Рішення № 139132473, 20.08.2026, Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 545/2042/26

номер провадження 2/546/674/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Романенко О.О.,

за участі секретаря судового засідання Захарченко Л.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Решетилівка в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу № 545/2042/26 за позовом Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

04.06.2026 до Решетилівського районного суду Полтавської області від Полтавського районного суду Полтавської області надійшла позовна Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - для розгляду за належною підсудністю, у якій позивач просить суд:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін;

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 29.11.2023 року у розмірі 36332,76 гривень;

3. Покласти на Відповідача понесені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтованій тим, що в жовтні 2017 року ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО«УНІВЕРСАЛ БАНК» запустив новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю проекту monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом Банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга -переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.

Умови і правила обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | Universal Bank від 09.11.2023, далі - Умови, опубліковані на офіційному сайті Банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms. Витяг з Умов та паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank додаються до позову.

29.11.2023 року ОСОБА_1 (далі - Відповідач, Клієнт) звернувся (-лась) до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав (-ла) Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 29.11.2023 року та встановивши мобільний додаток monobank, отримав (-ла) розрахункову карту НОМЕР_1 та відкрив (-ла) розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 .

Положеннями Анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг (далі - Договір). Підписавши Анкету-заяву Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов`язується виконувати його умови.

Згідно з Тарифами: Пільговий період за карткою становить до 62 днів (діє з моменту виникнення заборгованості до кінця місяця, наступного за датою виникнення заборгованості, при умові її погашення в повному обсязі). Пільгова відсоткова ставка - 0,00001% річних. Базова відсоткова ставка нараховується на максимальну заборгованість на день, за умови непогашення заборгованості в повному обсязі в пільговий період, за кожний день з моменту виникнення заборгованості - 3,1% на місяць (37,2 %). Збільшена відсоткова ставка на місяць за карткою на суму загальної заборгованості (у випадку наявності простроченої заборгованості) - 6,2% на місяць (74,4 %).

АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору (не сплатив щомісячні мінімальні платежі), що має відображення у Розрахунку заборгованості за Договором (додається до позову). Таким чином, в порушення умов кредитного договору а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, хоча ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

На підставі вищезазначеного, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» за Договором становить 36332.76 грн., в тому числі:

1. загальний залишок заборгованості за наданим кредитом - 30060.45 грн.;

2. загальний залишок заборгованості за відсотками - 0,00 грн.;

3. заборгованість за пенею - 6272.31 грн.;

4. заборгованість за порушення грошового зобов`язання - 0.0 грн.

На залишок простроченої заборгованості Банк нараховував неустойку, передбачену Тарифами.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, 04.06.2026 справу передано на розгляд головуючому судді Романенко О.О.

Ухвалою судді Решетилівського районного суду Полтавської області від 09.06.2026 позовну заяву залишено без руху з підстав ненадання позивачем доказів на підтвердження повноважень особи, що видала довіреність особі, яка підписала позовну заяву, надано позивачу строк для усунення недоліків сім днів з дня вручення цієї ухвали позивачу.

15.06.2026 на виконання вимог ухвали суду від 09.06.2026 у визначений судом строк від представника позивача через систему «Електронний суд» надійшла заява про усунення недоліків. Таким чином, позивач виконав вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху у визначений судом строк.

Ухвалою суду від 19.06.2026 позовну заяву Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - прийнято до розгляду та відкрито провадження у справ в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено перше відкрите судове засідання на 08:00 год 21.07.2026.

У судове 20.08.2026 сторони не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

У встановлений судом строк, відповідач правом на надання відзиву не скористався.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві виклав клопотання у якому просив проводити розгляд справи за відсутності позивача та його представника, проти заочного розгляду не заперечує (а.с7).

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча про час, дату і місце розгляду справи, був повідомлений належним чином, шляхом направлення конвертів з повістками за встановленим місцем реєстрації особи, повістки на 21.07.2026 та 20.08.2026 відповідно до рекомендованих поштових повідомлень отримав особисто (а.с.206, 211).

Клопотання про розгляд справи за його відсутності чи інших заяв по суті або з процесуальних питань від відповідача до суду не надходило. Відповідач не надав заперечень проти зазначених у позові обставин.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач, згідно вимог ч. 8 ст. 128 ЦПК України, в судове засідання повторно не з`явився, в порушення ч. 3 ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав, у зв`язку з чим, враховуючи письмову згоду представника позивача, на підставі ухвали Решетилівського районного суду Полтавської області від 20.08.2026 проведено заочний розгляд даної справи згідно з вимогами ст. ст. 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Повно та всебічно дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що між сторонами укладено договір б/н від 29.11.2023, шляхом підписання відповідачем анкети-заяви до договору про надання банківських послуг (а.с.132).

