Ухвала суду № 139126771, 25.06.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/23045/26

Провадження № 1-кс/947/8666/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2026 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави в рамках кримінального провадження № 42023100000000428 від 01.09.2023 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця РФ, з вищою освітою, одруженого, не працюючого, пенсіонера, маючого 2 групу інвалідності, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Суть клопотання

До Київського районного суду м. Одеси надійшло дане клопотання, та на обґрунтування необхідності застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави, сторона обвинувачення посилається на ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

У зв`язку з викладеним, враховуючи тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 дані про особу підозрюваного, сторона обвинувачення просить обрати останньому запобіжний захід у виді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 гривень, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КК України.

Позиція сторін у судовому засіданні.

Прокурор ОСОБА_3 вимоги поданого клопотання підтримала та просила його задовольнити, при цьому послалась на обґрунтованість підозри та наявності встановлених в ході досудового розслідування ризиків.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 надав письмові заперечення, посилаючись на які у задоволенні клопотання просив відмовити, в разі задоволення клопотання просив визначити заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів, або обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. На думку захисника підозра є необґрунтованою, а ризики протиправної поведінки підзахисного не доведеними.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника, з пред`явленою підозрою не погодився, надав короткий виклад інкримінованих йому подій.

Дослідивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Обставини, на які у клопотанні посилається сторона обвинувачення.

Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно наказу тимчасово виконуючого обов`язки Голови правління Акціонерного товариства «Одеський припортовий завод» (далі АТ «ОПЗ», АТ, Товариство) № 614-К від 24.09.2021, ОСОБА_4 прийнятий на посаду начальника управління майном АТ, наказом № 678-К від 12.10.2021 переведений на посаду директора з матеріально-технічного забезпечення, та в подальшому наказом № 337-к від 26.05.2022 переведений на посаду члена Правління директора з матеріально технічного забезпечення АТ «ОПЗ» з 26.05.2022, на умовах контракту від 12.10.2021.

Наказом в.о. Голови Правління директора АТ «ОПЗ» № 37 від 31.01.2022 вирішено здійснити поетапну реалізацію товарно матеріальних цінностей (далі ТМЦ), які відображені в бухгалтерському обліку, перебувають на підзвіті підрозділів Товариства та за наданими підрозділами переліками згідно з наказом № 757 від 14.12.2021 є непридатними для подальшого використання. Контроль за виконанням цього наказу було покладено на директора з матеріально-технічного забезпечення ОСОБА_4

ОСОБА_4 , будучи особою, уповноваженою забезпечувати високоприбуткову діяльність АТ, ефективне використання і збереження належного товариству майна, 23.03.2022 (точний час не встановлено) знаходячись у своєму робочому кабінеті за адресою: Одеська обл., м. Південне, вул. Заводська, 3, діючи умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди ТОВ «ПРОМПІДШИПНИК ЛТД», в порушення вимог пункту 4 Положення про порядок розгляду питань щодо розпорядження та списання майна АТ «ОПЗ», за відсутності рішення органів Товариства, погодженого з органом управління корпоративними правами держави, самовільно, всупереч встановленій процедурі реалізації майна на конкурентних засадах (шляхом проведення аукціону), без проведення детального аналізу придатності підшипників до подальшого використання чи ступеня втрати їх споживчих властивостей, а також без визначення їхньої справедливої ринкової вартості, уклав з ТОВ «ПРОМПІДШИПНИК ЛТД» договір купівлі продажу підшипників № КУ/12/2022.

Відповідно до п. 2.1 договору кількість, ціна, асортимент Товару погоджуються сторонами в Специфікації (Додаток № 1), що є невід`ємною частиною цього договору.

Реалізуючи умови вказаного договору, ОСОБА_4 24.03.2022 підписав накладну на відпуск підшипників (деталізоване найменування товарів відповідно до Додатку № 1 Специфікація до Договору № КУ/12/2022), після чого товар було фактично передано ТОВ «ПРОМПІДШИПНИК ЛТД» за заниженою вартістю 59 882, 40 грн з урахуванням ПДВ (49 902,00 грн без урахування ПДВ).

При цьому реальна ринкова вартість підшипників, визначених в Специфікації № 1 Додатку № 1 до Договору № КУ/12/2022 на території України станом на 23.03.2022 становила 1 084 385,39 грн з урахуванням ПДВ (903 654,49 грн без урахування ПДВ).

