Рішення № 139144046, 20.08.2026, Шахтарський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Першотравенський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 186/2446/25

Номер провадження № 2/0186/412/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

20 серпня 2026 року м. Шахтарське.

Шахтарський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Демиденка С.М.

при секретарі Фадєєвій Т.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» звернулося до Шахтарського міського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування своїх вимог представник позивача зазначає, що 10.06.2013 між АБ «Укргазбанк» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 016/06//2013/361, відповідно до умов якого банк зобов`язався надати відповідачу грошові кошти, а відповідач зобов`язався повернути кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом в порядку, на умовах та в строки, передбачені кредитним договором.

Умовами кредитного договору передбачені наступні істотні умови кредитування: сума кредиту 89 910,00 грн. (п. 1.1 кредитного договору). Процентна ставка за користування кредитом 17 % річних. (п. 1.4.1 кредитного договору). За користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені договором (прострочена заборгованість) процентна ставка встановлюється в розмірі 22 % річних (п. 1.4.2. кредитного договору). Строк повернення кредитних коштів, до 09 червня 2020 року. (п. 1.3.1 кредитного договору).

Банк виконав свої договірні зобов`язання за кредитним договором, надавши відповідачу кредитні кошти, що підтверджується випискою з рахунку відповідача.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором в заставу банку, згідно договору застави від 10.06.2013 ОСОБА_1 передано транспортний засіб автомобіль марки CHERY, моделі E5, 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Також, в якості забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором № 016/06/2013/361 від 10.06.2013 було укладено договір поруки №016/06/2013/361/П, між банком, позичальником та ОСОБА_2 .

Згідно договорів поруки (п.п.1.1-1.2) поручитель зобов`язався нести солідарну з позичальником відповідальність перед банком за невиконання зобов`язань по кредитному договору в повному обсязі.

Відповідач не виконав належним чином зобов`язання за кредитним договором та не повернув кредитні кошти у визначений кредитним договором строк.

14.01.2026 між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ТОВ «Брайт Інвестмент» було укладено Договір відступлення прав вимоги №65, відповідно до якого відбулося відступлення на користь позивача права грошової вимоги до боржників, у тому числі і до відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Станом на 03 червня 2025 року відповідачем не сплачено: нараховані та несплачені проценти за користування кредитом 11 312,68 грн.; заборгованість за кредитом 79 568,51 грн.

Загальна заборгованість відповідача за кредитним договором, станом на 03.06.2025, складає 90 881,19 грн.

Оскільки, зобов`язання відповідача не виконано у позивача виникло право на нарахування 3% річних та інфляційних втрат з непогашеної суми заборгованості на підставі ст.625 Цивільного кодексу України.

Таким чином в межах строків позовної давності - за період з 12.04.2017 по 23.02.2022 позивачем нараховано 3% річних та інфляційні втрати на непогашену суму заборгованості по поверненню кредиту та сплаті процентів за кредитним договором у розмірі: 10 384,68 грн. 3% річних; 26 724,42 грн. інфляційні втрати.

З метою захисту своїх порушених прав банк у 2019 році звернувся із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором до Біловодського районного суду Луганської області.

30.01.2020 Біловодським районним судом Луганської області було винесено ухвалу про відкриття провадження по справі за позовом банку до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором. Розгляд даної справи мав відбутися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Розпорядженням Верховного суду України від 06.03.2022 №1/0/9-22 була змінена територіальна підсудність судових справ в умовах воєнного стану з Біловодського районного суду Луганської області на Шахтарський (колишній Першотравенський) міський суд Дніпропетровської області.

15.08.2024 вихідним листом №9796/24-Вих Шахтарський міський суд Дніпропетровської області повідомив банк про те, що справа № 408/4716/19-ц за позовом банку до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, не розглянута.

Крім того, відповідно до договору застави від 10.06.2013 пунктом 4.2 передбачено, що за кожний випадок невиконання чи неналежне виконання п. 3.3.4 даного договору заставодавець сплачує на користь заставодержателя штраф у розмірі 1,5% від заставної вартості предмета застави, визначеної у п.2.3 цього договору, який збільшується на 0,75 п.п. щомісячно наростаючим підсумком починаючи з 2-го календарного місяця, що слідує за місяцем порушення.