У даній анкеті-заяві відповідач просив відкрити поточний рахунок НОМЕР_3 у гривні на його ім`я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану в додатку. У разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1% на місяць з першого дня користування кредитом. (пункти 1, 2 анкети-заяви).

Відповідач засвідчив генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису (далі - УЕП) з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем (пункт 4 анкети-заяви).

Згідно з п. 5 анкети-заяви відповідач погодився з тим, що невід`ємною частиною Анкети-заяви є Запевнення Клієнта до Договору, з підписанням якого в Мобільному застосунку Договір набуває чинність (а.с.132).

Таким чином, враховуючи відсутність заперечень відповідача та керуючись принципами змагальності та диспозитивності, суд вважає встановленим, що 29.11.2023 між позивачем та відповідачем укладено договір про надання банківських послуг з використанням кредитної картки, шляхом приєднання, в порядку ст. 634 ЦК України, до умов запропонованих банком в письмових Умовах та Правилах надання банківських послуг, на підставі поданої відповідачем заяви (надалі - Заява), в якій міститься підпис зроблений від його імені про ознайомлення з цими Умовами та Правилами.

Згідно з паспортом споживчого кредиту Чорної картки monobank, що підписаний відповідачем шляхом накладення ЕП відкритого ключа: Тип кредиту - поновлювальна кредитна лінія (ліміт) з пільговим періодом використання; Сума / ліміт кредиту - від 0 до 500 000 (в залежності від суми, яка погоджена у заявці на кредит та відображена у мобільному застосунку) грн. включно; Строк кредитування (строк дії кредитної лінії) - 25 років з правом автоматичного продовження; Мета отримання кредиту - на споживчі потреби; Процентна ставка, відсотків річних - Пільгова процентна ставка: 0,00001%; Базова процентна ставка: 3,1% в місяць (37,2% річних); Тип процентної ставки фіксована; Реальна річна процентна ставка - відсотків річних 44,26% якщо в пільговому періоді, то 0% (а.с.138-139).

До позову позивач надав Витяг з Умов і Правил надання банківських послуг АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» від 09.11.2023 (а.с.57-119), витяг з Тарифів за картками monobank від 23.02.2026 (а.с.39-56), витяг з Тарифів за картками monobank від 09.11.2023 (а.с.119-131), Паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank (а.с.117-118), Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача (а.с.119).

Разом з цим, заява позичальника містить текст про ознайомлення та погодження споживача з Умовами та Правилами надання банківських послуг, проте матеріали справи не містять підтверджень, що саме надані суду Умови та правила надання банківських послуг погоджено споживачем.

Надані позивачем форми підтвердження електронний документів, відповідно до яких на документах містяться ЕП представника банку та ОСОБА_1 неможливо однозначно ідентифікувати до певних документів (а.с.141-142).

З наданої позивачем виписки по рахунку ОСОБА_1 за період з 29.11.2023 по 03.03.2026 вбачається, що відповідачем систематично використовував кредитні кошти з частковим нерегулярним погашенням виниклої заборгованості, що свідчить про визнання позивачем наявності заборгованості за кредитним договором шляхом вчинення конклюдентних дій, вбачається, що відповідачем, окрім іншого, здійснювалися погашення заборгованості за відсотками та штрафами (а.с.9-32).

Також судом встановлено, що відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за договором б/н від 29.11.2023, здійсненому за період з 06.01.2024 по 03.03.2026, станом на 03.03.2026, заборгованість становить 36332,76 грн, що складається з: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 30060,45 грн; заборгованості за пенею - 6272,31 грн. Відповідачем здійснювалися погашення заборгованості на загальну суму 35972,20 грн. Згідно даного розрахунку позивачем встановлено, що здійснювалися нарахування відсотків за відсотковими ставками 37,2 % та 74,4 % річних, на загальну суму 16391,60 грн, що зараховані в тіло кредиту та сплачувалися відповідачем, та нарахування пені на загальну суму 7837,26 грн, що також сплачувалися відповідачем (а.с.34-37).

Спір у справі виник із кредитних правовідносин та його вирішення регулюється нормами цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст.634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (в цьому випадку - АТ " УНІВЕРСАЛ БАНК ").

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст.633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

З досліджених матеріалів справи встановлено, що особливістю проекту «Monobank» є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що 29.11.2023 відповідач підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг.

Такі дії сторін свідчать про укладення договору позики з дотриманням встановленої Законом України «Про електронну комерцію» форми правочину.

Судом встановлено, що між сторонами був укладений кредитний договір шляхом підписання відповідачем Анкети-заяви у якому визначено основні умови кредитування: спосіб надання кредиту - кредитний ліміт на поточний рахунок на суму, зазначену у мобільному додатку; процентна ставка - 3,1 % на місяць; висловлена згода з Умовами та правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк», таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, що розміщенні за відповідним посиланням.

