Ухвала суду № 139111281, 20.08.2026, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

________________ У Х В А Л А

20.08.2026 Справа № 905/546/26

Господарський суд Донецької області у складі судді Зельман Ю.С. розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський вентиляторний завод» (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Підприємницька, буд.6, код ЄДРПОУ 45120563)

до боржника: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 )

про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості в сумі 62 158,00 грн., що виникла внаслідок неналежного виконання умов договору купівлі-продажу від 18.05.2026 в частині повернення сум попередньої оплати у зв`язку з відсутністю поставки, -

В С Т А Н О В И В

Товариство з обмеженої відповідальністю «Київський вентиляторний завод» звернулось до Господарського суду Донецької області із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 62 158,00 грн., що виникла внаслідок неналежного виконання умов договору купівлі-продажу від 18.05.2026 в частині повернення сум попередньої оплати у зв`язку з відсутністю поставки.

Розглянувши подану заяву та додані до неї документи, суд відмовляє у видачі судового наказу з наступних підстав.

Частиною 1 статті 12 ГПК України встановлено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).

Згідно п. 16 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець.

Відповідно до ст. 147 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.

Ці приписи законодавства є спеціальними, які підлягають безумовному врахуванню як учасниками справи, так і судом, для цілей визначення порядку правового регулювання при здійсненні стягнення на підставі судового наказу.

У п. 4 ч. 1 ст.152 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо наявні обставини, зазначені у частині першій статті 175 цього Кодексу.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред`явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо боржника 31.07.2026 внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Слід зазначити, що в силу приписів ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відповідно до ст. 52 Цивільного кодексу України, фізична особа підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

За змістом ст. ст. 51, 52, 598-609 Цивільного кодексу України, однією з особливостей підстав припинення зобов`язань для фізичної особи - підприємця є те, що у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб`єктів підприємницької діяльності) її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Поряд з цим, господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за п. 1 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем (правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, 09.10.2019 у справі№127/23144/18 ).

Проте процедура наказного провадження застосовується виключно по відношенню до суб`єктів господарювання, як то визначено у ч. 3 ст. 147 Господарського процесуального кодексу України, відповідно, припинення статусу підприємця унеможливлює застосування до правовідносин, що розглядаються, вказаної процедури.

Крім того, наказне провадження має чіткі, формальні межі, зокрема, під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених вимог по суті, як наслідок, процесуальний механізм наказного провадження не передбачає встановлення обставин щодо обсягу відповідальності фізичної особи, що виникає у зв`язку із втратою нею статусу підприємця, що за правовою суттю не є правонаступництвом.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю «Київський вентиляторний завод» у видачі судового наказу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини другої статті 152 Господарського процесуального кодексу України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше 10 днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Суд звертає увагу, що відповідно до частини другої статті 153 Господарського процесуального кодексу України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 Господарського процесуального кодексу України, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку. При цьому, визначаючись із подальшими заходами для захисту своїх прав, заявнику необхідно врахувати вищевикладену правову позицію Великої Палати Верховного Суду у взаємозв`язку із сутністю правовідносин, що існували як під час здійснення боржником підприємницької діяльності, так і після припинення у боржника статусу підприємця.

Керуючись ст.ст. 12, 76, 77, 147, 148, 150, 152, 153, 154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Київський вентиляторний завод» у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 62 158,00 грн., що виникла внаслідок неналежного виконання умов договору купівлі-продажу від 18.05.2026 в частині повернення сум попередньої оплати у зв`язку з відсутністю поставки.

Ухвала набрала законної сили в день її підписання судом 20.08.2026.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України (з урахуванням п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Ю.С. Зельман