Рішення № 139134342, 23.03.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/17976/25

Провадження №2-о/760/38/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2026 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва

у складі головуючого - судді Аксьонової Н.М.,

з участю секретаря судового засідання Хашемі Е.А.,

представника заявника - адвоката Воронко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Київська міська рада, про встановлення факту постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,

В С Т А Н О В И В :

Представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Воронко В.В. звернулася до Солом`янського районного суду м. Києва із заявою, в якій просить встановити факт постійного проживання спадкоємця ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_1 у квартирі АДРЕСА_1 .

В обґрунтування вимог вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 бабуся ОСОБА_1 . На день смерті ОСОБА_2 була зареєстрована у квартирі АДРЕСА_2 , але фактично все своє життя, в тому числі на день смерті, проживала без реєстрації у квартирі АДРЕСА_1 . Після її смерті відкрилась спадщина на 1/5 частку квартири. Заявник повідомляє суду, що її бабуся ОСОБА_2 від дня отримання квартири ще у 70-х роках і до дня своєї смерті весь час безперервно проживала у квартирі. При цьому, в силу, того що мати заявника народила її у ранньому віці, сама потребувала в подальшому отримання освіти, далі багато працювала та мала відрядження, фактично саме бабуся ОСОБА_2 виростила заявника, тому у них був дуже тісний зв?язок і з цих же підстав сама ОСОБА_1 теж безперервно і по сьогодні проживає у квартирі. Так, бабуся заявника померла у віці 96-ти років, тобто є очевидним що в силу похилого віку остання потребувала піклування та догляду, який за нею здійснювала її онука ОСОБА_1 .

09 травня 2024 року ОСОБА_1 з метою переоформлення своїх спадкових прав на 1/5 частку квартири звернулась до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу та отримала лист-роз?яснення від 09.05.2024 №43/01-16. Згідно цього листа приватний нотаріус не може видати їй свідоцтво про право на спадщину через пропущення 6-ти місячного строку для прийняття спадщини, у зв?язку з чим приватний нотаріус порекомендувала звернутися до суду із заявою для отримання додаткового строку для прийняття спадщини.

Однак, заявник прийняла спадщину у порядку та на підставі ч.3 ст.1268 ЦІК України, оскільки все своє життя проживала разом із бабусею в одній квартирі. Так, родина ОСОБА_1 в свій час отримали в цьому ж будинку ще одну квартиру АДРЕСА_3 вище поверхом квартири, в якій постійно проживала мати заявника - ОСОБА_3 (післяшлюбні прізвища - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ). У 2001 році ОСОБА_6 перереєструвала місце свого проживання і тому в родині спільно було прийнято рішення, що для економії оплати житлово-комунальних послуг, а також із міркувань того, що в квартирі має бути хоч хтось один прописаний (зареєстрований) ОСОБА_2 перереєструвалась в квартиру АДРЕСА_3 .

Так, заявник звернулась до ЖЕД №902 для отримання акту про фактичне місце проживання своєї бабусі у квартирі, що б надати його нотаріусу, але майстер ЖЕДу пояснив, що такі акти вже не складаються та порадив звернутися до державного нотаріуса.

16 червня 2025 Дев?ятою Київською державною нотаріальною конторою відкрито спадкову справу після смерті ОСОБА_2 .

Однак, у зв?язку з тим, що померла ОСОБА_2 та заявник були зареєстровані за різними адресами, тому 16 червня 2025 року державний нотаріус Дев?ятої Київської державної нотаріальної контори відмовив заявнику у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом до майна померлої бабусі ОСОБА_2 .

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 червня 2025 року для розгляду зазначеної заяви визначено суддю Аксьонову Н.М.

Ухвалою суду від 02 липня 2025 року прийнято заяву до розгляду, відкрито окреме провадження у справі, справу призначено до судового розгляду, витребувано у Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори належним чином завірену копію спадкової справи №414/2025 (реєстраційний номер спадкової справи №74212262), заведеної 16 червня 2025 року після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

08 серпня 2025 року до суду від Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори надійшли витребувані докази, а саме належним чином завірена копія спадкової справи №414/2025 (реєстраційний номер спадкової справи №74212262), заведеної 16 червня 2025 року після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою від 09 лютого 2026 року було задоволено клопотання про витребування доказів у АТ «Укртелеком».