Анкета-заява до Договору про надання банківських послуг від 29.11.2023 містить підпис ОСОБА_1 засвідчив генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису (далі - УЕП) з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем НОМЕР_8, що буде використовуватися ним для вчинення правочинів та платіжних операцій (а.с. 132).

Паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank та запевнення клієнта до Договору про надання банківських послуг monobank містять накладений ОСОБА_1 електронним підписом, який перевіряється за допомогою відкритого ключа НОМЕР_8 (а.с. 137-138, 138-139).

Факт користування відповідачем кредитними коштами було достеменно підтверджено банківською випискою, яка є належним та допустимим доказом у справі, що підтверджує рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщує записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Разом з цим, заява позичальника від 29.11.2023 містить текст про ознайомлення та погодження споживача з Умовами та Правилами надання банківських послуг, проте матеріали справи не містять підтверджень, що саме надані суду Умови та правила надання банківських послуг погоджено споживачем.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку що позивачем не надано доказів того, що надано до позовної заяви редакція Умов та Правил надання банківських послуг від 09.11.2023, була актуальною на дату встановлення відповідачеві кредитного ліміту та початку користування ним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 зроблено висновок, що «у переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. У разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). У заяві позичальника від 18 лютого 2011 року процентна ставка не зазначена. Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

В даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (18 лютого 2011 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (20 лютого 2017 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов`язання з підстав та у розмірах, встановлених актами законодавства, зокрема статтями 625,1048 ЦК України, позивач не пред`явив. Пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору. Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11Закону №1023-XIIпро повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.»

У постанові ВС від 18 травня 2022 року (справа №697/302/20) підтверджено, що саме наведений вище підхід до оцінки факт узгодження між сторонами істотних умов договору застосовується також і у межах правовідносин, що виникають у зв`язку із укладенням кредитного договору у системі Monobank, що запроваджена (практикується) АТ «Універсал Банк».

Окрім того, у постанові ВС від 23 травня 2022 року (справа №393/126/20) викладена правова позиція про те, що «ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.»

У підтвердження заявлених вимог Банк надав суду копію анкети-заяви, яка не містить істотних умов договору: суми кредиту, розміру процентів за користування кредитом, строків повернення коштів, тощо, витяг з Умов обслуговування при наданні банківських послуг щодо продуктів Монобанк, паспорт споживчого кредиту, а також розрахунок заборгованості.

Зазначені документи з підстав наведених вище не є такими, що підтверджують узгодження між сторонами усіх істотних умов укладеного договору, зокрема суми кредиту, строків повернення кредитних коштів, проценти за користування кредитними коштами, штрафні санкції за порушення умов договору, тощо.

Разом з цим, суду надано виписку з рахунку відповідача, якою підтверджується видача та повернення коштів за укладеним договором.

Достовірність відомостей, зазначених у виписці по рахунку, відповідачем не спростована.

Із змісту позовної заяви вбачається, що Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив стягнути з відповідача заборгованість за тілом кредиту у розмірі 30060,45 грн та за пенею у розмірі 6272,31, що виникла станом на 03.03.2026.

Разом з тим, із наданого банком розрахунку заборгованості вбачається, що Банком нараховувалися проценти за користування кредитними коштами, які були зараховані в тіло кредиту, та які частково сплачувалися відповідачем.

З наданої позивачем виписки по рахунку ОСОБА_1 за період з 29.11.2023 по 03.03.2026 вбачається, що відповідачем систематично використовував кредитні кошти з частковим нерегулярним погашенням виниклої заборгованості, що свідчить про визнання позивачем наявності заборгованості за кредитним договором шляхом вчинення конклюдентних дій, вбачається, що відповідачем, окрім іншого, здійснювалися погашення заборгованості за відсотками та штрафами (а.с.9-32).

Також судом встановлено, що відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за договором б/н від 29.11.2023, здійсненому за період з 06.01.2024 по 03.03.2026, станом на 03.03.2026, заборгованість становить 36332,76 грн, що складається з: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 30060,45 грн; заборгованості за пенею - 6272,31 грн. Відповідачем здійснювалися погашення заборгованості на загальну суму 35972,20 грн. Згідно даного розрахунку позивачем встановлено, що здійснювалися нарахування відсотків за відсотковими ставками 37,2 % та 74,4 % річних, на загальну суму 16391,60 грн, що зараховані в тіло кредиту та сплачувалися відповідачем, та нарахування пені на загальну суму 7837,26 грн, що також сплачувалися відповідачем (а.с.34-37).

Окрім цього, позивачем не надані докази того, що при укладанні кредитного договору сторони погодили його умови по сплаті процентів за користування кредитом (а саме на момент надання кредитних коштів шляхом встановлення кредитного ліміту та погодженого розміру кредитного ліміту з датою його встановлення взагалі), то нараховані ним проценти, які були неправомірно включені до тіла кредиту та автоматично списані з рахунку відповідача у сумі 16391,60 грн, необхідно вирахувати з суми заборгованості за тілом кредиту.