Таким чином, в порушення п. 1.1 ст. 1 Контракту з членом Правління акціонерного товариства «Одеський припортовий завод» від 12.10.2021, п. 4 «Положення про порядок розгляду питань щодо розпорядження та використання майна публічного акціонерного товариства «Одеський припортовий завод» без рішення відповідного органу товариства, погодженого з органом управління корпоративними правами держави, Членом Правління АТ «ОПЗ» ОСОБА_4 відчужено на користь ТОВ «ПРОМПІДШИПНИК ЛТД ПРОМПІДШИПНИК ЛТД» товаро матеріальні цінності за заниженою вартістю. При чому різниця між вартістю реалізованого майна відповідно до Додатку № 1 Специфікація № 1 до Договору № КУ/12/2022 від 23.03.2022 та його ринковою вартістю складає 853 752,49 грн (без урахування ПДВ), і є шкодою, спричиненою АТ «ОПЗ», що більше ніж у 250 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, тобто є тяжким наслідками.

Крім того, 22.04.2022 (точний час не встановлено) ОСОБА_4 знаходячись у своєму робочому кабінеті за адресою: Одеська обл., м. Південне, вул. Заводська, 3, діючи умисно, повторно, зловживаючи своїм службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди ТОВ «ПРОМПІДШИПНИК ЛТД», в порушення вимог пункту 4 Положення про порядок розгляду питань щодо розпорядження та списання майна АТ «ОПЗ», за відсутності рішення органів Товариства, погодженого з органом управління корпоративними правами держави, самовільно, всупереч встановленій процедурі реалізації майна на конкурентних засадах (шляхом проведення аукціону), без проведення детального аналізу придатності підшипників до подальшого використання чи ступеня втрати їх споживчих властивостей, а також без визначення їхньої справедливої ринкової вартості, уклав з ТОВ «ПРОМПІДШИПНИК ЛТД» додаткову угоду № 1 до Договору № КУ/12/2022 від 23.03.2022, якою п. 2.1 договору викладено в наступній редакції: «Кількість, ціна, асортимент Товару погоджуються сторонами в Специфікації (Додаток № 1, Додаток № 2), які є невід`ємною частиною цього договору».

На виконання умов договору, 04.05.2022 ОСОБА_4 підписано накладні на відпуск підшипників (деталізоване найменування товарів відповідно до Додатку № 2 Специфікація № 2 до Договору № КУ/12/2022), після чого товар було фактично передано ТОВ «ПРОМПІДШИПНИК ЛТД» за заниженою вартістю 74 548, 80 грн з урахуванням ПДВ (62 124,00 грн без урахування ПДВ).

При цьому реальна ринкова вартість підшипників, визначених в Специфікації № 2 Додатку № 1 до Договору № КУ/12/2022 на території України станом на 22.04.2022 становила 2 067 078,31 грн з урахуванням ПДВ (1 722 565,26 грн без урахування ПДВ).

Таким чином, в порушення п. 1.1 ст. 1 Контракту з членом Правління акціонерного товариства «Одеський припортовий завод» від 12.10.2021, п. 4 «Положення про порядок розгляду питань щодо розпорядження та використання майна публічного акціонерного товариства «Одеський припортовий завод» без рішення відповідного органу товариства, погодженого з органом управління корпоративними правами держави, Членом Правління АТ «ОПЗ» ОСОБА_4 відчужено на користь ТОВ «ПРОМПІДШИПНИК ЛТД» товаро матеріальні цінності за заниженою вартістю. При чому різниця між вартістю реалізованого майна відповідно до Додатку № 2 Специфікація № 2 до Договору № КУ/12/2022 від 23.03.2022 та його ринковою вартістю складає 1 660 441,26 грн. (без урахування ПДВ), і є шкодою, спричиненою АТ «ОПЗ», що більше ніж у 250 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, тобто є тяжким наслідками.

Крім того, 11.07.2022 (точний час у ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_4 , знаходячись у своєму робочому кабінеті за адресою: Одеська обл., м. Південне, вул. Заводська, 3, діючи умисно, повторно, зловживаючи своїм службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди ТОВ «Д.А.Х.», в порушення вимог пункту 4 Положення про порядок розгляду питань щодо розпорядження та списання майна АТ «ОПЗ», за відсутності рішення органів Товариства, погодженого з органом управління корпоративними правами держави, самовільно, всупереч встановленій процедурі реалізації майна на конкурентних засадах (шляхом проведення аукціону), без проведення детального аналізу придатності підшипників до подальшого використання чи ступеня втрати їх споживчих властивостей, а також без визначення їхньої справедливої ринкової вартості, уклав з уклав з ТОВ «Д.А.Х.» договір купівлі продажу підшипників № КУ/13/2022.

