послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем та їх вартість, а також вартість абонентської плати підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Строк оплати наданих послуг та абонентської плати, відповідно до умов Договору про постачання теплової енергії № 2718 від 01.02.2002 та ч. 1 ст. 530 ЦК України, є таким, що настав.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач не надав доказів сплати заборгованості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" є законними, обґрунтованими, такими, що підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати суд покладає на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 525, 526, 530, 612 Цивільного кодексу України, ст. 29, 42, 73, 74, 86, 91, 123, 129, 236-238, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Фірми "21-й ВІК" Товариства з обмеженою відповідальністю (вул. Дмитрівська, буд. 5, м. Харків, 61057; код ЄДРПОУ 30865302) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (вул. Мефодіївська, буд. 11, м. Харків, 61037; код ЄДРПОУ 31557119) - заборгованість за невиконання зобов`язань за Договором № 2718 про постачання теплової енергії від 01.02.2002 в сумі 59 269,10 грн, за період: жовтень 2025 - березень 2026 на рахунок НОМЕР_1 , АТ "ПУМБ" (МФО 334851) КП "Харківські теплові мережі" філія "Харківзбут", код ЄДРПОУ 45929670.

Стягнути з Фірми "21-й ВІК" Товариства з обмеженою відповідальністю (вул. Дмитрівська, буд. 5, м. Харків, 61057; код ЄДРПОУ 30865302) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (вул. Мефодіївська, буд. 11, м. Харків, 61037; код ЄДРПОУ 31557119) - витрати зі сплати судового збору в сумі 2662,40 грн на рахунок НОМЕР_2 у філії - Харківське обласне управління АТ "Ощадбанк", МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до ст. 256-257 ГПК України.

Повне рішення складено "20" серпня 2026 р.

СуддяН.М. Кухар