Ухвала суду № 139126461, 19.08.2026, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

19 серпня 2026 року Чернігів Справа № 620/4191/24

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Соломко І.І., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення суду у справі № 620/2413/21,

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа № 620/4674/24.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.06.2024 у справі № 620/4674/24 позов задоволено частково. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплати ОСОБА_1 грошове забезпечення з 13.07.2020 по 20.05.2023 (грошової допомоги для оздоровлення за 2020-2023 роки), з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державним бюджет» на 01 січня відповідного календарного року та відповідний тарифний коефіцієнт.

21.01.2026 позивач, в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю та подання звіту про виконання судового рішення від 18.06.2024 у справі № 620/4674/24.

16.02.2026 ухвалою суду зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 , протягом 30 днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали, подати до Чернігівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення від 18.06.2024 у справі № 620/4674/24.

23.03.2026, на виконання ухвали суду від 16.02.2026, відповідачем подано інформацію щодо вчинених заходів на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.06. 2024 у справі № 620/4674/24. Так, Військовою частиною НОМЕР_1 розраховано суму, яка підлягає до виплати позивачу, що у свою чергу підтверджується довідкою- розрахунком від 28.08.2024 №754/1 та в подальшому, з метою замовлення коштів посадовими особами ВЧ НОМЕР_1 щомісяця направлялися основні заявки-розрахунки до фінансового органу, останньою із яких є основана заявка-розрахунок від 06.03.2026 №263. Вищезазначене пояснює тим, що згідно пункту 1.3 Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, затвердженого наказом Міністерства оборони України 22.05.2017 №280, розпорядниками бюджетних коштів за кошторисом Міністерства оборони У країни є: Міністр оборони України - головний розпорядник; командувачі (начальники) видів Збройних Сил України, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, інших органів військового управління (крім військових комісаріатів (територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки)), Голова Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту, які включені до мережі головного розпорядника коштів, - розпорядники коштів нижчого рівня (далі-розпорядники коштів другого рівня); командири військових частин, які включені до мережі головного розпорядника коштів або розпорядника коштів другого рівня, розпорядники коштів нижчого рівня (далі - розпорядники коштів третього рівня). Розпорядники бюджетних коштів реалізують свої функції таким чином: головний розпорядник - через Департамент фінансів Міністерства оборони України; розпорядники коштів другого рівня - через фінансово-економічні управління командувань видів Збройних Сил України, командувань окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, інших органів військового управління, управління фінансово-економічної діяльності Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту; розпорядники коштів третього рівня - через фінансові органи військових частин. Зазначає, що військова частина НОМЕР_1 відноситься до розпорядників коштів третього рівня та здійснює замовлення коштів для виплати грошового забезпечення військовослужбовців через Центральне фінансово-економічне управління ІНФОРМАЦІЯ_1 . Станом на момент подачі звіту про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.06.2024 у справі № 620/4674/24 кошти на рахунки військової частини НОМЕР_1 не надходили. Після надходження коштів на рахунок військової частини НОМЕР_1 рішення суду буде виконано у повному обсязі. Орієнтовну дату виконання рішення суду визначити неможливо, у зв`язку із відсутністю фінансувань зазначених потреб. Відсутність фінансування також можна прослідкувати із заявок, в яких фігурують справи, та які військова частина НОМЕР_1 фізично не може виконати з 2024 року.

13.05.2026 ухвалою суду прийнято звіт Військові частини НОМЕР_1 в частині проведення нарахування спірної індексації в розмірі 52795,90 грн. Встановлено Військовій частині НОМЕР_1 новий строк для подання звіту про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 у справі № 620/4191/24, а саме 30 днів з дня отримання даної ухвали, в частині виплати ОСОБА_2 коштів в розмірі 52795,90 грн.

11.06.2026 відповідачем подано звіт, у якому зазначено, що на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 по справі № 620/4191/24 Військовою частиною НОМЕР_1 розраховано суму, яка підлягає до виплати позивачу, що у свою чергу підтверджується довідкою розрахунок від 05.07.2024 №669/1 та в подальшому, з метою замовлення коштів посадовими особами військової частини НОМЕР_1 щомісяця направлялися основні заявки-розрахунки до фінансового органу, останньою із яких є основана заявка-розрахунок від 07.06.2025 №676 (додаток -2 (рядок 26)). Вищезазначене пояснюється тим, що згідно пункту 1.3 Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, затвердженого наказом Міністерства оборони України 22 травня 2017 року №280, розпорядниками бюджетних коштів за кошторисом Міністерства оборони У країни є: Міністр оборони України - головний розпорядник; командувачі (начальники) видів Збройних Сил України, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, інших органів військового управління (крім військових комісаріатів (територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки)), Голова Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту, які включені до мережі головного розпорядника коштів, - розпорядники коштів нижчого рівня (далі -розпорядники коштів другого рівня); командири військових частин, які включені до мережі головного розпорядника коштів або розпорядника коштів другого рівня, - розпорядники коштів нижчого рівня (далі - розпорядники коштів третього рівня). Розпорядники бюджетних коштів реалізують свої функції таким чином: головний розпорядник - через Департамент фінансів Міністерства оборони України; розпорядники коштів другого рівня - через фінансово-економічні управління командувань видів Збройних Сил України, командувань окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, інших органів військового управління, управління фінансово-економічної діяльності Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту; розпорядники коштів третього рівня - через фінансові органи військових частин. Військова частина НОМЕР_1 відноситься до розпорядників коштів третього рівня та здійснює замовлення коштів для виплати грошового забезпечення військовослужбовців через Центральне фінансово-економічне управління ІНФОРМАЦІЯ_1 . Станом на момент подачі звіту про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 по справі № 620/4191/24 кошти на рахунки військової частини НОМЕР_1 не надходили. Після надходження коштів на рахунок військової частини НОМЕР_1 рішення суду буде виконано у повному обсязі. Орієнтовну дату виконання рішення суду визначити неможливо, у зв`язку із відсутністю фінансувань зазначених потреб. Відсутність фінансування також можна прослідкувати із заявок, в яких фігурують справи, та які військова частина НОМЕР_1 фізично не може виконати з 2024 року.

