Ухвала суду № 139124608, 17.08.2026, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/2465/25

Провадження № 6/645/519/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 р. місто Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого судді - Сілантьєвої Е.Є.

за участю секретаря судових засідань - Хілінського М.І.

учасники справи:

заявник - відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши у судовому засіданні заяви відповідача ОСОБА_1 про повернення виконавчого документа без виконання стягувачу по цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, якою просив визнати виконавчий лист, виданий Немишлянським районним судом міста Харкова про стягнення з ОСОБА_2 на користь КП «ХТМ» заборгованості за послуги у розмірі 67501,99 грн. таким, що не підлягає виконанню та повернути виконавчий документ без виконання стягувачу. В обґрунтування заяви посилався на наступне: Рішенням Немишлянського районного суду міста Харкова від 17.12.2025 у цивільній справі №645/2465/25, у період дії воєнного стану в Україні вирішено: «Стягнути з ОСОБА_1 (далі ОСОБА_3 ) на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість за послуги у розмірі 67501,99 грн.». Немишлянським районним судом м. Харкова у період дії воєнного стану в Україні виданий виконавчий лист, який у період дії воєнного стану в Україні перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Петренка Дмитра Олександровича. Розгляд справи по суті відбувся під час дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, а у період дії воєнного стану в Україні абзацом 15 п. 10-2 Розділу ХНІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII в редакції 26.12.2025 (далі Закон №1404-VIII) забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень, тому виданий виконавчий документ у період дії воєнного стану в Україні вважається порушенням Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, абзацу 15 п. 10-2 Розділу XIII Закону №1404-VIII причинно-наслідковий зв`язок підстави для повернення виконавчого документу

без виконання, виданого Немишлянським районним судом міста Харкова про стягнення з

ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі»

заборгованість за послуги у розмірі 67501,99 грн.» . При цьому, як зазначає ОСОБА_1 , при видачі Немишлянським районним судом м. Харкова виконавчого листа не був врахований правовий висновок викладений у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адмін суду від 04.07.2023 справа № 400/4175/22. Також, Мінаков О.Ф. посилався на відповідь заступника Міністра Міністерства розвитку громад та територій України Олексій Рябикіна від 10.06.2026 №14996/6/10-26 в якому зазначено, що на виконання вимог п. 1 постанови №1364 Мінрозвитку видано наказ від 28.02.2025 №376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11.03.2025 року за №380/43786 (в редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 26.05.2026 №987, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 01.06.2026 р. за №782/46176) (далі - наказ №376). Відповідно до наказу №376 на території Харківської міської територіальної громади обліковується єдиний населений пункт - місто Харків, що включений до Переліку. Відповідно до наказу №376 територія міста Харків (ПА63120270010096107) Харківської міської територіальної громади Харківської області належала до: території активних бойових дій у період з 24.02.2022 р. по 15.09.2022 р.; території можливих бойових дій з 16.09.2022 р. та має невизначену дату припинення можливості бойових дій. Абзацом 6 п. 1-1 постанови №1364 визначено, зокрема, що території, для яких невизначена дата завершення бойових дій (дата припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації Російською Федерацією, вважаються такими, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованими Російською Федерацією. Отже, ОСОБА_1 вказує, що територія міста Харків (код ПА63120270010096107) Харківської міської територіальної громади (код ПА63120270000028556) з 16.09.2022 - дотепер вважається такою, на якій ведуться бойові дії і тому діє заборона щодо відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень.

Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав заяву, просив її задовольнити, надав пояснення стосовно вимог заяви.

Представник Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до судового засідання не з`явився, про день та час розгляду заяви повідомлявся своєчасно та належним чином через систему Електронний суд, причини не явки суду не відомі, будь яких заяв клопотань не надходило.

Відповідно до ч. 3 ст. 432 ЦПК України суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.

Станом на 17.08.2026 справа за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги перебуває в Харківському апеляційному суді.

Дослідивши матеріали заяви, вислухавши заявника, суд приходить до наступного висновку.

Рішенням Немишлянського районного суду міста Харкова від 17.12.2025 у цивільній справі №645/2465/25 позовні вимоги позивача було задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість за послуги у розмірі 67501,99 грн.

За вказаним рішенням Немишлянським районним судом м. Харкова видано виконавчий лист.

Статтею 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим та має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеного цим Кодексом. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частини 1 статті 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України - і за її межами.

Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів, внормовані Розділом VІ Цивільного процесуального кодексу України.

У силу статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно із Законом України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до положень частини другої статті 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

За змістом вказаної норми виконавчий лист може бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню лише у випадку: 1) якщо його було видано помилково; 2) якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

При цьому словосполучення "або з інших причин" стосується саме припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню. Підстави припинення зобов`язання визначені главою 50 розділу І книги п`ятої ЦК України.

Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань, переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: - видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); - коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; - видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; - помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; - видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; - пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що законодавець встановлює підстави, за яких суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, зокрема, у разі якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Однак, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.

У цьому випадку саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Як роз`яснив ВСС України в інформаційному листі від 01 липня 2015 року "Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах" у зв`язку з відсутністю чіткого визначення "інших причин" для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у суддів виникали труднощі під час її застосування. Так, словосполучення "або з інших причин" не стосується припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад, в апеляційному чи касаційному порядку скасовано чи змінено рішення суду, або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.