Станом на 16.01.2025 за порушення умов щодо зобов`язань відносно страхування предмету застави ОСОБА_1 зобов`язаний сплатити банку, як заставодержателю штраф у розмірі: 99 900,00 х (1,5+0,75х36)% = 28 471,50 гривень. Період порушення з 12.03.2017 по 29.02.2020.

Просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» заборгованість за кредитним договором в сумі 90 881,19 грн.; 3% річних в розмірі 10 384,68 грн.; інфляційні втрати за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань в розмірі 26 724,42 грн., стягнути з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» штраф в розмірі 28 471,50 грн., стягнути складно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» судовий збір.

У судове засіданні представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, та прохав їх задовільнити, не заперечував проти розгляду справи у заочному порядку.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 тричі у судові засідання не з`явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином у відповідності до вимог ст.128 ЦПК України, будь-яких заяв, заперечень, клопотань до суду не надали, у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності та ухвалити заочне рішення, відповідно до вимог ст. ст. 280-282 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного.

Як встановлено судом, 10.06.2013 між Публічним акціонерним товариством акціонерний банк «Украгазбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №016/06/2013/361.

Відповідно до умов кредитного договору позивач надав ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 89910,00 грн. на придбання автомобіля марки CHERY, моделі E5, 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Відповідно до п. 1.3.2. кредитного договору ОСОБА_1 зобов`язався у порядку та на умовах, викладених у кредитному договорі не пізніше 09.06.2020 повернути кредит у розмірі 89910,00 грн., сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування, виходячи з 17% річних.

Згідно п. 1.4.2. кредитного договору, сплатити проценти за користування кредитними коштами, шо не повернуті у терміни, передбачені кредитним договором (прострочена заборгованість), виходячи з 22% річних.

З метою забезпечення виконання грошового зобов`язання 10.06.2013 між Публічним акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір застави транспортного засобу, який був посвідчений приватним нотаріусом Ровеньківського міського нотаріального округу Луганської області Феденко М.В. та зареєстрований у реєстрі за №548.

Відповідно до п.1.1 Договору застави цей договір забезпечує всі вимоги заставодержателя, які випливають з кредитного договору №016/06/2013/361 від 10.06.2013, укладеного між заставодержателем та заставодавець згідно якого заставодавець зобов`язаний у порядку та на умовах, викладених у кредитному договорі не пізніше 09.06.2020 повернути кредит у розмірі 89910,00 грн., сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування, виходячи з 17% річних або 22% річних, а також комісії, штрафи та пені у розмірі і випадках, передбачених кредитним та цим договором.

Згідно п. 2.1. предметом застави є автомобіль марки CHERY, моделі E5, 2013 року випуску, номер шасі (кузова, рами): VIN- НОМЕР_2 , НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 . Предмет застави належить заставодавцю на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_3 , виданого ВРЕР м. Ровеньки УДАІ УМВСУ у луганській області 06.06.2013.

Також зобов`язання за кредитним договором були забезпечені договором поруки №016/06/2013/361/П від 10.06.2013.

Відповідно до п.1.1 Договору поруки №016/06/2013/361/П ОСОБА_2 поручається перед кредитором за виконання позичальником зобов`язань по кредитному договору №016/06/2013/361 від 10.06.2013, укладеному між банком та позичальником, за умовами якого позичальник зобов`язаний у порядку та на умовах, викладених у кредитному договорі не пізніше 09.06.2020 повернути кредит у розмірі 89910,00 грн., сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування, виходячи з 17% річних п. 1.4.1. кредитного договору, сплатити проценти за користування кредитними коштами, шо не повернуті у терміни, передбачені кредитним договором (прострочена заборгованість), виходячи з 22% річних, а також комісії, штрафи та пені у розмірі і випадках, передбачених кредитним договором, договором забезпечення та цим договором.

Протягом строку користування кредитними коштами відповідачі неодноразово допускали порушення строків повернення кредиту та сплати відсотків, через що ПАТ АБ «Украгазбанк» було вимушено звернутися до Біловодського районного суду Луганської області з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Згідно ухвали Біловодського районного суду Луганської області від 30.01.2020 у цивільній справі №408/4716/19-ц зазначений позов прийнято до провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, однак рішення по справі не було ухвалене.