Позивачем заперечення не подані.

Вивчивши матеріали справи та оцінивши звіт про виконання судового рішення, суд при вирішенні питання про його прийняття керується такими мотивами.

Статтями 129-1 Конституції України та 381-1 КАС України передбачено, контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно із частиною першою статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Відповідно до частини першої статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Частиною другою статті 382-3 КАС України передбачено, що суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та третьої статті 382-2 цього Кодексу.

Суд встановив, що рішення в цій справі станом на даний час у повному обсязі не виконане, адже позивачу нарахована сума 58378,00 грн, що підтверджується довідкою-розрахунком, наявною в матеріалах справи, але не виплачена.

Відповідач вказаного факту не заперечує, але наголошує на неможливості виконання судового рішення зважаючи на те, що відповідні кошти можуть бути виплачені лише в межах наявних кошторисних призначень і у військової частини, як розпорядника бюджетних коштів, поки що відсутнє необхідне фінансування, що підтверджується доданими до звіту документами (заявками-розрахунками на фінансування).

В цьому контексті суд враховує, що метою встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі є спонукання відповідача-суб`єкта владних повноважень до виконання рішення суду, ухваленого не на його користь, якщо таке рішення передбачає вчинення певних дій.

При цьому визначальним є те, чи існують достатні підстави вважати, що відповідач може ухилятися від виконання судового рішення, маючи реальну можливість його виконати.

Водночас відповідач не має наміру ухилитися чи перешкоджати виконанню судового рішення, оскільки подав відповідні заявки на виділення необхідних для виплати позивачу коштів та зазначає, що невідкладно, після їх надходження, буде вчинені дії щодо перерахування таких коштів на рахунок позивача.

Згідно з частиною першою статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо іншого не передбачено законом про Державний бюджет України.

Крім того, частинами першою та четвертою статті 48 Бюджетного кодексу України передбачено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, з урахуванням необхідності виконання бюджетних зобов`язань минулих років. Зобов`язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов`язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов`язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов`язань не здійснюються.

Отже, в силу нормативних приписів будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

Встановлені судом обставини справи вказують на неможливість самостійного виконання відповідачем рішення суду у цій справі в частині виплати позивачу спірного грошового забезпечення, що обумовлюється відсутністю у відповідача належного фінансового забезпечення та коштів, необхідних для виплати існуючої перед стягувачем заборгованості.

Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постановах від 21 листопада 2018 року у справі № 373/436/17, від 15 травня 2020 року у справі № 812/1813/18, від 21 травня 2020 року у справі № 310/6910/16-а, від 19 лютого 2020 року у справі № 821/1491/17 та багатьох інших, невиконання боржником судового рішення в частині виплати грошових коштів стягувачу за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

Як вже зазначалося вище, за приписами частини другої статті 382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. В протилежному випадку, якщо відповідачем такі обставини доведено і вони знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, суд має право прийняти такий звіт.

Оскільки невиконання відповідачем рішення суду спричинене об`єктивними причинами, а належних доказів, які б свідчили про намір суб`єкта владних повноважень ухилитися від виконання судового рішення не здобуто, суд доходить висновку про наявність підстав для прийняття поданого відповідачем звіту.

Суд зважає на те, що основним призначенням стадії виконання судового рішення є фактичне втілення судових присуджень у матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Проте проблема невиконання рішень національних судів у соціальних та інших публічно-правових спорах має загальнодержавний характер та пов`язана виключно із проблемою фінансування цих витрат з Державного бюджету, особливо в умовах воєнного стану.

Тобто проблема з виконанням рішення суду у цій справі не є індивідуальною, а охоплюється загальною проблемою належного виконання судових рішень, пов`язаних з виплатою бюджетних коштів, яка потребує системного підходу до її вирішення на найвищих рівнях органів державної влади.

Разом з тим суд наголошує, що це не звільняє відповідача від обов`язку виконати рішення суду, ухвалене на користь позивача, та не позбавляє стягувача права повторно звернутися до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням такого рішення шляхом зобов`язання відповідача подати новий звіт про його виконання, якщо поведінка відповідача буде давати приводи вважати, що він ухиляється від виконання рішення суду, затягує його виконання або ж діє недобросовісно та не вживає заходів, необхідних для його якнайшвидшого виконання.

Керуючись статтями 248, 254, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Прийняти звіт Військової частини НОМЕР_2 від 11.06.2026 про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду по справі від 18.06.2024 у справі № 620/4674/24.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І.І. Соломко