Таким чином, передумовою для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню є одна з наступних обставин: - помилковість видачі виконавчого листа; - боржником чи іншою особою було добровільно виконано рішення суду, внаслідок чого обов`язок припинився; - обов`язок боржника припинився з інших причин (передання відступного, зарахування, прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі, інші підстави припинення зобов`язання, передбачені главою 50 Цивільного кодексу України).

Отже, закон не передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом.

Питання, пов`язані з примусовим виконанням судових рішень і рішень інших органів, врегульовані Законом України «Про виконавче провадження». Указаний Закон є спеціальним законом, яким державний та приватний виконавці керуються при примусовому виконанні рішень суду та інших органів (посадових осіб).

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За умовами пункту 1 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до частини п`ятої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Частиною 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачені підстави повернення стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання. Так, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання; боржника визнано банкрутом; Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; юридичну особу - боржника припинено; виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим; виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю; Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку; відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню, незалежно від дати укладення такої угоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Заявник посилається на абзац 15 пункту 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404-VIII як на підставу визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, оскільки у місті Харкові вказаним Законом №1404-VIII заборонено відкриття виконавчих проваджень та проведення примусових виконавчих дій.

Суд зазначає, що Законом №2468-IX, який набрав чинності 19 серпня 2022 року абзац п`ятнадцятий пункту 102 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404-VIII викладено у такій редакції: «забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої російською федерацією території України, а також прилеглих до неї територій».

Аналіз наведеної норми дозволяє дійти висновку про можливість відкриття виконавчого провадження та вжиття заходів примусового виконання рішень тільки на території територіальних громад, які не розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій і не перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої російською федерацією території України, а також прилеглих до неї територій.

Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України видало наказ від 25 квітня 2022 року №75 "Про затвердження переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10 грудня 2022 року", який набрав чинності 26 квітня 2022 року. До цього наказу неодноразово вносилися зміни.

25 грудня 2022 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2022 року №1364 "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією", пунктом 1 якої, зокрема, було встановлено, що: перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій; до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, включаються території можливих бойових дій та території активних бойових дій; території, для яких не визначена дата завершення бойових дій (дата припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації російською федерацією, вважаються такими, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованими російською федерацією.

Як свідчить відповідь Міністерства розвитку громад та територій України, на виконання вимог пункту 1 постанови № 1364 Мінрозвитку видано наказ від 28 лютого 2025 року № 376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за № 380/43786 (в редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 26 травня 2026 р. № 987, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 01 червня 2026 року за № 782/46176) (далі - наказ № 376).

Відповідно до наказу № 376 на території Харківської міської територіальної громади обліковується єдиний населений пункт - місто Харків, що включений до Переліку.

Відповідно до наказу № 376 територія міста Харків (ІІА63120270010096107) Харківської міської територіальної громади Харківської області належала до:

території активних бойових дій у період з 24 лютого 2022 року по 15 вересня 2022 року;

території можливих бойових дій з 16 вересня 2022 року та має невизначену дату припинення можливості бойових дій.

Абзацом п`ятим пункту 11 постанови № 1364 визначено, зокрема, що території, для яких невизначена дата завершення бойових дій (дата припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації Російською Федерацією, вважаються такими, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованими Російською Федерацією.

25 грудня 2022 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2022 року №1364 "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією", пунктом 1 якої, зокрема, було встановлено, що: перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій; до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, включаються території можливих бойових дій та території активних бойових дій; території, для яких не визначена дата завершення бойових дій (дата припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації російською федерацією, вважаються такими, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованими російською федерацією.

Тобто м. Харків Харківської міської територіальної громади Харківської віднесена до територій можливих бойових дій з 16 вересня 2022 року без зазначення дати припинення можливих бойових дій.

Абзацем 12 пункту 10 -2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" визначене, що зупиняється у період дії воєнного стану вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень (крім рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців), боржниками за якими є підприємства оборонно-промислового комплексу, визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, органи військового управління, з`єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до складу Збройних Сил України, рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги в територіальних громадах, розташованих у районах проведення воєнних (бойових) дій, або які перебувають чи перебували у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, або якщо стягнення за житлово-комунальні послуги здійснюється щодо нерухомого майна, яке є місцем постійного проживання такої фізичної особи і було знищено або пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій".

Постановою від 13 січня 2023 року № 45, що набрала чинності 21 січня 2023 року, Кабінет Міністрів України вніс зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2022 року № 1364, виклавши абзац тринадцятий в такій редакції: "території, для яких не визначена дата завершення бойових дій (дата припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації російською федерацією, вважаються такими, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованими російською федерацією. Прирівнювання територій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, до територій, на яких ведуться бойові дії, не застосовується до зупинення вчинення виконавчих дій, заборони відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень у випадках, установлених пунктом 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження";".

Отже, судом встановлено, що виконавчий лист № 645/2465/25, 2/645/1754/25 виданий Немишлянським районним судом міста Харкова не порушує діюче законодавство України, оскільки Прирівнювання територій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, до територій, на яких ведуться бойові дії, не застосовується до зупинення вчинення виконавчих дій, заборони відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень у випадках, установлених пунктом 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження".

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 431-432 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

В задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа виданого Немишлянським районним судом міста Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «Харківські теплові мережі» заборгованість за послуги - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом 15 днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом 15 днів з дня вручення йому ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 20.08.2026 року.

Суддя Е.Є. Сілантьєва