Розпорядженням Верховного суду України від 06.03.2022 №1/0/9-22 була змінена територіальна підсудність судових справ в умовах воєнного стану з Біловодського районного суду Луганської області на Шахтарський (колишній Першотравенський) міський суд Дніпропетровської області.

На запит банку щодо стану розгляду справи №408/4716/19-ц Шахтарський міський суд Дніпропетровської області листом від 15.08.2024 №9796/24-Вих повідомив, що справа №408/4716/19-ц за позовом ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості не розглянута.

14.01.2026 між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ТОВ «Брайт Інвестмент» було укладено Договір відступлення прав вимоги №65, відповідно до якого відбулося відступлення на користь позивача права грошової вимоги до боржників, у тому числі і до відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

На теперішній час заборгованість за кредитним договором відповідачами не погашена.

Загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №016/06/2013/361 від 10.06.2013, станом на 03.06.2025, становить 90881,19 грн., з яких: заборгованість за кредитом 79568,51 грн; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками за користування кредитом 11312,68 грн.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частинами 1 та 2 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договорами застосовуються положення ЦК України, які регулюють правовідносини за договором позики, якщо інше не встановлено параграфом 2 глави 71 цього Кодексу і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтею 553 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Частиною 1 статті 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до частини 2 статті 554 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України (надалі ЦК України) визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року у справі № 263/8216/20 (провадження № 61-9100св21) вказано, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно. Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення. Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу. За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов`язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання покладається обов`язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання. Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за частиною другою статті 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність. Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Так, згідно ч.2 ст.625 ЦК України, - боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 цього Кодексу.

Отже, за змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зазначена правова позиція підтверджена висновками Великої Палати Верховного Суду в його постановах від 04.07.2018 року (справа №310/11534/13-ц, пров. №14-154цс18), від 04.06.2019 року (справа № 916/190/18, пров. №12-302гс18) від 08.11.2019 року (справа №127/15672/16-ц, пров. №14-254цс19), від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12 (пров. № 14-10цс18) та від 04.07.2018 року у справі №310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18).

Враховуючи викладені обставини та виходячи із вищезазначеної суми заборгованості за кредитним договором в розмірі позивачем заявляються грошові вимоги до відповідачів в загальному розмірі 37109,10 грн., з яких: 3% річних за період з 12.04.2017 по 23.02.2022 10384,68 грн.; інфляційні втрати за період з 12.04.2017 по 23.02.2022 26724,42 грн.

Також, на момент подання цього позову, від ОСОБА_3 банком не отримано будь-яких доказів дійсності договору страхування предмету застави та/або сплати страхових платежів. Розмір штрафу встановлюється залежно від строку протягом якого заставодавець порушував вимоги п.3.3.4. цього договору та становить 1,5% від заставної вартості предмета застави, визначеної у п.2.3. цього договору, який збільшується на 0,75 п.п. щомісячно наростаючим підсумком починаючи з 2-го календарного місяця, що слідує за місяцем порушення (у т.ч. враховуючи місяць у якому будуть виконані зобов`язання зі страхування). При цьому, сплата штрафу не звільняє заставодавця від виконання своїх зобов`язань за вказаними пунктами. Згідно п. 2.3. договору застави, заставна вартість предмет застави визначена сторонами в сумі 28471,50 грн.

Відповідно до п. 4.4. договору застави встановлено, що строк позивної давності (включаючи вимоги стягнення неустойки) за цим договором становить три роки. Враховуючи, що заставодавець не надав до банку за останні три роки жодних доказів укладання/дійсності договору страхування предмету застави та/або сплати страхових платежів, сума штрафу передбачений вищезазначеними пунктами за період з 12.03.2017 по 29.02.2022 складає 28471,50 грн.: 99900,00 грн. х (1,5% + 0,75% х 36)% = 28471,50 грн.

Статтею 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 року №1669 встановлено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитним договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилась антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам підприємцям, що проводять (проводили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому КМУ переліку, де проводилась антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов`язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитним договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

За приписами вказаної статті, на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів саме на основну суму заборгованості із зобов`язань саме за кредитними договорами та договорами позики.