При цьому необхідно відмітити, що вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами з підстав та у розмірах, установлених договором чи актами законодавства, банк не пред`явив тому, з огляду на принцип диспозитивності, суд не може вийти за межі позовних вимог.

Тому загальна сума заборгованості має вираховуватися шляхом віднімання від суми фактично отриманих коштів суми нарахованих відсотків.

Водночас, що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за пенею у розмірі 6272,31 грн суд зазначає наступне.

Положеннями ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних ЦК України положень установлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Враховуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» про стягнення з ОСОБА_1 пені в сумі 6272,31 грн не підлягає до задоволенню, оскільки її нарахування здійснювалося під час дії воєнного стану в Україні, без врахування норм чинного закону, тобто без належних і достатніх підстав.

З огляду на зазначене, здійснені відповідачем погашення заборгованості за пенею у розмірі 1564,95 грн (7837,26 грн нарахованої пені - 6272,31 грн пені, що просить стягнути позивач = 1564,95 грн сплаченої відповідачем пені), слід зарахувати як погашення заборгованості за тілом кредиту.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню сума заборгованості в загальному розмірі 14950,10 грн, що складається з суми боргу за тілом кредиту (30060,45 грн тіла разом з відсотками - 16391,60 грн нарахованих позивачем відсотків - 1564,95 грн сплаченої відповідачем пені = 14950,10 грн тіла кредиту).

Отже, з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача, а саме в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» заборгованості за тілом кредиту - 14950,10 грн.

У задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за тілом кредиту в іншій частині слід відмовити за недоведеністю.

У задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за пенею та заборгованості слід відмовити за безпідставністю.

При вирішенні даного спору, суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Зазначений Висновок також акцентує увагу й на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини, сформованої, зокрема у справах "Салов проти України", "Проніна проти України" та "Серявін та інші проти України": принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

Виходячи з викладеного суд надав правову оцінку виключно визначальним позиціям сторін у даній справі, а не абсолютно усім доводам. При цьому, суд вважає, що це не впливає на обґрунтованість даного судового рішення, а також не свідчить про неповноту дослідження судом обставин справи та доводів сторін.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № CF_141808 від 09.04.2026 (а.с. 2). Вказані кошти судового збору були зараховані до спеціального фонду державного бюджету України, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України (а.с. 1).

Згідно позовних вимог позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у загальній сумі 36332,76 грн.

Суд дійшов висновку, що задоволенню підлягають позовні вимоги у розмірі 14950,10 грн.

Таким чином, пропорційність задоволених вимог становить 41 % (14950,10 х 100: 36332,76 = 41%).

Оскільки, вимоги позивача задоволено на 41%, то сплачений судовий збір за пред`явлення позовної вимоги майнового характеру підлягає стягненню на користь позивача в сумі 1091,58 грн (2662,40 х41% = 1091,58).

На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 526,610,611,625,634, 1048, 1049, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст.2, 12, 13, 83, 142, 259, 263, 268, 273, 279, 280-282, 288, 289, 354, 355 ЦПК України, Закону України «Про споживче кредитування», Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», суд,-

в и р і ш и в :

Позовні вимоги Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» суму заборгованості за договором про надання банківських послуг monobank від 29.11.2023, станом на 03.03.2026, що складається з суми прострочених платежів за тілом кредиту - 14950,10 грн (чотирнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят гривень 10 копійок).

У задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за тілом кредиту в іншій частині - відмовити за недоведеністю.

У частині позовних вимог про стягнення заборгованості за пенею - відмовити за безпідставністю.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1091,58 грн (одна тисяча дев`яносто одна гривня 58 копійок).

Роз`яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене у загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Повний текст заочного рішення суду складено 20 серпня 2026 року.

Учасники справи:

позивач - Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК», код ЄДРПОУ 21133352, адреса місцезнаходження: вул. Оленівська, буд. 23, м. Київ, 04080, телефон: +38(044)391-56-91, ел.пошта: contact@universalbank.com.ua, зареєстрований кабінет в підсистемі «Електронний суд» системи ЄСІТС наявний;

представник позивача - Памірський Максим Анатолійович, РНОКПП НОМЕР_4 , адреса місцезнаходження: вул. Оленівська, буд. 23, м. Київ, 04080, телефон: НОМЕР_5 , ел.пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований кабінет в підсистемі «Електронний суд» системи ЄСІТС наявний;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , телефон: НОМЕР_7 , ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований кабінет в підсистемі «Електронний суд» системи ЄСІТС відсутній.

Суддя О.О. Романенко