Реалізуючи умови вказаного договору, ОСОБА_4 підписав накладні на відпуск підшипників (деталізоване найменування товарів відповідно до Специфікації № 1 Додаток № 1 до Договору), після чого цей товар було фактично передано ТОВ «Д.А.Х.» за заниженою вартістю 28 634,40 грн. з урахуванням ПДВ (23 862,00 грн без урахування ПДВ).

В свою чергу, реальна ринкова вартість підшипників, визначених в Специфікації № 1 Додатку № 1 до Договору № КУ/13/2022 на території України станом на 11.07.2022 становила 974 963, 56 грн. з урахуванням ПДВ (812 469,63 грн без урахування ПДВ).

Таким чином, в порушення п. 1.1 ст. 1 Контракту з членом Правління акціонерного товариства «Одеський припортовий завод» від 12.10.2021, п. 4 «Положення про порядок розгляду питань щодо розпорядження та використання майна публічного акціонерного товариства «Одеський припортовий завод» без рішення відповідного органу товариства, погодженого з органом управління корпоративними правами держави, Членом Правління АТ «ОПЗ» ОСОБА_4 відчужено на користь ТОВ «Д.А.Х.» товаро матеріальні цінності за заниженою вартістю. При чому різниця між вартістю реалізованого майна за договором № КУ/13/2022 від 11.07.2022 та його ринковою вартістю складає 788 607, 63 грн (без урахування ПДВ), і є шкодою, спричиненою АТ «ОПЗ», що більше ніж у 250 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, тобто є тяжким наслідками.

За викладених обставин, 10 червня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, за кваліфікуючими ознаками: зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам.

Отже, відповідно до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_4 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

Як убачається з матеріалів справи, копія клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави та доданих до нього матеріалів була отримана підозрюваним з дотриманням вимог ч. 2 ст. 184 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Щодо обґрунтованості підозри.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», п. пунктом 175; рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

Так, підставами для обґрунтованої підозри про те, що ОСОБА_4 міг вчинити вказане кримінальне правопорушення, є відомості, які містяться в наданих слідчому судді і досліджених у судовому засіданні джерелах доказів. Що підтверджується, зокрема: висновком судової товарознавчої експертизи N? 1402/2 від 10.07.2024; висновком судової економічної експертизи N? 226/02/12-24 від 04.12.2024; документами підписаними ОСОБА_4 , зокрема: договір № КУ/12/2022 від 23.03.2022 з ТОВ «ПРОМПІДШИПНИК ЛТД» щодо реалізації підшипників, договір № КУ/13/2022 від 11.07.2022 з ТОВ «Д.А.Х.» щодо реалізації підшипників; договір № КУ/15/2022 від 30.08.2022 з ТОВ «ПРОМПІДШИПНИК ЛТД» щодо реалізації сталевого брухту; договір № КУ/15/2022 від 30.08.2022 з ТОВ «МОНТАЖНИКИ» щодо реалізації сталевого брухту; речовими доказами по справі; іншими матеріалами в їх сукупності.

Слідчий суддя вважає, що на час розгляду клопотання обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення є доведеною, тобто зазначені у клопотанні сторони обвинувачення обставини підтверджуються наданими фактичними даними, що містяться у матеріалах клопотання, досліджених у судовому засіданні, які у своїй сукупності переконують слідчого суддю у причетності ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, яке йому інкримінується. У зв`язку з чим слідчий суддя відхиляє доводи сторони захисту про необґрунтованість підозри.

Отже, доведення стороною обвинувачення існування обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, є однією з підстав для застосування запобіжного заходу.

Щодо наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії, що передбачені в цій статті.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на існування ризиків, передбачених п.п. 1,3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на свідків; перешкоджання іншим чином.

Слідчий суддя зазначає, що ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Наявність даного ризику у відповідності до КПК України не означає, що підозрюваний обов`язково здійснюватиме переховування, однак достатньо встановити, що він має реальну можливість здійснити такі дії у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

На думку слідчого судді, тяжкість інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення та суворість покарання за його вчинення може свідчити про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування чи суду.