Суму штрафу, яку просить стягнути позивач з відповідача це штраф за невиконання відповідачем умов договору застави щодо страхування предмету застави, який не є за своєю правовою природою ані кредитним договором, ані договором позики.

Таким чином, дія вказаної статті закону не застосовується до правовідносин сторін за договором застави.

Статтею 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Пунктом 12 Прикінцевих те перехідних положень ЦК України встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Вказана норма право встановлює факт продовження строків позовної давності.

Вказаний факт не потребує від позивача ані доказування можливості скористатися власним правом на судовий захист у вказаний період, ані надання буд-яких клопотань про поновлення такого строку у вказаний період.

Так, постановою № 211 від 11 березня 2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами та доповненнями) Кабінет Міністрів України запровадив карантин по всій території України з 12.03.2020.

Таким чином, строк позовної давності, якій не закінчився включно до 12.03.2020 продовжувався на весь час дії карантину.

Вказане підтверджується правовим висновком Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 07.09.2022 у справі № 679/1136/21.

В подальшому, дію карантину на території України багаторазово продовжували без її переривання та було припинено його дію лише з 30.06.2023 року.

На підставі Указів Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» та №259/2022 від 14.03.2022 року, №133/2022 від 18.04.2022 року, №341/2022 від 17.05.2022 року, №573/2022 від 12.08.2022 року, №757/2022 від 07.11.2022року, №58/2023 від 06.02.2023 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», починаючи з 24 лютого 2022 року на території України діє режим воєнного стану, який діє і на даний час.

Пунктом 19 Прикінцевих те перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

З метою захисту власних пав та обов`язків позивач вже звертався до Біловодського районного суду Луганської області із позовною заявою до відповідачів по стягнення заборгованості за кредитним договором, однак на час введення на території України воєнного стану та зміни територіальної підсудності справ Біловодського районного суду Луганської області, рішення у справі за вказаним позов не ухвалено, матеріали справи до нового суду за зміненою підсудністю не передавалися (копія відповіді суду додана до позову)

Враховуючи невиконання відповідачами своїх зобов`язань за кредитним договором, договором застави та договором поруки, позивач з метою захисту своїх порушених прав та інтересів звернувся до суду з даним позовом.

Як зазначалося вище, відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до змісту статті 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України. За статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з пунктами 3 та 4 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків. Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 78 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 2 ст. 79 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінивши надані докази в їх сукупності, суд зазначає, що матеріалами справи доведено факт укладення 10.06.2013 між ПАТ АБ «Укргазбанк» та відповідачами кредитного договору №016/06/2013/361, договору застави, договору поруки №016/06/2013/361/П.

Однак, відповідачі належним чином свої зобов`язання не виконували, у визначені договором строки погашення заборгованості за кредитним договором не здійснили, внаслідок чого у відповідачів перед позивачем склалася заборгованість.

Враховуючи, що відповідачі взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, договором застави та договором поруки належним чином не виконують, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Питання про судові витрати належить вирішити відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, саме: судовий збір.

Оскільки позовні вимоги задоволено, суд стягує з відповідачів на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 610, 612, 615, 625, 1052, 1054 ЦК України, ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 253, 256, 258, 259, 263, 265, 267, 280-283 ЦПК України, - суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, задовільнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» заборгованість по кредитному договору №016/06/2013/361 від 10.06.2013 в розмірі 127990 (сто двадцять сім тисяч дев`ятсот дев`яносто) гривень 29 копійок, яка складається з: заборгованості за кредитом 79568,51 грн.; заборгованості по нарахованим та несплаченим відсоткам за користування кредитом 11312,68 грн.; 3% річних за період з 12.04.2017 по 23.02.2022 10384,68 грн.; інфляційні втрати за період з 12.04.2017 по 23.02.2022 26724,42 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» штраф за невиконання умов договору застави щодо страхування предмету застави в загальному розмірі 28471 (двадцять вісім тисяч чотириста сімдесят одна) гривня 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» судовий збір по справі в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» судовий збір по справі в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана до Шахтарського міського суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформація про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», адреса: місто Дніпро, вулиця Січових Стрільців, буд.9, ЄДРПОУ 43115064.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: С.М. Демиденко.