09 березня 2026 року до суду від АТ «Укртелеком» надійшли витребувані докази, а саме: інформація про те, хто був власником особового рахунку № НОМЕР_1 (номер телефону: НОМЕР_2 ) по квартирі АДРЕСА_1 .

30 вересня 2025 року на адресу суду надійшли письмові пояснення Київської міської ради, в яких представник заінтересованої особи просить суд на підставі поданих стороною доказів прийняти судове рішення згідно з нормами чинного законодавства України.

Представник заявника в судовому засіданні просила заяву задовольнити у повному обсязі.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, однак подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

З`ясувавши обставини, на які заявник посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що заявник є онукою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 22 жовтня 2006 року. З 06.11.2001 року до 09.11.2006 року ОСОБА_2 була зареєстрована у квартирі АДРЕСА_2 .

Матір заявника - ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 14 вересня 2013 року.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина.

16 червня 2025 року заявник звернулася до Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після сперті її баби ОСОБА_2 . Інші спадкоємці із заявою про прийняття спадщини не зверталися.

Постановою державного нотаріуса про відмову у вчинені нотаріальних дій від 16.06.2025 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її баби ОСОБА_2 , оскільки вона пропустила шестимісячний строк для прийняття спадщини.

Однак, заявник вважає, що прийняла спадщину у порядку та на підставі ч.3 ст.1268 ЦІК України, оскільки все своє життя проживала разом із бабусею в одній квартирі, а тому звернувшись до суду із даною заявою, ОСОБА_1 просить встановити факт постійного проживання спадкоємця ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_1 у квартирі АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ст. 293 ЦПК України суди розглядають в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" №5 від 31.03.95 року передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно з роз`яснення пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо твердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину та інше.

Відповідно до ч.ч. 1,1 ст.ст. 1220, 1221 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

За правилами ст. 1216, 1217, 1218, 1223 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, а тому прийняття спадщини частинами не можливе. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Частиною 1 ст.29 ЦК України передбачено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Згідно ст.3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об`єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.

Відповідно до позиції Верховного Суду у постанові від 10.01.2019 року у справі № 484/747/17 та постанові від 01.07.2020 року № 222/1109/17 відсутність реєстрації місця проживання заявника за місцем проживання спадкодавця на час смерті не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою ст.1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем та оцінені судом.

Так, звернувшись до суду з указаною заявою, ОСОБА_1 стверджує, що починаючи на час відкриття спадщини ОСОБА_1 проживала разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 в квартирі за адресою: АДРЕСА_4 .

За приписами статей 76, 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Факт постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а саме, що ОСОБА_1 постійно проживала з ОСОБА_2 на день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_4 , підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: копією паспорта ОСОБА_1 , витягом з Державного реєстру правочинів №2125968 від 28.02.2006 року, витягом з Державного реєстру речових прав №387255169 від 17.07.2024 року, копією свідоцтва про право власності на житло від 15.11.1993 року, довідкою про встановлення факту спільного проживання, виданою начальником ЖЕД№902 Євчуком А..

Допитані в судовому засіданні 09 лютого 2026 року в якості свідків ОСОБА_7 (чоловік заявника), ОСОБА_8 (донька заявника), ОСОБА_9 (сусід), ОСОБА_10 (сусідка), ОСОБА_11 (подруга доньки заявника) підтвердили, що ОСОБА_2 , яка є бабусею ОСОБА_1 , була зареєстрована у квартирі АДРЕСА_2 , проте фактично все життя і на момент її смерті проживала із заявником у квартирі АДРЕСА_1 .

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що необхідно встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_4 , адже такий факт підтверджується дослідженими доказами, чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення і встановлення факту не пов`язується з вирішенням спору про право.

Встановлення такого факту породжує юридичні наслідки та необхідно заявнику для оформлення спадщини.

Керуючись ст. 2, 10, 13, 76, 81, 263-265, 273, 293-294, 315-319, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_4 .

Рішення може бути оскаржено безпосередньо (ч.1 ст.355 ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (п.1 ч.2 ст.354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України (ч.3 ст.354 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч.1 ст.273 ЦПК України).

Відомості про учасників справи:

- заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 ;

- заінтересована особа - Київська міська рада, місцезнаходження: 01044, м. Київ, вул.. Хрещатик, буд. 36, код ЄДРПОУ: 22883141.

Суддя Солом`янського

районного суду міста Києва Н.М. Аксьонова