Це твердження узгоджується із позицією ЄСПЛ, викладеною у рішенні по справі «Ilijkov v. Bulgaria» від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника дає уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений, та у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000, § 76, відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.

Варто також зазначити, що у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до переконання, що наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик у вигляді можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

Ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Враховуючи також те, що, підозрюваному при ознайомлені з матеріалами кримінального провадження стануть відомі анкетні дані свідків, які в подальшому, будуть допитуватися безпосередньо судом, у випадку направлення обвинувального акту до суду, слідчий суддя приходить до переконання про існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику можливого незаконного впливу на потерпілого та свідків, схиляючи її до надання неправдивих показань, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

До того ж, слідчий суддя зазначає, що досудове розслідування триває і є необхідність у встановленні та допиті інших свідків, проведенні додаткових допитів вже встановлених свідків.

При оцінці вказаного ризику слідчий суддя враховує встановлений нормами КПК України порядок безпосереднього сприйняття судом показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, із забезпеченням права обвинуваченого на перехресний допит. Суд під час судового провадження може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо сприймав, отримав усно від свідків (ст. 23 КПК України). Тобто, ризик незаконного впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином

Слідчий суддя не може погодитись з доведенням наявності зазначеного ризику, оскільки сторона обвинувачення при доведенні його існування не надала відповідних підтверджень зазначеному, а обмежилась лише висловленням припущень про можливе перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню.

Щодо можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з заставою, є особиста порука та особисте зобов`язання.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

При розгляді вказаного клопотання, слідчим суддею встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, у тому числі більш м`яких запобіжних заходів (особистого зобов`язання або особистої поруки), слідчим суддею, серед іншого, приймається до уваги особиста ситуація підозрюваного який раніше не судимий проте, зважаючи, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, зважаючи на ризики, наявність яких встановлена слідчим суддею, проте такі обставини, в світлі наведених вище фактичних даних, не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені слідчим суддею ризики до малоймовірності чи до їх виключення, а за такого, застосування до ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, ніж застава, не здатне забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігти встановленим ризикам.

Обґрунтованість розміру застави.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу. (ч. 1 ст. 182 КПК України).

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК України).

Як встановлено вище, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, тобто тяжкого кримінального правопорушення, а тому враховуючи положення п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо нього, за загальним правилом, має визначатися у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

З аналізу ч. 4 ст. 182 КПК України вбачається, що при визначені розміру застави слідчий суддя повинен врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких родичів; встановлені ризики, передбачені статтею 177 КПК України; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.

Слідчий у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді застави просить визначити підозрюваному заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 266 240 грн..

Разом з тим, зважаючи на тяжкість та характер злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , обставини кримінального правопорушення, а також наявність у підозрюваного доволі міцних соціальних зв`язків, ( має постійне місце проживання, одружений), а також індивідуальні особливості (наявність інвалідності 2 групи), його майновий стан (пенсіонер), слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до нього запобіжний захід у виді застави у розмірі 35 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 116 480 гривень.

На переконання слідчого судді, з урахуванням тяжкості та специфіки злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 даних про його особу та рівня майнового стану, такий розмір застави на достатньому та необхідному рівні зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, запобігти ризикам кримінального провадження та не буде непомірним для нього. Визначений розмір застави є розумним з огляду на обставини кримінального правопорушення та майнового стану підозрюваного.

Щодо покладення на підозрюваного обов`язків.

Відповідно до правил ч. 5 ст. 194 КПК України, з урахуванням доведених ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, необхідність покладення яких доведена стороною обвинувачення у судовому засіданні, а саме: не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування зі свідками визначеними слідчим, прокурором, з приводу обставин викладених у повідомленні про підозру; здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені ч. 5 цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців.

За таких обставин, клопотання підлягає частковому задоволенню.

Питання щодо доведеності вини підозрюваного у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації його дії слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.

Керуючись ст. ст. 177-178, 182, 184, 194, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 35 (тридцяти п`яти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 116 480 (сто шістнадцять тисяч чотириста вісімдесят) гривень.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 строком до 10 серпня 2026 року, включно, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками визначеними слідчим, прокурором, з приводу обставин викладених у повідомленні про підозру;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Застава може бути внесена підозрюваним або іншою фізичною або юридичною особою (заставодацем) на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435 , код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

Роз`яснити підозрюваному, що він не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному, та заставодавцю наслідки невиконання вимог ч. ч.8, 10, 11 ст. 182 КПК України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1